Рішення

від 06.06.2024 по справі 547/1053/23

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/1053/23

Провадження №2/547/42/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката І.І.Головко,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Тетяна Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивач звернулася із зазначеним позовом до Семенівського районного суду Полтавської області, яким просила, визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог вказавши на неможливістю для позивача, як спадкоємця за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину через пропущення строку для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 з 2016 року вів бродячий спосіб життя, неодноразово залишав постійне місце проживання і про його перебування їй не було відомо. У жовтні 2017 року ОСОБА_3 самостійно залишив місце проживання і більше вона його не бачила, а лише надходила інформація про те, що його бачили на ЖД вокзалах та в інших місцях Полтави, а також в інших населених пунктах області. У червні 2018 року позивачка переїхала із АДРЕСА_1 , де на даний час зареєстрована і проживає. В травні 2023 отримавши лист із Октябрського районного суду м.Полтави вона дізналася про смерть ОСОБА_3 та після ознайомлення з Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави та додатками до неї, вона дізналася, що її залучили до участі у справі як третю особу і про те що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 5324581200:00:001:1100 площею 5,0903га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області та про те, що приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Т.В.Рой за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.05.2022 була заведена спадкова справа № 57/2022 на майно померлого ОСОБА_3 та нотаріусом відмовлено у прийнятті спадщини, через те що ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та перебував у шлюбі з 23.05.2008 з ОСОБА_1 . При зверненні позивача до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , нотаріусом також було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки позивачем не надано відповідних документів, які б підтверджували, що на час відкриття спадщини вони проживали постійно за однією адресою із ОСОБА_4 .Нагорним, та через пропущення встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Тому просить призначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки іншого способу захисту її права на спадщину не існує.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.11.2023 головуєчим суддею визначено Л.М.Самойленко.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 12.12.2023 о 09-00 год.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1070/0/15-23 від 21.11.2023 суддю ОСОБА_5 головуючого суддю у зазначеній цивільній справі відряджено до Баранівського районного суду Житомирської області строком на 1 рік із 04.12.2023.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 головуючим суддею у справі визначено В.Ф.Харченка.

Ухвалою суду від 19.12.2023 суддею В.Ф.Харченком прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.01.2024 о 14-00 год.

25.01.2024 закрито підготовче судове засідання.

У судових засіданнях оголошувалися перерви для надання доказів, для забезпечення явки свідків тощо.

ОСОБА_6 .Нагорна у судовому засіданні позов підтримала повністю. Повідомила, що після одруження вона зі своїм чоловіком (спадкодавцем) ОСОБА_4 .Нагорним переїхали жити у с. Мала Перещепина. Із 2016 року він почав пропадати на 2-3 тижні. Із 2017 року він взагалі не повертався у село, окремі мешканці села повідомляли їй, що бачили його як він "бродяжничав". Із 2021 року ОСОБА_3 взагалі пропав із поля зору позивачки. Нотаріус відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини. Про смерть ОСОБА_7 Нагорного дізналася, коли її викликали як третю особу до Октябрського районного суду м. Полтави.

Представник позивачки підтримав позов. Наголосив, що протягом 2008 2017 років позивачка і спадкодавець спільно проживали, були і залишалися подружжям до його смерті. З незрозумілих причин ОСОБА_3 потім почав "колесити" поїздами, часто кудись їздив, надовго зникав з місця проживання. У 2023 році позивачка дізналася про смерть чоловіка, який помер у м. Миргороді.

Позивачка і її представник наголосили, що за життя чоловік позивачки почав вести дивний спосіб життя: він пропадав на тривалий час з дому, не повідомляв куди йде чи їде і коли повернеться, його бачили як безхатченка на залізничних вокзалах Ромодану, Кременчука і Полтави. Він казав, що йому подобається такий спосіб життя. Як наслідок позивачка втратила будь-який інтерес до нього, зокрема після чергового тривалого зникнення з дому. Із ухвали районного суду м. Полтави позивачка дізналася, що її чоловік помер. Хто така ОСОБА_2 і хто вона для спадкодавця, позивачка не знає.

Представник зауважив, що через запровадження карантину люди мали обмежене пересування, зокрема й позивачка.

Відповідач ОСОБА_2 відзивом від 17.01.2024 просила залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , через те, ОСОБА_8 .Нагорним 25.08.2020 було складено заповіт на її ім`я, у якому все свої майно він заповів їй відповідачці ОСОБА_2 . У встановлений законом строк вона звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Т.В.Рой із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . 30.05.2022 нотаріусом було відкрито спадкову справу на майно померлого ОСОБА_3 . Позивач дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 Нагорного ОСОБА_1 , яка має право на обов`язкову частку спадщини, у відповідності до ст. 1241 Цивільного кодексу України не вчинила будь-яких дій для прийняття спадщини після його смерті та не проживала постійно за однією адресою із спадкодавцем на час його смерті, а отже не прийняла спадщину після його смерті.

У судовому засіданні відповідачка пояснила, що ОСОБА_3 є її далеким родичем через тітку ОСОБА_9 . Він жив із тіткою у с. Паніванівка. Він вів кочовий спосіб життя, любив їздити поїздами. Вона навчалася, щотижня їздила поїздом до та із м. Кременчука, часто бачила у поїзді ОСОБА_3 . Він харчувався у ресторані у смт ОСОБА_10 і сім`я відповідачки сплачувала за їжу. Відповідачка лише з позову у м. Полтаві дізналася, що він був одружений. Є заповіт на ім`я відповідача. Вона не зобов`язана повідомляти людей, яких не знає, про його смерть. Він помер на станції ОСОБА_11 . Звідти забрали його тіло і поховали у с. Паніванівка. Похованням займалася мати відповідачки. ОСОБА_3 знали тому про його смерть повідомили ОСОБА_12 .Календар. Від неї дізналися про смерть. Селищна рада видала довідку про поховання і лише після цього видали його тіло. Без довідки не родичам тіло не видавали.

Третя особа заявами від 21.11.2023 і 27.12.2023 просила розглянути справу без участі свого представника, повідомити її при вирішенні справи по суті. Щодо вирішення позову покладається на розсуд суду (а.с. 27, 55).

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасникамисправи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1ст. 83 ЦПК).

Тобто процесуальний обов`язок доведення позовних вимог, у т.ч. надання відповідних доказів (письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів, показань свідків) покладено саме на позивача у разі заперечення проти позову відповідача.

Вивчивши письмові заяви учасників справи по суті справи, матеріали справи і надані до суду докази, вислухавши сторони, представника позивача, допитавши свідків, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

23.05.2008 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 (спадкодавцем) та ОСОБА_13 (позивакою). Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з " ОСОБА_14 " на " ОСОБА_15 " (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт Ромодан Миргородського району Полтавської області помер ОСОБА_3 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 5,0903 га розташованої на території Веселоподільської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5324581200:00:001:1100 (а.с. 12).

Згідно заповіту складеного ОСОБА_3 25.08.2020 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також все те, що буде належати йому, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідачці) (а.с. 38).

Відповідачка подала заяву про прийняття спадщини 20.05.2022 (а.с. 39) тобто у 6-місячний строк після смерті спадкодавця, а позивачка 19.10.2023 (а.с. 40), тобто майже через 2 роки після смерті спадкодавця (20.11.2021).

Згідно спадкової справи на майно померлого ОСОБА_3 № 57/2022 із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_2 (відповідачка) та із заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 (позивачка) (а.с.28-42).

Згідно довідки виконавчого комітету Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області № 8609 від 22.11.2021 ОСОБА_3 , 08.03.1955 народження, проживав один без реєстрації у АДРЕСА_3 . Родичів та спадкоємців першої черги не має. Поховання буде проведено за рахунок виконкому Семенівської селищної ради (а.с. 38).

Сторона позивача тлумачить цю довідку як доказ оплати поховання селищною радою, а сторона відповідача як підставу для отримання тіла спадкодавця не його родичем чи подружжям. Слід наголосити, що довідка вказує на намір сплатити вартість поховання, і тому не є доказом понесення відповідних витрат.

Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Т.В.Рой постановою від 07.02.2023 № 67/02-31 відмовила відповідачці ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, кадастровий номер 5324581200:00:001:1100, площею 5,0903 га, що знаходиться на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи щодо встановлення місця відкриття спадщини та кола спадкоємців (а.с. 39).

Приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Т.В.Рой постановою від 19.10.2023 №531/02-31 відмовлено позивачці ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що пропущено строк для прийняття спадщини та не подано документів щодо прийняття спадщини шляхом проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с. 14, 42).

Згідно довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради № 15.4-41/12 від 12.01.2021 ОСОБА_3 , 08.03.1955 народження, був зареєстрований з 15.08.2008 та проживав за адресою: АДРЕСА_2 та мав склад сім`ї: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с 78).

ОСОБА_6 .Нагорна під час допиту як свідок у судовому засіданні дала покази, що одружилася ОСОБА_16 .Нагорним і вони переїхали жити у с. Мала Перещепина. Починаючи із 2016 року він почав пропадати з місця їх проживання. Кілька разів вона зверталася до поліції смт Нові Санжари з приводу його зникнення. Його знаходили майже одразу, наприклад на вокзалі м. Полтава. Чоловік позивачки пропадав на кілька тижнів, їй телефонували знайомі і казали, що бачили його на вокзалах у Полтаві, Кременчуці, Ромодані, в електричках. Позивачка не знає хто така відповідачка ОСОБА_2 . Спадкодавець ніколи не казав їй про неї. Позивачка не знає де похований її чоловік. Пройого смерть дізналася у 2023 році через виклик до Октябрського районного суду м.Полтави. У 2009 році позивачка разом із своїм чоловіком разом приїжджали на кладовище до могили його матері. Позивачка наполягала, що втратила інтерес до особи свого чоловіка, оскільки він почав вести бродяжницький спосіб життя.

Наполягала, що не подала заяву про прийняття спадщини бо не знала про смерть свого чоловіка ОСОБА_4 .Нагорного.

Свідок ОСОБА_17 ОСОБА_18 дав покази, що працював із сином позивачки ОСОБА_19 . Він казав, що мати проживає зі співмешканцем. У 2018 році свідок переїхав жити із с. Мала Перещепина у с. Руденівка. Відстань між селами близько 35 км. Свідок не зміг пояснити як проживаючи у іншому селі він був обізнаний про місця проживання ОСОБА_3 у с. Мала Перещепина чи у с. Паніваніка. У грудні 2023 року свідок дізнався, що ОСОБА_3 помер.

Свідок ОСОБА_20 дала покази, що до 2018 року ОСОБА_3 жив разом із ОСОБА_1 . Із 2016 року він почав "курсувати" поїздами і електричками. Разів 10 на рік вона бачила його у поїзді, востаннє бачила на автостанції м. Полтави у 2020 році. Він казав, що йому подобається такий спосіб життя, додому не поїде. Не охайним чи не доглянутим він ніколи не виглядав. Із телефонного дзвінка у 2023 році свідок дізналася, що ОСОБА_3 помер.

Свідок ОСОБА_21 , яка є матір`ю відповідачки, дала покази, що позивачку ніколи не знала. ОСОБА_3 жив у АДРЕСА_4 . Тут ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його мати ОСОБА_22 . У цей будинок переїхала тітка Настя. ОСОБА_3 вів кочовий спосіб життя, навчався колись в інтернаті. Він просився влаштувати його у будинок людей похилого віку. Свідок торгувала на ринку і тому щотижня бачила ОСОБА_3 . Свідок платила за харчування ОСОБА_3 . Свідкові позвонили і сказали що він помер у Ромодані. Його поховали у с. Паніванівка. Свідок висловила подив чому позивачка взагалі не цікавилась своїм чоловіком, чому вони не жили разом, а йому допомагали інші люди і чому позивачка з`явилася лише тоді коли дізналася про землю як спадщину.

Свідок ОСОБА_23 дала покази, що була землевпорядником Паніванівської сільради. Позивачку не знає взагалі. Відповідачка жила і навчалася у с. Паніванівці. За 2-3 роки до смерті ОСОБА_3 повернувся проживати у с. Паніванівка, у будинок його матері. Влітку він часто ночував у будинку, а зимою жив на вокзалах. Його поховання здійснила ОСОБА_21 . Селом ходили чутки, що ОСОБА_3 був одружений. Його добре знали у селі і у поїздах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК).

Верховний Суд у постанові від 12.04.2021, справа № 589/1863/13-ц, зазначив, що правила частини третьої статті 1272ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі№487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку саме упродовж 6 місяців після відкриття спадщини у цій справі протягом 6місяців після 20.11.2021.

Натомість причиною несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини позивачка вказує що не знала про смерть свого чоловіка ОСОБА_3 , оскільки втратила до нього інтерес і він часто зникав із дому, а точніше із 2017 року. Не змогла пояснити чому не цікавилася де він і чи живий він після 2017 року.

За обставинами справи він почав кочовий спосіб життя у 2017 році і за 3 роки до смерті оселився у с. Паніванівка у будинку його померлої матері, тобто мав стале місце проживання.

Згідно показів свідків на стороні позивача останні часто бачили спадкодавця на вокзалах і у поїздах, чули від інших людей що він "кочує", проте не дали показів чому не інформували позивачку про те, що перестали його бачити щонайменше після листопада 2021 року.

Слід звернути увагу, що за змістом ст.ст. 3, 14, 15, 55 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сімейні права і обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані чи перекладені на іншу особу. Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК).

Тобто подружжя щонайменше повинно цікавитися одне одним, а особливо коли один із них часто зникає з дому.

За доводами позивачки вона не вживала заходів до з`ясування про життя і місце проживання спадкодавця після 2017 року і до її виклику в Октябрський районний суд м.Полтави у листопаді 2023 року.

На підставі встановлених обставин справи і норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин суд, за стандартом "баланс ймовірностей" повністю відхиляє доводи позову про не обізнаність позивачки ОСОБА_24 .Нагорної після 20.11.2021 і до листопада 2023 року про смерть її чоловіка ОСОБА_3 , а відтак і відсутність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, внаслідок чого позивачка була позбавлена можливості протягом 6місяців після 20.11.2021 звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому суд відмовляє у позові повністю.

Суд вважає, що інформування про судове засідання Октябрського районного суду м.Полтави у жовтні 2023 року позивач використовує як формальну підставу початку її поінформованості про смерть спадкодавця, про яку вона знала раніше.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору 1073,60 грн, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК, покладаються на позивачку (а.с. 16).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відмовити повністю.

Витрати зі сплати 1073,50 грн судового збору покласти на позивачку ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Тетяна Володимирівна (місцезнаходження: Полтавська обл., м.Полтава, вул. Європейська, 33).

Повне рішення складене 10.06.2024.

Суддя В.Ф.Харченко