Постанова

від 20.05.2024 по справі 381/555/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/5811/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 381/555/20

20 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Осаулової Н.А., у справі за позовом ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання права на спадщину,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 і малолітньої ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання права на спадщину.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона з 02 серпня 2003 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_4 .

Зазначала, що її чоловік був засновником Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік та батько дітей ОСОБА_8 помер. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина. До складу спадщини входить, у тому числі, право на спадщину на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ», засновником якого був спадкодавець ОСОБА_8 .

За життя ОСОБА_8 склав заповіт від 20 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінічук Т.В. за № 171, яким заповів все майно та майнові права, що будуть належати ОСОБА_8 на день його смерті, незалежно від їх складу та місця знаходження (розташування) в Україні, і взагалі все те, що буде за законом належати йому на день смерті та що згідно законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків, своїм дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вона звернулась до нотаріальної конторою із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , однак постановою від 22 листопада 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Посилаючись на те, що її діти, як спадкоємці за заповітом після смерті батька, мають право на спадщину на Селянське фермерське господарства «ТРИЗУБ», з усіма правами та обов`язками засновника цього господарства, що належали спадкодавцю відповідно до Статуту цього господарства на день смерті, позивач ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 і малолітньої ОСОБА_4 , просила суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на спадщину на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ», з усіма правами та обов`язками засновника цього господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_8 та визначених Статутом цього господарства станом на момент відкриття спадщини.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року відмовлено у прийнятті та повернуто ОСОБА_2 і заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 12-156, 230, 234- том 1).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2022 року залучено до участі у розгляді справи правонаступника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_1 (а.с. 25-26 том 2).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2023 року ОСОБА_1 залучено як правонаступника відповідача ОСОБА_6 (а.с. 86-87 том 2).

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 , поданий в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання права на спадщину, задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», код ЄДРПОУ 38070540 в порядку спадкування за заповітом від 20.02.2019 року після смерті - ОСОБА_8 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», код ЄДРПОУ 38070540 в порядку спадкування за заповітом від 20.02.2019 року після смерті - ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн, а саме по 420,40 грн з кожного відповідача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задовольнні позову ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про визнання права на спадщину.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при невідповідні висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Зазначає, що метою звернення позивачки до суду з позовом про визнання права на спадщину лише дітей спадкодавця, без врахування обов`язкової частки його непрацездатних батьків, є позбавлення права непрацездатних батьків на обов`язкову частку у спадщині.

Ухвалюючи рішення у справі, визначаючи за ОСОБА_3 права власності на 5/12 частин СФГ «Тризуб» і за ОСОБА_4 права власності на 5/12 частин СФГ «Тризуб», суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, так як розглянув вимоги, які не були заявлені позивачем.

При цьому судомпершої інстанціїне було встановлено реального змісту спірних правовідносин, мети звернення позивачки до суду з даним позовом, предмету спору та засобів доказування, а також не встановлено, чим саме і в який спосіб відповідачі порушують права позивачів, адже відповідачами суду заявлено про визнання ними права дітей, зазначених в заповіті, на отримання спадщини, проте, з врахуванням вимог закону щодо обов`язкової частки в спадковому майні непрацездатних батьків спадкодавця.

Звертає увагу суду на те, що з жовтня 2019 року в провадженні Фастівського міськрайонного суду перебуває інша цивільна справа № 381/3931/19 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї ВК Фастівської міської ради, про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В межах цієї цивільної справи № 381/3931/19 в заяві про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_2 було заявлено, крім інших, майнову позовну вимогу: про визнання права власності за ОСОБА_3 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_8 , на 5/12 частин статутного (складеного) капіталу Селянського фермерського господарства «Тризуб», ідентифікаційний код юридичної особи 38070540, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с.Веприк, вул.Калініна, 12 В, та про визнання права власності за ОСОБА_4 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_8 , на 5/12 частин статутного (складеного) капіталу Селянського фермерського господарства «Тризуб», ідентифікаційний код юридичної особи 38070540, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с.Веприк, вул.Калініна, 12 В.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 (законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 і малолітньої ОСОБА_4 ) - адвокат Довженко Роман Валентинович просить апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зазначає що, задовольняючи часткового позов ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про визнання права на спадщину, суд першої інстанції врахував інтереси непрацездатних батьків спадкодавця - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Протягом судового розгляду справи інтереси як батьків спадкодавця, так і ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представляла адвокат Мельник Тетяна Олександрівна. Жодних заперечень від сторони відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Від преставника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Тетяни Олександрівни, повноваження якої на ведення справи в Київському апеляційному суді підтверджуються ордером серії АІ № 1305984 від 14 листопада 2022 року, на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про перегляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника, за наявними матеріалами справи. Подану апеляційну скаргу підтримують (а.с. 3, 179 том 2).

20 травня 2024 року представник сторони позивача - адвокат Довженко Роман Валентинович подав письмове клопотання розглядати справу без її участі та позивачів.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що02серпня 2003 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області 02 серпня 2003 року (а.с. 12том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_4 (а.с. 13, 14 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15 том 1).

На випадок смерті ОСОБА_8 за життя склав заповіт від 20 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінічук Т.В. за № 171, за яким заповів все майно та майнові права, що будуть належати ОСОБА_8 на день його смерті, незалежно від їх складу та місця знаходження (розташування) в Україні, і взагалі все те, що буде за законом належати йому на день смерті та що згідно законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків, своїм дітям ОСОБА_3 у та ОСОБА_4 і ОСОБА_10 і (а.с 16, 17 том 1).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина. До складу спадщини входить, у тому числі, право на спадщину на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ», засновником якого був спадкодавець ОСОБА_8 , що підтверджується Статутом Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якого виник спір(а.с. 18-27, 28 том 1).

Відповідно до пунктів 4.6.,4.8. Статуту Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону; фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозділений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 Фастівською міською державною нотаріальною конторою Київської області завдено спадкову справу № 113/2019.

Із витребуваних судом матеріалів спадкової справи № 113/2019 встановлено, що заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 подали: дружина спадкодавця ОСОБА_2 , діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , батьки спадкодавця ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с 29, 30, 51-99 том 1).

На день смерті ОСОБА_8 а ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) його батьку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 було 73 роки, а матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - 77 років.

Постановою завідувача Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О.О. від 17 лютого 2020 року № 72/02-31 відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який діє за згодою матері ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ» ( а.с. 98-99 том 1 ).

Як вбачається із вказаної постанови, для видачі свідоцтв про право на спадщину на ім`я тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає правових підстав, так як до видачі свідоцтв про право на спадщину необхідно встановити, чи було спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя та видати пережившій дружині свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а також видати непрацездатним батькам спадкодавця свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про визнання права на спадщину, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що СФГ «ТРИЗУБ», як єдиний майновий комплекс, підлягає спадкуванню на загальних підставах, у даному випадку спадкоємцями за заповітом - дітьми померлого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Разом з тим, судом встановлено, що спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 станом на час смерті свого сина були непрацездатними батьками спадкодавця, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України, їм належить до спадкування, незалежно від змісту заповіту, половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Виходячи із встановлених обставин, у разі спадкування за законом СФГ «ТРИЗУБ», що увійшло до спадкового майна померлого ОСОБА_8 - дружина ОСОБА_2 , діти ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали б по 1/6 частки всього СФГ «ТРИЗУБ». Відповідно, половину обов`язкової частки у спадщині за ст. 1241 ЦК України спадкують батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - кожен по 1/12 частки СФГ «ТРИЗУБ».

Керуючись приписами ст. 1241 ЦК України та, враховуючи заповіт від 20.02.2019 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що необхідно визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 5/12 частин СФГ "ТРИЗУБ" за кожним в порядку спадкування за заповітом після смерті їх батька - ОСОБА_8 .

Судом першої інстанції проаналізовані доводи позивача ОСОБА_2 , яка під час судового розгляду справи зазначала про те, що СФГ «ТРИЗУБ» створене за час шлюбу, з огляду на ст. 60 СК України, вона має право на 1/2 частину вказаного господарства, та в основу рішення покладено висновок суду першої інстанції про те, що власником майна, переданого засновниками і учасниками товариства, є саме товариство, вказане майно не є спільною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а у останньої наявне право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Проте, таких вимог ОСОБА_2 заявлено у належному процесуальному порядку не було.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У справі, яка є предметом перегляду, спірні правовідносини стосуються права на спадкування належних померлому прав засновника Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ».

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто згідно визначеної законом черговості спадкоємців.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що згідно із статутом Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ» (далі - СФГ «ТРИЗУБ», затвердженого 20 лютого 2013 року, державну реєстрацію якого проведено 20 лютого 2013 року, СФГ «ТРИЗУБ» добровільно створене на підставі рішення громадянина України відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації.

Головою гоподарства є його засновник ОСОБА_8 .

Відповідно до пункту 4.8. Статуту успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (а.с. 18-27 том 1).

Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується, що ОСОБА_8 є засновником (керівником) СФГ «ТРИЗУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38070540) (а. с. 28 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15 том 1).

На випадок смерті ОСОБА_8 за життя склав заповіт від 20 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінічук Т.В. за № 171, за яким заповів все майно та майнові права, що будуть належати ОСОБА_8 на день його смерті, незалежно від їх складу та місця знаходження (розташування) в Україні, і взагалі все те, що буде за законом належати йому на день смерті та що згідно законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків, своїм дітям ОСОБА_3 у та ОСОБА_4 і ОСОБА_10 і (а.с 16, 17 том 1).

Фастівською міською державною нотаріальною конторою Київської області заведено спадкову справу № 113/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 .

Заяви про прийняття спадщини подали: дружина спадкодавця ОСОБА_2 , діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , батьки спадкодавця ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с 29, 30, 51-99 том 1).

На день смерті ОСОБА_8 а (14 квітня 2019 року) його батьку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ,було 73 роки, а матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ,- 77 років.

Постановою завідувача Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О.О. від 17 лютого 2020 року № 72/02-31 відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який діє за згодою матері ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , на Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ» ( а.с. 98-99 том 1 ).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії мотивована тим, що для видачі свідоцтв про право на спадщину на ім`я тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , немає правових підстав, так як до видачі свідоцтв про право на спадщину необхідно встановити, чи було спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя, та видати пережившій дружині свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а також видати непрацездатним батькам спадкодавця свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Стаття 23 Закону № 973-IV передбачає, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду зазначала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.

Відповідно до статті 55 Закон України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 вказувала, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі. (п. 63 постанови ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц).

Оскільки вимоги статті 23 Закону № 973-IV передбачають успадкування фермерського господарства відповідно до закону, а ЦК України (книга шоста, спадкове право) не встановлює спеціальний порядок успадкування фермерського господарства, тому спадкування майна фермерського господарства здійснюється на загальних підставах шляхом визнання в порядку спадкування прав засновника селянського (фермерського) господарства, що відповідає усталеній судовій практиці.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на момент смерті спадкодавець Коломі ОСОБА_15 був головою та засновником СФГ «ТРИЗУБ».

Діти спадкодавця ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які є його спадкоємцями за заповітом, прийняти спадщину. До складу спадщини входять права засновника селянського (фермерського) господарства.

Як передбачено частиною 1 статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Сутність права на обов`язкову частку полягає у тому, що на користь осіб, визначених у частині першій статті 1241 ЦК України, відкривається спадщина у вигляді половини від тієї частки, право на яку б належало їм при спадкуванні за законом, незалежно від того, яким є зміст заповіту.

При розрахунку обов`язкової частки у спадщині слід виходити з того, що розмір усієї спадщини береться за одиницю, а частка спадкоємця за законом визначається шляхом поділу усієї спадщини на кількість спадкоємців за законом, які закликаються до спадкування, тобто тих, на користь яких відкрилася спадщина.

Із витребуваних судом матеріалів спадкової справи № 113/2019 вбачається, що заяви про прийняття спадщини подали 6 (шість осіб): дружина спадкодавця ОСОБА_2 , діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , батьки спадкодавця ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с 29, 30, 51-99 том 1).

Батьки спадкодавця - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) станом на час смерті свого сина були непрацездатними.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як непрацездатні батьки спадкодавця, успадкували обов`язкову частку у спадковому майні, а саме кожен 1/12 його частку.

Відповідно не входить до спадщини1/6 (1/12+1/12) обов`язкової часткиу спадковому майні,яку непрацездатні батьки прийняли після смерті сина та на яку претендують спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Отже, на кожного із спадкоємців за заповітом ОСОБА_3 а, Коломієць Єлизавети Олегівни припадає по 5/12 (5/6:2) частин у вказаному спадковому майні.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставини у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, щоспадкові права ОСОБА_16 а та ОСОБА_4 и підлягають захисту шляхом визнання за кожним із них право засновника 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», код ЄДРПОУ 38070540, з усіма правами та обов?язками засновника господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_17 у у визначеному статутом господарства обсязі.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, не врахував, що спадкування майна фермерського господарства здійснюється на загальних підставах шляхом визнання в порядку спадкування прав засновника селянського (фермерського) господарства, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , без оцінки вказаних обставин у сукупності, не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

При цьому, частково задовольняючи позов ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , шляхом визнання за кожним із спадкоємців право власності на 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», код ЄДРПОУ 38070540 в порядку спадкування за заповітом, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, які сформовані позивачем наступним чином: визнати за ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на спадщину на Селянське фермерське господарства «ТРИЗУБ», з усіма правами та обов`язками засновника цього господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_8 та визначених Статутом цього господарства станом на момент відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

В цій частині доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що в іншій цивільній справі № 381/3931/19 позивачем в інтересах дійтей також заявлено майнову позовну вимогу про визнання права власності на 5/12 частин статутного (складеного) капіталу Селянського фермерського господарства «Тризуб» у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_8 , спростовуються іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, з яких вбачається, що ухвалою судді Соловей Г.В. від 19 жовтня 2020 року ( справа № 381/3931/19) позовні вимоги ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, та в інтересах дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про визнання права власності на статутний (складений) капітал Селянського фермерського господарства «Тризуб» залишено без розгляду (а.с. 140-141 том 2).

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги відповідача правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , поданих в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визнання права на спадщину, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

Таким чином, понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір)за подання позовної заяви, у пропорційному розмірі до задоволених вимог, що складає розмір 697,86грн, слід покласти на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по 348,93 грн з кожного.

Понесені відповідачем ОСОБА_19 та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги, слід покласти на позивача у пропорційному розмірі до задоволених вимог скарг, що складає розмір 214,40 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1218, 1223, 1241, 1261 ЦК України, ст.ст. 22,23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 55 Закону України « Про господарські товариства», ст.ст. 3, 13, 141, 263, 264, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визнання права на спадщину задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за заповітомпісля померлого батька ОСОБА_8 право засновника 5/12 частин Селянського фермерського господарства "ТРИЗУБ", код ЄДРПОУ 38070540, з усіма правами та обов?язками засновника господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_17 у у визначеному статутом господарства обсязі.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_8 право засновника 5/12 частин Селянського фермерського господарства "ТРИЗУБ", код ЄДРПОУ 38070540, з усіма правами та обов?язками засновника господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_17 у ОСОБА_20 у у визначеному статутом господарства обсязі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 судовий збір (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) у розмірі 697,86 грн, по 348,93грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 214,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді: