Ухвала

від 10.06.2024 по справі 362/3955/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3955/24

Провадження № 2/362/2163/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2024 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина» про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі, задоволення позову, визнання інформації недостовірною і такою, що завдає шкоду, зобов`язання вчинити дії, витребування інформації, покладення судових витрат та направлення кореспонденції,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Натомість, в порушення пунктів 2, 4 і 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

-адресу місця проживання позивача;

-відомості пронаявність абовідсутність електронного кабінету у відповідача;

-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Насамперед,у позовівказаноадресу реєстраціїпозивача,тодіякцивільний процесуальнийзаконневимагає зазначенняадресиреєстрації,ачіткоі конкретновказуєнате,щопозовназаява повиннамістити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

При цьому, суд враховує, що адреси місця реєстрації особи та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.

Також, представник позивача вказує, що їй невідомо про наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідача.

Однак, цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення того: відомо чи ні позивачу про наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідачів.

Натомість, норма пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, чітко і безумовно вказує на те, що позовна заява не містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Тобто, представнику позивача, як адвокату який має електронний кабінет, слід перевірити наявний або відсутній електронний кабінет у відповідача та зазначити про це у позовній заяві.

Крім того, вимоги пунктів першого, другого, шостого, сьомого і восьмого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.

Викладені у вказаних пунктах прохальної частини позову прохання не є способами захисту цивільних прав, які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.

Зокрема, вирішення питання про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження, задоволення позову та розподіл судових витрат, про що позивач просить у пунктах першому, другому і сьомому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.

Зазначені у пунктах шостому і восьмому прохальної частини заяви клопотання може бути викладено у вигляді окремих процесуальних документів відповідно до положень ЦПК України.

Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.

Як наслідок, позовними вимогами по суті є лише зазначені вимоги у пунктах третьому, четвертому і п`ятому прохальної частини позову.

Одночасно, позивачу слід уточнити вимоги пунктів третього, четвертого і п`ятого прохальної частини позову, оскільки позивач просить визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди інформацію поширену у статті за посиланням.

Натомість, такі вимоги є неконкретними оскільки в прохальній частині позову позивачем не наведено відповідну інформацію у вигляді безпосередніх фактичних тверджень які позивач просить визнати недостовірними та такими, що завдають шкоду.

В зазначеній статті викладено багато різної інформації та фактичних тверджень.

Як наслідок, суд об`єктивно позбавлений можливості вирішити які саме фактичні твердження та яку саме інформацію викладену в статті позивач просить визнати недостовірною і такою, що порушує його особисті немайнові права.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачу необхідно викласти пункти третій, четвертий і п`ятий прохальної частини позову із зазначенням конкретної інформації (навести таку інформацію) та зазначенням конкретних фактичних тверджень (процитувати такі фактичні твердження) які позивач просить визнати недостовірними та такими, що завдають шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

Серед іншого, суд звертає увагу представника позивача на необхідності чіткого і конкретного формулювання додатків до позову, оскільки зазначення додатків: «копії актів», «копії декларацій», «реєстр наданої допомоги», «листи-звернення», «звернення», «акти», «декларації» і «копія витягу» (додатки №№ 12, 13, 14, 14 /двічі/, 15 і 16), унеможливлює визначення документів які позивач додає до позову, а які не додає!!!

При такому зазначенні додатків абсолютно невідомо скільки за кількістю (три чи сімдесят сім) та які саме документи додає позивач!

Належним зазначенням додатку є зазначення назви документу та його реквізитів (номеру, дати та інше).

Дане питання є надзвичайно важливим та до нього не слід відноситись формально, оскільки саме від того як сформульовано додатки до позову, залежить висновок про те, звідки в матеріалах справи опинився той чи інший документ.

Тобто, у випадку зазначення додатків у спосіб як це зробив представник позивача, неможливо зрозуміти який саме документ позивач додав до позову???!!!

Як наслідок, суд наголошує на необхідності не лінуватись та належним чином зазначити перелік усіх додатків до позову із зазначенням назви документу та його реквізитів (номеру, дати та інше), з метою чіткого і зрозумілого формування, прошиття і нумерації матеріалів цивільної справи.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина» про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі, задоволення позову, визнання інформації недостовірною і такою, що завдає шкоду, зобов`язання вчинити дії, витребування інформації, покладення судових витрат та направлення кореспонденції.

Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Примітка: позивачу слід неухильно дотримуватись імперативної норми частини другої статті 185 ЦПК України та усувати недоліки у строк десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України позивач має право усунути недоліки у строк десяти днів з днявручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.