Постанова

від 03.06.2024 по справі 602/617/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/617/23Головуючий у1-йінстанції Радосюк А. В. Провадження № 22-ц/817/505/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участю секретаря Сович Н.А.

та позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 602/617/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2024 року, постановлену суддею Радосюком А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, шляхом виправлення допущеної граматичної помилки у копії Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ТР № 004687 Товстолузької сільської Ради Тернопільського району, Тернопільської області, замість імені ОСОБА_3 виправити на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвалою Лановецького районного суду від 21 березня 2024 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, шляхом виправлення граматичної помилки у копії Державного акта приватної власності на землю, а саме, ім`я ОСОБА_3 виправити на ім`я ОСОБА_4 .

Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та ст. 129 Конституції України.

Мотивує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду по справі №607/22144/20 від 25.01.2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказане рішення ним оскаржене та постановою від 25 серпня 2021 року його апеляційну скаргу задоволено, вказано, що він є сином померлої ОСОБА_5 , тому є спадкоємцем її майна.

У виконанні судового рішення йому було відмовлено, внаслідок того, що у спадковому праві не вказано терміну видачі свідоцтва на спадщину.

Посилається на те, що внаслідок помилки в написанні імені його матері, він звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку позовного провадження, однак Лановецький районний суд Тернопільської області це не врахував, безпідставно вважаючи його звернення в порядку окремого провадження.

Також вказує, що Лановецький районний суд Тернопільської області перевищив свої повноваження та по суті скасував постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, оскільки не взяв до уваги, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії І-ТР № 004687 Товстолузької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області була допущена помилка, а саме, замість імені ОСОБА_4 було вказано Галина, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх Конституційних прав, порушених в результаті оформлення його спадкових прав.

Відзив у визначений судом термін до апеляційного суду не поступив.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, зіславшись на викладені у ній доводи.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася належним чином про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак рекомендоване повідомлення повернулося на адресу Тернопільського апеляційного суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що в даних правовідносинах вбачається спір про право, а саме право на спадкове майно, тому дані вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні.

Колегія суддів повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції не може з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до правил статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду подав саме позовну заяву до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення. Предметом позову, як зазначено позивачем, є спір за земельний пай його матері ОСОБА_5 , що належав їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ТР № 004687, в зв`язку з чим позивач вважає, що має право на спадкування вказаної земельної ділянки за законом, однак належним чином не оформив позову заяву.

Тому суддя, відповідно до статті 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п.4 ст. 175 ЦПК постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст. ст. 365, 367, 369, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21березня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 07 червня 2024 року.

Головуючий Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів