Ухвала

від 03.06.2024 по справі 451/30/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 451/30/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/540/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу прокурора Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 01 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 , -

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

встановила:

ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 01 травня 2024 року відмовлено у задоволенні подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення від відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 .

Мотивуючи своє рішення, суд в ухвалі зокрема зазначив, що органом пробації до клопотання не надано належних доказів того, що ОСОБА_7 станом на час виконання вироку отримав статус пенсіонера, та відповідно може бути звільнений від подальшого відбування покарання у виді громадських робіт. Вказав, що обов`язковість виконання рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в Конституції України. Згідно вказаного принципу обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому виконанню органом чи установою, на які покладено обов`язок щодо його виконання.

На цю ухвалу прокурор Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 01.05.2024 про відмову у задоволенні подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 про звільнення від відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 скасувати, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити нову ухвалу, якою задоволити подання.

В обґрунтування вказує, що відповідно до ч.3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Звертає увагу, що ОСОБА_7 народився 30.11.1960, йому виповнився 63 роки, а отже, він досяг пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що не враховано судом при призначенні покарання.

Разом із цим, кримінальний закон не пов`язує призначення цього виду покарання з оформленням та отриманням певного виду пенсії, а з досягненням особою пенсійного віку. Відповідно до ст. 26 зазначеного вище Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності певних умов. Тобто вік, з якого можливе призначення пенсії за віком, настає після досягнення особою 60 років.

Вважає, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог кримінального закону, тим самим допустивши неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту не надав вповні об`єктивної оцінки всім обставинам, які мають значення для звільнення особи від відбування покарання у виді громадських робіт, прийшов до необгрунтованого висновку про не можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.

ОСОБА_7 у судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття ОСОБА_7 в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону у повній мірі не дотримався, та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтею 7 КПК передбачено, що кримінальне провадження за формою та змістом має відповідати його загальним засадам, у тому числі такій, як забезпечення права на захист, що належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.4 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Так, суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення від відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 , мотивував, зокрема, своє рішення тим, що органом пробації до клопотання не надано належних доказів того, що ОСОБА_7 станом на час виконання вироку отримав статус пенсіонера, та відповідно може бути звільнений від подальшого відбування покарання у виді громадських робіт.

Разом з тим, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому виповнився 63 роки, а отже, він досяг пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, кримінальний закон не пов`язує призначення покарання у виді громадських робіт з оформленням та отриманням певного виду пенсії, а з досягненням особою пенсійного віку. Відповідно до ст. 26 зазначеного вище Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності певних умов. Тобто вік, з якого можливе призначення пенсії за віком, настає після досягнення особою 60 років.

Згідно ч.3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

За встановлених обставин, апеляційна скарга прокурора визнається судом апеляційної інстанції обґрунтованою, а тому ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 01 травня 2024 року слід скасувати, подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 задоволити. Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного вироком Радехівського районного суду Львівської області від 11 січня 2024 року покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу прокурора Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 01 травня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення від відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 скасувати.

Подання заступника начальника Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 задоволити.

Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного вироком Радехівського районного суду Львівської області від 11 січня 2024 року покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4