Постанова

від 05.06.2024 по справі 183/8818/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 183/8818/21

провадження № 61-15663св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аптеки медичної академії»,

третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна професійна спілка «Салютарис»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року у складі судді Городецького Д. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Зайцевої С. А.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптеки медичної академії» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки медичної академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

2. Позовна заява обґрунтовано незгодою позивача з її вивільненням, вказувала, що свої трудові обов`язки вона виконувала добросовісно, нею не було здійснено умисно або необережно дій, які б давали роботодавцю підстави для втрати до неї довір`я. Зазначала, що відсутні підстави для її вивільнення відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

3. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з позовною заявою (уточненою), у якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» від 22 жовтня 2021 року № 96-21 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків провізора;

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 5 000 грн.

4. Позовні вимоги в уточненій позовній заяві обґрунтовано тим, що наказ про відсторонення її від роботи є протиправним, винесений з порушенням статті 46 КЗпП України. Позивачка, посилаючись на положення статті 43 КЗпП України, наголошувала на тому, що її вина мала бути доведена висновками інвентаризації, на підставі облікових фінансових документів, а на підставі аналізу відеозапису з камер відеоспостереження. Ставить під сумнів як повноваження визначеної за наказом комісії на проведення службового розслідування, так і на ухвалення висновків за її результатами. Також просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Крім того, в уточненій позовній заяві визначено третьою особою - первинну професійну спілку «Салютарис».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, уточнену позовну заяву повернуто позивачу.

6. Повертаючи уточнену позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що, подавши її, позивачка одночасно змінила як підстави позову, так і предмет позову, що не допускається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

7. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

11. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає, що суди безпідставно вважали, що, уточнюючи позовні вимоги, позивачка одночасно змінила предмет та підстави позову; суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що уточнена позовна заява подана з порушення процесуального строку, оскільки така заява подана до закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптеки медичної академії» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки медичної академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

13. Позовна заява обґрунтовано незгодою позивача з її вивільненням, вказувала, що свої трудові обов`язки вона виконувала добросовісно, нею не було здійснено умисно або необережно дій, які б давали роботодавцю підстави для втрати до неї довір`я. Зазначала, що відсутні підстави для її вивільнення відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

14. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з позовною заявою (уточненою), у якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» від 22 жовтня 2021 року № 96-21 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків провізора;

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 5 000 грн.

15. Позовні вимоги в уточненій позовній заяві обґрунтовано тим, що наказ про відсторонення її від роботи є протиправним, винесений з порушенням статті 46 КЗпП України. Позивачка, посилаючись на положення статті 43 КЗпП України, наголошувала на тому, що її вина мала бути доведена висновками інвентаризації, на підставі облікових фінансових документів, а на підставі аналізу відеозапису з камер відеоспостереження. Ставить під сумнів як повноваження визначеної за наказом комісії на проведення службового розслідування, так і на ухвалення висновків за її результатами. Також просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Крім того, в уточненій позовній заяві визначено третьою особою - первинну професійну спілку «Салютарис».

16. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, уточнену позовну заяву повернуто позивачу.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

18. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

19. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

20. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

23. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за п.2 ч.1 статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки медичної академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

24. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не згодна з її вивільненням відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України, оскільки свої трудові обов`язки вона виконувала добросовісно, нею не було здійснено умисно або необережно дій, які б давали роботодавцю підстави для втрати до неї довіри. У позовній заяві ОСОБА_1 посилалась, серед іншого, на статті 41, 232, 233, 235 КЗпП України.

25. Ухвалою суду від 17 січня 2022 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26. 07 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ТОВ «Аптеки медичної академії», третя особа - первинна професійна спілка «Салютарис», про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди.

27. В уточненій позовній заяві просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» від 22 жовтня 2021 року № 96-21 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків провізора;

- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Аптеки медичної академії» від 16 листопада 2021 року № 499-ВК-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ за п. 2 ч.1 статті 41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 03 м. Новомосковськ ТОВ «Аптеки Медичної Академії» з 16 листопада 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі.

- стягнути з ТОВ «Аптеки медичної академії» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 5 000 грн.

28. Позовні вимоги в уточненій позовній заяві обґрунтовано тим, що наказ про відсторонення її від роботи є протиправним, винесений з порушенням статті 46 КЗпП України. Позивачка, посилаючись на положення статті 43 КЗпП України, наголошувала на тому, що її вина мала бути доведена висновками інвентаризації, на підставі облікових фінансових документів, а на підставі аналізу відеозапису з камер відеоспостереження. Ставить під сумнів як повноваження визначеної за наказом комісії на проведення службового розслідування, так і на ухвалення висновків за її результатами. Також просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Крім того, в уточненій позовній заяві визначено третьою особою - первинну професійну спілку «Салютарис».

29. Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

30. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

31. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

32. Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

33. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

34. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).

35. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (частина перша статті 184 ЦПК України).

36. Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

37. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

38. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

39. У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

40. Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

41. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

42. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

43. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до місцевого суду із уточненою позовною заявою, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ товариства від 22 жовтня 2021 року в частині відсторонення її від виконання трудових обов`язків. Разом із тим, такої вимоги під час подання первісного позову заявлено не було, вказана вимога ніяким чином не пов`язана із її вимогами про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

44. Вимоги щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в уточненій позовній заяві залишились незміненими, проте на їх обґрунтування були, крім раніше зазначених, наведені додаткові обставини щодо незаконності звільнення, а саме щодо відсутності згоди профспілки, членом якої була позивачка.

45. Наявна вимога в уточненій позовній заяві щодо відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Разом з цим, вона була відсутня в первісній позовній заяві.

46. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц зроблено висновок про те, що «оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку».

48. Частинами другою, третьою статті 188 ЦПК України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цією статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

49. Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

50. Так, вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в частині відсторонення від роботи від 22 жовтня 2021 року та відшкодування моральної шкоди не були заявлені позивачкою в первісній позовній заяві й, відповідно, такі вимоги було обґрунтовано новими обставинами, які були відсутні в первісній позовній заяві. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , подаючи уточнену позовну заяву, заявила нові вимоги.

51. Позивачкою було допущено порушення строків, визначених статтею 188 ЦПК України, в межах яких вона має право заявляти клопотання про об`єднання справ в одне провадження, у зв`язку з чим позовна заява, яка містила вимоги, щодо яких вже було відкрито провадження у справі, разом з новими вимогами відповідно до положень статті 185 ЦПК України підлягала поверненню.

52. Колегія суддів виходить з того, що, повертаючи уточнену позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, помилково посилався на одночасну зміну предмета та підстави позову, оскільки заявницею розширена кількість позовних вимог шляхом додавання двох нових і доповнені підстави позову для визнання звільнення незаконним посиланням на додаткову обставину щодо відсутності згоди профспілки, що не свідчить про як таку зміну підстави позову.

53. Разом із тим, відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Водночас колегія суддів звертає увагу, що під час продовження розгляду справи місцевим судом має розглядатись первісний позов ОСОБА_1 .

55. З урахування викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

56. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович