Справа № 761/10135/21
Провадження № 2-а/761/36/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс», Головне управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (далі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (далі відповідач-2), Головне управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якого просив:
- Визнати протиправними дії головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусарової Олени Володимирівни щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.02.2020 року.
- Скасувати постанову від 10.02.2021 року серії АС №0000048734 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) за ч. 3 ст. 122 КУпАП України, яка прийнята головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусаровою Оленою Володимирівною, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
- Стягнути солідарно з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: 01014, Україна, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) матеріальну шкоду у розмірі 1 835, 90 грн.
- Стягнути солідарно з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: 01014, Україна, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 10.02.2021 інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусаровою Оленою Володимирівною виписано постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. Окрім цього, інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусаровою Оленою Володимирівною 10.02.2021 року було здійснено тимчасове затримання належного йому транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 шляхом евакуації на спеціальний майданчик Головного управління Національної поліції у місті Києві за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, б. 20б. З діями інспектора з паркування КМР Гусаровою О.В. позивач не згоден, оскільки 10.02.2021 інша особа, керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 здійснила зупинку та стоянку по проспекту Миколи Бажана у м. Києві на краю проїжджої частини дороги із додержанням вимог п.п. «в» п. 15.9 Правил дорожнього руху України без створення суттєвих перешкод для руху інших транспортних засобів та пішоходів, оскільки автомобіль був припаркований на узбіччі проїжджої частини, яка не є естакадою мостом, шляхопроводом або під ним чи у тунелі.
Окрім того, позивачем вказано, що згідно п. 2 «Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання», затвердженого Постановою КМУ від 14 листопада 2018 року № 990, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Позивач вважає, що такі дії в цій частині повинні бути визнанні неправомірними. Крім того, враховуючи неправомірність проведення евакуації, просить повернути кошти, сплачені через неправомірні дії інспектора з паркування щодо евакуації транспортного засобу.
У зв`язку із викладеним позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.
30.03.2021 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
05.07.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та збільшення позовних вимог.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2021 року відкрито провадження у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
02.03.2023року від представника третьої особи надійшли пояснення.
06.03.2023 року від представника відповідача 3 Головного управління Національної поліції у м. Києві на адресу суду надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині вимог висунутих до Головного управління Національної поліції у м. Києві у повному обсязі, оскільки Головне управління не вчиняло жодних протиправних діянь по відношенню до Позивача, у зв`язку з чим стягнення сплачених коштів з Головного управління є неможливим, оскільки суперечить положенням ст. 5 КАС України.
09.03.2023 року від представника відповідача 1 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Гусарової Олени Володимирівни на адресу суду надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб, який зареєстровано за ОСОБА_1 зупинено на естакаді, чим порушено вимоги п.п. «В» п. 15.9 ПДР України, у зв`язку з чим, інспектором з паркування КМР Гусаровою О.В. правомірно накладено адміністративне стягнення на позивача у відповідності до ч.3 ст. 122 КУпАП за порушення п.п. «в» п. 15.9 ПДР України та складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Крім того, зазначає що відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення несе відповідальна особа- фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, таким чином посилання позивача на те, що не він керував вищевказаним транспортним засобом, не є піставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Від відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» відзив не надходив.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи,10.02.2021 року відносно позивача інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусаровою Оленою Володимирівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС №0000048734, відповідно до змісту якої 10.02.2021 о 11:43 год. на пр. Миколи Бажана, 36-а в м. Києві позивача притягнуто до відповідальності за те, що належний йому транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , порушив правила зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, чим порушено п. 15.9, в). Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993р. № 3353, встановлюють ПДР, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п. 15.9 в) ПДР України зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
З аналізу фотофіксації місця розташування транспортного засобу позивача, які були додані представником відповідача 1 до відзиву на позов, не вбачається, що він дійсно був припаркований на естакаді, мості, шляхопроводі або під ним, а також у тунелі, що створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, що рухались проїзною частиною дороги. Інших доказів умисного невиконання позивачем правил дорожнього руху, а саме вимог п.п. "в" п. 15.9 ПДР до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що крім постанови про адміністративне правопорушення, яка не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, суд не вбачає належних доказів, у розумінні ст.251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення, або не вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі щодо адміністративного правопорушення закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Щодо заявлених позовних вимог про визнання дій Гусарової О.В. - інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, щодо тимчасового затримання транспортного засобу протиправними, суд дійшов до наступного.
Частиною 5 статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно до ч. 1 ст. 267 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, виключає, згідно вимог ст.265-4 КУпАП, застосування до неї такого заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення як тимчасове затримання транспортного засобу.
З долученої до позовної заяви квитанції від 12.04.2021 року вбачається, що позивачем сплачено в бюджет 1835, 90 грн з подальшим розподілом коштів: 255,00 грн. штрафу на виконання оскаржуваної постанови, 1 270,00 грн. за евакуацію транспортного засобу, 288,00 грн. плати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику та комісія за здійснені платежі.
Відповідно до статей 245, 286 КАС України, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд вважає, що слід визнати протиправними дії Гусарової О.В. - інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації протиправними, оскільки відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та евакуації автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 .
Згідно до ч.1 ст.296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Таким чином, вимоги в частині стягнення солідарно з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: 01014, Україна, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) та Головного управління Національної поліції у міті Києві (ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) матеріальної шкоди у розмірі 1 835, 90 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на це з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 454,00 грн.
Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу варто зазначити настпуне.
У відповідності до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надано договір про надання правової допомоги №1102 від 11.02.2021 р., квитанцію про сплату 5000,00 грн, акт приймання-передачі правової допомоги №1 від 11.02.2021 р. з переліком наданих послуг.
У свою чергу, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. …При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд дійшов обгрунтованого висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 5000,00 грн є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. , суд,-
УХВАЛИВ
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс», Головне управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправними дії головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусарової Олени Володимирівни щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.02.2020 року.
Скасувати постанову від 10.02.2021 року серії АС №0000048734 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобі, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) за ч. 3 ст. 122 КУпАП України, яка прийнята головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусаровою Оленою Володимирівною.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП України - закрити.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: 01014, Україна, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 1 835, 90 грн.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс» (ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: 01014, Україна, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 454, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2024 |
Оприлюднено | 11.06.2024 |
Номер документу | 119586999 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мальцев Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні