Вирок

від 06.06.2024 по справі 367/1829/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1829/24

Провадження по справі № 1-кп/367/655/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111040000016 від 05.01.2024 року, за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця, українки, громадянки України, не працюючої офіційно, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

23.11.2023 вироком Ірпінського міського суду в Київській області за ч. 2 ст. 389, ч. 4. ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 (три) роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Від представника потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_6 та представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (далі ТОВ «ЛК-ТРАНС») ОСОБА_7 до суду надійшли заяви, в яких вони просили суд провести судовий розгляд за їх відсутності. Прокурор, захисник та обвинувачена не заперечували проти можливості проведення судового розгляду за відсутності представників потерпілих.

А тому суд, заслухавши думку учасників судового провадження, виходячи з того, що участь представника потерпілого в судовому провадженні є його правом, яким представники потерпілих у повній мірі під час судового розгляду не забажали скористатися, постановив провести судовий розгляд за відсутності вказаних представників потерпілих.

26.11.2023 в період часу з 1426 по 1429 у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась у приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ЛК-ТРАНС», виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з полиць вищевказаного магазину таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно, а саме: сосиска в тісті в/г, п/а 170 г. кількість 2 штуки, загальною вартістю 44 грн. 00 коп., продукт білково-жировий розсільний Cheese Life Моцарела лазанья, кількість 1 штука, вартістю 119 грн. 07 коп., грудинка м`ясна гільдія пряна в кількості 1 штука, вартістю 192 грн. 85 коп., шоколад рошен Lacmi молочна арахісова карам. нач. в/г, 87 г., кількість 5 штук, загальною вартістю 147 грн. 20 коп. У подальшому ОСОБА_5 помістила дану продукцію до своєї сумки коричневого кольору та, утримуючи її при собі та не розрахувавшись за неї, минула лінію касового контролю магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ЛК-ТРАНС» матеріального збитку на загальну суму 503 (п`ятсот три ) гривні 12 копійок.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

28.11.2023 в період часу з 1330 по 1332 у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась у приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ЛК-ТРАНС», виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з полиць вищевказаного магазину таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно, а саме: грудинка м`ясна гільдія пряна, вартістю 192 грн. 85 коп., продукт білково-жировий розсільний Cheese Life Моцарела лазанья, кількість 1 штука, вартістю 119 грн. 07 коп., драже ММs з арахісом та молочним шоколадом в/г, 90 г., кількість 2 штуки, загальною вартістю 66 грн. 90 коп., молоко яготинське 2,6% 870 г пакет, кількість 1 штука, вартістю 33 грн. 60 коп. У подальшому ОСОБА_5 помістила дану продукцію до своєї сумки коричневого кольору та, утримуючи її при собі та не розрахувавшись за неї, минула лінію касового контролю магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ЛК-ТРАНС» матеріального збитку на загальну суму 412 (чотириста дванадцять ) гривень 42 копійки.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, 29.11.2023 в період часу з 1847 по 1849 у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась у приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ЛК-ТРАНС», виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з полиць вищевказаного магазину таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно, а саме: шоколад рошен Lacmi молочний шоколадно-горіхова начинка та печиво в/г, 290 г, кількість 2 штуки, загальною вартістю 184 грн. 80 коп., продукт білково-жировий розсільний Cheese Life Моцарела лазанья, кількість 1 штука, вартістю 119 грн. 07 коп., батончики творожні злагода 23%, 6 шт./120г картон кількістю 1 упаковка, вартістю 48 грн. 17 коп., батончики творожні злагода 23%, 6 шт./120г картон, кількістю 1 упаковка, вартістю 48 грн. 17 коп. У подальшому ОСОБА_5 помістила дану продукцію до своєї сумки коричневого кольору та, утримуючи її при собі та не розрахувавшись за неї, минула лінію касового контролю магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ЛК-ТРАНС» матеріального збитку на загальну суму 400 (чотириста ) гривень 21 копійки.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинилп кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

25.12.2023 в період часу з 1710 по 1712 у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась у приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «РУШ», виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з полиць вищевказаного магазину таємно викрала належне ТОВ «РУШ» майно, а саме: фарбу для волосся лореаль ресісталь кількість 1 штука, (ціна за одну штуку без ПДВ 300 грн. 02 коп.) загальною вартістю 300 грн. 02 коп., маска для обличчя з гіаулороново кислотою та соком алое котик, кількість 2 штуки, (ціна за одну штуку без ПДВ 20 грн. 00 коп.) загальною вартістю 40 грн. 00 коп., Маска для обличчя з екстрактом інжиру та вітаміном С сяяння та зволоження, кількість 1 штука, (ціна за одну штуку без ПДВ 20 грн. 00 коп.) загальною вартістю 20 грн. 00 коп., маска для обличчя з екстрактом оливи та колагеном «Активний лістинг», кількість 1 штука, (ціна за одну штуку без ПДВ 20 грн. 00 коп.) загальною вартістю 40 грн. 00 коп. У подальшому ОСОБА_5 помістила дану продукцію до своєї сумки коричневого кольору та утримуючи її при собі та не розрахувавшись за неї, минула лінію касового контролю магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріального збитку на загальну суму 380 (триста вісімдесят ) гривень 02 копійки.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою винуу вчиненніінкримінованих їйкримінальних правопорушеньвизнала,вказавши,що щирокається утаких вчинках,під часдопиту показала,що дійсновикрала закожним епізодомза вказанихв обвинувальномуакті обставин майно,що належалопотерпілим ТОВ«ЛК-Транс»та ТОВ«РУШ» укількості івартості,зазначеній вобвинувальному акті,чим заподіяла ТОВ «ЛК-Транс» та ТОВ «РУШ» шкоду в розмірі, вказаному в обвинувальному акті. Просила до набрання вироком законної сили залишити їй міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, змінивши його з цілодобового на домашній арешт в нічний час доби.

Покази обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що захисник і прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України частково приєднати до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду в Київській області за ч. 2 ст. 389, ч. 4. ст. 185 КК України від 23.11.2023 року справа №367/6417/21 строком 3 (три)місяці та призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту цілодобово залишити без змін.

Захисник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд при призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 врахувати: її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, стать обвинуваченої, незначні суми заподіяних за кожним епізодом збитків потерпілому, просив призначити обвинуваченій мінімальне покарання, до вступу вироку в законну силу залишити міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченої без змін.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченої, суд вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, доведена повністю, вона ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка не працює, раніше судима , має офіційне місце проживання, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей та/або батьків похилого віку на утриманні не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Оцінюючи особу обвинуваченої, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обвинувачена має офіційне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується формально посередньо, на момент постановлення вироку офіційно не працевлаштована, на момент вчинення злочину до кримінальної відповідальності притягувалася, на момент ухвалення вироку є судимою, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про її осудність.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої за вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 185 КК України суд визнає «щире каяття», «активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення» з огляду на таке.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом було встановлено, що обвинувачена, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочинів визнала повністю та під час допиту в суді зазначила, що шкодує про свої вчинки і розкаюється, добровільно сприяла органу досудового розслідування в установленні обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.

Так, після затримання за вчинення злочинів обвинувачена одразу визнала всі обставини, щиро розкаялася, під час допиту давала детальні показання про обставини та деталі вчинених злочинів.

Вищевказані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, «активне сприяння розкриттю злочину».

Такий висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 07.04.2021 справа №263/15605/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставин,які обтяжуютьпокарання ОСОБА_5 ,передбачених ст.67КК України,судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст.65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимогст. 50 КК Українипри призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин їх вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин, відомостей, що характеризують її особу, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судима, в тому числі і за вчинення кримінального проступку та тяжкогоумисного корисливогозлочинупротивласності та до неї застосовувався інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України. Однак, таке звільнення не мало належного виховного впливу на обвинувачену, оскільки вона під часіспитовогостроку,знову скоїла ряд нових корисливих злочинів. На час вчинення даних кримінальних правопорушень, будучи фізично здоровою особою, офіційно не працювала, суспільно корисною діяльністю не займалася, вчинила чотири епізоди злочину за подібних обставин, шляхом викрадення товарів з магазинів, обравши для себе такий спосіб збагачення.

Наведеніданіпроособуобвинуваченої ОСОБА_5 вказують про антисоціальну спрямованість її особи та стійкість протиправної поведінки, небажання стати на шлях виправлення і вести правильний спосіб життя, а також свідоме порушення закону з метою збагачення, незважаючи на невідворотність покарання, що в свою чергу ставить під обґрунтований сумнів готовність останньої належно виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки й досягти мети заходу примусу в умовах лише певного контролю за її поведінкою.

Таким чином вважає, що застосування положеньст.ст69,75КК України буде неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке звільнення не сприятиме меті покарання - виправленню засудженої і попередженню вчинення нових злочинів.

За правиламист.71КК Україниякщо засудженийпісля постановленнявироку,але доповного відбуттяпокарання вчинивнове кримінальнеправопорушення,суд допокарання,призначеного зановим вироком,повністю абочастково приєднуєневідбуту частинупокарання запопереднім вироком. Прискладанні покараньза сукупністювироків загальнийстрок покаранняне можеперевищувати максимальногостроку,встановленого дляданого видупокарання вЗагальнійчастиніцього Кодексу.При складанніпокарань увиді позбавленняволі загальнийстрок покарання,остаточно призначеногоза сукупністювироків,не повиненперевищувати п`ятнадцятироків. Остаточнепокарання засукупністю вироків,крім випадків,коли воновизначається шляхомпоглинення одногопокарання іншим,призначеним умаксимальному розмірі,має бутибільшим відпокарання,призначеного занове кримінальнеправопорушення,а такожвід невідбутоїчастини покаранняза попереднімвироком. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими устатті 70цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Ураховуючи, що ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4ст. 185 КК Українипісля постановлення вирокуІрпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 389, ч. 4. ст. 185 КК України від 23.11.2023 року справа №367/6417/21,суд вважаєза необхіднез застосуваннямположеньч.1ст.71КК України, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутої частини покарання за вказаним попереднім вироком Ірпінського міського суду Київської області строком 3 (три) місяці, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 25.01.2024 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово на строк 60 днів із покладенням на неї передбачених ст. 194 КПК України обов`язків. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.03.2024 року вказаний запобіжний захід було продовжено строком на 60 днів. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.05.2024 року запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту продовжено строком на два місяці до 13 липня 2024 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, залишити без зміну виді цілодобового домашнього арештуза адресою: АДРЕСА_1 . Із покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту її затримання у порядку виконання вироку.

Згідно з частини сьомої статті 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, виходячи з їх співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Тому відповідно до вимог ч.7 ст.72 КК України у строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк перебування ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні, а саме з 25.01.2023 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання про відшкодування завданої злочином шкоди, суд виходить з того, що від представника потерпілого надійшов цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, цивільний позивач ТОВ «ЛК Транс» пред`явив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1695 гривень 77 копійок (одна тисяча тринадцять) гривень та просив стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь цивільного позивача ТОВ «ЛК-ТРАНС» матеріальну шкоду у сумі 11695 гривень 77 копійок. У подальшому від представника цивільного позивача ТОВ «ЛК-ТРАНС» надійшла заява , в якій повідомив що до цивільного позову було помилково включено суму 380, 02 грн. по викраденню товарів, що відбулось 25.12.2023 року в період часу з 17:10 до 17:12 в магазині «ЄВА», тому ТОВ «ЛК-ТРАНС» відмовляється в частині стягнення 380, 02 грн з цивільного відповідача ОСОБА_9 . Таким чином ТОВ «ЛК-ТРАНС» просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь цивільного позивача ТОВ «ЛК-ТРАНС» матеріальну шкоду в сумі 1315, 75 грн із розрахунку .

Зменшення розміру позовних вимог цивільного позивача ТОВ «ЛК ТРАНС» до цивільного відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності заперечень учасників справи було прийнято судом.

У позовній заяві цивільний позивач ТОВ «ЛК-ТРАНС» вказує, що:

26.11.2023 в період часу з 1426 по 1429 ОСОБА_5 у приміщенні торгового залу магазину «ЛОТОК», що за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 105-Б таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно на загальну суму 503 (п`ятсот три ) гривні 12 копійок;

28.11.2023 в період часу з 1330 по 1332 ОСОБА_5 у приміщенні торгового залу магазину «ЛОТОК», що за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул.Северинівська, 105-Б таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно на загальну суму 412 (чотириста дванадцять ) гривень 42 копійки;

29.11.2023 в період часу з 1847 по 1849 ОСОБА_5 у приміщенні торгового залу магазину «ЛОТОК», що за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул.Северинівська, 105-Б таємно викрала належне ТОВ «ЛК-ТРАНС» майно на загальну суму 400 (чотириста ) гривень 21 копійки.

Обвинувачена ОСОБА_5 у суді позовТОВ «ЛК- ТРАНС»визнала повністю.

Суд вважає, що позов ТОВ «ЛК- ТРАНС» до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінальних правопорушень, підлягає задоволенню повністю з таких міркувань.

За правиламич.1ст.127КПК Українипідозрюваний,обвинувачений,а такожза йогозгодою будь-якаінша фізичначи юридичнаособа маєправо набудь-якійстадії кримінальногопровадження відшкодуватишкоду,завдану потерпілому,територіальній громаді,державі внаслідоккримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Частиною п`ятою ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частинами 1,2,4 ст.206ЦПК Українипередбачено,що відповідачможе визнатипозов набудь-якійстадії провадженняу справі. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разівизнаннявідповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.Якщовизнаннявідповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняттівизнаннявідповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст. 206 ч.4 ЦПК України, тобто ухвалення рішення про задоволення позову, ОСОБА_5 судом роз`яснені.

У даному випадку суд вважає, що визнання цивільним відповідачем ОСОБА_5 позову цивільного позивача ТОВ «ЛК-ТРАНС про відшкодування майнової шкоди не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У кримінальному провадженні речові докази відсутні, а тому питання про долю речових доказів відповідно до вимогст. 100 КПК Українисудом не потребує вирішення.

Питання про відшкодування процесуальних витрат не потребує вирішення судом з огляду на їх відсутність у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66 ч.1 п.1, 71 ч.1, 72 ч.7, 73, 88 ч.ч.1, 2, 185 ч.4 КК України, ст. 1166 ч. 1 ЦК України, керуючись ст.ст.127 ч.1, 128 ч.1, 129 ч.1, 349, 369-371,373,374, 276, 394 ч.2 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винноюу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.185КК України,і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК Українидо покарання,призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цимвироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ірпінського міського суду в Київській області за ч. 2 ст. 389, ч. 4. ст. 185 КК України від 23.11.2023 справа №367/6417/21, визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуванняпокарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати моменту її затримання у порядку виконання вироку, зарахувавши відповідно до вимог ч.7 ст.72 КК України у строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні, а саме з 25.01.2023 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набраннявироком законноїсили, залишити без зміну виді цілодобового домашнього арештуза адресою: АДРЕСА_1 . Із покладенням на неї обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме: - не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора та/або суду,крім необхідності у випадку повітряної тривоги прослідувати до укриття та перебувати в укритті на час повітряної тривоги та/або у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або виконання покладених судом обов`язків; -прибувати до суду за кожною вимогою; -не відлучатися із населеного пункту місто Ірпінь, в якому вона проживає, без дозволу прокурора та/або суду; -повідомляти прокурора та/або суд про зміну місця свого проживання; - утримуватися від позапроцесуального спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.

Цивільний позов цивільного позивача ТОВ «ЛК-ТРАНС» до цивільного відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінальних правопорушень, - задовольнити.

Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користьцивільного позивачаТовариства зобмеженою відповідальністю«ЛК ТРАНС» (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ 37470510) завдану вчиненням кримінальних правопорушень матеріальну шкоду в сумі 1315 (одна тисяча триста п`ятнадцять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підставзаперечення обставин,які нікимне оспорювалисяпід чассудового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно доположень ч.3ст.349КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Копію вирокуне пізнішенаступного дняпісля ухваленнянадіслати учасникусудового провадження,який небув присутнімв судовомузасіданні.

Суддя: ОСОБА_1