Постанова

від 29.05.2024 по справі 200/6967/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1807/24 Справа № 200/6967/18 Суддя у 1-й інстанції - Сліщенко Ю. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційнимискаргамиприватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни та товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік"

на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік" до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський домобудівний комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія" про визнання незаконними дій та стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018 року ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" звернулося до суду із уточненим в ході розгляду справи позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. про визнання незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. щодо посвідчення іпотечного договору № 1/08 від 19 березня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1050, визнання незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1609 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, стягнення завданої шкоди.

В обґрунтування позову зазначало, що 19 березня 2008 року приватний нотаріус Лозенко В.В. всупереч вимог чинного законодавства, зокрема, статей 49, 51 Закону України «Про нотаріат», статей 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», статей 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» посвідчила іпотечний договір № 1/08 між ТОВ Імперія з однієї сторони та ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат" з другої сторони від імені якого діяла керуючий санацією Катичева Ю.В., за умовами якого з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової та виробничо-технічної допомоги від 10 січня 2008 року, під заставу було передано цілісний майновий комплекс боржника, а 23 квітня 2008 року приватним нотаріусом Лозенко В.В. вчинено виконавчий напис, за яким право власності на майно боржника було зареєстровано за ТОВ Імперія.

Позивач зазначає, що посвідчуючи іпотечний договір, нотаріус не могла не звернути уваги на те, що з боку іпотекодавця виступає керуючий санацією, права якої обмежені планом санації у межах справи про банкрутство. При вивченні документів, які мала отримати нотаріус було очевидно, що керуючий санацією, перевищуючи свої повноваження, здійснює незаконне відчуження майна боржника всупереч Закону та плану санації.

Як вбачається з іпотечного договору, строк виконання зобов`язання визначений 10 квітня 2008 року, а виконавчий напис вчинено 23 квітня 2008 року та попередження боржнику не надсилалося тому іпотекодержатель не в праві був розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім того, з виконавчого напису вбачається, що задовольняються вимоги кредитора у розмірі 13860000 грн., які виникли за договором про надання поворотної виробничо-технічної допомоги від 10 січня 2008 року на аналогічну суму у розмірі 13860000,00 грн.

Вважало незаконними нотаріальні дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., оскільки майно, яке відповідно плану санації у межах справи про банкрутство мав отримати інвестор ТОВ "Придніпровська інжинерінгова компанія", правонаступником якого є ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік", відчужено на користь третіх осіб, двічі перепродано, а юридичні особи - посередники ліквідовані.

Отже, шкодою, що завдано інвестору, зокрема його правонаступнику, є оплата цього майна визначена та здійснена згідно умов плану санації у межах справи про банкрутство, шляхом переведення на інвестора боргу у розмірі 13321388,49 грн. відповідно до угоди від 05 жовтня 2005 року, укладеної між боржником ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат", інвестором ТОВ "Придніпровська інжинерінгова компанія" та головою комітету кредиторів ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат", ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат", яка підлягає стягненню відповідно до ст. 27 Закону України «Про нотаріат» саме із приватного нотаріуса Лозенко В.В..

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року позов ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" задоволено частково.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі № 1609 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову, оскільки виконавчий напис не може бути правовою підставою для реєстрації права власності, а звернення стягнення мало бути здійснено виконавчою службою відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» на що, приватний нотаріус уваги не звернув, тому дії приватного нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, є незаконними. Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення приватним нотаріусом вимог Закону України Про нотаріат та Закону України Про іпотеку під час посвідчення іпотечного договору, відсутні підстави для визнання незаконними дії приватного нотаріуса щодо посвідчення іпотечного договору. Крім цього, суд відмовив у задоволенні позову про стягнення шкоди у заявленому розмірі, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено розмір спричиненої шкоди та доказів спричинення такої шкоди саме діями приватного нотаріуса.

Не погодившись з таким рішенням суду, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, оскільки позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі, а тому відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача, таким чином, позов підлягає залишенню без задоволення з огляду на невірно обраний склад сторін у справі та невірно обраний порядок захисту, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Окрім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що представниками позивача, неодноразово у судових засіданнях зазначалось про те, що на їх думку, права позивача було порушено іншими особами, щодо неналежних або незаконних дій яких, останні неодноразово звертались до правоохоронних органів. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки предметом позову є визнання незаконними дій приватного нотаріуса щодо посвідчення іпотечного договору та вчинення виконавчого напису, які мали місце у 2008 році, в той же час, із позовом до суду позивач звернувся у квітні 2018 року, тобто з пропуском строку, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, однак не зважаючи на відсутність належних доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, в супереч нормам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції було визнано поважною причину пропуску строку позовної давності позивачем та із змісту оскаржуваного рішення, не можливо дійти висновку, яку ж саме причину пропуску строку позовної давності визнано поважною судом першої інстанції, що призвело до ухвалення рішення, яким задоволено позов частково. Вказує, що судом не було досліджено ані документів, які стали підставою вчинення відповідного виконавчого напису, ані документів, які були подані сторонами, зокрема, не має ані доказів ані спростування наявності або відсутності повідомлення боржника про ті чи інші факти, або обов`язки, а також, взагалі не досліджено судом, що саме і які документи були підставою вчинення виконавчого напису, що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" звернулось з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду змінити та визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. щодо посвідчення іпотечного договору № 1/08 від 19 березня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1050.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини даної справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час посвідчення іпотечного договору, приватним нотаріусом порушено вимоги діючого законодавства, оскільки на підтвердження повноважень на вчинення дій від імені ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» керуючий санацією мала надати нотаріусу ухвалу про призначення керуючим санацією у справі про банкрутство та нотаріусу не могло бути невідомо, що повноваження керуючого санацією обмежені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що свідчить про порушення вимог закону саме нотаріусом. Таким чином, посвідчуючи іпотечний договір, нотаріус не могла не звернути уваги, що з боку іпотекодавця виступає керуючий санацією, права якої обмежені планом санації та при вивченні документів, які мала отримати нотаріус було очевидно, що керуючий санацією, перевищуючи свої повноваження, здійснює незаконне відчуження майна боржника всупереч закону та плану санації, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. Окрім того вказує, що внаслідок незаконних дій нотаріуса майно, яке відповідно плану санації мав отримати інвестор, відчужено на користь третіх осіб, двічі перепродано, а юридичні особи - посередники ліквідовані. Отже, шкодою, що завдано інвестору, є оплата цього майна визначена та здійснена згідно умов плану санації, шляхом переведення на інвестора боргу у вказаному розмірі, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відзиви на апеляційні скарги до суду не подано.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що 05 жовтня 2005 року між ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» в особі керуючого санацією Ніколенко Н.О., яка діяла на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2005 року, з однієї сторони, та кредиторами ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат», в особі голови комітету кредиторів Анохіна Д.М., з іншої сторони, укладена мирова угода у справі про банкрутство №Б26/65/03, предметом якої є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та розстрочки боргів перед кредиторами третьою стороною ТОВ «Придніпровська інжинерінгова компанія», в обмін на придбання права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат», розташований за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 20; базу комплектації (41/50), розташовану за адресою: м.Дніпродзержинськ, 20-9; склад готової продукції: м.Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 20-23, а також інші види майна визначені у пунктом 2 статті 19 Закону України «Про віднослення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За умовами договору про перевід боргу від 05 жовтня 2005 року, укладеного між ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» в особі керуючого санацією Ніколенко Н.О., ТОВ «Придніпровська інжинерінгова компанія» в особі директора Богач В.І., голови комітету кредиторів в особі ОСОБА_1 : первісний боржник переводить на нового боржника грошовий борг у розмірі 13321388,49 грн., відповідно до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2004 року у справі про банкрутство ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» у частині вимог третьої та четвертої черг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2007 року у справі №Б15/29/26/65/03 припинено повноваження арбітражного керуючого Лосєва Ю.С., ліцензія АБ №116115, як керуючого санацією у даній справи та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Катичеву Ю.В., ліцензія АВ №081008, продовжено строк процедури санації на шість місяців, до 01 лютого 2008 року.

10 вересня 2007 року між первісним інвестором ТОВ «Придніпровська інжинерінгова компанія» в особі директора Богач В.І., діючого на підставі статуту, з однієї сторони, та новим інвестором ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік», в особі директора Анохіна Д.М., діючого на підставі статуту, з другою сторони, укладено Договір № 5 про відступлення права вимоги, на підставі якого первісний інвестор передає належне йому право вимоги до ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» згідно з планом санації та змінами до нього, затвердженими Господарським судом Дніпропетровської області по справі №Б15/29/26/65/03, а новий інвестор приймає право вимоги, що належне первісному інвестору за планом санації, таким чином новий інвестор займає місце первісного інвестора в зобов`язаннях, що виникли з плану санації в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

19 березня 2008 року між ТОВ «Імперія», в особі директора Руколєєва В.А., який діє на підставі протоколу №1 від 29 вересня 2007 року, з однієї сторони, та ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат», від імені якого на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2007 року, діє керуючий санацією Катичева Ю.В., уклали іпотечний договір №1/08. Іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за договором про надання поворотної фінансової та виробничо-технічної допомоги від 10 січня 2008 року, укладеним між іпотекодержателем і іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов`язаний іпотекодержателю по «10» квітня 2008 року включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених договором, повернути поворотну фінансову та виробничо-технічну допомогу на безвідсотковій основі у розмірі 13860000 (тринадцять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч) гривень. Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: а) цілісний майновий комплекс загальною площею 35659,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 271800 кв.м.; б) склад готової продукції площею 4088,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 219166 кв.м.; в) база комплектації загальною площею 6147,4 кв.м., що складає 47/50 частин, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 12982 кв.м.

23 квітня 2008 року вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. № 1609, яким запропоновано звернути стягнення на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з: а) цілісного майнового комплексу, загальною площею 35659,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 271800 кв.м.; б) складу готової продукції площею 4088,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 219166 кв.м.; в) бази комплектації загальною площею 6147,4 кв.м., що складає 47/50 частин, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 12982 кв.м.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22 серпня 2013 року на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 липня 2013 року, припинено юридичну особа ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат».

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27 серпня 2008 року припинено юридичну особа ТОВ «Імперія».

19 червня 2007 року первісний кредитор ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік», в особі директора Анохіної Д.М., діючої на підставі статуту, з однієї сторони, та новий кредитор ОСОБА_2 , з другої сторони, уклали договір №1907/1 про відступлення права вимоги, на підставі якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги до ВАТ «Дніпродзержинський домобудівельний комбінат» згідно з перерахованих коштів, а новий кредитор приймає право вимоги на суму 577000 гривень.

Згідно відповіді, наданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. на виконання ухвали суду від 07 вересня 2022 року, виконавчий напис від 23 квітня 2008 року, вчинений за р.№1609, знищено за строками зберігання 3 роки, відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства акт «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» від 28 лютого 2014 року № 4. Договір іпотеки від 19 березня 2008 року, посвідчений за р.№1050, вилучений слідчим СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Панченко Р.А. від 07 серпня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі № 1609 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, оскільки виконавчий напис не може бути підставою для реєстрації права власності, а звернення стягнення мало бути здійснено виконавчою службою відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», на що приватний нотаріус уваги не звернув. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позову, суд виходив із недоведеності позивачем належними та допустимими доказами у справі порушення приватним нотаріусом вимог Закону України Про нотаріат та Закону України Про іпотеку під час посвідчення іпотечного договору, так і розміру спричиненої шкоди й доказів спричинення такої шкоди саме діями приватного нотаріуса Лозенко В.В.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями частини першої та третьої статті 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Перелік нотаріальних дій, які вчиняються нотаріусом, визначений статтею 34 Закону України «Про нотаріат».

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» закріплено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Тобто, виходячи зі змісту вказаних норм Закону України «Про нотаріат», а також положень статті 16 ЦК України, у судовому порядку можливо оскаржити лише дії приватного нотаріуса у разі їх невідповідності на предмет вимоги закону щодо порядку їх здійснення, що узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 754/13412/16-ц (провадження № 61-35474св18).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №766/22236/18 (провадження № 61-10523св21) зазначено, що право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб`єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір. Саме таке процесуальне правило визначення суб`єктного складу осіб наведено у статті 50 Закону України «Про нотаріат».

Зі змісту позову вбачається, що позивач вважає, що його права як інвестора порушені нотаріальним посвідченням іпотечного договору від 19 березня 2008 року та виконавчим написом від 23 квітня 2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, вчиненого приватним нотаріусом з порушенням визначеного чинним законодавством порядку їх вчинення та порядку повідомлення боржника щодо вимоги про усунення порушення, на підставі якого до ТОВ Імперія перейшло право власності на майно боржника.

Однак наведені обставини за їх доведеності відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України можуть бути підставами для оспорювання правочинів в судовому порядку, за наявності для цього визначених законодавством підстав, а не для визнання незаконними нотаріальних дій.

Враховуючи те, що позивач пред`явив позов до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., оскаржувані нотаріальні дії приватного нотаріуса вчинені відносно зовсім інших осіб, ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік» безпосередньо не брало участі у нотаріальному процесі 19 березня 2008 року під час посвідчення нотаріусом іпотечного договору між ТОВ Імперія з однієї сторони та ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат" з другої сторони й при вчиненні виконавчого напису від 23 квітня 2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів приходить до висновку, що позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

Крім того, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача завданої шкоди, оскільки порушення прав позивача не було підтверджене під час розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України, є підставою для часткового задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" на користь приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору за перегляд справи в апеляційному порядку у розмірі 2643,00 грн.

Окрім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року відстрочено ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі й за таких обставин з ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 305017,25 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік" - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік" на користь приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни судові витрати у розмірі 2643,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік" на користь держави судовий збір у розмірі 305017,25 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна