Рішення

від 17.06.2024 по справі 580/2354/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року справа № 580/2354/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» - адвоката Лисенка Ю.М. щодо винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 580/2354/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 580/2354/24 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 № UА205140/2023/000691/2. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична 13, село Римачі(з), Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» (вул. Дружби 4, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, код ЄДРПОУ 40130451) сплачений судовий збір в сумі 6 070 (шість тисяч сімдесят) гривень 00 копійок.

13.06.2024 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 580/2354/24.

Відповідач подав до суду заперечення щодо заяви представника позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 580/2354/24, згідно з якими відповідач заперечує щодо стягнення з Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозвена» витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн, оскільки вважає, що заявлена сума таких витрат не відповідає складності справи, не підтверджена належними доказами, є завищеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Під час вирішення заяви про розподіл судових витрат судом враховано наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами 2-5 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 520/6161/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 95/23 від 05.12.2023 та акт про надані послуги від 12.06.2024.

Водночас, суду не надано жодних доказів оплати за професійну правничу допомогу.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки представник позивача у сукупності не надав належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 134, 139, 242-245, 252, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Лисенка Ю.М. про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 580/2354/24 відмовити повністю.

Копію додаткового судового рішення направити учасникам справи.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ