Ухвала

від 06.06.2024 по справі 524/4675/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/1086/2024

Справа № 524/4675/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., перевіривши матеріали позовної заяви позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 ,

про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким визнати автомобіль об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; визначити ідеальні частки подружжя; в порядку спільного майна подружжя в натурі: виділити у власність позивача та визнати за нею право власності на автомобіль; визнати об`єкт незавершеного будівництва, який має конструкцію гаражу № НОМЕР_1 , що розташований в гаражному кооперативі «Київський-1» об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати право позивача як співзабудовника на 1/2 частку вказаного об`єкту незавершеного будівництва який має конструкцію гаражу № НОМЕР_1 , що розташований в гаражному кооперативі «Київський-1»; в порядку поділу спільного майна подружжя в натурі: залишити у власності відповідача об`єкту незавершеного будівництва який має конструкцію гаражу № НОМЕР_1 ; визнати будівельні матеріали і конструктивні елементи гаражу № НОМЕР_2 , що розташований в гаражному кооперативі «Київський-1» об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визначити ідеальними частки подружжя у цьому майні; в порядку поділу спільного майна подружжя в натурі: залишити у власності відповідача будівельні матеріали і конструктивні елементи гаражу № НОМЕР_2 вирішити питання стягнення (присудження) одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно (приведене вище), в результаті приведеного вище розподілу (відповідні позовні умови буду уточнені); припинити право спільної сумісної власності на виділене в натурі, приведене вище, майно для кожного із співвласників, якому таке майно виділено в натурі; стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.05.2024 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передано Крюківському районного суду м. Кременчука.

Суддя, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписи статті 30 ЦПК України встановлюють правила виключної підсудності цивільних спорів.

Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.

За змістом частини другої статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У розумінні частини другої вказаної статті ЦК України житлові будинки, будівлі, споруди тощо охоплюються поняттям «нерухоме майно». Однак вказаний перелік об`єктів нерухомого майна не є вичерпним.

Так, зокрема, відповідно до статті 5 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

Таким чином, нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.

Виходячи з аналізу чинного законодавства, вбачається, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні відправа власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Вищевказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Вищевказані висновки викладені в постановах Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у від 25 лютого 2018 року та від 11 липня 2019 року у справах №201/12876/17 №426/7217/18 відповідно.

До цього ж зводяться і роз`яснення, що містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав згідно яких, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину), тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 524/4675/23 спір стосується автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) та об`єктів незавершеного будівництва, а саме об`єкта, який має конструкцію гаражу № НОМЕР_1 та об`єкт, який має будівельні матеріали і конструктивні елементи гаражу № НОМЕР_2 , що розташовані в гаражному кооперативі «Київський-1» за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, Автозаводський район по вул. Вадима Пугачова.

Тобто, із матеріалів цивільної справи вбачається, що об`єкти незавершеного будівництва знаходяться за адресою, що відноситься до Автозаводського району м. Кременчука.

За таких обставин, дана справа не підсудна Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області.

Згідно з ч. 9ст. 187 ЦПК Україниякщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Відповідно дост. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як вбачається із положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Оскільки Автозаводським судом м. Кременчука Полтавської області було помилково направлено цивільну справу за підсудністю до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської обалсті та враховуючи викладене, а також з метою запобігання недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності), що є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, суддя дійшов висновку, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, то її необхідно передати на розгляд цього суду.

Керуючись ст.27,28, 30,31,187 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя передати на розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Маханьков О.В.