Ухвала

від 06.06.2024 по справі 398/3124/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3124/23

провадження №: 1-кс/398/1086/24

УХВАЛА

Іменем України

"06" червня 2024 р. м.Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000742 від 02.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого СВ Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000742 від 02.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023121060000742 від 02 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 366 КК України.

01.05.2023 року до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшла ухвала Олександрійського міськрайонного суду про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_4 від 06 березня 2023 року про вчинення директором ТОВ «КІВІ РАЙД Україна» ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

У ході проведення допиту потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що навесні 2022 року, до нього з діловою пропозицією звернулася його бухгалтер ОСОБА_5 . Суть пропозиції заключалася в тому, щоб організувати на території міста Олександрія, Кіровоградської області прокат самокатів. Хоча спочатку вона захотіла, аби ОСОБА_4 позичив їй 34000 доларів США. Однак, ОСОБА_4 відмовив ОСОБА_5 . Потім, ОСОБА_5 запропонувала ОСОБА_4 , що в нього буде 33% частини в ТОВ «КІВІ РАЙД Україна». Саме таку назву було запропоновано ОСОБА_6 . ОСОБА_4 надав свою згоду та розпочалася підготовка до запуску спільного проєкту. Протягом декількох тижнів ТОВ було утворено відповідно до чинного законодавства. Далі, ОСОБА_7 , поїхала до Австрії, оскільки там були придбані електричні самокати. В Австрії було придбано 105 самокатів. ОСОБА_4 не відомо, яку саме суму грошових коштів вклала у ТОВ ОСОБА_5 . В липні та серпні місяці 2022 року ОСОБА_5 сказала, що потрібно далі розвиватися та придбала спочатку декілька електричних «байків» та легкових автомобілів для служби «таксі», які були оформлені на ОСОБА_8 , як на фізичну особу, а не як на ТОВ. Крім того, весь прибуток від електричних «байків» та легкових автомобілів для служби «таксі» надходив лише ОСОБА_9 . Далі, у жовтні місяці 2022 року, ОСОБА_8 переїхала до міста Київ. Потім, ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_4 лише 33 електричних самокати.

11 серпня 2023 року до СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_10 про накладення арешту на майно. Вказане клопотання мотивується тим, що потерпілому ОСОБА_4 наразі стало відомо, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уникнення можливої майнової відповідальності, пов`язаної з відшкодуванням заподіяної ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням матеріальної та/або моральної шкоди, здійснює активні дії, спрямовані на відчуження належного їй рухомого та нерухомого майна, а саме:

-автомобіля марки «Peugeot 301», 2021 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », VIN-код: НОМЕР_2 ;

-житлової квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, потерпілому ОСОБА_4 , достеменно відомо, що ОСОБА_5 було придбано ще два легкових автомобіля, які використовувалися нею в якості автомобілів в службі «таксі» на території м. Олександрія, Кіровоградської області. Вказані автомобілі наразі в місті відсутні, що може свідчити про їх відчуження.

Слідчим, шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 376568083 від 30.04.2024 року, встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває наступне нерухоме майно:

- адмінбудівлі та споруди, адреса: АДРЕСА_2 . Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адмінбудівля, «А»; адмінбудівля, «А»; адмінбудівля, «А»; адмінбудівля, ОСОБА_11 ; лабораторія, ОСОБА_12 ; склад, ОСОБА_13 ; склад, ОСОБА_13 ; вбиральня, ОСОБА_14 ; гараж, ОСОБА_15 ; склад, ОСОБА_16 ; сараї, «Е,К,Н»; склад ОСОБА_17 та склад «М». Розмір частки: 11/50. Ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 85200,00.

14 грудня 2023 року від позивача (потерпілого) ОСОБА_4 до органу досудового розслідування надійшов цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином (у порядку ст. 128 КПК України). Цивільний позов мотивований тим, що за період його членства у товаристві прибуток жодного разу не розподілявся та належна ОСОБА_4 частка прибутку на його користь не виплачувалася, інформація про діяльність товариства йому жодного разу не доводилася. Всі вимоги про надання повної та достовірної інформації про діяльність товариства, річні баланси, звіти товариства про його діяльність та протоколи зборів - ОСОБА_4 не надавалися. Хоча, останній звертався із письмовим запитом, однак вказана вимога до цього часу не виконана. ОСОБА_4 просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь 987668 гривень у відшкодування заподіяної йому кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.

З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке може бути використане для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_4 слідчий просить накласти арешт на адмінбудівлі та споруди, адреса: АДРЕСА_3 частки яких належать ОСОБА_5 .

Дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.

Встановлено, що в провадженні СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023121060000742 від 02 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 366 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 14.12.2023 року позивачем (потерпілим) ОСОБА_4 у порядку ст.128 КПК України заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 з метою відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням у розмірі 987668 гривень.

Підставою накладення арешту на адмінбудівлі та споруди, адреса: АДРЕСА_2 , є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, при цьому в матеріалах клопотання відсутні докази того, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і вона перебуває у статусі підозрюваної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися, зокрема, з метою забезпечення цивільного позову - цивільний позивач. Враховуючи, що цивільним позивачем є ОСОБА_4 , то слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 не є належним суб`єктом звернення з вказаним клопотанням. Належним суб`єктом звернення з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову є цивільний позивач.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Слідчий просить накласти арешт на адмінбудівлі та споруди, адреса: АДРЕСА_2 , при цьому згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2024 року №376568083, вбачається, що розмір частки ОСОБА_5 у цьому майні становить 11/50.

Оцінки вказаного майна до матеріалів клопотання не долучено, внаслідок чого слідчий суддя позбавлений можливості встановити чи співмірним буде обмеження права власності та які наслідки арешту будуть для підозрюваного чи третіх осіб.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»),

Крім того слід зазначити що, представник цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10 звертався до слідчого у вказаному кримінальному провадженні з клопотанням про арешт належного ОСОБА_5 майна, однак просив накласти арешт на: автомобіль марки «Peugeot 301», 2021 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », VIN-код: НОМЕР_2 , та житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Закону, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000742 від 02.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору, встановивши строк у 72 години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1