Рішення

від 07.06.2024 по справі 927/370/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2024 року справа № 927/370/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрікор Холдинг, вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592, код 36279482

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів, вул. Козацька, 56, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код 00292089

про стягнення 384428,80 грн.

без виклику сторін

встановив:

16.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрікор Холдинг звернулось з позовом до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правових підстав у відповідача для набуття та збереження грошових коштів, які позивачем перераховано відповідачу понад вартість товару, передбаченого специфікаціями № 1 та № 2 за договором поставки № 23/10-20 від 23.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 29.04.2024 після усунення позивачем недоліків позовної заяви відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/370/24 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

15.05.2024 відповідач у встановлений судом строк через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що сплата грошових коштів на умовах попередньої оплати 28.09.2021, 04.11.2021, 26.11.2021 здійснювалась позивачем саме в рамках спірного договору, але без підписання сторонами специфікацій до договору, і ця обставина не заперечується позивачем, що спростовує його доводи, що кошти в сумі 384428,80 грн були останнім сплачені помилково. Також відповідач повідомив про те, що листами від 01.02.2024 та 10.04.2024 пропонував позивачу забезпечити прийняття товару шляхом подання заявки про завантаження транспортних засобів або про відмову від прийняття товару. Однак вказані вимоги залишені позивачем без реагування. Відповідач вказав, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

15.05.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов аналогічного змісту.

16.05.2024 позивачем через систему «Електронний суд» в установлений судом строк подано відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на тому, що відносини між сторонами, які регулювались умовами договору, тривали з 23.10.2020 до 30.08.2021 та закінчились поставкою товару в кількості, передбаченій специфікаціями № 1 та № 2 до спірного договору. Інший домовленостей, угод, договорів щодо поставок сторонами не укладено. Покупець не надавав постачальнику замовлень на будь-який товар понад кількість товару, передбаченого специфікаціями № 1 та № 2.

22.05.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, які викладені у відзиві на позов, та, зокрема, зазначає, що між сторонами існували договірні відносини щодо поставки товару і сторонами вчинялися відповідні дії з метою виконання своїх зобов`язань після 30.08.2021. За доводами відповідача позивач, перераховуючи кошти в сумі 384428,80 грн, фактично вчинив дії на виконання умов спірного договору, який є достатньою та належною правовою підставою набуття відповідачем грошових коштів у вказаному розмірі.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

23.10.2020 між Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрікор Холдинг» (позивач, покупець) укладено договір № 23/10-20 (далі Договір) (а.с. 240-242).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на його умовах постачальник зобов`язується поставляти покупцеві відходи крейди з відвалу підсушені (далі Товар), а покупець зобов`язується вчасно приймати та оплачувати товар.

Кількість, характеристика товару, ціна за одиницю виміру товару, загальна вартість партії товару, строк здійснення поставки та інші умови поставки визначаються сторонами у Специфікаціях, які після підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін стають невід`ємною частиною цього Договору (далі Специфікації) (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3, 1.4 Договору Специфікації складаються постачальником окремо для поставки кожної партії товару, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.

У Специфікаціях сторони можуть погодити здійснення поставки конкретної партії товару на умовах, відмінних від загальних умов поставки, що передбачені цим Договором. У цьому випадку підлягають застосуванню умови, визначені у відповідній специфікації.

Під партією товару для цілей цього Договору розуміють кількість товару, зазначену у одному рахунку на оплату, виписаному на підставі замовлення покупця та передбачену укладеною сторонами Специфікацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар, який поставляється за цим Договором, оплачується покупцем за попередньою погодженою сторонами ціною згідно відповідної Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору, та рахунків на оплату.

Згідно п. 2.2 Договору загальна сума Договору визначається як сума загальних цін всього поставленого покупцеві товару відповідно до Специфікацій, укладених протягом всього строку дії Договору та не може перевищувати 15000000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що покупець здійснює 100% передплату вартості партії товару шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок постачальника впродовж 3 (трьох) банківських днів з дня укладення відповідної специфікації сторонами.

В подальшому фактичне передання товару здійснюється після повної оплати покупцем 100% вартості товару (партії товару), якщо інші умови оплати не будуть передбачені Специфікаціями, Додатками та/або Додатковими угодами до цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору фактичне одержання покупцем партії товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками видатковими накладними на поставку товару. Видаткова накладна підписується представниками сторін в момент фактичної передачі товару. В момент фактичного передання покупцю товару постачальник за окремою домовленістю з покупцем може надати покупцю товарно-транспортну накладну.

Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем на поточний банківський рахунок постачальника (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець зобов`язується завчасно узгоджувати із постачальником замовлення поставки партії товару.

На підставі отриманої від покупця інформації щодо замовлення постачальник зобов`язаний оформити Специфікацію та рахунок на оплату поставки конкретної партії товару (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 4.5, 4.6 Договору постачальник зобов`язаний надати покупцю в порядку, передбаченому Договором, підписані уповноваженими представниками постачальника та скріплені печатками Специфікацію та рахунок на оплату товару не пізніше ніж за 2 (два) робочих дні до запланованої дати відвантаження (доставки) товару в місці поставки.

У разі погодження умов поставки, що зазначені у Специфікації, отриманій від постачальника, уповноважений представник покупця протягом одного робочого дня підписує Специфікацію та один примірник підписаної Специфікації повертає на адресу постачальника.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки товару (партії товару) узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Умови поставки товару (партії товару): FCA склад постачальника промисловий об`єкт «Красна Гірка» за адресою 16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Красна Гірка, 1.

Згідно п. 9.2 Договору у випадках, не передбачених Договором чи іншими домовленостями сторін, сторони керуються чинним законодавством України, звичаями ділового обороту та іншими вимогами, які звичайно ставляться до здійснення поставок.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення про його припинення, Договір вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік на цих самих умовах.

23.10.2020 між сторонами підписано Специфікацію № 1 Договору, в якій визначено найменування, кількість товару, ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється, у розмірі 135000,00 грн з ПДВ. Місце поставки товару FCA франко-перевізником покупця (Інкотермс 2010) з промислового об`єкту продавця «Красна Гірка» за адресою: 16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Красна Гірка, 1. Умови поставки товару: постачальник здійснює завантаження товару у поданий під завантаження в автотранспортний засіб покупця (а.с. 243).

Відповідачем виставлено рахунок на оплату товару № 90 від 23.10.2020 на суму 135000,00 грн (а.с. 226).

Позивач здійснив попередню оплату товару в сумі 135000,00 грн з призначенням платежу «оплата за відходи крейди згідно рах. № 90 від 23.10.2020», що підтверджується наявною у справі випискою банку від 28.10.2020.

На виконання умов договору відповідач поставив і передав у власність позивачу товар на загальну суму 135000,00 грн, що підтверджено видатковими накладними № 554 від 23.11.2020 на суму 5178,60 грн, № 557 від 24.11.2020 на суму 5540,40 грн, № 558 від 26.11.2020 на суму 5691,60 грн, № 560 від 26.11.2020 на суму 4676,40 грн, № 565 від 28.11.2020 на суму 6048,00 грн, № 566 від 28.11.2020 на суму 4563,00 грн, № 567 від 30.11.2020 на суму 6480,00 грн, № 571 від 30.11.2020 на суму 6604,20 грн, № 572 від 01.12.2020 на суму 6744,60 грн, № 574 від 02.12.2020 на суму 3267,00 грн, № 575 від 02.12.2020 на суму 3353,40 грн, № 576 від 03.12.2020 на суму 2905,20 грн, № 577 від 04.12.2020 на суму 2640,60 грн, № 578 від 04.12.2020 на суму 3272,40 грн, № 579 від 04.12.2020 на суму 3099,60 грн, № 580 від 04.12.2020 на суму 3736,80 грн, № 581 від 04.12.2020 на суму 3169,80 грн, № 582 від 04.12.2020 на суму 3429,00 грн, № 583 від 04.12.2020 на суму 2964,60 грн, № 584 від 05.12.2020 на суму 3213,00 грн, № 585 від 05.12.2020 на суму 2916,00 грн, № 586 від 05.12.2020 на суму 3186,00 грн, № 587 від 05.12.2020 на суму 3877,20 грн, № 588 від 05.12.2020 на суму 2548,00 грн (а.с.182, 179,176,173, 170,167, 164,161, 158,155,152, 149).

Перелічені видаткові накладні підписані сторонами та завірені печатками.

Також позивачем надано товарно-транспортні накладні № Р554 від 23.11.2020, № Р557 від 24.11.2020,№ Р558 від 26.11.2020, № Р560 від 26.11.2020, № Р565 від 28.11.2020,№ Р566 від 28.11.2020, № Р567 від 30.11.2020, № Р571 від 30.11.2020, № Р572 від 01.12.2020, № Р574 від 02.12.2020, № Р575 від 02.12.2020, № Р576 від 03.12.2020, № Р577 від 04.12.2020, № Р578 від 04.12.2020, №Р579 від 04.12.2020, № Р580 від 04.12.2020, № Р581 від 04.12.2020, № Р582 від 04.12.2020, № Р583 від 04.12.2020, №Р584 від 05.12.2020, № Р585 від 05.12.2020, № Р586 від 05.12.2020, № Р587 від 05.12.2020, № Р588 від 05.12.2020 (а.с. 183,181,180,178,177,175, 174,172,171,169,168,166,165,163,162,160, 159, 157, 156, 154, 153, 151, 150, 148).

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару № 103 від 18.08.2021 на суму 64000,00 грн.

По видатковій накладній № 169 від 19.08.2021 та товарно-транспортній накладній № Р169 від 19.08.2021 відповідач поставив позивачу товар на суму 6523,20 грн (а.с. 24, 32).

Відповідачем 20.08.2021 виставлено позивачу рахунок на оплату товару № 106 на суму 160000,00 грн (а.с. 227).

20.08.2021 між сторонами підписано Специфікацію № 2 Договору, в якій визначено найменування, кількість товару, ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється, у розмірі 305446,00 грн з ПДВ. Місце поставки товару FCA франко-перевізником покупця (Інкотермс 2010) з промислового об`єкту продавця «Красна Гірка» за адресою: 16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Красна Гірка, 1. Умови поставки товару: постачальник здійснює завантаження товару у поданий під завантаження в автотранспортний засіб покупця.

На виконання умов договору відповідач поставив та передав у власність позивачу товар на загальну суму 334822,90 грн, що підтверджено видатковими накладними № 172 від 20.08.2021, № 176 від 21.08.2021 на суму 57945,60 грн, № 178 від 22.08.2021 на суму 65254,40 грн, № 179 від 23.08.2021 на суму 56025,60 грн, № 181 від 24.08.2021 на суму 65584,00 грн, № 183 від 29.08.2021 на суму 21363,20 грн, № 185 від 30.08.2021 на суму 34502,40 грн (а.с. 30, 144, 135, 125, 117, 107).

Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно платіжної інструкції № 110 від 30.08.2021 позивачем здійснено відповідачу оплату товару на суму 224000,00 грн з призначенням платежу «оплата за відходи крейди зг. рах. 103, 106 від 18-20.08.2021» (а.с. 235).

Позивач надано товарно-транспортні накладні №Р172 від 20.08.2021, № Р172.2 від 20.08.2021, № Р172.3 від 20.08.2021, № Р172.4 від 20.08.2021, № Р172.5 від 20.08.2021, № Р176 від 21.08.2021, № Р176.2 від 21.08.2021, № Р176.3 від 21.08.2021, №Р176.4 від 21.08.2021, № Р176.5 від 21.08.2021, № Р176.6 від 21.08.2021, № Р176.7 від 21.08.2021, № Р176.8 від 21.08.2021, № Р178 від 22.08.2021, №Р178.2 від 22.08.2021, № Р178.3 від 22.08.2021, № Р178.4 від 22.08.2021, № Р178.5 від 22.08.2021, № Р178.6 від 22.08.2021, № Р178.7 від 22.08.2021, № Р178.8 від 22.08.2021, № Р178.9 від 22.08.2021, № Р179 від 23.08.2021, № Р179.2 від 23.08.2021, № Р179.3 від 23.08.2021, № Р179.4 від 23.08.2021, № Р179.5 від 23.08.2021, № Р179.6 від 23.08.2021, № Р179.7 від 23.08.2021, № Р181 від 24.08.2021, № Р181.2 від 24.08.2021, № Р181.3 від 24.08.2021, № Р181.4 від 24.08.2021, № Р181.5 від 24.08.2021, Р181.6 від 24.08.2021, Р181.7 від 24.08.2021, Р181.8 від 24.08.2021, Р181.9 від 24.08.2021, № Р183 від 29.08.2021, № Р183.2 від 29.08.2021, № Р183.3 від 29.08.2021, № Р185 від 30.08.2021, №Р185.2 від 30.08.2021, № 185.3 від 30.08.2021, № 185.4 від 30.08.2021, № Р185.5 від 30.08.2021 (а.с. 29, 31, 145-147, 136-143, 126,-134, 122, 124, 121, 120, 118, 119, 123, 108-116, 104-106, 99-103).

Факт передачі та отримання товару на суму 440452,30 грн згідно Специфікацій № 1 та № 2 за вказаними вище видатковими накладними сторонами не оспорюється.

Заборгованість позивача за отриманий товар згідно Специфікацій № 1 та № 2 складала 81452,30 грн. станом на 01.09.2021.

За період з 01.09.2021 по 15.09.2021 відповідачем поставлено та передано у власність позивачу товар на загальну суму 349651,20 грн за видатковими накладними № 188 від 01.09.2021 на суму 13478,40 грн, № 199 від 07.09.2021 на суму 45465,60 грн, № 201 від 08.09.2021 на суму 45990,40 грн, № 203 від 09.09.2021 на суму 45811,20 грн, № 207 від 10.09.2021 на суму 23417,60 грн, № 210 від 11.09.2021 на суму 47500,80 грн, № 212 від 13.09.2021 на суму 47648,00 грн, № 220 від 14.09.2021 на суму 43545,60 грн, № 223 від 15.09.2021 на суму 36793,60 грн (а.с. 53, 40, 33, 27, 12, 220).

Поставка товару також підтверджується товарно-транспортними накладними № Р188 від 01.09.2021, № Р188.2 від 01.09.2021, № Р199 від 07.09.2021, № Р199.2 від 07.09.2021, № Р199.3 від 07.09.2021, № Р199.4 від 07.09.2021, № Р201 від 08.09.2021, № Р201.2 від 08.09.2021, № Р201.3 від 08.09.2021, № Р201.4 від 08.09.2021, № Р201.5 від 08.09.2021, № Р201.6 від 08.09.2021, № Р203 від 09.09.2021, № Р203.2 від 09.09.2021, № Р203.3 від 09.09.2021, № Р203.4 від 09.09.2021, № 203.5 від 09.09.2021, № Р203.6 від 09.09.2021, № Р207 від 10.09.2021, № Р210 від 11.09.2021, № Р210.2 від 11.09.2021, № Р210.3 від 11.09.2021, № Р210.4 від 11.09.2021, № Р210.5 від 11.09.2021, № Р210.6 від 11.09.2021, № Р212 від 13.09.2021, № Р212.2 від 13.09.2021, № Р212.3 від 13.09.2021, № № Р212.4 від 13.09.2021, № Р212.5 від 13.09.2021, № Р212.6 від 13.09.2021, № Р212.7 від 13.09.2021, № Р220 від 14.09.2021, № Р220.2 від 14.09.2021, № Р220.3 від 14.09.2021, № Р220.4 від 14.09.2021, № Р220.5 від 14.09.2021, № Р220.6 від 14.09.2021, № р223 від 15.09.2021, № Р223.2 від 15.09.2021, № Р223.3 від 15.09.2021, № Р223.4 від 15.09.2021, № Р223.5 від 15.09.2021 (а.с. 55, 54, 49-52, 41-46, 34-39, 28, 19-23, 13-18, 6-11, 221-224).

Відповідачем виставлено рахунок на оплату товару № 122 від 07.09.2021 на суму 480000,00 грн.

Платіжною інструкцією № 31304 від 28.09.2021 позивачем здійснено оплату товару на суму 431103,50 грн з призначенням платежу «оплата за крейду зг. дог. № 23/10-20 від 23.10.2020».

Як зазначає позивач, товар отриманий ним до 28.09.2021 оплачений в повному обсязі.

За період з 29.09.2021 по 11.10.2021 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 201948,80 грн за видатковими накладними № 234 від 29.09.2021 на суму 7174,40 грн, № 235 від 30.09.2021 на суму 13926,40 грн, № 238 від 01.10.2021 на суму 20121,60 грн, № 239 від 02.10.2021 на суму 21075,20 грн, № 241 від 04.10.2021 на суму 19260,80 грн, № 242 від 05.10.2021 на суму 19436,80 грн, № 247 від 06.10.2021 на суму 15072,00 грн, № 249 від 07.10.2021 на суму 18553,60 грн, № 250 від 08.10.2021 на суму 13593,60 грн, № 253 від 09.10.2021 на суму 20940,80 грн, № 254 від 10.10.2021 на суму 12627,20 грн, № 255 від 11.10.2021 на суму 20166,40 грн (а.с. 218, 212, 205, 199, 193, 187).

Позивач надав товарно-транспортні накладні № Р234 від 29.09.2021, № Р235 від 30.09.2021, № Р235.2 від 30.09.2021, № Р238 від 01.10.2021, № Р238.2 від 01.10.2021, № Р238.3 від 01.10.2021, № Р239 від 02.10.2021, № Р239.2 від 02.10.2021, № Р239.3 від 02.10.2021, № Р241 від 04.10.2021, № Р241.2 від 04.10.2021, № Р241.3 від 04.10.2021, № Р242 від 05.10.2021, № Р242.1 від 05.10.2021, № Р242.3 від 05.10.2021, № Р247 від 06.10.2021, № Р247.2 від 06.10.2021, № Р249 від 07.10.2021, № Р249.2 від 07.10.2021, № Р249.3 від 07.10.2021, № Р250 від 08.10.2021, № Р250.2 від 08.10.2021, № 253 від 09.10.2021, № Р253.2 від 09.10.2021, № Р253.3 від 09.10.2021, № Р254 від 10.10.2021, № 254.2 від 10.10.2021, № Р255 від 11.10.2021, № Р255.2 від 11.10.2021, № Р255.3 від 11.10.2021 (а.с. 219, 217-218, 213-215, 209-211, 206-208, 202-204, 200-201, 196-198, 194-195, 190-192, 188-189, 184-186).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 138 від 12.10.2021 на суму 201948,80 грн (а.с. 228), який позивачем сплачено за платіжною інструкцією № 32109 від 04.11.2021 на суму 201948,80 грн з призначенням платежу «оплата за крейду зг. дог. № 23/10-20 від 23.10.2020».

Отже, товар, переданий відповідачем за період з 29.09.2021 по 11.10.2021, сплачено позивачем в повному обсязі.

Крім того, відповідач виставив позивачу рахунок № 152 від 03.11.2021 на суму 64000,00 грн, який сплачено позивачем 04.11.2021 згідно платіжної інструкції № 32110 від 04.11.2021 на суму 64000,00 грн з призначенням платежу «оплата за крейду зг. дог. № 23/10-20 від 23.10.2020» (а.с. 236).

У період з 05.11.2021 по 07.12.2021 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 223571,20 грн згідно видаткових накладних № 277 від 05.11.2021 на суму 6176,00 грн, № 279 від 06.11.2021 на суму 6643,20 грн, № 281 від 07.11.2021 на суму 14246,40 грн, № 285 від 09.11.2021 на суму 35577,60 грн, № 288 від 10.11.2021 на суму 14745,60 грн, № 293 від 11.11.2021 на суму 7187,20 грн, № 296 від 12.11.2021 на суму 21952,00 грн, № 299 від 13.11.2021 на суму 7174,40 грн, № 303 від 16.11.2021 на суму 8364,80 грн, № 305 від 17.11.2021 на суму 17273,60 грн, № 312 від 18.11.2021 на суму 12844,80 грн, № 321 від 23.11.2021 на суму 7584,00 грн, № 322 від 24.11.2021 на суму 14675,20 грн, № 323 від 25.11.2021 на суму 5715,20 грн, № 328 від 29.11.2021 на суму 7980,80 грн, № 334 від 30.11.2021 на суму 6873,60 грн, № 336 від 01.12.2021 на суму 13625,60 грн, № 344 від 06.12.2021 на суму 8006,40 грн, № 345 від 07.12.2021 на суму 6924,80 грн (а.с. 96, 92, 84, 79, 76, 71, 67, 64, 59).

Відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату № 164 від 17.11.2021 на суму 64000,00 грн та № 172 від 18.11.2021 на суму 480000,00 грн (а.с. 229).

Поставка товару у вказаний період підтверджується також товарно-транспортними накладними № Р277 від 05.11.2021, № Р279 від 06.11.2021, № Р281 від 07.11.2021, № Р281.2 від 07.11.2021, № Р285 від 09.11.2021, № Р285.2 від 09.11.2021, № 285.3 від 09.11.2021, № № Р285.4 від 09.11.2021, № Р285.5 від 09.11.2021, № Р288 від 10.11.2021, № Р288.2 від 10.11.2021, № Р293 від 11.11.2021, № Р296 від 12.11.2021, № Р296.2 від 12.11.2021, № Р296.3 від 12.11.2021, № Р299 від 13.11.2021, № Р303 від 16.11.2021, № Р305 від 17.11.2021, № Р305.2 від 17.11.2021, № Р312 від 18.11.2021, № Р312.2 від 18.11.2021, № Р321 від 23.11.2021, № Р322 від 24.11.2021, № Р322.2 від 24.11.2021, № Р323 від 25.11.2021, № Р328 від 29.11.2021, № Р334 від 30.11.2021, № Р334.2 від 30.11.2021, № Р336 від 01.12.2021, № Р336.2 від 01.12.2021, № Р344 від 06.12.2021, № Р345 від 07.12.2021 (а.с. 97, 95, 93-94, 87-91, 85-86, 83, 80-82, 78, 77, 74-75, 72-73, 70, 68-69, 66, 65, 62-63, 60-61, 58, 57).

26.11.2021 позивач перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 544000,00 грн згідно платіжної інструкції № 32585 від 26.11.2021 на суму 64000,00 грн та № 32586 від 26.11.2021 на суму 480000,00 грн з призначенням платежу «оплата за крейду згідно договору № 23/10-20 від 23.10.2020» (а.с. 236).

Сума сплачених позивачем коштів, що перевищує вартість отриманого товару, становить 384428,80 грн.

Вказані обставини відповідачем у справі не заперечуються.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 405 від 21.03.2023, в якому позивач просив повернути надлишково сплачені кошти в сумі 384428,80 грн (а.с. 231).

Листом № 31 від 10.04.2023 відповідач надав відповідь на лист позивача № 405 від 21.03.2023, в якому повідомив, що грошові кошти в сумі 384428,80 грн перераховані позивачем за товар згідно із умовами укладеного договору і вони не можуть вважатися надлишково перерахованими. Також відповідач зазначив, що товар, який має бути поставлений позивачу, знаходиться на складі постачальника і готовий до відвантаження, та просив забезпечити прийняття товару. У разі, якщо відповідач відмовляється від отримання товару, позивач просив повідомити його у встановленому законом порядку (а.с. 244-245).

Позивач звернувся до відповідача листом № 1743 від 26.12.2023 з проханням повернути грошові кошти в сумі 384428,80 грн (а.с. 230).

Листом № 7 від 01.02.2024 на лист позивача № 1743 від 26.12.2023 відповідач повідомив про те, що покупець не повідомляв про відмову від прийняття товару, на даний час товар знаходиться на складі постачальника і готовий до відвантаження. Також у листі відповідач просив забезпечити прийняття товару або повідомити про відмову від прийняття товару (а.с. 246-247).

Відповідач повернення грошових коштів в сумі 384428,80 грн не здійснив.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 384428,80 грн, оскільки вказані кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах або отримане однією зі сторін майно у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами договору поставки № 23/10-20 від 23.10.2020, факт поставки відповідачем та отримання позивачем товару на підставі Специфікацій № 1 та № 2 та видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи.

Факт отримання товару згідно Специфікацій № 1 та № 2 сторонами не оспорюється.

У період з 01.09.2021 по 07.12.2021 відповідач постачав позивачу товар, який прийнято відповідачем, про що свідчать видаткові та товарно-транспортні накладні, без підписання сторонами специфікацій до договору.

Як зазначено у видаткових накладних за вказаний період підставою для поставки товару визначено договір купівлі-продажу № 23/10-20 від 23.10.2020.

Крім того, як вбачається платіжних інструкцій № 31304 від 28.09.2021, № 32109 від 04.11.2021, № 32110 від 04.11.2021, № 32585 від 26.11.2021, № 32586 від 26.11.2021 позивачем проведені оплати згідно спірного договору.

За період з 01.09.2021 по 11.10.2021 позивач повністю оплатив переданий відповідачем товар.

Як встановив суд, за період з 05.11.2021 по 07.12.2021 відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 223571,20 грн, а позивач здійснив оплату в сумі 608000,00 грн в рамках спірного договору поставки.

Таким чином сплата позивачем коштів у сумі 384428,80 грн є оплатою товару відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як безпідставно набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Зважаючи на наведене, зобов`язання, що виникли між позивачем та відповідачем за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки, а кошти сплачені позивачем на користь відповідача є передоплатою за товар і не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак позов у даній справі в частині повернення коштів як помилково перерахованих не підлягає задоволенню, зважаючи на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, виходячи з фактичних обставин справи.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним.

Разом з тим суд звертає увагу на таке, що у процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу "jura novit curia".

Таким чином, суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 662/397/15-ц від 08.06.2021.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу для обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснюють правильну правову кваліфікацію відносин та застосовують для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми для обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд доходить наведених нижче висновків.

Позивачем доведено факт перерахування коштів відповідачу в сумі 384428,80 грн, що підтверджується платіжними документами, які містяться в матеріалах справи. Також, судом встановлено та підтверджено відповідними доказами існування між сторонами договору як правової підстави для отримання вказаних коштів.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів передачі відповідачем товару на суму попередньої оплати суду не надано.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення відповідачем попередньої оплати позивачу суду не надано.

Судом встановлено та зазначено вище, що позивач звернувся до відповідача з листом № 405 від 21.03.2023, в якому позивач просив повернути 384428,80 грн (а.с. 231).

Листом № 31 від 10.04.2023 відповідач зазначив, що товар, який має бути поставлений позивачу, знаходиться на складі постачальника і готовий до відвантаження, та просив забезпечити прийняття товару. У разі, якщо відповідач відмовляється від отримання товару, позивач просив повідомити його у встановленому законом порядку (а.с. 244-245).

Позивач звернувся до відповідача листом № 1743 від 26.12.2023 з проханням повернути грошові кошти в сумі 384428,80 грн (а.с. 230).

Листом № 7 від 01.02.2024 на лист позивача № 1743 від 26.12.2023 відповідач повідомив про те, що покупець не повідомляв про відмову від прийняття товару, на даний час товар знаходиться на складі постачальника і готовий до відвантаження. Також у листі відповідач просив забезпечити прийняття товару або повідомити про відмову від прийняття товару (а.с. 246-247).

Досліджуючи доводи сторін у частині наявності або відсутності узгодження поставки товару на усю суму передплати, перерахованої позивачем відповідачеві, суд враховує таке.

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець зобов`язується завчасно узгоджувати із постачальником замовлення поставки партії товару.

На підставі отриманої від покупця інформації щодо замовлення постачальник зобов`язаний оформити Специфікацію та рахунок на оплату поставки конкретної партії товару (п. 4.3 Договору).

Відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів формування та узгодження відповідного замовлення позивача на сую сплачену ним суму передплати, тому суд вважає відсутнім обов`язок позивача забирати товар зі складу відповідача у справі відповідно до умов Договору та Правил Інкотермс у частині обсягу товару, вартість якого складає спірну суму.

Враховуючи звернення позивача про повернення грошових коштів ще у грудні 2023 року і те, що отримання даної вимоги не спростовується відповідачем, у відповідача виник обов`язок повернути суму попередньої оплати у розмірі, що перевищує вартість фактично поставленого товару, а тому з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 384428,80 грн боргу у розмірі неповернутих коштів.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 384428,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» (вул. Козацька, 56, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16600, код 00292089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592, код 36279482) 384428,80 грн заборгованості та 4613,15 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя М.О. Демидова