Рішення

від 03.06.2024 по справі 580/2354/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року справа № 580/2354/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» (далі - позивач) з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UА205140/2023/000691/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з метою митного оформлення товару подав відповідачу електронну митну декларацію № 23UA205140098454U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, а саме: телескопічний самохідний навантажувач, що був у використанні, марка: JCB; модель: 536-70, 2015 року випуску, серійний № JCB5TE3JA02354504. Під час подання митної декларації позивачем, визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), яка становить 33 500 Євро (1 317 729,20 грн за курсом 39,3352). Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей та підтверджували заявлену митну вартість. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UA205140/2023/000691/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 40 000 Євро (1 573 408 грн за курсом 39,3352). Таким чином відповідачем у зв`язку з прийняттям спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UA205140/2023/000691/2 збільшено митну вартість імпортованого телескопічного самохідного навантажувача марки JCB, модель: 536-70 на загальну суму 225 678,80 грн. При цьому відповідач дійшов висновку, що вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, та містять розбіжності. ІІозивач із прийнятим рішенням не погоджується та вважає коригування митної вартості за резервним методом протиправним, оскільки документи, надані до митного оформлення згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - MK України), мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої митної вартості за основним методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. З таких підстав просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначено, що для митного оформлення товарів позивачем було подано МД № 23UA205140098454U0 від 23.11.2023 на товар: «Штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з висотою підіймання 1 м або більше: телескопічний самохідний навантажувач, призначений для використання на нерівній місцевості, що був у використанні: Марка: JCB, модель: 536-70 - 1шт, рік випуску - 2015, серійний номер: JCB5TE3JA02354504, об`єм двигуна - 4.4л, потужність - 93кВт, вантажопід`ємність - 3 600кг, дизельний, максимальна висота підйому - 7м, радіус повороту - 3.7м. Торговельна марка: JCB. Виробник: JCB, GB та перелік документів, визначених в гр. 44 МД, згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Ha етапі перевірки правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД. Відповідач зазначає, що стосовно МД № 23UA205140098454U0 від 23.11.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 101-1, 103, 105-2, 107-3, 108-3. При цьому, одним із основних профілів ризику був 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Так, невідповідність у документах, поданих на підтвердження витрат на транспортування, слугувала ще одним фактором, що призвів до сумніву митного органу щодо складових заявленої митної вартості. Під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. Згідно з вимогами наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно з статтями 53-54 МКУ позивачу було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Позивачем було надано лист № 24/11 від 24.11.2023, де вказано, що в митній декларації країни відправлення товару вказана статистична вартість товару в національній валюті - Злотих, однак числового розрахунку вартості не надано. Від надання додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, позивач відмовився, про що повідомив митницю вищевказаним листом. Оскільки позивачем не було надано додаткових документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості та спростували визначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2a з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч. 2 ст. 59 MK України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості від 24.11.2023 № UA205140/2023/000691/2 визначено за резервним методом згідно з статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 476, згідно з ціновою інформацією інтернет джерела www.machineryZone.com.ua вартість товару на рівні - 40 000 Євро. За таких обставин відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 24.11.2023 № UA205140/2023/000691/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» (код ЄДРПОУ 40130451) є юридичною особою, зареєстрованою 19.11.2015, місцезнаходженням якої є: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Дружби 4, видами діяльності згідно з КВЕД є, зокрема, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11), торгівля іншими автотранспортними засобами (КВЕД 45.19), оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловосгі та будівництва (КВЕД 46.63), оптова торгівля іншими машинами й устатковаппям (КВЕД 46.69), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» (покупець) та Firma Uslugovo - Handlowa «Agromax» Grala (продавець) укладено контракт № 4 від 02.11.2023.

Відповідно до п. l «предмет договору» продавець продає, а покупець купує сільськогосподарську техніку, іменовану далі Товар, якість, кількість та ціна за одиницю якого обумовлені в Додатках до цього контракту, які є невід`ємною частиною.

п. 2 контракту «валюта та загальна сума контракту» сторони узгодили, ціна товару встановлюється у євро (EUR). Загальна сума цього контракту складає 33 500 євро (EUR).

п. 3 контракту «терміни та умови постачання» визначено, Товар постачається на умовах EXW згідно з правилами інкотермс редакції 2010 року.

п. 7 контракту «платежі» узгоджено, розрахунки за поставлений товар проводять у євро (EUR). Форма оплати безготівкова. Умови оплати - лише 100% передоплата.

Згідно з Додатком 1 «Специфікація» сторонами узгоджено постачання: Характеристика товару: б/у телескопічний навантажувач JCB 536-70, серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг; Умови поставки: EXW; Кількість: 1 шт. Ціна за одиницю та загальна вартість: 33 500 євро (EUR).

02.11.2023 Firma Uslugovo - Handlowa «Agromax» Grala виставлено рахунок № 01/А/11/2023, відповідно до якого:

- вартість б/у телескопічний навантажувач JCB 536-70, серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг складає 33 500 євро (EUR).

- визначено, що товар доставляється та передається покупцю на умовах EXW - 07-420 Kadzidlo. Grale 25 (Польща) згідно з контрактом № 4 від 02.11.2023.

06.11.2023 позивачем здійснено оплату на користь Firma Uslugovo - Handlowa «Agromax» Grala за узгоджений товар у сумі 33 500 євро (EUR), що підтверджується платіжною інструкцією № 10 від 06.11.2023.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав відповідачу електронну митну декларацію № 23UA205140098454U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у митній декларації.

Одночасно, позивачем, разом з митною декларацією № 23UA205140098454U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її:

- контракт № 4 від 02.11.2023, відповідно до якого, серед іншого, сторонами погоджено вантість у сумі 33 500 EUR (п. 2 контракту);

- додаток 1 до контракту № 4 від 02.11.2023, відповідно до якого вбачається узгодження Сторонами характеристики товару - б/у телескопічний навантажувач JCB 536-70; серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг, умови поставки: EXW; кількість: 1 шт; ціна за одиницю та загальна вартість: 33 500 EUR;

- додаткову угоду до контракту № 4 від 08.11.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 02.11.2023 № FS01/A/11/2023, із якого вбачається вартість б/у телескопічного навантажувача JCB 536-70, серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг складає 33 500 євро (EUR). Товар доставляється та передається покупцю на умовах EXW - 07-420 Kadzidlo. Grale 25 (Польща) згідно з контрактом № 4 від 02.11.2023;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 10 від 06.11.2023, відповідно до якої позивачем/покупцем здійснено оплату на користь Firma Uslugovo - Handlowa «Agromax» Grala за узгоджений товар у сумі 33 500 євро (EUR);

- транспортну накладну CMR № 0138679 від 14.11.2023;

- копію митної декларації країни відправлення № 23РL440010Е2985623 від 14.11.2023;

- довідку про транспортні витрати.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення наступного змісту:

«Відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо Bac про наступне. Правове регулювання порядку та методів визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється розділом III Митного кодексу України і базується на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Необхідно зазначити, що подані декларантом до митного оформлення товару документи містять розбіжності, зокрема. B митній декларації країни відправлення № 23PL445010E2985623 від 16.11.2023 числове значення вартості товару становить 149 285 Злотих, що суперечить вартості зазначеній в інвойсі № 01/А/11/2023 від 02.11.2023 - 33 500 Євро. B довідці про транспортні витрати б/н від 23.11.2023 перевізником зазначено пункт розвантаження товару - м. Звенигородка, однак на території України є декілька міст з такою назвою, зокрема: в Черкаській області, в Кіровоградській, в Миколаївській. Це не дає можливості перевірити повноту транспортних витрат, які є невідємною складовою митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Тому у відповідності до вищезазначеного прошу надати на протязі 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з ст.53 МКУ: - виписку з бухгалтерської документації; - рахунок на перевезення; - договір на перевезення; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); - висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ha вимогу позивачем надано лист № 24/11 від 24.11.2023, відповідно до якого позивачем повідомлено, що розвантаження товару буде відбуватися в м. Звенигородка Черкаської області, про що вказано в товаротранспортній накладній № 0138679 від 14.11.2023, що супроводжує дану поставку і вказана в графі 44. Також повідомлено, що статистична вартість товару, яка відображається в експортній декларації Республіки Польща, вказується в національній валюті - злотих, згідно з курсом, що встановлюється національним банком Республіки Польща. Також позивач просив підтвердити митну вартість, без врахування 10-ти денного терміну, відповідно до наданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 23UA205140098454UO та доданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UA205140/2023/000691/2.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 246 MK України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 MK України).

Частиною першою статті 257 MK України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 MK України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 MK України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 MK України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 MK України заявлення митної вартості товарів здійсшоється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 MK України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або не пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 MK України).

Відповідно до частини другої статті 52 MK України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 MK України визначає перелік документів, що подаються декларантом ддя підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 MK України).

Частиною другою статті 53 MK України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замішоє, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 MK України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 MK України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 MK України).

Відповідно до частини першої статті 57 MK України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 MK Украши визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 MK України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 MK України).

Згідно з положеннями статті 60 MK України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої стаггі 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 MK України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 MK України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; 6) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 MK України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

B пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо цііїй, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 KAC України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 MK України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, слід зауважити, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 y справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі 821/1050/17.

Системний аналіз наведених вище норм MK України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- MK України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначенІ в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- MK України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обгрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як вбачається із метеріалів справи позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена рахунку-фактурі (інвойсі).

Ha підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 MK України, а саме:

- контракт № 4 від 02.11.2023, відповідно до якого, серед іншого, сторонами погоджено вартість Товару у сумі 33 500 EUR (п. 2 контракту);

- додаток № 1 до контракту № 4 від 02.11.2023, відповідно до якого вбачається узгодження Сторонами характеристики товару - б/у телескопічний навантажувач JCB 536-70; серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг, умови поставки: EXW; кількість: 1 шт; ціна за одиницю та загальна вартість: 33 500 EUR;

- додаткову угоду до контракту № 4 від 08.11.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 02.11.2023 № FS01/A/11/2023, із якого вбачається вартість б/у телескопічного навантажувача JCB 536-70, серійний JCB5TE3J02354504, рік випуску - 2015 рік, вага 8 240 кг складає 33 500 євро (EUR). Товар доставляється та передається покупцю на умовах EXW - 07-420 Kadzidlo. Grale 25 (Польща) згідно з контрактом № 4 від 02.11.2023;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 10 від 06.11.2023, відповідно до якої позивачем/покупцем здійснено оплату на користь Firma Uslugovo - Handlowa «Agromax» Grala за узгоджений товар у сумі 33 500 євро (EUR);

- транспортну накладна CMR № 0138679 від 14.11.2023;

- копію митної декларації країни відправлення № 23PL440010E2985623 від 14.11.2023;

- довідку про транспортні витрати.

З наведеного вбачається, що під час митного оформлення товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 MK України.

Надаючи оцінку підставам для прийняття спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що під час митного оформлення контролюючим органом встановлено, що в митній декларації країни відправлення № 23PL445010E2985623 від 16.11.2023 числове значення вартості товару становить 149 285 Злотих, що суперечить вартості зазначеній в інвойсі № 01/А/11/2023 від 02.11.2023 - 33 500 Євро.

Щодо статистичної вартості товару, що визначено в експортній декларації, суд зазначає, що крім передбачених Митним кодексом України обов`язкових документів, позивачем надані з власної ініціативи наявні у нього інші додаткові документи, в тому числі експортну декларацію країни відправлення товару, яка лише підтверджує факт проходження товаром (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, та не може слугувати підтвердженням ціни у країні експорту.

Єдиним документом, що підтверджує ціну товару у країні експорту є зовнішньоекономічний контракт, в якому сторони погодили вартість товару. Відповідач безпідставно розрахував статистичну вартість товару у експортній декларації та дійшов висновку, що заявлена позивачем митна вартість товару є суперечливою. Крім того, саме лише посилання на норми європейського законодавства щодо визначення статистичної вартості без наведення конкретних законодавчих норм є припущенням, на якому не може ґрунтуватися вибір визначення митної вартості.

Крім цього, на офіційному вебсайті Європейського Союзу (https://taxation- customs.ec.europa.eu/system/fiIes/2021-01/eucdm guidance document en.pdf) розміщено документ під назвою «EUCDM GUIDANCE DOCUMENT» (Brussels, 6 October 2016 TAXUD A3 (2016) 2696117 Doc. DIH 16/003 FiNAL EN), який містить методичні рекомендації щодо проходження митних процедур Європейського Союзу.

Розділ 8/6 наведеного документа містить визначення поняття статистичної вартості, відповідно до якого статистична вартість - це приблизна теоретична вартість товарів у час і в місці, де вони знаходяться залишити територію держави-члена, в якій вони перебували на момент випуску на митницю процедура («держава-член експорту»). Статистична цінність має стосуватися цієї держави-члена.

Отже, статистична вартість складається з (власної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартість транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу з цієї держави-члена.

Натомість фактурна вартість це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі.

Отже, порядок визначення статистичної вартості товару регулюється законодавством країни експортера згідно з рекомендаціями Європейського Союзу та, в даному конкретному випадку, не може бути допустимим доказом розбіжностей в митній вартості товару, за умови відсутності в митного органу отриманих належних та допустимих доказів щодо недостовірності поданих декларантом документів в підтвердження митної вартості товару згідно з договором купівлі- продажу та щодо понесення ним додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням такого товару на території Держав Європейського Союзу тощо.

Таким чином, відповідач помилково ототожнив вартість товару за договором вказану в рахунку-фактурі зі статистичною вартістю, яка зазначена в митній декларації країни відправлення.

Також, відповідач вказує, що у довідці про транспортні витрати б/н від 23.11.2023 перевізником зазначено пункт розвантаження товару - м. Звенигородка, однак на території України є декілька міст з такою назвою, зокрема: в Черкаській області, в Кіровоградській, в Миколаївській. Це, на думку контролюючого органу, не дає можливості перевірити повноту транспортних витрат, які є невідємною складовою митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, під час подання декларації позивачем, з метою підтвердження повноти транспортних витрат, надано довідку від 23.11.2023, видану фізичною особою - підприємцем/перевізником ОСОБА_1 , відповідно до якої вартість транспортних послуг з перевезення згідно з договором - заявки № 1 від 14.11.2023 по маршруту Польша - Митний перехід Рава-Руська - м. Звенигородка (України) автомобілем AC9992BO напівпричіп AC2010XG становить 121 954 грн.

Ha підтвердження перевезення позивачем долучено транспортну накладна CMR № 0138679 від 14.11.2023, яка підтверджує перевезення товару вказаними у довідці від 23.11.2023 транспортним засобом, а саме автомобілем AC9992BO з напівпричіпом AC2010XG.

Як зазначалось вище, в розумінні митного законодавства сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (правовий висновок Верховного Суду, постанова від 02.03.2021 у справі 809/857/17).

Натомість, відповідач не навів переконливих аргументів, що надана позивачем довідка про транспортні витрати б/н від 23.11.2023, де зазначено пункт розвантаження товару м. Звенигородка без ідентифікації області впливає на узгоджену між декларантом та перевірзиком вартість транспортних послуг.

Вказане свідчить про безпідставність посилання відповідача на сумніви щодо непідтвердження транспортних витрат.

3 огляду на зазначене вбачається, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви, ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Tакі сумніви можугь бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 MK України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не навів переконливих аргументів, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591a15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах № 821/1617/17 від 14.08.2018, № 815/6827/17 від 29.01.2019, № 804/2256/16 від 12.11.2021, № 1.380.2019.002016 від 04.11.2021 та № 480/3558/19 від 17.11.2021.

Відповідно до поданих документів задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданим до митної декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих відповідачем не спростована, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UА205140/2023/000691/2.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору, суд враховує наступне.

Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6 070,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UА205140/2023/000691/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична 13, село Римачі(з), Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» (вул. Дружби 4, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, код ЄДРПОУ 40130451) сплачений судовий збір в сумі 6 070 (шість тисяч сімдесят) гривень 00 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Повний текст рішення складено та підписано, з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці у період з 13.05.2024 до 31.05.2024, у перший робочий день після виходу з відпустки - 03.06.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ