Рішення

від 29.12.2023 по справі 302/448/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/448/23

Провадження № 2/302/133/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

29.12.2023 року смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого, - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Міжгірської дитячої музичної школи (юридична адреса: смт.Міжгір`я, вул.Маяковського, буд.1 Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 05462248), Відділу освіти,сім`ї,молоді,спорту такультури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (юридична адреса: смт.Міжгір`я вул.Шевченка, 86 Хустського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 44070606), про стягнення сум, належних працівнику при звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні,

В С Т А Н О В И В :

01.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до Міжгірської дитячої музичної школи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про стягнення сум, належних працівнику при звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що з 04 квітня 2022 року він працював у Міжгірській дитячій музичній школі на посаді викладача народних інструментів, на умовах постійного трудового договору, з оплатою праці згідно штатного розпису та тарифікації, відповідно до наказу № 25-к від 04 квітня 2022 року про переведення його на цю посаду.

01.12. 2022 року директором Міжгірської дитячої музичної школи видано наказ від № 73-к, яким його було звільнено з посади викладача народних інструментів Міжгірської дитячої музичної школи, з 01.12.2022 року, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Цей наказ про звільнення ним оскаржено у судовому порядку.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам Міжгірської дитячої музичної школи та інше фінансування цього навчального закладу здійснюється централізовано співвідповідачем - Відділом освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради.

Позивач зазначає, що при проведенні розрахунку при звільненні співвідповідачем не було виплачено йому у повному обсязі всі належні до виплати суми. Зокрема, відповідачем не виплачено йому матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2022 рік у розмірі його посадового окладу. Та вказує, що у щорічній відпустці він перебував в період квітень-травень 2022 року і допомогу на оздоровлення йому виплачено не було, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: 1) стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2022 рік у розмірі його посадового окладу, обрахованому у встановленому порядку; 2) стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради середній заробіток ОСОБА_1 за весь час затримки розрахунку при його звільненні, починаючи з 01.12.2023 по день постановлення судового рішення, але не більш як за шість місяців; 3) стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 6000 грн., понесених на правничу допомогу адвоката. Допустити негайне виконання рішення в межах платежів за один місяць.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 302/448/23 в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, представників сторін (а.с.24-25).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кривка П.П. не з`явилися, про день та час проведення судового розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку sms-повідомлення (а.с.79), проте до суду подано заяву представника позивача адвоката Кривка П.П., в якій висловлено прохання розглянути справу за його відсутністю та без участі позивача ОСОБА_1 , за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити за наведеними у позовній заяві підставами. (а.с.73).

Представник відповідачів Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради, Міжгірської дитячої музичної школи адвокат Микулін М.М. (а.с.33,34) в судове засідання не з`явився, про день та час проведення судового розгляду повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку sms-повідомлення (а.с.80) та розписками в отриманні судової повістки (а.с.81,82), проте в судовому засіданні 03.05.2023 року, в якому брав безпосередню участь, представник відповідачів ОСОБА_2 наголошував на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, вважав позов необґрунтованим, та просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 302/448/23, повно та всебічно з`ясувавши обставини у справі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами даної справи, суд вважає, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно з частиною першоюстатті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1ст.4 ЦПКУкраїни).

Статтею 13 ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч.1,2ст.12 ЦПКУкраїни).

За змістом ч.ч.1,6 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 77 та частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач по справі - ОСОБА_1 працював у Міжгірській дитячій музичній школі (далі - Міжгірської ДМШ) з 04 квітня 2022 року на посаді викладача народних інструментів даного закладу, за переведенням з посади заступника директора з навчальної роботи Міжгірської дитячої музичної школи, згідно наказу № 25-к від 04.04.2022 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.7).

11.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва Міжгірської ДМШ із заявою про надання йому щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні, починаючи з 11.04.2022 року, та копія якої є в матеріалах справи (а.с.61).

Наказом Міжгірської ДМШ від 11.04.2022 року за № 6 надано ОСОБА_1 , викладачу, щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, з 11 квітня 2022 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.04.2022 року (а.с.36,62).

Наказом Міжгірської дитячої музичної школи за № 73-к від 01.12.2022 року, ОСОБА_1 звільнено з посади викладача народних інструментів Міжгірської ДМШ з 01.12.2022 року, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Зобов`язано бухгалтерію відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради здійснити повний розрахунок відповідно до чинного законодавства: виплатити компенсацію за 32 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки та вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку (а.с.11).

Даний наказ про звільнення від 01.12.2022 року за № 73-к оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку, та за його позовом Міжгірським районним судом Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі №302/1608/22.

02.02.2023 року ОСОБА_1 на адресу відповідача Міжгірської ДМШ було подано заяву, яка отримана 02.02.2023 року та в якій позивач просив виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік (а.с.12).

Відповідачем Міжгірською ДМШ було надано ОСОБА_1 відповідь від 02.03.2023 року за вих.№37 на його заяву від 02.02.2023 року та якою повідомлено, що у заяві ОСОБА_1 не було прохання виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальна допомога на оздоровлення надається разом з частиною щорічної основної відпустки, згідно чинного законодавства (а.с.35).

Як зазначає позивач ОСОБА_1 у пред`явленому позові, при проведенні розрахунку при звільненні, співвідповідачем не було виплачено у повному обсязі всі належні йому до виплати суми, а саме: не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні йому щорічної відпустки за 2022 рік у розмірі його посадового окладу.

При вирішенні питання обґрунтованості заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом статті 44КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповіднодо положень статті 57 Закону України Про освітудержава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровленняу розмірі місячного посадового окладу(ставки заробітної плати)при наданні щорічної відпустки.

Згідно частини першої, шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» від15 листопада 1996 року за № 504/96-ВР, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У частині першій статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»від 15 березня 2022 року вказано, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до положень частини першої статті 61 Закону України «Про освіту» від05.09.2017 року, оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним працівникам і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України Про освіту, частини першої статті 25 Закону України Про загальну середню освіту, частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України Про позашкільну освіту, яким запроваджено з 01 січня 2001 року виплату на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам.

Листом від 11.06.2001 року за №1/9-223, №02-8/267, Міністерство освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України на численні запити з місць щодо виплати допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та обчислення стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічним і науково-педагогічним працівникам, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частиною першою статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частиною другою статті 18та частиноюпершою статті22Закону України«Про позашкільнуосвіту» від31.01.2001року №78,надали наступніроз`яснення:«відповідно допункту 4зазначеної вищепостанови допомогана оздоровленняпри наданніу 2001році щорічноївідпустки виплачуєтьсяпрацівникам,які обіймаютьпосади педагогічнихабо науково-педагогічнихпрацівників (заосновною посадою),у розмірі40відсотків їхмісячного посадовогоокладу (ставкизаробітної плати)незалежно відтижневого (річного)навчального навантаженняабо обсягуроботи,що виконується.При цьомувиплата допомогипровадиться цимпрацівникам тількиза місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання. У випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується».

А відтак, визначено, що така допомога на оздоровлення надається лише при надані щорічної відпустки, та у випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Виплата йому компенсації за невикористану щорічну відпустку підтверджено довідкою відділу освіти за № 01-15/36 від 17.01.2023 року (а.с.9) та не заперечується самим позивачем.

З наданої відділом освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури Міжгірської селищної ради на запит суду довідки № 01-15/305 від 11.05.2023 року вбачається, що посадовий оклад викладача народних інструментів в Міжгірській ДМШ з 04.04.2022 року становив 9451,00 грн. (а.с.59)

Отже, при виплаті компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується (лист Міністерства освіти і науки України та Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 року № 1/9-223, № 02-8/267) та на вказаний лист міститься також посилання позивача ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем вимоги, аналізуючи надані докази, суд вважає, що позов у частині вимоги щодо стягнення на користь позивача допомоги на оздоровлення за 2022 рік задоволенню не підлягає, оскільки позивачу ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі - 18044,80 грн., що підтверджено довідкою відділу освіти за вих.№ 20/2 від 11.05.2023 року (а.с.58) та позивачем не заперечується.

Отже, з наведеного вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки задоволенню не підлягають, тому не підлягає до задоволення і позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки є похідною від вимоги про стягнення допомоги на оздоровлення, та при звільненні позивачу виплачені всі належні йому до виплати суми, а тому у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст.9,12,13,76-81,133,258-260, 263-365,355 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про стягнення сум, належних працівнику при звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Міжгірського районногосуду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області