Рішення

від 23.05.2024 по справі 921/639/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2024 року м.Тернопіль Справа №921/639/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Мисліцькій Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації, м. Тернопіль

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними статуту, скасування реєстраційних дій,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників,

за участю представників:

позивача: Вербіцька М.В., адвокат, ордер серії ВО №1057990 від 22.09.2023;

відповідача: Равлів М.І., адвокат, ордер серії ВО №1064819 від 27.11.2023;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , адвокат, ордер серії ВО №1069051 від 29.02.2024.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

ОСОБА_1 , м.Тернопіль звернулася 22.09.2023 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№690) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль, у якому просить:

1) визнати недійсним рішення №1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Європа від 26.06.2019;

2) визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, затверджений рішенням №1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Європа від 26.06.2019;

3) скасувати реєстраційну дію №16461050017004788 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 27.06.2019 14:43:03, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Чупрун Р. І.;

4) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, оформлене протоколом №1 від 27.08.2019;

5) визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, затверджений протоколом №1 від 27.08.2019.

6) скасувати реєстраційну дію №16461050019004 788 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 28.08.2019 13:45:18, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М.

В обґрунтування позовних вимог позивачка, серед іншого, зазначає, що як учасник ТОВ "ЄВРОПА", вона володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 33,32%. Оскаржувані рішення учасника ТОВ "Європа", зокрема від 26.06.2019 прийнято одноосібно ОСОБА_4 , який володів 66,67% статутного капіталу товариства. В той же час, згідно Статуту, рішення про внесення змін до установчих документів приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства (75%), які мають право голосу з відповідних питань.

Інше рішення зборів учасників товариства від 27 серпня 2019 року прийнято незаконним складом учасників ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ). Зазначає, що оскаржувані рішення порушують її корпоративні права, адже прийняті з порушенням норм ст.ст.30, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Прийняті на зборах нові редакції статутів однозначно порушують її права, адже у п.3.6.1 Статуту ТОВ «Європа» у редакції, затвердженій рішенням №1 від 26.06.2019, № 1 від 27.08.2019 року, визначено, що товариство зобов`язане протягом п`яти років з дня, коли воно дізналося або мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому учаснику вартість його частки.

Натомість, у п.7 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» такий строк для виплати частки становить один рік. За п`ять років директор товариства може вчинити різні дії, які призведуть до того, що у товариства буде недостатньо активів для виплати такої частки.

Стверджує, що внаслідок недобросовісних дій ОСОБА_4 , що встановлено Верховним Судом у постанові від 12.10.2022 у справі №607/12423/20, інші спадкоємці померлої ОСОБА_8 були позбавлені можливості вступу у товариство та реалізації своїх корпоративних прав, зокрема, батьками померлої: ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Крім того, редакцією Сатуту, затвердженою 27 серпня 2019 року, виключено пункт 18 підпункту 8.2.4 Статуту, відповідно до якого передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників зборів належить прийняття рішення про укладення правочинів на суму більшу від 50000 грн по оборотних активах, нерухомому майну, а також прийняття рішення про заставу, поруку, забезпечення зобов`язань і правочинів купівлі-продажу, списання, ліквідації необоротних активів, одержаних прибутків.

Вказує що, єдиним важелем контролю за господарською діяльністю товариства є вимога закону про те, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників (ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), яка продубльована у п. 9.1 статуту.

У той же час, у чинній редакції статуту не визначено, які правочини товариство вважає значними.

Робить припущення, що зміни до Статутів мали на меті порушення корпоративних прав інших потенційних учасників товариства, а тому такі суперечать інтересам позивачки. Вимоги про визнання недійсними прийнятих на підставі оскаржуваних рішень ТОВ "ЄВРОПА" редакцій Статутів товариства є похідними вимогами як і вимоги про скасування реєстраційних дій щодо відомостей про юридичну особу.

Щодо строку позовної давності позивачкою зазначено, що лише у травні 2023 року Західний апеляційний господарський суд у справі №921/277/22 остаточно встановив законність участі у ТОВ "ЄВРОПА" ОСОБА_2 та ОСОБА_9 та незаконність включення до складу учасників товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У подальшому, відповідно до договору від 6 липня 2023 року, ОСОБА_2 подарувала свою частку у товаристві своїй дочці ОСОБА_10 , котра в свою чергу подарувала частку в товаристві позивачці.

Крім того, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2022 у справі №921/683/21, яке було залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2023, відповідач передав ОСОБА_2 копії оскаржуваних рішень від 26.06.2019, від 27.08.2019, статуту від 27.08.2019 були надані 25.10.2022, що підтверджується відповідним актом, який долучається до позовної заяви.

Вважає, що строк позовної давності у спірних правовідносинах не сплив.

Зміст позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

27.12.2023 до господарського суду звернулася ОСОБА_2 з позовною заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх.№940). У позовній заяві ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним рішення №1 від 26.06.2019 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та викладення Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа», оформлене протоколом №1 від 27.08.2019, про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з викладенням Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції та затвердження нової редакції Статуту Товариства.

Свої вимоги обґрунтовує неможливістю протягом тривалого часу реалізувати своє право на участь в товаристві як спадкоємець частки в статутному капіталі товариства, набутої після смерті дочки ОСОБА_11 Неправомірні дії спадкоємця ОСОБА_4 , які підтверджені судовими рішеннями, зокрема у справах №607/12423/20, №921/277/22, унеможливили вчасно набути корпоративні права та вступити до складу учасників товариства.

Оскільки для прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_4 не мав достатньої кількості голосів (66,67% проти необхідних 75%), то прийняті на зборах зміни до Статуту, які значно погіршують становище ОСОБА_2 у випадку її виходу з товариства, підлягають визнанню недійсними.

Заперечення відповідача щодо позову ОСОБА_1 .

Відповідач позов заперечив, вказуючи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Європа» станом на 20 вересня 2023 року. Нею набуто корпоративні права учасника товариства на підставі цивільно-правової угоди, що не робить її правонаступником прав та обов`язків попереднього учасника товариства. Відтак, відповідач вважає, що оскаржуваними рішеннями корпоративні права позивачки жодним чином не порушуються, з огляду на дату набуття нею корпоративних прав у товаристві (вересень 2023 року), тому вона не могла брати участі у прийнятті оскаржуваних рішень.

Заперечення відповідача щодо позову третьої особи.

Щодо позову ОСОБА_2 , то відповідач стверджує, що остання не була учасником ТОВ «Європа», оскільки 06 липня 2023 року нею подаровано ОСОБА_10 належну їй частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» у розмірі 36 419 грн 58 коп., що складає 16,66 %.

Вважає, що ОСОБА_2 , подарувавши свою частку у товаристві, тим самим реалізувала своє право на вихід з товариства.

На думку відповідача, оскільки ОСОБА_2 станом на момент пред`явлення позову не була учасником ТОВ «Європа», тому не може отримати свою частку як учасник ТОВ «Європа» в грошовому еквіваленті, а тому відсутнє будь-яке порушення її прав.

Окрім того, відповідач вважає, що ОСОБА_2 порушено строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог, оскільки про оскаржувані рішення їй було відомо в 2019-2022 роках з судових справ №607/12423/20, №921/683/21, №921/277/22, а також з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради пояснень по суті позову не подав. До матеріалів справи даним учасником долучено Положення про Відділ та Положення про Управління державної реєстрації.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.11.2023. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Тернопільську міську раду в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації (з урахуванням протокольної ухвали суду від 28.11.2023).

Підготовче засідання 07.11.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Андрусик Н.О. у щорічній основній відпустці, тому підготовче засідання перенесено на 28.11.2023, в якому оголошувалися перерви, востаннє, до 25 січня 2024 року. Також, в порядку ч.3 ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження у справі продовжувався, про що постановлено протокольну ухвалу від 19.12.2023.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву без номера від 26.12.2023 (вх.№940 від 27.12.2023) третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Європа від 26.06.2019 та від 27.08.2019, а також об`єднано дану позовну заяву третьої особи в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 25 січня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 13.02.2024, в якому неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 23.05.2024 за згодою сторін.

В судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи, наведені у підготовчому провадженні та у поданих заявах по суті спору.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, а про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать долучені до справи довідки про доставку відповідних електронних листів в електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 23.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа" (ідентифікаційний код 22604324) зареєстроване як юридична особа 13 січня 1996 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.2008 внесено запис №16461200000004788.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що:

- єдиним засновником ТОВ "Європа" була ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- спадкоємцями ОСОБА_11 за законом є її батьки ( ОСОБА_2 , ОСОБА_9 ), а за заповітом чоловік померлої ( ОСОБА_4 ). Всі спадкоємці померлої ОСОБА_11 прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Ці обставини, встановлені у постанові Тернопільського апеляційного суду від 25.05.2021 у справі №607/12423/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97402979) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» про визнання недійсним рішення, затвердженого п. 2 Протоколу №2 загальних зборів учасниківТОВ «Європа»;

- 08 квітня 2019 ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцьким А.Я. видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки статутного капіталу ТОВ "Європа", що належала померлій ОСОБА_11 , що становить 66,67%;

- 10 квітня 2019 року державним реєстратором Тернопільської міської ради на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни складу або інформації про засновників, згідно з якими до числа засновників ТОВ "Європа" включено ОСОБА_4 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №16461070015004788;

- учасниками ТОВ "Європа" стали ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі у розмірі 66,67% та ОСОБА_11 з часткою у статутному капіталі у розмірі 33,33%.

07 червня 2019 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцьким А.Я. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку майна ОСОБА_11 , тобто 1/6 частку статутного капіталу ТОВ "Європа"; Інша 1/6 (одна шоста) частка майна ОСОБА_11 , у тому числі і в статутному капіталі ТОВ "Європа" на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом належала ОСОБА_9 .

18 червня 2019 року загальними зборами учасників ТОВ "Європа" одноосібно за участю ОСОБА_4 прийнято рішення, котре оформлено протоколом №2 загальних зборів, про виключення померлої ОСОБА_11 з числа засновників товариства.

21 червня 2019 року на підставі цього рішення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проведено реєстрацію змін складу засновників ТОВ "Європа", відповідно до яких ОСОБА_11 виключено зі складу засновників, а ОСОБА_4 став єдиним засновником товариства із розміром частки у статутному капіталі товариства 100% (реєстраційна дія №16461070016004 788).

26 червня 2019 року на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" учасником ОСОБА_4 прийнято рішення №1, відповідно до якого вирішено: Привести статут Товариства з обмеженою відповідальністю Європа у відповідність до норм Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, викласти статут Товариства з обмеженою відповідальністю Європа у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства.

У цьому рішенні зазначено, що ОСОБА_4 володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 145 678 грн 33 коп., що дорівнює 100% Статутного капіталу товариства та має повноваження на прийняття усіх рішень з питань порядку денного.

Відповідно до пункту 1.1 нової редакції Статуту визначено, що товариство створено шляхом об`єднання учасників та їх майна з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Засновниками та учасниками товариства можуть бути юридичні особи та/або громадяни; кількість учасників товариства не обмежена; прийняття до складу учасників товариства здійснюється за згодою учасників товариства (пункти 1.3, 3.1, 3.4 Статуту).

Відповідно до пункту 3.2 Статуту учасники мають право: а) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами товариства; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); в) вийти в установленому порядку з товариства; г) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; д) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилось після розрахунків з кредиторами або його вартість.

Пунктом 3.5 Статуту визначено порядок виходу учасника з товариства.

Зокрема, згідно з пунктом 3.5.1 Статуту, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників (пункт 3.5.2 статуту).

Відповідно до пункту 3.6 Статуту товариство, не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви.

Товариство зобов`язане протягом п`яти років з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки (пункт 3.6.1 Статуту).

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (пункт 3.6.2 Статуту).

Відповідно до пункту 3.6.3 Статуту за погодженням учасника товариства, який вийшов та товариства, зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути змінено зобов`язанням з передачі іншого майна.

Згідно з пунктом 3.6.4 Статуту, товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру сплаченої частини (частки) такого учасника. Визначення способу виплати учаснику товариства частки визначається загальними зборами учасників.

Відповідно до пункту 3.8 Статуту учасник товариства має право передати свою частку в статутному фонді товариства третім особам. При переході частки до третьої особи до неї одночасно переходять всі права та обов`язки, які належать учаснику який її уступив.

У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників товариства (пункт 3.11 Статуту).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Статуту для створення та діяльності товариства за рахунок вкладів учасників утворюється статутний капітал, розмір якого складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Пунктом 5.4 Статуту передбачено, що вкладом до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державною реєстрації товариства (пункт 5.5 Статуту).

Відповідно до пункту 5.7 Статуту збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі, а згідно з пунктом 5.8 Статуту, при збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства (пункт 5.9 Статуту). У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів складу учасників товариства та співвідношення розмірів їх часток у статутному капіталі не змінюється (пункт 5.10 Статуту).

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно та його грошова оцінка (пункт 5.14 Статуту).

Відповідно до пункту 7.2 Статуту виплати частки прибутку дивідендів учасникам здійснюється пропорційно розміру їх вкладів у статутний капітал товариства на підставі рішення вищого органу товариства.

Згідно з пунктами 7.3, 7.6 Статуту, виплати дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений рішенням загальних зборів учасників.

У пункті 7.8 Статуту передбачені випадки коли товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди.

Вищим органом управління товариства є загальні збори учасників товариства; виконавчим органом - директор та наглядова рада (у разі її створення) (пункти 8.1, 8.2 Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів учасників віднесено: визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства; зміна розміру статутного капіталу товариства; затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками товариства; обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради; встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства; встановлення розміру винагороди виконавчому органу товариства; визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; створення інших органів товариства та визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання товариством частки учасника; затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; розподіл чистого прибутку товариства; прийняття рішення про виплату дивідендів; прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії); затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства, у разі його ліквідації, майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів; затвердження ліквідаційного балансу товариства; прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів; винесення рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб товариства; затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства; визначення організаційної структури товариства; визначення умов праці посадових осіб товариства його філій і представництв, а також затвердження положень про оплату праці посадових осіб товариства; прийняття рішення про укладення правочинів на суму більше від 50,000 грн по оборотних активах, нерухомому майну, а також прийняття рішень про заставу, поруку, забезпечення зобов`язань і правочинів купівлі, продажу, списання, ліквідації необоротних активів, одержання кредитів (пункт 8.2.4 Статуту).

Пунктом 8.13.1 Статуту визначено, що виконавчий орган товариства (директор) здійснює управління поточною діяльністю товариства, а пунктом 8.13.2 Статуту визначено, що до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства та організовує виконання їхніх рішень (пункт 8.13.3 Статуту).

Згідно з пунктом 8.9.1 Статуту, рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань внесення змін до Статуту товариства, зміну розміру статутного капіталу товариства, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства, у разі його ліквідації, майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 8.9.2 статуту).

Відповідно до пункту 8.9.3 Статуту рішення загальних зборів учасників з питань затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника, перерозподіл часток між учасниками товариства, створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності, прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань

Пунктом 8.9.4 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Згідно з пунктом 9.1 Статуту, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників

У пункті 9.2 Статуту визначено, що рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів приймаються загальними зборами учасників.

Відповідно до пункту 11.1 Статуту зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які проголосували за рішення про внесення таких змін та про затвердження першої редакції статуту або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.

У період, коли товариство має лише одного учасника, якому належить частка в розмірі 100% статутного капіталу товариства, статут товариства підписується його єдиним учасником, справжність підпису якого засвідчується нотаріально (пункт 11.2 Статуту).

Нова редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, котра затверджена рішенням учасника №1 від 26 червня 2019 року, підписана єдиним учасником ОСОБА_4 , а його підпис посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Будз Н.Є.

27 серпня 2019 року ОСОБА_4 прийнято рішення, оформлене протоколом №4 про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "ЄВРОПА" за рахунок додаткових вкладів нових учасників: ОСОБА_6 в розмірі 149 000 грн, ОСОБА_5 149 000 грн та ОСОБА_7 149 000 грн; встановлено новий розмір статутного капіталу ТОВ "ЄВРОПА" - 592678,33грн; проведено перерозподіл часток у статутному капіталі між учасниками наступним чином: ОСОБА_4 - 145 678,33 грн, що становить 24,58% статутного капіталу; ОСОБА_7 - розмір вкладу у статутному капіталі 149 000,00 грн, що становить 25,14% статутного капіталу, ОСОБА_5 - розмір вкладу у статутному капіталі 149 000,00грн, що становить 25,14% статутного капіталу, ОСОБА_6 - розмір вкладу у статутному капіталі 149 000,00грн, що становить 25,14% статутного капіталу. Державну реєстрацію вказаних змін проведено 27 серпня 2019 року, про що свідчить запис в Реєстрі за №16461070018004788.

27 серпня 2019 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" прийнято рішення, оформлене протоколом №1, яким вирішено привести у відповідність до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа", виклавши такий у новій редакції.

На зборах 27 серпня 2019 року Були присутні всі учасники товариства.

Відповідно до прийнятої редакції Статуту, затвердженої рішенням загальних зборів учасників товариства №1 від 27 серпня 2019 року, учасниками товариства є: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (пункт 1.10 нової редакції Статуту).

Також зазначено розмір статутного капіталу - 592 678 грн 33 коп., який розподілений між учасниками.

Пункт 8.2.4 Статуту викладено в іншій редакції, без положення щодо віднесення до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства питань про прийняття рішення про укладення правчину на суму більше ніж 50000 грн по оборотних активах, нерухомому майну, а також прийняття рішення про заставу, поруку, забезпечення зобов`язань і правочинів купівлі, продажу, списання, ліквідації необоротних активів одержання кредитів.

Інші положення Статуту в редакціях 26.06.2019 та 27.08.2019 залишилися незмінними.

25.05.2021 постановою Тернопільського апеляційного суду у цивільній справі №607/12423/20 (https://reestr.court.gov.ua/Review/97402979) задоволено позов ОСОБА_2 . Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЄВРОПА", затверджене протоколом загальних зборів учасників товариства №2 від 18 червня 2019 року про виключення ОСОБА_11 зі складу учасників ТОВ "Європа";

11 червня 2021 року на підставі постанови Тернопільського апеляційного суду від 25.05.2021 державним реєстратором Кременецької міської ради Костиником М.О. скасовано запис №16461070016004788 від 21.06.2019 про виключення зі складу засновників товариства померлої ОСОБА_11

14 червня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на підставі повторно поданих заяв на вступ до товариства (4 жовтня 2019 року відмовлено вперше у проведенні реєстраційної дії щодо включення їх до складу учасників) включено до складу учасників ТОВ "Європа" із часткою кожного у статутному капіталі у розмірі 16,665% як спадкоємців померлої ОСОБА_11 . Водночас, зі складу учасників ТОВ "Європа" виключено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зменшено розмір статутного капіталу товариства.

28.06.2022 на підставі договору дарування ОСОБА_4 подаровано належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" ОСОБА_12 у розмірі 145 678,33 грн, що складає 66,67% статутного капіталу товариства із здійсненням державної реєстрації змін складу засновників (учасників) ТОВ "ЄВРОПА".

Також, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами тривали судові спори про зобов`язання надати установчі та фінансові документи (справа №921/683/21); про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Європа" від 27 серпня 2019 року, затвердженого протоколом №1; визнання недійсними змін, внесених до статуту товариства на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Європа" від 27 серпня 2019 року, затвердженого протоколом №1; скасування реєстраційних дій №16461070018004788 від 27 серпня 2019 року та №16461050019004788 від 28 серпня 2019 року, вчинених державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М. (справа №921/277/22); про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», затверджене Протоколом №2 від 18.06.2019, про виключення ОСОБА_11 зі складу учасників ТОВ «Європа» (справа №607/12423/20).

У справі №607/12423/20 постановою Верховного Суду від 12.10.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/106903730) визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», затверджене Протоколом №2 від 18.06.2019, про виключення ОСОБА_11 зі складу учасників ТОВ «Європа» та встановлено, що на момент смерті ОСОБА_11 володіла 100% часткою в товаристві і лише після вступу ОСОБА_4 та внесення змін до складу учасників ТОВ «Європа», частка померлої зменшилась до 33,33%.

У справі №921/277/22 постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111149945):

- визнано недійсним рішення учасника №4 ТОВ "Європа" від 27 серпня 2019 року, затверджене протоколом №4;

- скасовано реєстраційну дію №16461070018004788 від 27 серпня 2019, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М. (державна реєстрація зміни розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Європа");

- визначено розмір статутного капіталу ТОВ Європа в сумі 218 517, 50грн з розподілом часток учасників ТОВ Європа: ОСОБА_12 66,67% статутного капіталу, що складає 145 678,33грн; ОСОБА_2 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн; ОСОБА_9 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн.

На підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2023 внесено відповідні зміни (запис за №1006461070030004788).

19.09.2023 ОСОБА_10 успадковано частку померлого ОСОБА_9 у розмірі 36 419,58грн, що складає 16,66% статутного капіталу ТОВ "Європа" та отримано в дар частку ОСОБА_2 .

20.09.2023 ОСОБА_10 подаровано частку у статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА» у розмірі 72839,17грн, що складає 32,32% своїй дочці - ОСОБА_1 (позивачці у справі) та 21.09.2023 проведено державну реєстрацію змін складу засновників товариства (реєстраційна дія №1006461070034004788) що вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №31472107 від 22.09.2023.

26 лютого 2024 року ОСОБА_1 відповідно до договору дарування подаровано ОСОБА_2 частку в статутному капіталі товариства в розмірі 10%, про що складено Акт приймання-передачі. Даний Акт посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Скідан О.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1218, 1219.

ОСОБА_1 зазначає про порушення її корпоративних прав оскаржуваними рішеннями та оскільки норми Статуту товариства не відображають дійсний склад учасників, просила у даному позові суд визнати недійсними рішення №1 учасника ТОВ Європа від 26.06.2019 та рішення загальних зборів учасників ТОВ Європа, оформлене протоколом №1 від 27.08.2019; визнати недійсними редакції Статуту ТОВ, затверджені рішенням №1 учасника ТОВ Європа від 26.06.2019 та протоколом №1 від 27.08.2019, а також скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі оскаржуваних рішень.

ОСОБА_2 , в свою чергу зазначила, що прийняті рішення від 26.06.2019 та від 27.08.2019 є незаконними, такі порушують її корпоративні права, у зв`язку з чим звернулася з позовною заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та просила суд визнати недійсним рішення №1 від 26.06.2019 учасника ТОВ «Європа» про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з викладенням Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», оформлене протоколом №1 від 27.08.2019, про приведення Статуту ТОВ «Європа» у відповідність до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з викладенням Статуту ТОВ «Європа» у новій редакції та затвердження нової редакції Статуту Товариства.

Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку порушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У даній справі ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом саме як учасник ТОВ «ЄВРОПА», якому належить 32,33% в статутному капіталі товариства. Стверджуючи, що оскаржувані рішення від 26.06.2019 та від 27.08.2019 порушують її корпоративні права, адже прийняті з порушенням норм ст.ст.30, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"; неналежним складом учасників, за відсутності необхідного кворуму. Щодо вимоги про визнання недійсними редакцій Статутів товариства та здійснених на їх підставі реєстраційних дій щодо відомостей про юридичну особу товариства такі, як похідні, підлягають скасуванню.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц та інших.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, матеріально-правові вимоги позивачки ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПА" про визнання недійсними рішень, визнати недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, скасування реєстраційних дій №16461050017004788 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 27.06.2019 14:43:03, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Чупрун Р. І. та №16461050019004788 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 28.08.2019 13:45:18, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М.;

4) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, оформлене протоколом №1 від 27.08.2019, яким вирішено привести у відповідність Статут ТОВ "Європа" до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з цим викладено Статут товариства у новій редакції та затверджено її; відповідно до внесених змін та нової редакції Статуту учасниками товариства стали ОСОБА_13 - розмір вкладу у статутному капіталі 145 678 грн 33 коп., що становить 24,38% статутного капіталу; ОСОБА_7 - розмір вкладу в статутному капіталі 149,000 грн, що становить 25,14% статутного капіталу; ОСОБА_6 - розмір вкладу в статутному капіталі 149 000грн, що становить 25,14% статутного капіталу; ОСОБА_5 - розмір вкладу в статутному капіталі 149 000грн, що становить 25,14% статутного капіталу;

5) визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, затверджений протоколом №1 від 27.08.2019.

При вирішенні питання, чи існує у позивачки корпоративне право чи інтерес, суд враховує те, що в ст. 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому охоронюваний законом інтерес у корпоративних спорах визначається правовим положенням учасників корпоративних відносин, в тому числі може бути опосередкований правомірними очікуваннями набуття корпоративних прав. Мотиваційна складова законного інтересу у корпоративних відносинах це усвідомлене прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №906/262/20 (п.7.50-7.53), яку суд враховує відповідно до приписів ч.4 ст.236 ГПК України.

Після набуття позивачкою у вересні 2023 року права на частку у статутному капіталі товариства, вона має право на захист охоронюваного законом інтересу в корпоративних правовідносинах.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 набула частку у статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА» у розмірі 72839,17грн, що складає 32,32% статутного капіталу товариства, на підставі договору дарування від 20.09.2023.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачка має право на захист охоронюваного законом інтересу в корпоративних правовідносинах після набуття нею права на частку у статутному капіталі товариства на підставі договору дарування від 20.09.2023.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Однак, оскільки оскаржувані рішення прийняті товариством у 2019 році, тобто до набуття позивачкою права на частку у статутному капіталі товариства та набуття нею корпоративних прав, відтак суд вважає, що законний інтерес зазначеними рішеннями не міг бути порушений (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №924/497/19).

Наведене є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові і не потребує оцінки судом інших доводів сторін.

При цьому, як вбачається із змісту та підстав заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у цій справі, зокрема щодо оскарження рішення загальних зборів №1 від 27.08.2019, позивачка фактично прагне відновити становище в частині складу учасників справи та розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА», який визначено судовим рішенням від 16.05.2023 у справі №921/277/22, за результатами якого: визнано недійсним рішення учасника №4 ТОВ "Європа" від 27 серпня 2019 року, затверджене протоколом №4; скасовано реєстраційну дію №16461070018004788 від 27 серпня 2019, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М. (державна реєстрація зміни розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Європа"); визначено розмір статутного капіталу ТОВ Європа в сумі 218 517, 50грн з розподілом часток учасників ТОВ Європа: ОСОБА_12 66,67% статутного капіталу, що складає 145 678,33грн; ОСОБА_2 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн; ОСОБА_9 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн.

Однак чинні редакції Статуту містять інший склад учасників товариства та розмір їх часток.

Суд вважає, що у даному випадку судовим рішенням повністю захищено корпоративні права учасників товариства. Реєстрація змін відомостей про юридичну особу свідчить про відновлення прав спадкоємців на частки в товаристві та в подальшому розпорядження корпоративними правами (відчуження безоплатне ОСОБА_2 ).

Отже, у позові ОСОБА_1 суд відмовляє, адже оскаржуваними рішеннями не можуть порушуватися її корпоративні права, з огляду на дату набуття нею таких, а також з огляду на обрання неефективного способу захисту.

Щодо стосується позовних вимог ОСОБА_2 як третьої особи, якою заявлено самостійні вимоги щодо предмета спору.

Зі змісту заявлених позовних вимог, а також встановлених обставин, третій особі згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07 червня 2019 року належить право власності на спадщину, яка складається з 1/6 частин права на частку в статутному капіталі Відповідача, а саме частку в розмірі 16,665%, у зв`язку з смертю доньки ОСОБА_11 , якій належала частка в розмірі 100% в статутному капіталі Товариства.

ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх охоронюваних законом інтересів, зазначивши, що оспорювані рішення унеможливили оформлення нею та її чоловіком успадкованої частки в товаристві після смерті доньки. Вказує, що внаслідок прийняття Відповідачем у червні та серпні 2019 року оспорюваних рішень, якими неправомірно виключено з складу учасників померлу ОСОБА_11 , відбулася зміна складу учасників з внесенням відповідних відомостей про юридичну особу ТОВ «Європа» до реєстру 27.08.2019року. Третя особа вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства про виключення учасника, який володів часткою 100%, суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Цивільному кодексу України. Вважає, що дії ОСОБА_4 по прийняттю відповідних рішень, свідчать про його намір незаконно заволодіти цілою часткою товариства, належною за життя померлій, і таким чином позбавити її дивідендів, а також скористатися правом, гарантованим їй як учаснику товариства, на виплату вартості частки у разі виходу.

Стверджує, що ОСОБА_4 успадкував лише частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 66,67 %, а не всі майнові права цього Товариства, що підтверджено судовим рішенням у справі 921/277/21.

Розгляду даної справи, передували дві інші, а саме:

- у липні 2020 року третя особа оскаржила до суду рішення загальних зборів учасників № 2 від 18.06.2019, на яких одноосібно ОСОБА_4 прийнято рішення про виключення померлої ОСОБА_11 з числа учасників товариства (справа № 607/12423/20);

- у червні 2022 року нею оскаржено: рішення загальних зборів від 27 серпня 2019 року, затверджене протоколом №1; неправомірність змін, внесених до статуту товариства на підставі рішення від 27 серпня 2019 року, затверджених протоколом №1; реєстраційні дії №16461070018004788 від 27 серпня 2019 року (державна реєстрація зміни розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Європа") та №16461050019004788 від 28 серпня 2019 року (державна реєстрація змін до статуту ТОВ "Європа"); рішення державного реєстратора про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису від 28 червня 2022 за № 1006461070025004788 про державну реєстрацію зміни відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа" (код ЄДРПОУ 22604324) щодо змін до відомостей про засновників (учасників) юридичної особи та реєстраційної дії/запису від 29 червня 2022 за № 1006469950026004788 про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа".

Відповідно до положень ст. 4 ГПК України і ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем, з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі №910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі №910/16448/18.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та порушене право підлягає захисту.

Cпірні правовідносини виникли після прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17 червня 2018 року, тому до них підлягають застосуванню положення даного Закону.

Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю, порядок його створення, діяльності та припинення, права та обов`язки учасників регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (ст. 1) - надалі "Закон".

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Питання переходу частки учасника до спадкоємця передбачені в ст. 23 Закону, зокрема частиною 1 цієї норми визначено, що у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства.

Отже, з врахуванням частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" третя особа у справі, якою успадковано право на частку в статутному фонді Товариства, має право на набуття корпоративних прав без згоди учасників Товариства.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

З огляду на наведені правові норми позивач, який успадкував право на частку в статутному фонді Товариства, має право на набуття корпоративних прав без згоди учасників товариства.

З`ясовано, що єдиним засновником ТОВ "Європа" була ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями ОСОБА_11 за законом є її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , оскільки вони є непрацездатними (ч.1 ст.1241 Цивільного кодексу України), а також за заповітом чоловік померлої - ОСОБА_4 . Всі спадкоємці померлої прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Зазначені обставини встановлені постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.05.2021 при перегляді рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі №607/12423/20).

Отже, відповідно до вимог частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини ОСОБА_2 , успадковане право належить їй саме з часу відкриття спадщини, а саме з 01 лютого 2017року.

07 червня 2019 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцьким А.Я. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку майна ОСОБА_11 , тобто 1/6 частку статутного капіталу ТОВ "Європа".

14 червня 2021 року ОСОБА_2 включено до складу учасників ТОВ "Європа" із часткою у статутному капіталі у розмірі 16,665%. Водночас, зі складу учасників ТОВ "Європа" виключено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та, відповідно, зменшено розмір статутного капіталу товариства.

Свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, не є доказом вступу до товариства та, відповідно, виникнення у спадкоємця учасника, який помер, корпоративних прав учасника товариства. Свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, давало спадкоємцю право вимагати прийняття його до складу учасників Товариства, яке не могло бути заперечене іншими учасниками Товариства, а способом його реалізації відповідно до законодавства було: самореєстрація вступу до Товариства, незалежно від позиції інших учасників Товариства та їх згоди на це.

Суд зазначає, що "право на вступ" і "право участі у товаристві", яке надає учаснику корпоративних прав, не є тотожними правами.

ОСОБА_2 корпоративних прав учасника Товариства не набула, але згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2019 набула з 01.02.2017 року право на частку у статутному капіталі Товариства, тобто є власником частки, яка станом на момент прийняття оспорюваних рішень Відповідачем мала встановлене законом право на вступ до Товариства, та саме внаслідок прийняття Відповідачем 26.06.2019 року оспорюваного рішення не змогла здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №906/262/20.

За змістом ст.1219 ЦК України та ч.1 ст.23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1, статей 6, 14, 17, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" спадкоємець має статус заявника та наділений правом самостійно внести зміни до державного реєстру, пов`язані з набуттям ним корпоративних прав, шляхом подання відповідної заяви та документа, що посвідчує набуття ним прав на частку у статутному капіталі Товариства - свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020у справі № 19/028-10/13). Тому особа набуває статус учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, з моменту державної реєстрації. Така правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19.

Із встановлених обставин справи вбачається, що прийняття 18 червня 2019 року загальними зборами учасників ТОВ "Європа" одноосібно за участю ОСОБА_4 рішення про виключення померлої ОСОБА_11 з числа засновників товариства, котре оформлено протоколом №2, та вчинення на підставі цього рішення, яке в подальшому визнано в судовому порядку недійсним (справа №607/12423/20), 21 червня 2019 року реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_11 зі складу засновників товариства, послугувало підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації ОСОБА_2 своїх корпоративних прав на участь у ТОВ "ЄВРОПА" на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 07 червня 2019 року.

Суд вважає такі обставини виключними, такими що свідчать , що ОСОБА_2 незаконними діями інших учасників товариства була неправомірно позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію участі у ТОВ "ЄВРОПА" у 2019 році, що дає підстави вважати, що саме з цього періоду ОСОБА_2 набула корпоративних управ у ТОВ "ЄВРОПА.

За таких обставин, оспорювані ОСОБА_2 (спадкоємцем) рішення Відповідача про виключення ОСОБА_11 (спадкодавця), який володів часткою 100% в статутному капіталі Товариства та які прийняті 26.06.2019року порушують її охоронюваний законом інтерес, пов`язаний з правомірним очікуванням набуття корпоративних прав, прагнення користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з ч.5 ст.98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі №911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі №910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі №915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі №910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі №914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі №902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі №917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на дві групи: 1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та 2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, зокрема відповідно до частини другої цієї норми Закону, до компетенції загальних зборів учасників належать внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

Питання, передбачені частиною другою статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Статтею 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Аналогічні положення містить пункт 8.9.2 Статуту товариства, відповідно до якого рішення з питань внесення змін до Статуту товариства, зміну розміру статутного капіталу товариства, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства, у разі його ліквідації, майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Як вже зазначалося, 10 квітня 2019 року державним реєстратором Тернопільської міської ради на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни складу або інформації про засновників, відповідно до яких до числа учасників ТОВ "Європа" включено ОСОБА_4 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №16461070015004788. Відповідно учасниками ТОВ "Європа" стали: ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі у розмірі 66,67%, і ОСОБА_11 з часткою у статутному капіталі у розмірі 33,33%, з яких 16,665% успадковано ОСОБА_2 .

Отже, приймаючи одноособово рішення учасника ТОВ "ЄВРОПА" 26.06.2019, оформлене протоколом № 1, ОСОБА_4 не володів необхідною кількістю голосів (часткою у статутному капіталі товариства), тобто 75%, для прийняття рішення, як це передбачено ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Також і рішення загальних зборів ТОВ "ЄВРОПА", оформлене протоколом №1 від 27.08.2019 про приведення у відповідність Статуту товариства з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема щодо складу учасників товариства та, у зв`язку з цим, викладення Статуту товариства у новій редакції та її затвердження, прийнято без наявності достатньої кількості голосів для прийняття такого рішення про внесення змін до статуту товариства, адже станом на 27.09.2019 законними учасниками товариства були ОСОБА_4 , якому належало 66,67% статутного капіталу товариства, ОСОБА_2 , якій належать 16,665% статутного капіталу товариства та ОСОБА_9 , якому належали 16,665% статутного капіталу товариства, а зазначені в протоколі загальних зборів ТОВ "ЄВРОПА" №1 від 27.08.2019 особи, які приймали участь у зборах ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не мали права голосу, адже ними корпоративні права не набуто у законний спосіб.

11.06.2021 постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.05.2021 у цивільній справі №607/12423/20, яким задоволено позов ОСОБА_2 та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Європа", затверджене протоколом загальних зборів учасників товариства №2 від 18.06.2019 про виключення ОСОБА_11 зі складу учасників ТОВ "Європа", державний реєстратор ОСОБА_14 скасовано реєстраційну дію № 16461070016004788 від 21.06.2019 про виключення зі складу засновників товариства померлої ОСОБА_11 (реєстраційна дія 1006469950021004788).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.08.2019 єдиним учасником TOB «Європа» був ОСОБА_4 .

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з 11.06.2021, в результаті вчиненої реєстраційної дії державним реєстратором Кременецької міської ради Костиником М.О., стала одним із учасників TOB «Європа». Та оскільки 29.06.2022, на підставі наказу Міністерства юстиції України №3175/5 була скасована вище описана реєстраційна дія, вчинена державним реєстратором Кременецької міської ради Костиником М.О. 11.06.2021, ОСОБА_2 залишилась в Реєстрі як учасник.

Таким чином, суд враховує, що ОСОБА_2 на дату проведення загальних зборів отримала право на частку у статутному капіталі Товариства, тобто була власником частки та мала встановлене законом право на вступ до Товариства, утім саме внаслідок прийняття Відповідачем 26.06.2019 року та 27.08.2019 оспорюваних рішень не змогла здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав, що в сукупності свідчить про порушення законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів, а також про порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства (оскаржувані рішення загальних зборів було прийнято за відсутності кворуму, необхідного для прийняття рішення).

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2022 у справі № 921/683/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 частково та, зокрема, встановлено, що, отримавши 07.06.2019 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку майна ОСОБА_11 , що відповідно становить 1/6 статутного капіталу ТОВ «Європа», ОСОБА_2 отримала право подати заяву на вступ до ТОВ «Європа» в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тобто до 17.06.2020.

Таким чином, оспорювані рішення прийняті всупереч вимогам частини другої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", тобто до закінчення строку для прийняття ОСОБА_2 спадщини (до 17.06.2020).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 року у справі №921/277/23 задоволено позов ОСОБА_2 та визнано недійсним:

1) рішення учасника №4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" від 27 серпня 2019 року, затвердженого протоколом № 4, про:

- збільшення розміру статутного капіталу за рахунок вкладів ОСОБА_6 149 000 грн 00 коп., ОСОБА_5 - 149 000 грн 00 коп., ОСОБА_7 - 149 000 грн 00 коп.;

- встановлення нового розміру статутного капіталу ТОВ "Європа" у розмірі 592 678 грн 33 коп.

- розподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Європа" між учасниками таким чином: ОСОБА_5 - 25,14 % статутного капіталу (149 000 грн 00 коп); ОСОБА_6 - 25,14 % статутного капіталу (149 000 грн 00 коп); ОСОБА_7 - 25,14 % статутного капіталу (149 000 грн 00 коп); ОСОБА_4 -24,58 % статутного капіталу (145 678 грн 33 коп.);

2) скасовано реєстраційну дію № 16461070018004788 від 27 серпня 2019, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є. М державна реєстрація зміни розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Європа";

3) визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Європа (код ЄДРПОУ 22604324) в сумі 218 517 (двісті вісімнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 50 коп., розмір часток учасників ТОВ Європа:

- ОСОБА_12 66,67% статутного капіталу, що складає 145 678,33грн;

- ОСОБА_2 16, 665% статутного капіталу, що складає 36 419,59 грн;

- ОСОБА_9 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419,59 грн.

Дане рішення набрало законної сили.

Натомість, відповідно до п. 1.10.та 5.1.Статуту ТОВ «Європа», котрий затверджений загальними зборами учасників протокол № 1 від 27.08.2019, склад учасників товариства наступний : ОСОБА_5 розмір вкладу у статутному капіталі 149000грн, що становить 25,14% статутного капіталу, ОСОБА_6 розмір вкладу у статутному капіталі 149000грн, що становить 25,14% статутного капіталу, ОСОБА_7 - розмір вкладу у статутному капіталі 149000грн, що становить 25,14% статутного капіталу, ОСОБА_4 - розмір вкладу у статутному капіталі 145678,33грн, що становить 24,58% статутного капіталу. Зазначені зміни до статуту товариства були зареєстровані в Реєстрі юридичних осіб 28.08.2019, про що вчинено запис за №164610570019004788. З того часу редакція статуту товариства не змінювалася.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, а відповідно до ст. 2 та 4 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи встановлену судами преюдиційність фактів щодо порушення прав ОСОБА_2 на участь в управлінні товариством, встановлення обставин незаконності реєстрації змін складу засновників, незаконності здійснення перерозподілу часток між учасниками товариства та встановлені судом обставини у даній справі, суд вважає доведеним ОСОБА_2 факт протиправності прийняття товариством оспорюваних рішень з огляду на порушення вимог закону так і з огляду на порушення законних інтересів позивачки.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Оскільки оскаржувані рішення учасника ТОВ "ЄВРОПА" №1 від 26.06.2019 та рішення загальних зборів ТОВ "ЄВРОПА" №1 від 27.08.2019 прийнято всупереч ст.23, 30, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», такі рішення порушують права ОСОБА_2 та нівелюють її законні очікування на реалізацію своїх корпоративних прав у ТОВ "ЄВРОПА", а тому позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору як обґрунтований та правомірно заявлений, підлягає до задоволення.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає таке.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Водночас, у силу приписів частин першої та другої статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до пункту 8 частини другої цієї статті позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Із змісту позовних вимог та обставин, якими вони обґрунтовуються, вбачається, що ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовує неможливістю протягом тривалого часу реалізувати своє право на участь в товаристві як спадкоємець частки в статутному капіталі товариства, набутої після смерті дочки ОСОБА_11 Неправомірні дії іншого спадкоємця - ОСОБА_4 , які підтверджені судовими рішеннями, зокрема у справах №607/12423/20, №921/277/22, 921/683/21 унеможливили вчасно набути ОСОБА_2 корпоративні права та подати заяву про вступ у товариство, здійснити реєстрацію в Реєстрі згідно закону а відтак і брати участь в управлінні.

У контексті спірних правовідносин суд враховує, що отримання свідоцтва про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, надавало спадкоємцю ( ОСОБА_2 ) право вимагати прийняття її до учасників товариства, і таке право не могло бути заперечене іншими учасниками товариства, адже померлій ОСОБА_11 (спадкодавцю) належало 100 % статутного капіталу.

Встановлені обставини свідчать, що ОСОБА_2 тривалий період не могла реалізувати своє право на вступ у ТОВ «ЄВРОПА», оскільки інший учасник товариства ( ОСОБА_4 ) прийняв неправомірне рішення, яке визнано недійсним в судовому порядку (справа №607/12423/20), про виключення ОСОБА_11 , спадкоємицею якої є ОСОБА_2 .

І лише постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №921/277/22 визначено розмір статутного капіталу ТОВ Європа в сумі 218 517,50грн з розподілом часток учасників ТОВ Європа: ОСОБА_12 66,67% статутного капіталу, що складає 145 678,33грн; ОСОБА_2 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн; ОСОБА_9 16,665% статутного капіталу, що складає 36 419, 59грн.

За приписами норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Реєстрі.

Отже, ОСОБА_2 відновила своє право на частку у статутному капіталі товариства, яку успадкувала від свої померлої дочки ОСОБА_11 лише в травні 2023 року і, як учасник товариства, який володіє відповідною часткою у товаристві, могла захищати корпоративні права, що порушуються оскаржуваними у даній справі рішеннями.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Cуд виходить з того, що у спірному випадку перебіг позовної давності починається з моменту набуття ОСОБА_2 прав учасника ТОВ "ЄВРОПА" з відповідною часткою, тобто, від дати прийняття постанови судом апеляційної інстанції від 16.05.2023 у справі №921/277/22, і саме з цього моменту слід вважати, що ОСОБА_2 довідалася як про особу, яка порушила її право на участь у товаристві та, відповідно, про порушення її прав оскаржуваними рішеннями, участь у прийнятті яких вона не брала, хоча в порядку спадкування корпоративних прав, мала на це право.

Відтак, строк позовної давності для розгляду позову ОСОБА_2 не сплинув, оскільки вирішення судових спорів, пов`язаних, зокрема, з оскарженням рішення загальних зборів, оскарженням неправомірного виключення з числа учасників товариства померлої ОСОБА_11 , порушувалися права її спадкоємців, і це унеможливило реалізацію належного позивачці права на участь у товаристві, в тому числі щодо оскарження спірних рішень, які є предметом судового розгляду у даній справі.

Відтак, суд доходить висновку, що право на подання позову у ОСОБА_2 виникло в травні 2023 року після визначення апеляційним господарським судом часток учасників ТОВ "ЄВРОПА", зокрема ОСОБА_2 у розмірі 16,665%, адже, як вже зазначалося, незважаючи на те, що вона була спадкоємцем корпоративних прав у товаристві, однак не могла їх реалізувати, зокрема й взяти участь у зборах товариства у 2019 році та голосувати щодо прийнятого рішення, а також оскаржити з огляду на існування спорів щодо її участі у товаристві.

З урахуванням наведеного строк позовної давності при звернення до суду ОСОБА_2 з позовною заявою не пропущено.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 49, 73, 74, 76-79, 86, 91, 119, 123, 129, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , - відмовити.

2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , - задовольнити.

3. Визнати недійсним рішення №1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» (вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 22604324) від 26.06.2019 «Привести статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» у відповідність до норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», викласти статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства».

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства обмеженою відповідальністю «Європа» (вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 22604324) №1 від 27.08.2019 (пункт 2) "Привести у відповідність Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв`язку з цим викласти Статут у новій редакції та затвердити нову редакцію Статуту Товариства».

5. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Європа» (вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 22604324) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.09.2001 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 5368,00грн в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя Н.О. Андрусик