Рішення

від 04.06.2024 по справі 143/43/24

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/43/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органів опіки і піклування - виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області та Виконавчого комітету Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав,-

Встановив:

У січні 2024 року позивачка звернулась до суду із даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було розірвано 13.08.2015.

Позивачка та відповідач являються батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Від моменту розірвання шлюбу між сторонами дочка та син проживають разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні.

Відповідно до виконавчого листа, виданого Погребищенським районним судом Вінницької області від 11.04.2019 №143/202/19, відкрито виконавче провадження щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання спільних дітей. Згідно розрахунку у ВП № НОМЕР_5 заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 30.09.2023 становить 171783 грн.95 коп.

З 2016 року позивачка спільно з дітьми проживають по АДРЕСА_1 та діти навчаються в Сороківській гімназії Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області. За час їхнього навчання відповідач жодного разу не цікавився навчанням та здоров`ям своїх дітей, не телефонує їм, не вітає з жодними святами, матеріальну допомогу на їх утримання не надає.

Позивачка зазначає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не забезпечує необхідного харчування, навчання, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не надає доступу до культурних цінностей, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу, не створює умови для отримання освіти. Така поведінка відповідача травмує психіку дітей, які спілкуються з ровесниками, що живуть в повноцінних сім`ях, оскільки почуваються непотрібними батькові та покинутими.

На сьогодні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ростуть, розвиваються, відвідують школу та потребують збалансованого харчування, вітамінів, добротного одягу та взуття, розвиваючої літератури. Все це потребує значних матеріальних коштів, однак відповідач всупереч вимогам закону не приймає участі у повному покритті цих витрат. Відповідальність за навчання та виховання дітей взяла на себе позивачка, яка забезпечила побут та навчально-виховний процес дітей.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 150, 164-166 СК України, просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, натомість подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі (а. с. 70).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте через орган поштового зв`язку на адресу суду надіслав заяву від 11.04.2024 про неможливість з`явитись в судове засідання через те, що проходить службу в лавах ЗСУ. Позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення (а. с. 78).

Представник органу опіки та піклування - виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, причини неявки представника суду не повідомлено (а.с. 77).

Представник органу опіки та піклування - виконавчого комітету Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, натомість начальник служби у справах дітей ОСОБА_5 листом просила розгляд справи проводити без їхньої участі, висновок органу опіки та піклування підтримують в повному обсязі (а. с. 57).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися то в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що визнання позову відповідачем слід прийняти, а позов - задовольнити, виходячи із наступного.

Так, за змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є позивачка ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 05 квітня 2011 року та серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2008 року (а.с. 11, 12).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 13.08.2015 року у справі №143/1059/14-ц шлюб між позивачкою ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано (а. с. 9).

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області 10 грудня 2018 року, ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », актовий запис за № 2 (а.с. 10).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах при примусовому виконанні виконавчого листа №143/202/19, виданого 11.04.2019 Погребищенським районним судом Вінницької області, ВП № НОМЕР_5, за підписом начальника Погребищенського РВ ДВС Маркітана І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27.02.2019 і до повноліття, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 30.09.2023 становить 171783 грн. 95 коп. (а.с. 14).

Актом обстеження матеріально - побутових умов проживання комісії в складі старости с/о ОСОБА_12 , діловода с/о ОСОБА_13 від 26.10.2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 проживає у шлюбі з ОСОБА_8 та дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Сім`я проживає в добрих умовах. Діти відвідують школу. Житловий будинок по АДРЕСА_1 , у якому проживає сім`я, газифікований, побутові умови задовільні (а.с. 16).

Крім того, актом від 28 листопада 2023 року, який складений комісією в складі старости с/о ОСОБА_12 , діловода с/о ОСОБА_13 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтверджує факт, що біологічний батько дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 2016 року і по теперішній час, який вони проживають в АДРЕСА_1 , не з`являвся, підтримки не надавав (а.с. 17).

Відповідно до довідок, виданих Сороківською гімназією Городенківської міської ради від 30.11.2023 №75, № 76 вбачається, що ОСОБА_3 , 2008 року народження, за період навчання з 2018 року по 31 травня 2023 року та ОСОБА_4 , 2011 року народження, навчається в Сороківській гімназії, їх батько шкільним життям сина та дочки не цікавився, до класних керівників та вчителів за інформацією про успішність дітей не звертався, батьківські збори не відвідував. На виклики до школи приходила лише мати (а.с. 18).

Торговицький ліцей ім. Леся Мартовича Городенківської міської ради у характеристиці щодо результатів проведеної діагностичної роботи з ОСОБА_16 щодо вивчення дитячо - батьківських відносин від 14.12.2023 № 100 зазначає, що ОСОБА_17 навчається у 10 класі даного ліцею з вересня 2023 навчального року. Дівчинка дисциплінована, спокійна і доброзичлива. Навчальні досягнення достатнього рівня. ОСОБА_11 проживає разом з мамою, молодшим братом і вітчимом (який на даний час є військовослужбовцем). Сім`я не конфліктна. В родині є традиції: спільно проводити свята, відпочинок, дні народження. Біологічний батько проживає окремо, але з ним дитина не підтримує зв`язок, в міру не зацікавленості самого батька в цьому. Сім`я з достатнім матеріальним достатком. Забезпеченням усіх побутових потреб дитини займається вітчим і мати. Батько протягом кількох років не виконує батьківських функцій: матеріально не забезпечує, не цікавиться життям дочки ні в школі, ні в повсякденному житті. Дівчинці емоційно комфортно перебувати на даний час в своїй родині з матір`ю і вітчимом, і вона б не хотіла змінювати установлені норми життя (а.с. 19).

Згідно із довідкою №142 від 28.11.2023, виданою Сороківською АЗПСМ, батько ОСОБА_3 , 2008 року народження, та ОСОБА_4 , 2011 року народження, не цікавиться станом їхнього здоров`я (а. с. 21).

Відповідно до характеристик ОСОБА_4 , 2011 року народження, учня 7 класу Сороківської гімназії Городенківської міської ради за час навчання у гімназії зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень. Ввічливий, товариський, відповідальний, має схильність до предметів гуманітарного циклу, має багато друзів, активно займається спортом, відвідує секцію з боксу. Проживає з матір`ю і вітчимом. Батьки приділяють належну увагу вихованню сина. Вони регулярно відвідують батьківські збори та виконують рекомендації вчителів. Дитина із задоволенням розказує про свою дружню сім`ю, як бавиться з татом (вітчимом) ОСОБА_18 (грають різні ігри, розмовляють, весело проводять час, правда сумує зараз за ним, бо він служить в ЗСУ, з нетерпінням чекає, коли він приїде у відпустку, щоб знову провести з ним час), як допомагає мамі і сестрі, а також про свого найкращого друга ОСОБА_19 . Біологічний батько не піклується про дитину і не цікавиться його життям. На запитання про біологічного батька ОСОБА_10 відповідає: «Я не пам`ятаю його, він не дзвонить до мене, бачив його ще маленьким у 4 рочки». Всі питання щодо виховання сина вирішуються матір`ю ОСОБА_20 самостійно без участі та підтримки з боку колишнього чоловіка (а.с. 23, 24).

Отже, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вбачається, що батько дітей - відповідач ОСОБА_2 понад вісім років повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а саме з дітьми не проживає, відтак не проявляє батьківської турботи щодо дочки та сина, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не цікавиться здоров`ям та не займається вихованням, а також матеріально не забезпечує.

Вказане також підтверджується висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженим рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради від 08 березня 2024 року № 834 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя м. Погребище Вінницького району, Вінницької області», згідно якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 45, 46).

Згідно з витягом з протоколу № 3 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 29.02.2024 Погребищенської міської ради вирішено відкласти розгляд справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він мобілізований до лав Збройних Сил України (а. с. 48).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, суд приймає до уваги те, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Згідно частин 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до питання виховання своїх дітей та їх матеріального забезпечення.

Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, він не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми, що необхідно для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивачки на те, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не приймає участі в житті дітей.

Протягом розгляду справи відповідач для себе належних висновків не зробив, реальних кроків щодо виховання та утримання дітей не вчинив.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні ОСОБА_2 його дітей, судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що останній намагався виконувати батьківські обов`язки, навпаки він визнав позов і не заперечує проти його задоволення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи міститься достатньо доказів, які свідчать про умисне ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 , його свідоме нехтування своїми обов`язками як батька, його небажання брати участь у фізичному і духовному розвитку дітей, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 не зашкодить інтересам дітей, їх подальшому вихованню та утриманню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частини.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Орган опіки і піклування - Виконавчий комітет Погребищенської міської ради, код ЄДРПОУ 03772654, вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200.

Орган опіки і піклування - Виконавчий комітет Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44332095, вул. Шевченка, 77, м. Городенка Коломийський район Івано-Франківська область, 78103.

Повний текст рішення складено 07.06.2024.

Суддя