Ухвала

від 04.10.2024 по справі 200/6967/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 200/6967/18

провадження № 61-13320ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни про визнання незаконними дій та стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2024 року ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у зазначеній вище справі.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що у межах строку на касаційне оскарження, а саме 22 червня 2024 року, заявник звернувся із касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік» повернуто.

Крім того, заявник вказує, що ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року повторно подану касаційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія ХХІ вік» також повернуто.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Дніпровського апеляційного суду прийнято 29 травня 2024 року та забезпечено надання загального доступу 10 червня 2024 року.

З урахуванням вказаних заявником обставин він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Разом з тим, касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року, рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року змінити, зокрема: визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. щодо посвідчення іпотечного договору від 19 березня 2008 року № 1/08, зареєстрованого в реєстрі за № 1050; визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1609, що не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року позов ТОВ «Будівельна Компанія ХХІ вік» задоволено частково. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі № 1609 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Разом з тим, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї доказами надсилання копії уточненої касаційної скарги учасникам справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом.

До касаційної скарги додано квитанції про сплату судового збору на загальну суму 5 638,40 грн.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у квітні 2018 року позивач звернувся до суду з вимогами: 1) визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. щодо посвідчення іпотечного договору від 19 березня 2008 року № 1/08, зареєстрованого в реєстрі за № 1050; 2) визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1609.

12 серпня 2021 року позивач подав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив, окрім заявлених вже позовних вимог, стягнути з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. завдану шкоду в розмірі 13 321 388,49 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою (абзац другий частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням зазначеного вище, при поданні касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині вирішення майнових вимог у розмірі 319 713,32 грн (13 321 388,49 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).

Водночас, в частині вирішення немайнових вимог за подання касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 638,40 грн (1 762,00 грн х 2 х 200 % х 0,8).

Отже, враховуючи сплачену суму судового збору в розмірі 5 638,40 грн, заявнику необхідно доплатити 319 713,32 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ХХІ вік» до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, треті особи: відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинський домобудівний комбінат», товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія», про визнання незаконними дій та стягнення шкоди залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький