Рішення

від 11.07.2023 по справі 302/336/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/336/23

Провадження № 2/302/109/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2023 року смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого, - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Царь О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кривки П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Міжгірської централізованоїбібліотечної системи (юридична адреса: смт.Міжгір`я, вул.Гнатюка, буд.1 Хустського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 36596346), Відділу освіти,сім`ї,молоді,спорту такультури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (юридична адреса: смт.Міжгір`я вул.Шевченка, 86 Хустського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 44070606), про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

15.02.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до Міжгірської центральної бібліотечної системи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що вона працювала у відповідача на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської Центральної районної бібліотеки з 04 травня 2012 року за основним місцем роботи та на умовах постійного трудового договору з оплатою праці згідно штатного розпису та тарифікації, згідно наказу про прийняття на роботу за №16-к від 04 травня 2012 року.

Наказом №11-квід 15.11.2022 ОСОБА_1 звільнено зпосади бібліотекарявідділу обслуговування центральноїбібліотеки МіжгірськоїЦБС узв`язку зіскороченням штату,за п.1ст.40КЗпП України. З наказом про звільнення з роботи її було ознайомлено та видано на руки його копію, того ж дня - 15.11.2022 року. Вказаний наказ про звільнення, ОСОБА_1 оскаржений до Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС та інше фінансування бібліотечної системи, згідно Положення про Міжгірську центральну бібліотечну систему, затвердженого рішенням Міжгірської селищної ради 21.01.2021 року №715, здійснюється відповідачем Відділом освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради.

Позивачка вказує, що при проведенні розрахунку при звільненні співвідповідачем було виплачено належні їй до виплати суми не у повному обсязі. Зокрема, не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2022 рік, у розмірі її посадового окладу. У щорічній відпустці перебувала у квітні 2022 року і виплату допомоги на оздоровлення їй не було виплачено.

02.02.2023року воназвернулася довідповідача іспіввідповідача зписьмовою заявою,у якій просила виплатитиматеріальну допомогуна оздоровленняза 2022рік урозмірі місячногопосадового окладу.Окремою письмовоюзаявою від06.02.2023року просилавідповідача видатиїй наруки копіюнаказу пронадання черговоївідпустки уквітні 2022року.Станом намомент пред`явленняпозову наобидві заявивідповіді нетримала іматеріальну допомогуїй невиплачено,у зв`язкуз чимвона звертаєтьсяд судуз данимпозовом,в якомупросить:зобов`язати співвідповідачаВідділ освіти,сім`ї,молоді,спорту такультури виконавчогокомітету Міжгірськоїселищної радинарахувати тавиплатити їй, ОСОБА_1 ,грошову допомогудля оздоровленняза 2022рік урозмірі посадовогоокладу,обрахованому увстановленому порядку,середній заробітокза весьчас затримкирозрахунку призвільненні,починаючи з15.11.2023року подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців, а також стягнути понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою судді Міжгірського районногосуду Закарпатськоїобласті від16.02.2023року задоволенозаяву про самовідвід судді Кривка В.П. (а.с.20).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 16.02.2023 року цивільна справа № 302/336/23 розподілена в провадження судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В. від 21.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 302/336/23 в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, представників сторін (а.с.24).

Ухвалою суду від 06.04.2023 року за клопотанням представника позивача - адвоката Кривка П.П. уточнено найменування відповідача у даній справі № 302/336/23 - Міжгірська централізована бібліотечна система (адреса: смт.Міжгір`я, вул.Гнатюка, 1 Хустського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 36596346).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кривка П.П. підтримали заявлені позовні вимоги за підставами, викладеними у позовній заяві. Позов просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради, Міжгірської централізованої бібліотечної системи адвокат Микулін М.М. проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, в судових засіданнях 06.04.2023 року, 27.04.2023 року, в яких брав участь, посилався на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, вважав позов необґрунтованим, та просив у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.33,34,68,72).

В судове засідання 11.07.2023 представник відповідача Міжгірської централізованої бібліотечної системи не з`явився, про день та час судового розгляду справи був сповіщений судом своєчасно та належним чином (а.с.67), проте до суду надійшла заява директора Міжгірської ЦБС Бубич Н.І, в якій просять розглянути справу № 302/336/23 за відсутності представника відповідача, та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись в обґрунтування наведені у письмових поясненнях, які викладені в редакції від 09.05.2023 року (а.с.54-57,67,69). У письмових поясненнях відповідач Міжгірська ЦБС вказує, що ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року перебувала у основній щорічній відпустці. Далі, з 09.05.2022 року по 28.10.2022 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, згідно її заяви від 09 травня 2022 року, наказу № 21-в від 09.05.2022 року, наказу № 8-к від 28.10.2022 року. В подальшому, наказом № 11-к від 15.11.2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади бібліотекаря відділу обслуговування центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС, у зв`язку із скороченням штату (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України). В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення працівнику не є обов`язковою та виплачується в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах Та згідно кошторису за 2022 рік, затвердженого начальником відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, виплати на соціальне забезпечення відсутні. Крім того, при написанні заяви ОСОБА_1 про надання щорічної відпустки від 01.04.2022, позивачкою не було зазначено про бажання нарахувати їй виплату на оздоровлення та не було видано наказ про такі нарахування. При цьому, надання матеріальної допомоги на оздоровлення може здійснюватися за рішенням керівника лише в разі, коли такі кошти були закладені до фонду оплати праці під час формування кошторису на відповідний бюджетний рік. Крім того, наказом Міжгірської ЦБС № 11-к від 15.11.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади бібліотекаря на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні працівника роботодавцем виплачується компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку (ч.1 ст.47 КЗпП), виплата грошової допомоги на оздоровлення не здійснюється. Також зазначають, що у період з 01.01.2022 року по 15.11.2022 року жодних звернень ОСОБА_1 до відповідача з приводу виплат матеріальної допомоги на оздоровлення не було. Як вказує позивач, вона звернулася до відповідачів із заявою про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення 02.02.2023 року, зважаючи на те, що з 15.11.2022 року ОСОБА_1 вже не є працівником Міжгірської ЦБС. Вважають, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, а тому вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, починаючи з 15.11.2022 року по день фактичного розрахунку також задоволенню не підлягають, як похідні. У зв`язку з чим відповідач Міжгірська ЦБС просить відмовити у повному обсязі за вищенаведеними підставами в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії (а.с.54-57).

Вислухавши в судовому засіданні позивача, представника позивача адвоката Кривка П.П., дослідивши у повному обсязі матеріали справи № 302/336/23, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4ЦПК України).

Статтею 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12ЦПК України).

За змістом частин першої та шостої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 77 та частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 травня 2012 року працювала в Міжгірській центральній районній бібліотеці відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації, на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської центральної районної бібліотеки, що вбачається з наказу №16-к про прийняття на роботу від 04.05.2012 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.13).

01.04.2022 року ОСОБА_1 подано на ім`я директора Міжгірської ЦБС заяву про надання їй чергової відпустки, з 01.04.2022 року по 24.04.2022 року, копія якої є в матеріалах справи (а.с.51).

Наказом Міжгірської централізованої бібліотечної системи від 01 квітня 2022 року за № 6-в надано ОСОБА_1 , бібліотекарю відділу обслуговування, щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні, з 01 квітня 2022 року по 24 квітня 2022 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.04.2022 року (а.с.35).

Як вбачається з наказу Міжгірської централізованої бібліотечної системи за № 11-к від 15.11.2022 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бібліотекаря відділуобслуговування центральноїбібліотеки МіжгірськоїЦБС узв`язку зіскороченням штату, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України. Бухгалтерії відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради наказано провести з ОСОБА_1 повний розрахунок, згідно чинного законодавства, а саме: виплатити компенсацію вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, згідно чинного законодавства (а.с.12).

Даний наказ про звільнення від 15.11.2022року № 11-к оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку, за її позовом Міжгірським районним судом Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі №302/1504/22.

02.02.2023 року ОСОБА_1 на адресу відповідача Міжгірської централізованої бібліотечної системи (далі Міжгірської ЦБС) подано заяву, в якій просила виплатити їй матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік (а.с.14).

Дирекцією Міжгірської ЦБС від 09.03.2023 року за вих.№7 позивачу ОСОБА_1 надано відповідь на її заяву від 02.02.2023 року та ОСОБА_1 роз`яснено, що матеріальна допомога на оздоровлення надається разом із щорічною основною відпусткою, згідно чинного законодавства. У заяві ОСОБА_1 від 01.04.2022 року не було прохання про надання матеріальної допомоги (а.с.36).

Як стверджує позивачка ОСОБА_1 , при проведенні розрахунку при звільненні співвідповідачем їй було виплачено не у повному обсязі всі належні до виплати суми, а саме, не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні їй щорічної відпустки за 2022 рік у розмірі її посадового окладу.

При вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповіднодо положень статті 57 Закону України Про освітудержава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровленняу розмірі місячного посадового окладу(ставки заробітної плати)при наданні щорічної відпустки.

Виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться за основною посадою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року № 78 Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України Про освіту, частини першої статті 25 Закону України Про загальну середню освіту, частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України Про позашкільну освіту у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навантаження чи обсягу виконуваної роботи.

Відповідно достатті 54Закону України "Про освіту" перелік посад педагогічних і науково-педагогічнихпрацівників установлюєКабінет МіністрівУкраїни.Переліком посадпедагогічних танауково-педагогічних працівників,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від14.06.2000(зподальшими змінами тадоповненнями),посаду бібліотекаряне передбачено.

Таким чином, бібліотекарі загальноосвітніх навчальних закладів не належать до педагогічних працівників.

Відповідно доч.ч.1,6 ст.30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» , на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення. Працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5.2.6. Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.1999 року № 139 ( в редакції наказу Міносвіти України від 04.08.1999 року №277) бібліотечні працівники цих навчальних закладів мають право на щорічну відпустку тривалістю 24календарних дні за відпрацьований рік та додаткову відпустку до 7 календарних днів за колективним договором.

Деякі особливості надання відпусток передбачені для бібліотечних працівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів та дитячих будинків для дітей, хворих на туберкульоз. Їм додатково може надаватися відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів.

Бібліотечним працівникам позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, методичних установ щорічна відпустка надається у відповідності до статті 6 Закону України «Про відпустки» тривалістю 24календарних дні за відпрацьований робочий рік.

Зазначеним Законом встановлена можливість надання таким працівникам відпустки за ненормований робочий день (ст.8 Закону України «Про відпустки»). Її тривалість встановлюється колективним договором і не може перевищувати 7 календарних днів. При встановленні тривалості відпустки за ненормований робочий день враховується час зайнятості працівника в таких умовах.

Додатком №1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки визначено перелік посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватися додаткова відпустка. До цього переліку включено і посаду бібліотекаря. Загальна тривалість щорічної відпустки бібліотечних працівників не може перевищувати 31 календарного дня (24 календарних дні основної відпустки і 7 днів додаткової).

Тривалість щорічної відпустки директора бібліотеки та наукових працівників бібліотеки вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації становить 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день до 7 календарних днів відповідно до Закону України «Про відпустки».

Отже, як вбачається з матеріалів справи, та сторонами не оспорюється, щорічну відпустку за період роботи з 04.05.2021 року по 03.05.2022 року, тривалістю 24 календарних дні, згідно наказу № 6-в від 01.04.2022 року (а.с.35) позивачкою ОСОБА_1 використано у повному обсязі.

Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця. Інформація, що міститься у цих наказах, має різну соціальну значущість. Тому Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженимнаказом Мін`юсту України від 12.04.2012 року № 578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документівдля цих підвидів наказів встановлено різні строки зберігання. Так, статтею 16-б Переліку для наказів про надання матеріальної допомоги визначено строк зберігання75 років. А для наказів про надання щорічних відпусток у примітці до цієї ж статті встановлено п`ятирічний строк зберігання. За правилами діловодства не дозволяється зводити в одному розпорядчому документі управлінські рішення, інформація про які має різні строки зберігання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, наказ Міжгірською ЦБС про виплату бібліотекарю ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, не видавався (а.с.12,36,62).

Отже, роботодавцем повинно видаватися окремі накази про надання відпустки, так і наказ про надання матеріальної допомоги. Їх реєструють у різних журналах і долучають до різних справ. Накази про надання матеріальної допомоги реєструють та формують у справи разом з іншими наказами з кадрових питань тривалого (75 років) строку зберігання (про прийняття на роботу, звільнення, переведення на іншу посаду тощо).

Як встановлено судом, відповідно до наказу № 11-к від 15.11.2022 року, при звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки за період з 03.05.2022 року по 15.11.2022 року, в кількості 14 календарних днів, що підтверджується довідкою співвідповідача за вих..№ 01-15/40 від 17.01.2023 (а.с.16) та не заперечується позивачем ОСОБА_1 .

Згідно роз`яснень, викладених у Листах Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2001 року за № 1/9-223 та №02-8/267 «Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» йдеться про наступне: відповідно до пункту 4 зазначеної вище постанови допомога на оздоровлення при наданні у 2001 році щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників (за основною посадою), у розмірі 40 відсотків їх місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. При цьому виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання. У випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується. Оскільки допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» гарантовано державою, надання працівником заяви на її виплату не обов`язкове.

А отже визначено, що така допомога на оздоровлення надається лише при надані щорічної відпустки, та у разі виплати компенсації за невикористану відпустку, допомога на оздоровлення не виплачується.

Отже, при виплаті компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується (лист Міністерства освіти і науки України та Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 року № 1/9-223, № 02-8/267).

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги, аналізуючи надані сторонами докази, суд вважає, що позов у частині вимоги щодо стягнення на користь позивача допомоги на оздоровлення за 2022 рік задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку, що безпосередньо підтверджується довідкою відділу освіти за № 01-15/40 від 17.01.2023 року (а.с.16) та не заперечується позивачкою ОСОБА_1 .

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Отже, з наведеного вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки задоволенню не підлягають, тому не підлягає до задоволення і позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки є похідною від вимоги про стягнення допомоги на оздоровлення, та при звільненні позивачці виплачені всі належні їй до виплати суми, а тому у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст.9,12,13,76-81,133,258-260, 355 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжгірської централізованої бібліотечної системи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Міжгірського районногосуду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області