Ухвала

від 30.04.2024 по справі 752/12974/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про ухвалення додаткового рішення)

Справа № 752/12974/22 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Ю.Ю.

Провадження №22-з/824/606/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

30 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Василенко Д.В.,

розглянувши заяву адвоката Білокінь Інни Вікторівни представника приватного нотаріуса Спичак Ольги Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і приватного нотаріусу Спичак Ольги Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25.05.2023, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», ОСОБА_1 , Державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Макарова Олега В`ячеславовича, приватного нотаріусу Спичак Ольги Миколаївни, ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договорів купівлі-продажу майнових прав та об`єкту житлової нерухомості, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», ОСОБА_1 , Державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Макарова Олега В`ячеславовича, приватного нотаріуса Спичак Ольги Миколаївни, про визнання права власності на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договорів купівлі-продажу майнових прав та об`єкту житлової нерухомості, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Просив суд визнати за ним право власності на майнові права (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: ПМ/2С-К253, виданий 08.04.2015, укладений між ТОВ «СБ ЛТД» та ОСОБА_3 ; скасувати рішення державного реєстратора Макарова Олега В`ячеславовича, КП «Реєстраційне бюро», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48971632 від 02.10.2019 14:08:01, на об`єкт житлової нерухомості № 1927838380000, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу, серія та номер: 186, виданий 21.12.2020, видавник приватний нотаріус Київського нотаріального округу Спичак Ольга Миколаївна; скасувати рішення приватного нотаріуса Спичак Ольги Миколаївни, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55837965 від 21.12.2020 16:30:53, на об`єкт житлової нерухомості № 1927838380000, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25.05.2023 позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і приватного нотаріусу Спичак Ольги Миколаївни задоволено.

РішенняГолосіївського районного суду міста Києва від 25.05.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

18 березня 2024 року представник приватного нотаріусу ОСОБА_4 - адвокат Білокінь І.В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заяву обґрунтовує тим, що питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Витрати на професійну правничу допомогу у становлять 60 000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 11867,40 грн.

Вважає, що заяву подано в строк та є підстави для стягнення з позивача на користь третьої особи понесені витрати на правничу допомогу.

29 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 , подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, просив зменшити розмір витрат.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Інші сторони, в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та викладені в заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. При цьому враховує наступне.

За правилами частин третьої, четвертої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно достатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У частинах першій-третійстатті 134 ЦПК Українивизначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третястатті 137 ЦПК України).

Згідно з частинами першою - шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є:договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Такі само висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц.

Чинне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази щодо надання правової допомоги.

Колегія суддів встановила, що до заяви додано адвокат Білокінь І.В. додала до заяви акт приймання передачі № 1 виконаних робіт за договором № 14-12/22 про надання правової допомоги від 15.03.2024, договір № 14-12/22 про надання правової допомоги від 19.06.2023. Проте до заяви не додано опису наданих послуг, відсутній детальний опис наданих послуг та вартість цих послуг. Інформація про оплату, що позбавляє суд можливості встановити реальність понесення витрат сторони на правничу допомогу.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що так як з першою заявою по суті спору сторона відповідача не подала до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 зазначено, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 (провадження № 61-4004св21) зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що сторона відповідача повинна була подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України.

Визначена заявником сума коштів, яка була понесена не може бути стягнута судом апеляційної інстанції так як заявником не надано достатніх доказів на підтвердження погодження суми в договорі, а додаткових угод до заяви не подано.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited»проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, складність справи та виконану адвокатом роботу, витрачений час, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заперечення. Дійшла висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 131, 133, 141, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Білокінь Інни Вікторівни представника приватного нотаріуса Спичак Ольги Миколаївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11867,40 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 травня 2024 року

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко