Рішення

від 03.06.2024 по справі 275/762/22

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/762/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

за участю представника позивача відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача - позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача-позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила здійснити поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, яке сторони набули під час шлюбу, загальною вартістю 948046 грн, виділивши їй частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , частину земельної ділянки кадастровий № 1820955100:01:003:6453, яка розташована за вищевказаною адресою, частину побутового майна на загальну суму 174898 грн., розподілити рухоме майно, в тому числі автомобіль MERCEDES- BENZ державний № НОМЕР_1 та стягнути грошову компенсацію вартості неподільного майна в розмірі 299125 грн.

Позов мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2010 по 12.08.2022 і за період шлюбу ними було придбано майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_1 , автомобілі - AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , та MERCEDES- BENZ д.н.з. № НОМЕР_1 та побутове майно відповідно до переліку. У зв`язку з тим, що шлюб між сторонами розірвано, а згоди між сторонами щодо поділу не досягнуто просила здійснити розподіл вищезазначеного майна.

17.01.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя. Просив визнати за ним право приватної власності на автомобіль MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ; розподілити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості неподільного майна в розмірі 78 400 грн.

Позов мотивує тим, що 07.07.2009, перед реєстрацією шлюбу останній за особисті кошти, на підставі біржової угоди 15655 придбав автобус БАЗ модель А079.20 д.н.з. НОМЕР_3 . Під час перебування в шлюбі він продав належний йому на праві особистої приватної власності вказаний автобус та придбав за власні кошти автобус MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , тобто вказаний автомобіль не є спільною сумісною власністю подружжя та придбаний за час шлюбу, а є особистою приватною власністю ОСОБА_2 . Вказав на придбання в шлюбі автомобіля автомобіль WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 вартістю 60 000 грн, який залишився у відповідачки, а також заперечив наявність автомобіля AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , так як останній був проданий ще під час шлюбу та кошти витрачені на потреби сім`ї. Також зазначив перелік додаткового (не зазначеного в позові ОСОБА_4 ) побутового майна, яке було придбано за період шлюбу та просив виділити йому частину майна згідно переліку на загальну суму 131600 грн.

Процедура та позиції сторін

Ухвалою судді від 10.11.2022 відкрито провадження у справі № 275/762/22 (за позовом ОСОБА_4 ), розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 19.01.2023 відкрито провадження у справі № 275/28/23 (за позовом ОСОБА_2 ), розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.02.2023 було об`єднано в одне провадження цивільну справу № 275/762/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та цивільну справу № 275/28/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 провизнання майнаособистою приватноювласністю,поділ спільногомайна подружжя та надано справі загальний номер № 275/762/22.

24.02.2023 від позивача-відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що остання не визнає позов ОСОБА_2 в частині визнання права власності за останнім на автобус MERCEDES- BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки його було придбано під час шлюбу за спільні кошти. Будь-яких доказів того, що зазначене майно було придбано за власні кошти ОСОБА_2 до суду надано не було. Крім того повністю заперечила, щодо придбання під час шлюбу автомобіля автомобіль WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 вартістю 60 000 грн., оскільки такий автомобіль під час шлюбу не купувався. Визнала наявним відповідне майно господарського та побутового призначення, яке було придбане за час шлюбу та запропонувала варіант його розподілу між сторонами.

06.03.2023 від відповідача-позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що 07.07.2009, перед реєстрацією шлюбу останній за особисті кошти, на підставі біржової угоди 15655 від 07.07.2009 придбав за 26 000 доларів США автобус БАЗ модель А079.20 державний номерний знак НОМЕР_3 , 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_6 . Під час перебування в шлюбі він продав належний йому на праві особистої приватної власності вказаний автобус та придбав за власні кошти автобус MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 вартістю 13 000 доларів США, тобто вказаний автомобіль не є спільною сумісною власністю подружжя та придбане за час шлюбу, а є особистою приватною власністю ОСОБА_2 . Оцінює цей автомобіль в сумі 390000 гривень. Крім того, зазначив що за автомобіль автомобіль WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 із сімейного бюджету приблизно в 2015 році були сплачені кошти в сумі 60 000 грн., однак право власності не було переоформлено. Також заперечив щодо придбання частини побутового майна та автомобіля AUDI А3 2006 р.в., державний № НОМЕР_7 вартістю 156 000 грн. Вказаний автомобіль AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувалась сім?я, був придбаний 06.04.2020 року за 1700 евро та був проданий під час шлюбу, тому зазначене майно не може бути виділене стороні. Визнав наявним відповідне майно, яке було придбане за час шлюбу та запропонувала варіант його розподілу між сторонами.

27.03.2023 від представника позивача-відповідача адвоката Штундюка О.А. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, зокрема стосовно автомобіля MERCEDES- BENZ державний № НОМЕР_1 заперечує те, щоб автомобіль було визнано особистою власністю ОСОБА_2 і вважає, що автомобіль є спільною власністю подружжя з підстав наведених у відзиві на позов. Стосовно автомобіля WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 вартістю 60 000 грн. то зазначає, що такого автомобіля у власності подружжя ніколи не було, а тому вказане майно відсутнє і не може бути враховано при розподілу майна подружжя. Що стосується автомобіля AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 то ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що зазначений автомобіль було придбано під час шлюбу, також під час шлюбу його було продано, саме ОСОБА_2 , без погодження з ОСОБА_4 , а тому відповідно до вимог статті 65 СК України, а тому вказане майно повинно бути враховано під час поділу спільного майна подружжя. Стосовно варіантів розподілу спільного майна подружжя ОСОБА_4 частково визнає варіанти розподілу та надає своє бачення розподілу майна.

Згідно ухвали суду від 27.04.2023 провадження в справі було зупинено, призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно ухвали суду від 15.06.2023 провадження в справі було поновлено, призначено судове засідання.

15.09.2023 від відповідача-позивача ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що автомобіль MERCEDES- BENZ д.н.з. № НОМЕР_1 був придбаний за його власні кошти і не може бути у спільній сумісній власності подружжя. Також пояснив, що автомобіля AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 в наявності у власності немає, оскільки він був проданий ще в шлюбі 25.05.2022, а отримані кошти були використані в інтересах сім`ї. Висновок експерта про вартість автомобіля AUDI А3 2006 року за таких обставин вважає не обгрунтованим. Також зазначив, що в період часу з 2017 року по 2021 рік він працював за кордоном та заробляв для сім?ї гроші, щоб можна було побудувати свій будинок та проживати в достатку. За вказаний період часу ним було зароблено та привезено до дому приблизно 60 000 євро. Зазначає, що не міг передбачити, що в той час коли він заробляв для сім?ї гроші, його дружина завчасно планувала своє майбутнє, проживання з іншим чоловіком та народження від нього дитини, а скориставшись його відсутністю, вона таємно зі своїми родичами, виносить та вивозить нажите ними майно та переховує його. Просив врахувати вказані поясненні при винесенні рішення.

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні свій позов підтримала в повному обсязі, зустрічний позов не визнала. Пояснила, що автомобіль AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 був проданий без її згоди, але під час шлюбу. Вказала, що авто дійсно було пошкоджене, проте його ціна при продажу була занижена, тому й ініціювала проведення експертизи в суді. Вказала, що коли одружувались, то в відповідача був бус, чи було оформлений належним чином - не знає, в подальшому в шлюбі купили автомобіль MERCEDES- BENZ д.н.з. № НОМЕР_1 за сімейні кошти. Автомобілем WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 користується, але він не належить комусь з подружжя, а належить тертій особі. Частину майна, яке просить поділити, вона самостійно вивезла на зйомну квартиру.

Представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні просив при прийнятті рішення по даній справі позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задовольнити в повному об?ємі, а позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 частково, в частину поділу побутового та господарського майна. Просив виділити ОСОБА_4 наступне майно: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий № 1820955100:01:003:6453 загальним розміром 0,1226 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; пральну машину - вартістю 9 000 гривень; ??телевізор Samsung плазма - вартістю 25 000 гривень; ??2 шафи купе - загальною вартістю 22 000 гривень; ??диван - вартістю 12 000 гривень; ??праску TEFAL - вартістю 1 700 гривень; ?холодильник - вартістю 6 000 гривень; мікрохвильову піч - вартістю 1000 гривен; ??газову плиту - вартістю 5 000 гривень; набір каструль - вартістю 2 000 гривень; набір столового посуду ( ложки, тарілки,миски, чашки, стакани ) - -вартістю 4 000 гривень; ??диван - «Малятко» - вартістю 8 000 гривень; ??сушку для овочів та фруктів - вартістю 2 000 гривень; ??блендер - вартістю 1 000 гривень; ?меблі кухонні - вартістю 5 000 гривень; ??піаніно «Україна» - вартістю 5 000 гривень; ??ноутбук ASUS - вартістю 5 000 гривень; ??планшет AIPAD - вартістю 4 000 гривень; ??диван вартістю 10 000 гривень; ??електрочайник - вартістю 600 гривень; ??морозильну камеру - 12 000 гривень; ??мультиварка DEX - вартістю 2 000 гривень; ??2 вішалки пересувні - вартістю 2 000 гривень; ??соковижималку - вартістю 1 000 гривень. Загальна вартість виділеного на користь ОСОБА_4 складає 145300 гривень. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості автомобілів AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_8 вартістю 256 782,15 гривень та MERCTDES-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 - вартістю 300 000 гривень. Загальна сума стягнення компенсації за автомобілі становить 295300 гривень. Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 то просив суд в задоволенні їх відмовити в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автобус MERCEDES- BENZ д.н.з. НОМЕР_1 так як спірний автомобіль було придбано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 під час шлюбу за спільні кошти. Будь-яких доказів того, що зазначений автомобіль було придбано за власні кошти ОСОБА_2 під час судового розгляду надано не було. Крім того ОСОБА_4 заперечує те, що на час розірвання шлюбу у спільній власності з ОСОБА_2 перебував автомобіль WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 вартістю 60 000 гривень, а тому він не являється власністю сторін по справі. Вказав, що частину майна ОСОБА_4 , вивезла з будинку самостійно. Оцінку майна здійснювала позивача на підставі ринкових цін.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні свій позов підтримав повністю, зустрічний визнав частково в частині поділу будинку та земельної ділянки, запропонував свій варіант розподілу побутового та господарського майна, зазначивши про відсутність частини з переліку, вказаного позивачкою та про невідповідність його вартості. Щодо автомобіля MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , то вказав, що його вартість на даний час оцінює в 300000 гривень. Пояснив, що автомобіль MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 купував за кошти, які отримав від продажу власного автобуса, набутого ще до шлюбу. Автомобіль AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_8 купили в шлюбі за кошти, які він заробив у Європі, а продали в 2022 році, бо відповідачка потребувала коштів на квітковий магазин, яким займалась.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_2 . Вказав на визнання позову ОСОБА_4 в частині поділу будинку та ділянки, щодо поділу інших речей поклався на розсуд суду. Наголосив, що автомобіль MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , так як придбаний за особисті кошти, автомобіль AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_8 не є предметом поділу, бо був відчужений ще в шлюбі в інтересах сім`ї, а автомобілем WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 користується ОСОБА_4 , тому він має бути поділений.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 12.08.2022, справа № 275/211/22, шлюб зареєстрований 20.11.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,актовий запис№ 222 - було розірвано (том 1 а.с. 11-12, 78-79).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого 27.03.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції у Житомирської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а.с. 10).

До складу сім`ї ОСОБА_4 , 1988 року народження, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 входять: ОСОБА_6 , 2012 р.н. син, ОСОБА_7 , 2008 р.н. дочка, ОСОБА_8 , 2021 р.н. дочка, що підтверджується довідкою відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради Житомирської області від 21.10.2022 № 3568 (том 1 а.с. 9).

Згідно договорів купівлі-продажу від 09.02.2016 ОСОБА_2 було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 1820955100:01:003:6453, яка розташована за вищевказаною адресою (том 1 а.с. 13, 16).

Технічний паспорт на житловий будинок який розташований в АДРЕСА_1 виготовлений Житомирським міжміським БТІ, інвентарний номер 1532 (том 1 а.с. 14-15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 52866839 від 09.02.2016 житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка кадастровий номер 1820955100:01:003:6453, які розташовані в АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_2 на праві приватної власності (том 1 а.с. 17-20).

Згідно інформацій по пошуку автотранспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належать автобус MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та легковий автомобіль AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 (том 1 а.с. 21-24).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 за ОСОБА_2 07.07.2009 року було зареєстровано транспортний засіб БАЗ А079.20 д.н.з. НОМЕР_11 (том 1 а.с. 80).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 за ОСОБА_2 05.08.2022 було зареєстровано транспортний засіб MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 (том 1 а.с. 81).

Згідно договору купівлі-продажу 8047/2022/3189784 транспортного засобу від 25.05.2022 ОСОБА_2 продав транспортний засіб AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 (том 1 а.с. 110).

Згідно копії товарного чеку від 18.07.2005 болгарка DWTWS 180LS була придбана за 210 грн. (том 1 а.с. 111).

Згідно роздруківки від 05.03.2023 з відкритих джерел Інтернету вартість вживаного підкатного домкрату становить 980 грн. (том 1 а.с. 112).

Згідно копії митної декларації від 13.05.2021 ОСОБА_2 було придбано автомобіль AUDI А3 2006 р.в., вартість якого становила 1700 євро (том 1 а.с. 126).

Згідно висновку № 17 судової авто товарознавчої експертизи з додатками вартість автомобіля AUDI А3 2006 р.в. станом на 13.09.2022 становила 256782,15 грн. (том 1 а.с. 134-145).

Фотографіями зафіксовано пошкодження автомобілів, товарний чек відображує вартість деталей на автомобіль, відеозапис на диску відображує перевезення ОСОБА_4 спільно нажитого побутового майна (том 1 а.с. 166-185, 191).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказав, що знає давно ОСОБА_2 , колись продав йому автомобіль за який ОСОБА_10 розрахувався продавши свого автобуса «Еталона», продавав в розстрочку, договір уклали в МРЕО, але кошти ОСОБА_2 , віддав пізніше за домовленістю, ніяких розписок не брав.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що в шлюбі її син та ОСОБА_4 перебували близько 10 років. В шлюбі син продав власний автобус і повернув гроші за інший автомобіль. Також за гроші від проданого автобуса побудували фундамент на ділянці. Крім того, батько ОСОБА_2 залишив йому багато техніки болгарка, дрель, компресор і інше. Вказала, що вартості автомобілів при їх покупці не знає, проживала окремо від сторін. Вказала ,що син з дружиною в шлюбі купили будинок та ділянку по АДРЕСА_1 , також була біла Ауді та інша машина.

Законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4ЦПКУкраїни та ч. 2 ст.16ЦКУкраїни передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електронідокази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на яківона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Поняття права власності визначено уст. 316 ЦК України, згідно з якою правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, що полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до приписівстатті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За правилами статті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.163 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно ч.1,2ст.65СК України,Дружина,чоловік розпоряджаютьсямайном,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,за взаємноюзгодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною першоюстатті 69 Сімейного кодексу Українивстановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно достатті 71 Сімейного кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. За положеннями ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускаєтьсялише за його згодоюта можливеза умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до частини першоїстатті 70 Сімейного кодексу Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1ст. 57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно доЗакону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначенихЗемельним кодексом України.

Оцінка доводів сторін та висновки суду щодо застосування норм законодавства

Зазначені вище норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Зі змісту п. 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

У п.25 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11 Пленум Верховного суду роз`яснив,

що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 цього кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 .

У вказаній справі позовні вимоги ОСОБА_4 щодо поділу спільного сумісного мана подружжя на частину будинку та земельної ділянки, оформлених на ОСОБА_2 доводяться як фактом придбання вказаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , так і фактом визнання вказаних обставин відповідачем ОСОБА_2 та визнанням ним позову в цій частині. Тобто презумпція спільності права власності подружжя не спростовувалась іншим з подружжя, так само не надходило заяв про відступ від принципу рівності часток чи поділу вказаного майна шляхом виділу часток співвласників в натурі.

За наведеного, суд приймає заяву про визнання позову ОСОБА_2 в частині поділу нерухомого майна (будинку та земельної ділянки) та приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання за нею права власності на ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером 1820955100:01:003:6453, розташовану по АДРЕСА_1 . При цьому, в зв`язку з поділом спільного сумісного майна, інша частина у праві власності на дане майно (будинок та ділянку) залишається за ОСОБА_2 .

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 частини від вартості автомобіля AUDI А3 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_8 , то суд вважає вказані вимоги необгрунтованими.

Так, як встановлено судом, під час шлюбу подружжя дійсно мало у власності вказаний автомобіль, однак він був відчужений ОСОБА_2 за оплатним договором ще під час шлюбу 25.05.2022, (а.с. 110). При цьому, ст. 65 СК Украйни дозволяє дійти висновку, що чоловік та дружина розпоряджаються спільним майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним з подружжя. У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19). Тобто, для врахування вартості автомобіля AUDI А3 2006 р.в. д.н.з. НОМЕР_8 при поділі майна подружжя (та задоволення вимоги ОСОБА_4 про стягнення компенсації) обов`язковим є встановлення того, що кошти, отримані ОСОБА_2 від продажу цього автомобіля в шлюбі, були використані не в інтересах сім`ї та що відчуження відбулося без згоди ОСОБА_4 . Водночас, належних доказів на спростування презумпції взаємного розпорядження майном при продажу автомобіля суду не надано. Самі лише покази позивачки щодо відсутності згоди на продаж авто не є достатніми та належними для висновку про розпорядженням ОСОБА_2 майном не в інтересах сім`ї та для врахування вартості авто при поділі майна. Отже, за наявності факту перебування сторін у шлюбі та відсутності доказів використання коштів від продажу спільного майна не в інтересах сім`ї, вважається, що укладений одним із подружжя договір був в інтересах сім`ї. До аналогічних вказаних висновків дійшов і Верховний Суду за тотожних обставин спору в Постанові від 24.05.2023 у справі 278/2482/21, що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо автомобіля MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18). При вирішенні спорів про належність майна на праві спільної сумісної власності подружжю, суду в першу чергу належить встановити час набуття такого майна. При встановленні судом факту набуття майна у період шлюбу, на таке майно поширюється презумпція спільності майна подружжя. Факт набуття майна у період шлюбу доводить той із подружжя, який на нього посилається в обґрунтування своїх вимог про поділ такого майна. Спростовує презумпцію спільності майна подружжя той із подружжя, який заперечує, що майно набуте у період шлюбу є спільним сумісним майном. (Постанова ВС у справі 595/324/17)

Судом встановлено, що автомобіль MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 було придбано ОСОБА_2 під час шлюбу, вказана обставина визнається обома сторонами та не потребує доказуванню згідно вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, крім того, суду надано свідоцтво про реєстрацію вказаного авто за ОСОБА_2 під час шлюбу (а.с.81). Водночас, доводи ОСОБА_2 про те, що придбання відбулося за особисті кошти, отримані від продажу іншого власного авто суд вважає не доведеними іншими належними доказами, а тому такі доводи є такими, що не є достатніми для спростування презумпції спільності майна подружжя. Так, суду не було надано письмових правочинів для підтвердження продажу автомобіля «Еталон» в період часу, який безпосередньо передував часу придбання автомобіля MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , чи інших доказів того, що останній було придбано саме за особисті кошти. Покази свідка ОСОБА_9 також не доводять самі по собі, що ОСОБА_2 при придбанні автомобіля MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 витратив саме ті особисті кошти, які отримав від продажу автобуса. Крім того, свідок вказав, що оформлення покупки MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 відбувалося до реального розрахунку за нього, що також не дозволяє чітко встановити походження коштів на його придбання. Тому суд вважає, що в ході розгляду даної справи не було спростовано презумпцію спільності майна, а тому вказаний автомобіль є спільним майном подружжя за положеннями ст.60 СК України та підлягає поділу.

Суд також враховує роз`яснення, наведені у Постанові Верховного Суду від08.02.2022 усправі №209/3085/20, щовимога позивача про стягнення звідповідача грошової компенсації замість частки позивача управі спільної сумісної власності намайно подружжя непороджує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму надепозитний рахунок суду. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, щозгода відповідача навиплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого начастку управі спільної сумісної власності припиняється, неє обов`язковою. Тому, оскільки позивачка ОСОБА_2 просить стягнути компенсацію своєї частки у праві спільної сумісної власності на даний автомобіль, то згода на таке відповідача чи внесення відповідних сум на депозитний рахунок не є обов`язковими. Оскільки сторони в судовому засіданні погодили вартість даного авто в 300000 грн., то частка ОСОБА_2 в розмір 150000 грн. врахована судом при поділі всього рухомого майна подружжя та визначення компенсації.

В свою чергу, за наведених вище мотивів, позовні вимоги ОСОБА_2 , про визнання автомобіля MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , особистою приватною власністю задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів ОСОБА_2 в частині віднесення автомобіля WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 до майна подружжя, то суд не вбачає підстав для такого, виходячи з наступного.

Враховуючи, що відповідно достатті 328 ЦК Українинабуття права власності це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеномустаттею 392 ЦК України.

Як роз`яснив Верховний Суд у Постанові від 22.01.2019 № 145/145/17, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

Водночас, суду не було надано відомостей про факт набуття будь-ким з подружжя у власність вказаного автомобіля під час шлюбу, не надано письмового договору про таке чи відомостей про реєстрацію даного авто за кимось з подружжя. В свою чергу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль WOLKSVAGEN Golf д.р.н. НОМЕР_5 з 21.08.2012 зареєстрований за ОСОБА_12 , інших відомостей не встановлено. За наведеного, фотознімки автомобіля чи пояснення про перебування його в фактичному користуванні ОСОБА_4 не доводять належним чином факт набуття права власності на даний автомобіль за кимось зі подружжя, а тому дане майно не відноситься до переліку спільного майна подружжя та не може бути предметом поділу, зокрема і шляхом стягнення компенсації половини його вартості. Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Що стосується поділу іншого господарського та побутового майна, зазначеного в позовах.

У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (див. п. 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21). У разі неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості майна (транспортного засобу) визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15 (провадження № 61-9018сво18).

Враховуючи вказане, суд при поділі іншого рухомого майна подружжя враховує доводи сторін щодо вартості майна, наведені позивачами за обома позовами, пропозиції сторін, ту обставину, що в судових дебатах сторона ОСОБА_2 в цьому питанні поклалась на розсуд суду, враховує погоджену вартість майна та вартість компенсації частки ОСОБА_4 в праві власності на автомобіль MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 150 00 грн., а також ту обставину, що вказане майно в своїй більшості необхідне для обслуговування та проживання в будинку, який залишається у власності обох сторін.

Тому суд вважає обгрунтованим в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_4 наступне майно, визнавши на нього право власності: піаніно «Україна» - вартістю 5 000 гривень; ноутбук ASUS - вартістю 5 000 гривень; ??планшет AIPAD - вартістю 4 000 гривень; праска TEFAL - вартістю 1 700 гривень; ?? ??блендер - вартістю 1 000 гривень, ??телевізор Samsung вартістю 25000 гривень; дві шафи купе, вартістю 22000 гривень, сушка для овочів та фруктів - вартістю 2 000 гривень; пральна машина - вартістю 9 000 гривень; холодильник - вартістю 6 000 гривень; морозильна камера вартістю 12 000 гривень; мікрохвильова піч - вартістю 1000 гривень; газова плита - вартістю 5 000 гривень; електрочайник - вартістю 600 гривень; набір каструль - вартістю 2 000 гривень; ??набір столового посуду (ложки, тарілки, миски, чашки, стакани) вартістю 4000 гривень; меблі кухонні - вартістю 5 000 гривень; 1 шафа купе - вартістю 11000 гривень; диван «Малятко» - вартістю 8 000 гривень; дві вішалки пересувні, вартістю 2000 гривень, ??соковижималка - вартістю 1 000 гривень; дрова в колодах та дрова рубані вартістю 24 000 гривень; дошки 16 кубічних метрів - вартістю 104000 гривень, загальною вартістю 260 300 гривень.

В свою чергу, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя слід виділити ОСОБА_2 наступне майно, визнавши на нього право власності: телевізор DEX - вартістю 5 000 гривень; ??комод - вартістю 3 000 гривень; ліжко 2-х спальне - вартістю 6 000 гривень; ??стіл письмовий однотумбовий - вартістю 3 000 гривень; ??шафа 2-х дверна з шухлядами - вартістю 2 000 гривень; ????дві вішалки пересувні - вартістю 2 000 гривень; ??сушарка для білизни - вартістю 900 гривень; набір головок торцевих з тріскачкою - вартістю 1 950 гривень; зварювальний апарат - вартістю 900 гривень; 2 шліф машини « Болгарка» - вартістю 3000 гривень; перфоратор - вартістю 2000 гривень; 2 дрелі електричні - вартістю 2800 гривень; 2 шуруповерти - вартістю 3000 гривень; ??бензопила - вартістю 4500 гривень; електропила - вартістю 3700 гривень; мийка високого тиску - вартістю 5300 гривень; ?домкрат підкатний вартістю 980 гривень, загальною вартістю майна 50 030 гривень.

На думку суду, призначення та вартість виділеного сторонам майна, з врахуванням обов`язку ОСОБА_2 платити компенсацію за вартість частки ОСОБА_4 за MERCEDEC-BENZ 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 150000 грн. є справедливою та такою, що не створює надмірного майнового тягаря для сторін.

При цьому суд не вбачає підстав для поділу іншого майна, а саме: компресора - вартістю 6000 грн., електрореноватора вартістю 5300 грн., газонокосарки - вартістю 8000 грн., набору інструментів вартістю 850 грн., набору торцевих вартістю 2800 грн., елеткролобзика вартістю 1900 грн., фену - вартістю 2200 грн., кавоварки вартістю 3000 грн., пилососу вартістю 3000 грн, дивану з подушками вартістю 15000 грн. так як сам факт наявності цього майна заперечується іншою стороною, та, водночас, сторонами не було надано жодних належних чи допустимих доказів що доводили існування вказаного майна та відповідність його критеріям спільного майна подружжя. Що стосується свердловини для води, то вказана, вочевидь, є конструктивним елементом системи водопостачання домоволодіння, тобто його складовою частиною (ст.187 ЦК України), а тому її окремий поділ без вирішення питання про виділ в натурі часток в домоволодінні не є доцільним.

Суд враховує, що вартість рухомого майна, яке поділено ОСОБА_4 становить 260300 грн, а вартість майна, виділеного ОСОБА_2 350030 грн. (з них 300000 грн. вартість автомобіля Mercedec-Benz 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 ). Тому, для дотримання принципу рівності часток подружжя при поділі рухомого майна, суд вираховує різницю у вартості даного майна, яку слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , зокрема: 350030 260300 = 89730 / 2 = 44865 грн.

Отже, позовні вимог ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню в частині визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 1820955100:01:003:6453, розташовану по АДРЕСА_1 та в частині поділу побутового й господарського майна й стягнення компенсації за відступ від рівності часток на загальну суму 305165 грн.

В свою чергу, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в частині поділу рухомого майна на загальну суму 305165 грн., з врахуванням стягнення компенсації на користь ОСОБА_4 в сумі 44865 грн. за відступ від рівності часток при поділі майна.

Розподіл судових витрат

Відповідно дост. 141 ЦПК України, суд вирішує питання стягнення судових витрат у виді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, з ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3052,14 грн., з розрахунку: 305 165 грн.* 4741 грн. / 474 023 грн., де 305 165 грн. вартість майна, щодо кого задоволено позовні вимоги, 4741 грн. розмір сплаченого судового збору, 474023 грн. вартість майна по заявленим позовним вимогам. В свою чергу, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1689, 86 грн., з розрахунку: 305 165 грн.* 2390 грн. / 431 600 грн., де 305 135 грн. вартість майна, щодо кого задоволено позовні вимоги, 2390 грн. розмір сплаченого судового збору, 431600 грн. вартість майна по заявленим позовним вимогам.

На підставі ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню різниця в судових витратах по сплаті судового збору в розмірі : 3052,14 грн. - 1689,86 грн. = 1362,28 грн.

Витрати на проведення експертизи, висновок № 17 щодо вартості автомобіля AUDI А3 2006 р.в., слід покласти на ОСОБА_4 в зв`язку з відмовою в задоволені позовних вимог в цій частині.

Заяв про розподіл інших витрат не надійшло.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 13, ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 60, 61,68, 69, 70,71 СК України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 362, 372 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером № 1820955100:01:003:6453, розташовану по АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_4 наступне майно, визнавши на нього право власності: піаніно «Україна» - вартістю 5 000 гривень; ноутбук ASUS - вартістю 5 000 гривень; ??планшет AIPAD - вартістю 4 000 гривень; праска TEFAL - вартістю 1 700 гривень; ?? ??блендер - вартістю 1 000 гривень, ??телевізор Samsung вартістю 25000 гривень; дві шафи купе, вартістю 22000 гривень, сушка для овочів та фруктів - вартістю 2 000 гривень; пральна машина - вартістю 9 000 гривень; холодильник - вартістю 6 000 гривень; морозильна камера вартістю 12 000 гривень; мікрохвильова піч - вартістю 1000 гривень; газова плита - вартістю 5 000 гривень; електрочайник - вартістю 600 гривень; набір каструль - вартістю 2 000 гривень; ??набір столового посуду (ложки, тарілки, миски, чашки, стакани) вартістю 4000 гривень; меблі кухонні - вартістю 5 000 гривень; 1 шафа купе - вартістю 11000 гривень; диван «Малятко» - вартістю 8 000 гривень; дві вішалки пересувні, вартістю 2000 гривень, ??соковижималка -вартістю 1000гривень;дрова вколодах тадрова рубанівартістю 24000гривень;дошки 16кубічних метрів-вартістю 104000гривень, загальною вартістю 260 300 гривень.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право приватної власності за ОСОБА_2 на автомобіль Mercedec-Benz 313 CDI 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_13 , вартістю 300000 гривень.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2 наступне майно, визнавши на нього право власності: телевізор DEX - вартістю 5 000 гривень; ??комод - вартістю 3 000 гривень; ліжко 2-х спальне - вартістю 6 000 гривень; ??стіл письмовий однотумбовий - вартістю 3 000 гривень; ??шафа 2-х дверна з шухлядами - вартістю 2 000 гривень; ????дві вішалки пересувні - вартістю 2 000 гривень; ??сушарка для білизни - вартістю 900 гривень; набір головок торцевих з тріскачкою - вартістю 1 950 гривень; зварювальний апарат - вартістю 900 гривень; 2 шліф машини « Болгара» - вартістю 3000 гривень; перфоратор - вартістю 2000 гривень; 2 дрелі електричні - вартістю 2800 гривень; 2 шуруповерти - вартістю 3000 гривень; ??бензопила - вартістю 4500 гривень; електропила - вартістю 3700 гривень; мийка високого тиску - вартістю 5300 гривень; ?домкрат підкатний вартістю980гривень, загальною вартістю майна 50 030 гривень.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за відступ від рівності часток при поділі спільного майна в сумі 44865 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю у судових витратах в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 28 копійки.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене судом 10.06.2024.

Сторони по справі:

Позивач-відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя П.В. Миколайчук