Рішення

від 04.06.2024 по справі 554/7064/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 554/7064/23

Провадження № 2/552/969/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

04.06.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши вм.Полтаві вприміщенні судув порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу №554/7064/23 запозовом Комунальногопідприємства«Об`єднане автогосподарствозакладівтаустанов охорониздоров`яПолтавськоїобласті Полтавськоїобласноїради» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, треті особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач КП «Об`єднане автогосподарствозакладів таустанов охорониздоров`я Полтавськоїобласті Полтавськоїобласної ради» 03.08.2023 звернувся в Октябрський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.10.2022 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Європейській у м. Полтаві, з боку вул. Героїв Чорнобильців у напрямку вул. Пушкіна. Рухаючись у вищезазначеному напрямку, зі швидкістю руху, що становила 110,17 км/год ± 9.14 км/ год, яка є перевищенням дозволеної швидкості у населених пунктах, порушуючи тим самим п.п. 12.4, 12.9. Б) Правил дорожнього руху України, та наближаючись до регульованого за допомогою світлофора перехрестя по вул. Європейської та вул. Шевченка, ОСОБА_2 не обравши безпечної швидкості руху позбавив себе можливості реагувати на зміни дорожньої обстановки, а саме, на появу у межах своєї смуги для руху спеціалізованого автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , що рухався із увімкненим проблисковим маячком синього кольору із спеціальним звуковим сигналом, який виїхав на вказане перехрестя із вул. Шевченка на червоний сигнал світлофору, та перетинав вул. Європейську зліва направо відносно напрямку руху водія ОСОБА_2 , який у подальшому скоїв із спеціалізованим автомобілем зіткнення у межах перехрестя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб АВТОСПЕЦПРОМ ACПA.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачу, отримав пошкодження.

Вказував, що за результатами експертизи сума завданого збитку визначена в розмірі 504294,95 грн, за проведення експертизи позивач сплатив 11471,04 грн.

Також позивач зазначав, що подія була визнана страховим випадком та було отримано суми страхових виплат в розмірі 130000 грн та 181265,69 грн, яких не є достатньо для повного відновлення роботи транспортного засобу.

В поданій до суду позовній заяв просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 204500,30 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 позовну заяву передано до Київського районного суду м. Полтави за підсудністю.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.12.2023 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_2 14.03.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачу транспортний засіб отримав пошкодження, сталася, зокрема, також і з вини відповідача ОСОБА_5 , який на час ДТП перебував з позивачем в трудових відносинах.

Вказував, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Citroen Jumper 2.2 HDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дорівнює його ринковій вартості, становить 504294,95 грн, отже, автомобіль є фізично знищеним. Зазначав, що ним було застраховано цивільно-правову відповідальність та позивач отримав відповідні суми страхового відшкодування. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.03.2024 заяву відповідача ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

26.03.2024 відповідачем ОСОБА_5 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що він з 01.08.2022 перебував з позивачем в трудових відносинах, не є особою, яка несе повну матеріальну відповідальність в розумінні норм ст.134 КЗпП України. Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для покладення на нього матеріальної відповідальності за шкоду, завдану при виконанні трудових обов`язків. В задоволенні позовних вимог просив повністю відмовити.

Треті особи письмові пояснення на позовну заяву до суду не подавали.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги поданої до суду позовної заяви, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач ОСОБА_2 , представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, які викладені в поданих до суду відзивах на позовну заяву.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що позивач КП «Об`єднане автогосподарствозакладів таустанов охорониздоров`я Полтавськоїобласті Полтавськоїобласної ради» є власником спеціалізованого автомобіля Citroen Jumper 2.2 HDI, АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Також встановлено, що 08.10.2022 близько 16 год. 35 хв., у світлу пору доби, за відсутності опадів, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом автомобіля «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Європейській у м. Полтаві, з боку вул. Героїв Чорнобильців у напрямку вул. Пушкіна. Рухаючись у вищезазначеному напрямку, зі швидкістю руху, що становила 110,17 км/год ± 9.14 км/ год, яка є перевищенням дозволеної швидкості у населених пунктах, порушуючи тим самим п.п. 12.4, 12.9. Б) Правил дорожнього руху України, та наближаючись до регульованого за допомогою світлофора перехрестя по вул. Європейської та вул. Шевченка, ОСОБА_2 не обравши безпечної швидкості руху позбавив себе можливості реагувати на зміни дорожньої обстановки, а саме, на появу у межах своєї смуги для руху спеціалізованого автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , що рухався із увімкненим проблисковим маячком синього кольору із спеціальним звуковим сигналом, який виїхав на вказане перехрестя із вул. Шевченка на червоний сигнал світлофору, та перетинав вул. Європейську зліва направо відносно напрямку руху водія ОСОБА_2 , який у подальшому скоїв із спеціалізованим автомобілем зіткнення у межах перехрестя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру спеціалізованого автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ ACПA.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки, переломів 1-2-го ребер, задніх відрізків 4-5-6,8-го та передніх відрізків 3-4-го ребер зі змішенням справа з розвитком часткового (парціального) правобічного пневмотораксу, пульмоніту верхньої та частково середньої долі правої легені, закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу зі зміщенням, рваної рани м?яких тканин нижньої повіки лівого ока з розвитком емфіземи верхньої повіки лівого ока, параорбітальної гематоми з субкон?юктивальним крововиливом правого ока та саден шкіри обличчя, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. За вищевказаних обставин причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вимог п.п. 12.4, 12.9.Б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими: 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. 12.9 Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний дорожній знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та водій ОСОБА_2 мав технічну можливість зупинити автомобіль, щоб дати дорогу автомобілю АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_4 , що рухався із увімкненими проблисковими маячками синього кольору і спеціальним звуковим сигналом при дозволеній швидкості в населеному пункті рівній 50 км/год. Також за вищевказаних обставин, причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм спеціалізованого автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСТА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 вимог п.п. 3.1, 8.7.3 Е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими: 3.1 Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. 8. 7.3 Сигнали світлофора мають такі значення: Е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух. Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортну пригоду шляхом виконання вимог п.п. 3.1, 8.7.3 Е) Правил дорожнього руху України для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22.03.2023 в справі № 554/1656/23, провадження № 1-кп/554/1200/2023, звільнено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито, скасовано арешти та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в рівних частках.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки відповідні обставини встановлені судовим рішенням, відповідно до положень ст. 82 ЦПК України суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачами.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом вставлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 08.10.2022, транспортний засіб Citroen Jumper 2.2 HDI, АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні ушкодження.

Встановлено, що станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу, була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», поліс № 205886063, страхова сума визначена в розмірі 130000 грн.

Також цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована пі підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 20.11.2020 № 001427/4100/0000056, що був укладений між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Сингента».

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 22 зазначеного закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила зазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд приходить до висновку, що завдана в результаті ДТП шкода підлягає відшкодуванню в межах суми страхового відшкодування саме страховою компанією.

На відповідача ОСОБА_2 може бути покладено обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночної процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Вимоги методики є обов`язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз.

Відповідно до п. 7.17 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого колісного транспортного засобу не розраховується. Відновлення такого колісного транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації колісного транспортного засобу.

Тобто, якщо транспортний засіб є фізично знищеним (вартість відновлювального ремонту аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень) встановлюється вартість утилізації колісного транспортного засобу.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Статтею 30 ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» передбачено,що транспортнийзасіб вважаєтьсяфізично знищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно ззвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертомвідповідно дозаконодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, підлягає відшкодуванню шкода, завдана в результаті ДТП в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вартість матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 504294,95 грн, за проведення експертизи позивач сплатив 11471,04 грн, страхові витрати склали 130000 грн та 181265,69 грн, решту суми в розмірі 204500,30 грн просить в солідарному порядку стягнути з відповідачів.

Разом з тим, відповідно до висновку №17-03 від 21.04.2023, на який посилається позивач, експерт прийшов до висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Jumper 2.2 HDI, АВТОСПЕЦПРОМ АСПА.941157.018.03 (меддопомога), реєстраційний номер НОМЕР_2 (702984,90 грн) більша за ринкову вартість автомобіля, відновлення досліджуваного автомобіля є економічно недоцільним та вартість матеріального збитку складає 504294,95 грн, що є вартістю автомобіля до ДТП.

Висновок №17-03 від 21.04.2023 не містить визначення вартості транспортного засобу в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку про вартість придатних залишків № 22638 від 14.03.2023, що був складений на замовлення ПрАТ «СК «Уніка» для вирішення питання про визначення розміру страхової суми, вартість транспортного засобу у пошкодженому стані складає 149611,37 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач міг би порушувати питання про відшкодування завданої шкоди на загальну суму 354683,58 грн (504294,95 грн (вартість транспортного засобу) 149611,37 грн(вартість залишків)), а не на суму 504294,95 грн, як зазначає в поданій до суду позовній заяві.

Статтею 1188 ЦК України передбачений порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Зокрема, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у в. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж випадку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

При вирішенні питання щодо розміру частки відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки суд виходить з того, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22.03.2023 в справі № 554/1656/23, провадження № 1-кп/554/1200/2023, звільнено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим, кримінальне провадження за їх обвинуваченням закрито, встановлено порушення в діях водіїв, які знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що частка відповідальності кожного із володільців транспортних засобів складає 50 %.

Саме позивач КП «Об`єднане автогосподарствозакладів таустанов охорониздоров`я Полтавськоїобласті Полтавськоїобласної ради», будучи власником пошкодженого транспортного засобу, є одним із таких володільців, оскільки водій ОСОБА_5 на час ДТП перебував з ним в трудових відносинах.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню позивачу в результаті пошкодження внаслідок ДТП належного йому транспортного засобу має складати 177 341,79 грн (354683,58 грн/2=177341,79).

Також дослідними в справі доказами встановлено та підтверджено позивачем в поданій до суду позовній заяві, що на підставі страхових актів ПрАТ «СК «Уніка» позивачем отримано суми страхового відшкодування в розмірі 13000 грн та 181265,69 грн, всього на суму 311265,69 грн., що перевищує розмір шкоди, який може бути покладено на володільця транспортного засобу «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на час ДТП керував відповідач ОСОБА_2 .

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_5 судом враховується таке.

Встановлено та не заперечується позивачем, що на час дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_5 перебував з позивачем в трудових відносинах та виконував трудові обов`язки. Автомобіль на час ДТП не використовувався ОСОБА_5 у власних інтересах.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України, тому обґрунтування позовних вимог до даного відповідача нормами ЦК України є безпідставними.

Також суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_5 , як водій, не належить до категорії працівників, з якими відповідно до закону укладається договір про повну матеріальну відповідальність, а отже, він не підлягає матеріальній відповідальності у повному розмірі заподіяної шкоди відповідно до пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України.

Відповідно до статті 138КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Позивач, звертаючись до суду з позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, не довів належними та допустимими доказами наявності підстав, визначених ст. ст. 130, 138 КЗпП України для покладення на відповідача ОСОБА_5 відповідальності за шкоду, заявлену в результаті пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_5 не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають йому відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовнихвимог Комунальногопідприємства«Об`єднане автогосподарствозакладівтаустанов охорониздоров`яПолтавськоїобласті Полтавськоїобласноїради» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач Комунальне підприємство «Об`єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області Полтавської обласної ради», місцезнаходження 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 22548359;

-відповідач ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платники податків НОМЕР_5 ;

-відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

-третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (місцезнаходження 01112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6В, код ЄДРПОУ 20033533;

-третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681.

Повне судове рішення складено 07.06.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко