Рішення

від 03.06.2024 по справі 916/726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/726/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/726/24

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 (65111, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 52; код ЄДРПОУ 40544739)

Про визнання недійсним рішення загальних зборів

За участю:

Від позивачів: ОСОБА_2 , за ордером

Від відповідача: ОСОБА_3 , голова Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52

Встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 від 09.09.2023р., оформленого протоколом Загальних зборів №10 від 15.09.023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі №916/726/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "01" квітня 2024 р. о 11:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 01.04.2024р. о 11:15.

20.02.2024р. до суду позивачем було надано клопотання про витребування доказів та 04.03.2024р. до суду подано пояснення щодо описки у клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2024р., з урахуванням клопотання від 04.03.2024р. про витребування доказів по справі №916/726/24 задоволено.

08.03.2024р. до господарського суду Одеської області від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 надійшла заява про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 04.03.2024р., відповідно до якої відповідач просив суд зупинити виконання ухвали суду від 04 березня 2024 року про витребування доказів до закінчення її перегляду за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу суду від 04 березня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2024р. відмовлено у прийнятті заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 від 08.03.2024р. вх. № ГСОО 2-378/24 про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 04 березня 2024р. у справі № 916/726/24.

05.03.2024р. до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву.

11.03.2024р. до суду відповідачем надано клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.

11.03.2024р. до суду відповідачем надано заяву про закриття провадження.

01.04.2024р. до суду відповідачем надано заяву про закриття провадження.

Протокольною ухвалою суду віл 01.04.2024р. клопотання та заява відповідача від були залишені судом без задоволення.

01.04.2024р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.04.2024р. о 09:15.

01.04.2024р. відповідачем було надано клопотання про залучення доказів.

17.04.2024р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.

19.04.2024р. до суду позивачем надано заяву про проведення судового засідання, призначеного на 22.04.2024р. без участі представника.

22.04.2024р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.05.2024 р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2024р. повідомлено ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 про судове засідання, яке відбудеться "13" травня 2024 р. о 11:00.

25.04.2024р. до суду позивачем надано клопотання про стягнення судових витрат.

26.04.2024р. до суду відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.

26.04.2024р. до суду відповідачем надано клопотання про залишення позову без розгляду.

09.05.2024р. до суду відповідачем надано клопотання про зменшення розміру судових витрат.

13.05.2024 р. представником позивача подано до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

На задоволення клопотання представника позивача, судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2024р. о 11:00.

Протокольною ухвалою суду від 13.05.2024р. клопотання відповідача від 26.04.2024р. про залишення позову без розгляду залишено судом без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2024р. повідомлено відповідача по справі №916/726/24 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 про судове засідання, яке відбудеться "27" травня 2024 р. о 11:00.

14.05.2204р. до суду відповідачем надано заяву проти долучення представника позивача до участі у справі.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2024р. заява відповідача від 14.05.2024р. залишена судом без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/726/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "03" червня 2024 р. о 11:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 03.06.2024р. о 11:45.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог позивача.

У судовому засіданні 03.06.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 10.06.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив.

Позивачем, в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.11.2001 року №161829 ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить 1/3 частка, квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Так, ОСОБА_1 є співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52».

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що відповідно до витягу з протоколу № 10 Зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» (далі - Протокол), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема згідно пункту 5.1. витягу із протоколу №10, ухвалено закріпити за кожною квартирою не більше ніж одне допоміжне приміщення у тому під`їзді де мешкає власник квартири, скласти договір із кожною такою квартирою.

Власнику кв. 14 ОСОБА_1 , звільнити до 01.10.2023 три допоміжних приміщення, а саме: у першому та шостому під`їздах два вуличних приміщення та у першому під`їзді одне міжповерхове допоміжне приміщення.

Позивачем було зазначено суду, що у протоколі не зазначені відомості передбачені п. п. 1, 4, абз. 4 п. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», тобто не заначено: ініціатора зборів співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень (зазначено лише загальна кількість), а також загальна площа квартири або нежитлового приміщення кожного співвласника, який брав участь у загальних зборах.

Крім того, як вказує позивач, Протокол не відповідає формі затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203.

Так, вказаний наказ втратив свою чинність відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 970 від 24.10.2023.

Однак, на день ухвалення Протоколу № 10 Рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» був чинним, а тому об`єднання при оформленні Протоколу №10 від 15.09.2023 року мало дотримуватись вимогам та формі визначеним Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203.

Позивачем було зазначено, що процедура повідомлення співвласників визначена в Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та у Статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» (далі Статут), затвердженого Рішенням установчих зборів Співвласників квартир та нежитлових Приміщень Багатоквартирного Будинку АДРЕСА_3 , протоколом № 1 від 23 квітня 2016 р.

Разом з тим, за твердженням позивача, ОСОБА_1 , не було вручено повідомлення про проведення установчих зборів ані власноручно, ані отримано рекомендованим листом

Таким чином, позивач вважає, що при здійсненні процедури повідомлення співвласників, не було дотримано положення Статуту та Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що є безумовною підставою для визнанням недійним рішення загальних зборів.

Позивач зазначав суду, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі «Щодо створення та функціонування ОСББ» від 04.11.2015 р. № 8/9-3312-15 дійшли до висновку, що положення абзацу 1 статті 7 Закону про ОСББ де написано, що статут ОСББ «складається відповідно до типового статуту» означає, що затвердження статуту ОСББ в редакції, яка не відповідає типовому статуту є порушенням норм законодавства, наслідком чого може бути визнання такого статуту недійсним, відмова у здійсненні реєстрації ОСББ, визнання рішень, прийнятих об`єднанням, що діє на підставі такого статуту, неправомірними, та інше.

Так, в Статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52», у розділі абз. 3 пункті 6 Розділі III вказано: «Загальні збори вважаються такими, що відбулися, якщо у них прийняло участь не менше 10 % від загальної кількості квартир у будинку». Хоча вимоги щодо кворуму загальних зборів ОСББ не передбачено ні затвердженим статутом, ні Законами України. Вказане свідчить про суттєві відмінності між статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» та затвердженим статутом, що безумовною підставою для визнання неправомірним рішення загальних зборів.

Позивач вказує, що рішенням зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не можна зобов`язати особу звільнити приміщення, яке перебуває у її законному користуванні.

Так, ОСОБА_1 , користується підсобками ще з 2012 року. За цей період, у приміщеннях ОСОБА_1 було зроблено ремонт, поміняно двері, проведено освітлення та інше. Загалом останній, зробив ці приміщення придатними до користування, якими до рішення загальних зборів від 15.09.2023 жоден із співвласників не висловлював бажання користуватися. Більше того, згідно вибіркових квитанцій за різні роки про оплату комунальних послух (фото додається) ОСОБА_1 добросовісно сплачував плату за користування підсобними приміщеннями.

Таким чином, за твердженням позивача, ОСОБА_1 , є законним користувачем підсобних приміщень, які можуть бути у спільному користуванні з іншими співвласниками, але за їх спільною згодою, а не за рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що наразі за участі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 52" тривають слухання в Суворовському районному суді м. Одеси по справі 523/21665/23 за позовом співвласника будинку ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, так як ОСОБА_4 орендував у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку приміщення, самовільно захоплене ОСОБА_1 і не звільнив його всупереч вимогам знайомого вже рішення співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 52" від 09.09.2023 року, що оформлене протоколом зборів №10 від 15.09.2023 року.

Тобто, як вказує відповідач, справжньою метою звернення до суду із позовом є не захист власних прав, а намагання ОСОБА_1 випередити оцінку Суворовським районним судом м. Одеси ключового доказу (рішення й протоколу) та усунути правову підставу цивільної відповідальності за самовільне захоплення трьох приміщень.

Як пояснює відповідач, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом рішення загальних зборів, а наголошує лише на процедурних порушеннях, які незрозуміло як позначились на рішенні загалу або вплинули на волевиявлення присутніх на зборах і могли змінити суть рішення.

За переконанням відповідача, не ґрунтується на долучених до позову доказах й посилання на нібито порушену Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 52" процедури проведення загальних зборів.

Повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів було надіслано рекомендованим листом 25.08.2023 р. та квитанція з відділення "Укрпошти" додається.

Інші співвласники теж були повідомлені про проведення загальних зборів власноруч під підпис членами правління за 14 діб до зібрання, про що свідчить "Список запрошених співвласників на Загальні збори" ,які відбудуться 09.09.2023р. о 17:00 на дитячому майданчику за адресою : АДРЕСА_3 ".

Додатково за 14 діб у всіх під`їздах будинку на інформаційних дошках було розміщено повідомлення про проведення загальних зборів з вказанням дати ,часу та порядку денного (фото додаються). Вказані фото були розміщені у групі для співвласників у месенджері VIBER.

Також відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що сам позивач ОСОБА_1 підтвердив свою присутність на загальних зборах підписом при реєстрації присутніх й у протоколах для голосування.

Відповідач зазначав, що твердження позивача про незаконність рішення загальних зборів та порушення процедури повідомлення співвласників є безпідставним і обумовлене виключно бажанням позивача домогтись скасування рішення, яке поза жодним сумнівом підтримано більшістю співвласників.

Відповідач вказує, що попри посилання ОСОБА_1 у позові на невідповідність Статуту ОСББ та протоколів загальних зборів рекомендованій Наказом №203 від 25.08.2015 року формі, в позові не зазначається, в якій конкретно частині Статут суперечить закону і як ця невідповідність ставить під сумнів оскаржуване рішення загальних зборів. Зокрема, кількість присутніх на загальних зборах перевищує передбачену Статутом кількість і складає 69,3%, позаяк кворум присутніх взагалі не передбачений, а останні 10% присутності співвласників ніяк не впливають на волевиявлення більшості співвласників.

Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено суду, що з тексту відзиву вбачається, що відповідач заперечує, тобто не погоджується наведеними позивачем обставин та правових підстав (відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України), разом з тим, останній не надав відповідні докази, не послався на норми права якими обґрунтовує свою позицію та навіть не навів жодного вагомого аргументу.

За поясненнями позивача, в позові наведено 4 основних підстави (порушення), у зв`язку із якими рішення загальних зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку ОСББ «БОЧАРОВА 52» від 09.09.2023, оформленого протоколом Загальних зборів №10 від 15 вересня 2023 року просить визнати недійсним, з наведенням відповідних доказів та з посиланням на норми права.

На спростування доводів відповідача, позивачем було зазначено, що ОСОБА_1 давно користується приміщенням, сплачуючи комунальні платежі за користування та суттєво покращив умови.

Позивачем було зазначено суду, що явка осіб не може свідчити про дотримання процедури повідомлення осіб, визначеної в Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та у Статуті ОСББ «БОЧАРОВА 52».

Також було зазначено, що документи долучені відповідачем, а саме про те: що ОСОБА_1 нібито незаконно використовує воду, колективні звернення ОСББ «БОЧАРОВА 52», постанова № 431 у справі про адміністративне правопорушення, припис КП «ЖКС Північний» не мають відношення до предмету спору та не можуть бути враховані судом при винесенні рішення.

Надаючи заперечення на відповідь на відзив, відповідачем було зазначено суду, зокрема, що співвласники будинку по АДРЕСА_3 зазвичай приймають рішення надати комусь приміщення в користування на Загальних зборах відповідно до ЗУ «Про ОСББ» або за рішенням правління ОСББ «Бочарова 52».

На загальних зборах і прийняте спірне рішення співвласниками про позбавлення ОСОБА_1 приміщення й оформлене це протоколом від 15.09.2023 року, адже той самовільно захопив належне ще й іншим мешканцям приміщення одноособово - тобто, позбавили права розпоряджатись більш ніж одним приміщенням відповідно до закону, хоча такого права у ОСОБА_1 й початково не малося.

Відповідно, унеможливлюється і порушення майнових прав ОСОБА_1 на спірні приміщення за рішенням ОСББ або за втручанням інших органів, оскільки майнових прав на ці приміщення ОСОБА_1 ніколи не мав і не має.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним у позові, суд зазначає таке.

Позовні вимоги ОСОБА_1 направлено на визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 від 09.09.2023р., оформленого протоколом Загальних зборів №10 від 15.09.023р.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

В силу частин другої, третьої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

За умовами частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

Частинами четвертою, п`ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Таким чином, положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, у той час як приписами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.

Саме такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19 та від 11.08.2021 у справі №920/1245/20.

Нормою ст.6 Закону "Про ОСББ" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20).

Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі №916/86/20, погодився із судом апеляційної інстанції в частині того, що наданий на підтвердження факту повідомлення про проведення установчих зборів список згрупованих поштових відправлень, є належним та допустимим доказом дотримання вимог ст.6 Закону "Про ОСББ".

Матеріали справи містять докази повідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів, а саме опис вкладення №6501409598669 від 25.08.2023р. (а.с. 10, т.2).

Судом враховано пояснення відповідача та позицію Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Крім того, при вирішенні спору по суті, судом враховано, що Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 у справі №916/3209/21 зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав неналежного повідомлення позивача, оскільки він брав участь у загальних зборах.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 вказав, що враховуючи присутність позивача на зборах, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що порушення порядку повідомлення позивача не вплинуло на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування.

Враховуючи, що судом у даній справі встановлено факт повідомлення позивача відповідачем про скликання загальних зборів, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення зборів, а також про порядок денний.

Крім того, Суд зазначає на необхідності дотримання балансу інтересів, вважає обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав непропорційним, оскільки інші співвласники не оспорюють рішення загальних зборів, а позивач використовує право "на зло" та не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення його прав (посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 20.03.2023 у справі №914/2547/21, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону "Про ОСББ", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону "Про ОСББ", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За статтею 14 Закону "Про ОСББ", кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Такі права співвласника багатоквартирного будинку по своїй суті відповідають змісту корпоративних прав в розумінні ст.167 Господарського кодексу Україні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі №906/1308/19 зазначила таке: "7.23. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - ОСББ (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону № 417-VIII). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. За частиною першою статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків."

Стаття 10 зазначеного Закону визначає компетенцію загальних зборів. Частиною 9 ст.10 Закону "Про ОСББ" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

На спростування доводів позивача зазначається, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

З урахуванням викладеного та наведеного, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що оскільки права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, доводи та ґрунтування позивача, викладені поданому позові, не знайшли своє підтвердження.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 52 про визнання недійсним рішення загальних зборів відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладаються на позивача.

Повний текст рішення складено 10 червня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко