Рішення

від 04.06.2024 по справі 909/107/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/107/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерне товариство "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гой Михайло Іванович АДРЕСА_2

про зобов`язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 383 490 грн 20 коп.

за участю:

від позивача: Філяровська Н.П.- (довіреність від09.01.2024).

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ

АТ "Укртелеком" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи - підприємця Гой М.І. про стягнення 383490,20грн. та зобов"язання повернути приміщення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди відповідач не здійснив оплату та не повернув нежитлове приміщення.

06.02.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання у справі на 27.02.2024

Ухвалою суду від 27.02.2024 підготовче засідання відкладено на 19.03.2024.

Судове засідання, призначене на 19.03.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Шкіндер П.А. у відпустці.

Ухвалою суду від 12.03.2024 підготовче засідання призначено на 16.04.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 суд повернув зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Гой Михайло Іванович про стягнення збитків та переведення прав та обов"язків орендаря (вх. 3458/24 від 15.04.2024) та додані до неї документи у зв"язку з порушенням вимог частин першої та шостої статті 180 ГПК України

У судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2024.

Від відповідача фізичної особи - підприємця Гой Михайла Івановича 06.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх.7529) у якій просить суд у позові відмовити. Відповідач вказує, що АТ "Укртелеком" як орендодавець без дострокового розірвання у встановленому законом порядку договору оренди нежитлових приміщень повторно передав ці приміщення (та решту інших приміщень в будинку) в оренду іншому орендарю - ТОВ "Ярополк", чим позбавив відповідача права користування переданого в оренду майна на строк дії оренди.

Ухвалою суду від 07.05.2024 суд постановив, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 28.05.2024, продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 14.05.2024 включно, встановлено позивачу строк для подання суду та відповідачу відповіді на відзив до 20.05.2024 включно.

07.05.2024 фізична особа-підприємець Гой Михайло Іванович звернувся із зустрічним позовом ( вх. 4201/24 від 07.05.2024) у якому просить суд стягнути з АТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) на користь ФОП Гой Михайло Іванович (РНОКПП НОМЕР_1 ) 970 704,00 грн. (Дев`ятсот сімдесят тисяч сімсот чотири гривна) з розрахунку 18 місяців неможливості повноцінного використання приміщення площею 192,6 кв. м., за ціною 280,00 грн. вартість одного квадратного метра приміщення в місяць від надання у суборенду; та перевести на ФОП Гой Михайло Іванович (РНОКПП НОМЕР_1 ) права та обов`язки орендаря по Договору оренди нерухомого майна № 837 від 09.11.2021 р. який було укладено між АТ «Укртелеком» та ТОВ «Ярополк».

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 суд повернув зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Гой Михайла Івановича без розгляду.

Від АТ "Укртелеком" 16.05.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що вважаючи Договір №26Е000-95/21 розірваним 09.11.2021р. уклав з ТОВ "Ярополк" договір оренди нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською В.С. за реєстровим номером №837 (далі - Договір №837) на всю будівлю за адресою: м.Надвірна по вул. Мазепи, 1. Право оренди було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, згідно п.2.1. Договору №837 передача в оренду здійснюється за актом приймання - передачі у порядку та в терміни, що передбачені у Додатку №2. 19.11.2021р. між АТ «УКРТЕЛЕКОМ» та ТОВ "Ярополк" було підписано Акт приймання - передачі, відповідно до якого ТОВ "Ярополк" прийняв у користування в т.ч. тільки ті приміщення ІІ поверху, які не перебували до цього в оренді відповідача (загальною площею 372,6 м.кв.). На підтвердження даного факту, позивач надав Акт приймання -передачі, підписаний між АТ «УКРТЕЛЕКОМ» та ТОВ "Ярополк" від 19.11.2021р. Позивач вказує, що приміщення ІІ-го поверху, загальною площею 192,6 м.кв., які до цього перебували в оренді ФОП Гоя М.І., не були передані ТОВ "Ярополк" за актом приймання - передачі і відповідач продовжує ними користуватись. На доказ оренди спірних приміщень позивач надав Акт державного виконавця від 08.08.2022 відповідно до якого встановлено, що при виході за вказаною адресою (м. Надвірна, вул. Мазепи, 1, площа 192,6кв.м) ФОП Гоя М.І. вказані приміщення не повернув АТ "Уктелеком".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 04.06.2024.

Представниця позивача в судове засідання для розгляду справи по суті з`явилась, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання для розгляду справи по суті не забезпечив.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення по справі ( вх. 9164/24 від 03.06.2024).

Відносно поданого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У відповідності до приписів статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Строк розгляду спору по суті встановлений приписами статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 2 цієї правової норми суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В даному випадку відповідачем не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного провадження в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у судовому засіданні присутній представник позивача, а також те, що у відзиві на позовну заяву ФОП Гоя М.І. чітко виклав свою позицію щодо позовних вимог.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи значний час, що пройшов з часу відкриття провадження у справі а також те, що в матеріалах справи наявні усі докази, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Обставини встановлені судом.

Між АТ "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Івано-Франківської філії (відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів від 22.04.2021 назву ПАТ «Укртелеком» змінено на АТ «Укртелеком», витяг з протоколу додається) та Фізичною особою-підприємцем Гоєм Михайлом Івановичем (надалі - відповідачем) 01.02.2021р. було укладено Договір оренди комерційної нерухомості №26Е000- 95/21 (далі - Договір), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування комерційну нерухомість, а саме: нежитлове приміщення, розташоване на 2-му поверсі за адресою: м. Надвірна, вул.Мазепи, 1 загальною площею 192,6 м.кв., для здійснення комерційної діяльності (ремонт побутової техніки, кавових апаратів, роздрібна торгівля непродовольчими товарами).

Того ж дня, 01.02.2021, за актом приймання-передачі майна орендодавець передав, а орендар прийняв у користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №26Е000-95/21 від 01.02.2021 нерухоме майно, розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Мазепи, 1, а саме: нежитлові приміщення на 2-му поверсі загальною площею 192,6 кв.м (приміщення №21 - 5,9 кв.м, №22 - 7,9 кв.м, №23 - 17,6 кв.м, №24 - 32,2 кв.м, №25 - 2,1 кв.м, №26 - 16,7 кв.м, №41 - 94,9 кв.м, №42 -15,3 кв.м в літ. А згідно з технічним паспортом) для здійснення комерційної діяльності (ремонт побутової техніки, кавових апаратів, роздрібна торгівля непродовольчими товарами)

Згідно з п.п. 5.3.1, 5.3.12, 5.3.18, п. 5.3 Договору Орендар зобов`язаний: використовувати орендоване майно відповідно до мети його використання, що зазначена у Договорі; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором; у разі припинення дії чи дострокового розірвання цього Договору повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки внаслідок погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Згідно з п. 12.2 Договору сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N 786 від 04.10.95.

Згідно з п. 11.1 Договору останній набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За умовами п 11.2. Договору, договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це.

Обов`язок по поверненню майна, відповідно до п. 2.4 Договору, покладається на відповідача, який зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору).

Однак, відповідач не виконав дане зобов`язання, не повернув приміщення та не підписав акт приймання-передачі майна. Відсутність підписаного акт приймання-передачі майна свідчить про те, що майно (нежитлове приміщення) АТ «УКРТЕЛЕКОМ» знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених правових підстав.

Згідно з п. 3.1, 3.6-3.8 Договору за користування орендованим майном Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з:

плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 48,42 гривень за 1 м2 (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 11190.83 грн. за 192,6 кв.м за місяць; Починаючи з 2022 року кожного 1 лютого кожного року дії Договору орендна плата автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. (п.3.11 Договору).

плати за надання Орендодавцем послуг з утримання Орендованого майна, порядок

розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі Орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді. Орендна плата сплачується Орендодавцем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання Орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається Орендодавцем Орендарю на його е-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання Орендарем рахунку-акту від Орендодавця Орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з утримання Орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати Орендодавцем).

Однак, в порушення умов Договору, відповідач не проводив оплату за користування майном, згідно п.3.1.1. договору №26Е000-95/21. Сума заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2021р. по грудень 2023 р. становить 341 461,92 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору орендар вартість використаної електроенергії відшкодовує, згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремо лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем. Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодження з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідач, за період з жовтня 2021р. по грудень 2023р., не провів відшкодування вартості використаної електроенергії. Таким чином, сума заборгованості, відповідно до розрахунку відшкодування вартості використаної електроенергії становить 42 028,28 грн.

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 383 490,20 грн.

АТ «УКРТЕЛЕКОМ» вживались заходи досудового врегулювання спору. Так, відповідачу було направлено лист № 08-14Ю/91 від 18.05.2023 року з вимогою сплати заборгованість по орендній платі. Також, АТ «УКРТЕЛЕКОМ» листом №09-18/362 від 25.09.2023 повідомив відповідача про розмір заборгованості по орендній платі за користування майном згідно договорів № 26Е000-43/21 від 20.01.2021р., №26Е000-95/21 від 01.02.2021р. та про відсутність наміру продовжувати договірні відносини.

АТ «УКРТЕЛЕКОМ» листом №09-18/362 від 25.09.2023 повідомив відповідача про розмір заборгованості по орендній платі за користування майном згідно договорів № 26Е000-43/21 від 20.01.2021р., №26Е000-95/21 від 01.02.2021р. та про відсутність наміру продовжувати договірні відносини щодо оренди приміщень, передбачені вказаними договорами. Також, нагадав про своєчасне повернення приміщень з оренди не пізніше останнього дня строку дії Договорів шляхом підписання Актів приймання-передачі.

Листом №09-18/367 від 03.11.2023 АТ «УКРТЕЛЕКОМ» повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати договірні відносини згідно договору №26Е000-95/21 від 01.02.2021р., та про своєчасне повернення приміщення, розташованого на 2-му поверсі за адресою: м. Надвірна, вул.Мазепи, 1 загальною площею 192,6 м.кв., з оренди, не пізніше останнього дня строку дії та надіслав два примірники Акту приймання-передачі майна для підписання.

У зв`язку з неповерненням нежитлового приміщення (об`єкта оренди) відповідачем після закінчення терміну дії договору оренди комерційної нерухомості №26Е000- 95/21, позивач просить суд зобов`язати відповідача Фізичну особу-підприємця Гой М.І. повернути позивачу об`єкт оренди, переданий в користування договором та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 383490,20грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір оренди комерційної нерухомості №26Е000- 95/21 від 01.02.2021року.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Факт передачі об`єкта оренди підтверджується Актом приймання-передачі майна (додаток до Договору № 26Е000- 95/21 підписано 01.02.2021 року).

Даний факт матеріалами справи підтверджуються, відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до часини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень договору, відповідач як орендар зобов`язався сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 48,42 гривень за 1 м2 (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 11190.83 грн/ за 192,6 кв.м за місяць; починаючи з 2022 року кожного 1 лютого кожного року дії Договору орендна плата автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. (п.3.11 Договору) розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі Орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді. Орендна плата сплачується Орендодавцем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання Орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається Орендодавцем Орендарю на його е-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання Орендарем рахунку-акту від Орендодавця Орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з утримання Орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати Орендодавцем).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за користування майном, згідно п.3.1.1. договору №26Е000-95/21. Сума заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2021р. по грудень 2023 р. становить 341 461,92 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору орендар вартість використаної електроенергії відшкодовує, згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремо лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем. Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодження з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідач, за період з жовтня 2021р. по грудень 2023р., не провів відшкодування вартості використаної електроенергії. Таким чином, сума заборгованості, відповідно до розрахунку відшкодування вартості використаної електроенергії становить 42 028,28 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 383 490,20 грн.

Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 11.1. договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023 та до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

Позивач звертався з листом за листом №09-18/362 від 25.09.2023 та повідомив відповідача про розмір заборгованості по орендній платі за користування майном згідно договорів №26Е000-43/21 від 20.01.2021р., №26Е000-95/21 від 01.02.2021р. та про відсутність наміру продовжувати договірні відносини щодо оренди приміщень, передбачені вказаними договорами, зазначив про своєчасне повернення приміщень з оренди не пізніше останнього дня строку дії Договорів шляхом підписання Актів приймання-передачі; листом №09-18/367 від 03.11.2023 позивач повторно повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати договірні відносини згідно договору №26Е000-95/21 від 01.02.2021р., та про своєчасне повернення приміщення та надіслав два примірники Акту приймання-передачі майна для підписання.

Факт надіслання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п. 11.1. договору договір діє до 31.12.2023року. Відповідно до п. 11.2 11.2. Договору, договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це.

Обов`язок по поверненню майна, відповідно до п. 2.4 Договору, покладається на відповідача, який зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору).

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства. При цьому негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства. Вказане узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

Позивач відповідно до умов договору оренди вчинив усі дії спрямовані на припинення договору оренди та повернення відповідачем орендованого приміщення.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем нежитлового приміщення що розташоване в м.Надвірна Івано-Франківської області по вул. Мазепи,1, а саме: нежитлові приміщення на ІІ-му поверсі загальною площею 192,6 кв.м, (приміщення №21 - 5,9 кв.м, №22 - 7,9 кв.м, №23 - 17,6 кв.м, №24 - 32,2 кв.м, №25 - 2,1 кв.м, №26 - 16,7 кв.м, №41 - 94,9 кв.м, №42 -15,3 кв.м в літ. А, яке було передане йому в користування за договором нерухомого майна № 26Е000-95/21 від 01.02.2021

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2022 у справі №909/1199/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, позов задоволено. Зобов`язано ФОП Гоя М.І. звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Надвірна, вул. Мазепи, 1, загальною площею 192,6 кв.м та повернути його АТ "Укртелеком" за актом приймання-передачі. При винесенні рішення суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір оренди № 26Е000-95/21 від 01.02.2021 є розірваним з 07.09.2021 в односторонньому порядку орендодавцем, що передбачено цим договором, тому орендар зобов`язаний повернути орендоване майно.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №909/1199/21 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2022 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Верховний Суд дійшов висновку, що пунктом 11.6.2 договору оренди встановлено не право сторін на односторонню відмову від договору, що не допускається відповідно до ч. 1 ст. 291 ГК України, а право на дострокове розірвання в односторонньому порядку з будь-яких підстав (тобто, навіть за відсутності факту порушення договору). З огляду на те, що строк дії договору не закінчився, висновок судів щодо визнання договору розірваним зроблено внаслідок неправильного застосування норми ст. 188 ГК України, інші обставини припинення договору не встановлено, тому Верховний Суд погодився з аргументами скаржника, що орендодавець не має права вимагати повернення орендного майна.

Отже, доказів про дострокове розірвання договору та вивільнення орендованого приміщення суду не подано.

Враховуючи умови договору оренди, дії вчинені позивачем, укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна № 26Е000-95/21 від 01.02.2021 припинив свою дію 31.12.2023 року, відтак орендоване приміщення має бути повернуто орендодавцю.

З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про зобов`язання відповідача (Фізичну особу-підприємця Гоя М.І.) повернути позивачу об`єкт оренди, переданий в користування договором оренди нерухомого майна № 26Е000-95/21 від 01.02.2021, шляхом виселення з нежитлового приміщення площею 192,6 м. кв на 2 поверсі, що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Мазепи, 1

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позовна вимога про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача про те, що він був позбавлений права користування приміщенням площею 192,6 м. кв на 2 поверсі, що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Мазепи, 1 як орендар, так як дані приміщення передано у оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярополк" за договором оренди нерухомого майна від 09.11.2021 №837, укладеного між АТ "Укртелеком" та ТОВ "Ярополк", щодо приміщення адміністративно-виробничого будинку ЦЕЗ (літера А) загальною площею 1 838,0 м2, яке розташоване за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору оренди нерухомого майна № 26Е000-95/21 від 01.02.2021 АТ "Укртелеком" та ФОП Гоя М.І. 01.02.2021, за актом приймання-передачі майна орендодавець передав нерухоме майно, розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Мазепи, 1, а саме: нежитлові приміщення на 2-му поверсі загальною площею 192,6 кв.м (приміщення №21 - 5,9 кв.м, №22 - 7,9 кв.м, №23 - 17,6 кв.м, №24 - 32,2 кв.м, №25 - 2,1 кв.м, №26 - 16,7 кв.м, №41 - 94,9 кв.м, №42 -15,3 кв.м в літ. А згідно з технічним паспортом) для здійснення комерційної діяльності (ремонт побутової техніки, кавових апаратів, роздрібна торгівля непродовольчими товарами).

Відповідно до Договору оренди нерухомого майна № 837 від 19.11.2021 АТ "Укртелеком" передав ТОВ "Ярополк" 19.11.2021, за актом приймання-передачі майна ТОВ "Ярополк" передано наступне нерухоме майно), розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., Надвірішгський район, м. Надвірна, вул. Мазепи Гетьмана, 1, загальною площею 816,7 м2 (приміщення адміністративно-виробничого будинку ЦЕЗ (літера А), а саме: приміщення Підвалу №Т (38,9 м2), №11 (17,4 м2), №ТП (18,9 м2), №УП (15,9 м2), % №УПІ (2,6 м2), №ІХ (4,9 м2), №Х (44,9 м2), №ХІ (8,2 м2), й №ХП (7,15 м2), ЖХІІІ (18,9 м2), Уг №ХІУ (2,9 м2), №ХУ (38,2 м2), №ХУІ (56,1 м2), №ХУІІ (10,6 м2), №ХУШ (2,7 м2), №ХІХ (1,7 м2), №ХХ (1,7 м2), №ХХІ (2,7 м2), №ХХП (10,5 м2), №ХХШ (4,2 м2), №ХХІУ (7,6 м2), приміщення 1-го поверху №ХХУ (1,9 м2), №ХХУІ (12,8 м2), й №ХХУІІ (0,9 м2), Уг №ХХУШ (6,6 м2), №5 (234,3 м2), №6 (21,3 аг), №7 (2,4 м2), №8 (17,3 м2), №9 (11,9 м2), №10 (29,0 м2), №11 (18,7 м2), №12 (10,4 м2), №13 (5,4 м2), приміщення 2-го поверху №ХХІХ (15,5 м2), 1/2 №ХХХ (8,05 м2), №28 (41,0 м2), №29 (0,5 м2), №30 (0,5 м2), 1/2 №31 (4,8 м2), №33 (29,2 м2),№34 (1,0 м2), №35 (1,0 м1), №36 (1,3 м2), 1/2 №37 (5,7 м2), №38 (2,1 м2), №39 (3,0 м2), №40 (13,8 м кв), згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 06 листопада 2019 року), для ведення комерційної діяльності.

Отже нежитлові приміщення на 2-му поверсі загальною площею 192,6 кв.м. приміщення №21 - 5,9 кв.м, №22 - 7,9 кв.м, №23 - 17,6 кв.м, №24 - 32,2 кв.м, №25 - 2,1 кв.м, №26 - 16,7 кв.м, №41 - 94,9 кв.м, №42 -15,3 кв.м в літ. за актом приймання-передачі майна ТОВ "Ярополк" не передавались.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, виходячи із стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, дійшов висновку, що надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними. Відтак, позов підлягає до задоволення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, які належним чином не спростовані відповідачем.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8780,36 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємець Гой Михайла Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_3 ) повернути АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Івано-Франківської філії нежитлове приміщення, розташоване на 2-му поверсі за адресою: м.Надвірна, Івано-Франківська область, вул.Мазепи,1 загальною площею загальною площею 192,6 м.кв. та підписати акт приймання-передачі майна.

Стягувач: Акціонерне товариство "Укртелеком" адреса 01601 м. Київ б-р Шевченка 18, ЄДРПОУ 21560766

Боржник: фізична особа-підприємець Гой Михайла Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адреса АДРЕСА_3

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гой Михайла Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_3 ) на користь АТ "Укртелеком" (адреса 01601 м. Київ, б-р Шевченка 18, ЄДРПОУ 21560766) - заборгованість у розмірі 383490,20 грн. та 8780,36 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 11.06.2024

Суддя Шкіндер П.А.