Ухвала

від 10.06.2024 по справі 335/6412/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6412/24 2/335/2474/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м.Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, Орган Опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, Орган Опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

За змістом ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі, суддею враховується, що положеннями статті 165 СК України, визначено вичерпний перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, і це може бути, зокрема, особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Особами, в сім`ї яких проживає дитина, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, мають бути: фактичні вихователі - особи, які взяли у свою сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (див. коментар до ст. 261 СК); патронатні вихователі (ст. 252 СК); прийомні батьки (ст. 256 СК); батьки-вихователі (ст. 256СК).

Цей перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Пленум Верховного Суду України це коло не розширив.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач не надав доказів, що він наділений таким правом відповідно до ст. 165 СК України, а саме відсутні докази того, що він є піклувальником або особою, в сім`ї якої проживає дитина -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що у позовній заяві не зазначено жодного доказу на підтвердження цих обставин, суд не може визначити чи відноситься ОСОБА_1 до осіб, вказаних у ст.165 СК України.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись з позовом до суду, позивачем не долучено до позовної заяви доказів, які підтверджують ухилення батька від виконання своїх обов`язків, зокрема того, що батько не піклується про дитину, її навчання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з дитиною; не створює умови для отримання нею освіти, зокрема відомостей з місця навчання дитини щодо участі батька у вихованні дитини, тощо; відомостей, які характеризують особу батька дитини.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав перестає бути законним представником дитини.

Законним представником неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років є їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. (ст.59 ЦПК України, 32,33 ЦК України).

Позивач до позову не додав доказів, що він є законним представником дитини, разом з яким проживає дитина.

Звертається увага позивача, що правом пред`явлення вимог про стягнення аліментів у випадку позбавлення батьківських прав батьків наділений усиновлювач, піклувальник чи інші особи, визначені законом, проте станом на день подання вказаного позову, з огляду на те, що батько неповнолітньої дитини не позбавлений батьківських прав, неповнолітня дитина не має статусу дитини позбавленої батьківського піклування, а відтак, позивач не набув статусу піклувальника, що можливо лише після набрання рішенням суду законної сили і призначення позивача піклувальником неповнолітньої дитини.

Окрім того, у позовній заяві не зазначено дату, місяць і рік народження відповідача, відсутні такі дані і в доданих до позову документах, що унеможливлює отримання судом відомостей про його місце реєстрації або місце проживання.

У позовній заяві зазначено, що «…Відповідно до довідок (скриншоту) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради дитина зареєстрована за адресою, АДРЕСА_1 , Фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 . За цією ж адресою зареєстрований й батько», проте у позові зазначено адресу проживання батька ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 , а відсутність дати, місяця і року народження відповідача, як зазначено вище, унеможливлює отримання даних щодо зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання відповідача судом.

Відсутність відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача також унеможливлює визначення підсудності даного спору саме Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя, оскільки згідно до вимог ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено та зазначено про наявність пільг, передбачених п.7,9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до п. 7,9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

При цьому, суддя зазначає, що заявник звертається до суду з заявою про позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 , а не як законний представник дитини з інвалідністю ОСОБА_4 (тобто в інтересах такої дитини та з вимогою направленою на захист інтересів такої дитини), як того вимагає зазначена норма Закону, а тому п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на подання даного позову.

Звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача, не вирішує питання прав та інтересів інших осіб, зокрема прав та обов`язків дитини, а стосується лише прав та обов`язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст.166 СК України, а тому і п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав.

Згідно п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Зважаючи на викладене, та відсутність інших правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами.

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Окрім того, згідно частин 1-5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Судом установлено, що позивачем у поданій до суду позовній заяві заявлено дві вимоги, а саме: позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

При цьому, позовна заява не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які об`єднано вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в одному позові. Тим більше, у справах про позбавлення батьківських прав, розгляд справи визначений цивільним процесуальним законодавством у порядку загального позовного провадження, а стягнення аліментів на дітей можливе у порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, доходжу висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом надання суду відповідного платіжного документа про сплату судового збору розміром 1211,20 грн. та надання оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу - надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, Орган Опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. грн. та надання суду оригіналу квитанції або надання документів, що підтверджують наявність у нього пільг по сплаті судового збору та надання оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В. Апаллонова