Ухвала

від 29.05.2024 по справі 906/308/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/308/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю представниці ОСОБА_1 - Костюкевич-Тарнавської О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024

у справі № 906/308/20

за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до: 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"

про стягнення 104 175,42 доларів США та 2 442,62 грн пені

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та історія справи

Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - Банк, позивач) звернулося до господарського суду з позовом до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" ОСОБА_1 (далі - відповідач-1; ліквідатор ТОВ "Промоптторг", скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М" (далі - відповідач-2, ТОВ "Новотекс-М") про солідарне стягнення 104 175,42 доларів США та 2 442,62 грн пені.

Банк обґрунтував позовні вимоги тим, що після прийняття рішення ТОВ "Новотекс -М" про припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації, власником майна ТОВ "Новотекс-М" та ліквідатором ОСОБА_1., всупереч статті 543 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частини першої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), при наявності боргу перед Банком та невиконаного рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16, не здійснено заходів щодо задоволення вимог кредитора - Банку, а саме: не направлено відповідну заяву до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Промоптторг", чим порушено порядок його ліквідації; тому відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за незадоволення його вимог у розмірі 104 175,42 доларів США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн) та 2 442,62 грн пені.

Рішенням від 05.02.2021 у справі №906/308/20 Господарський суд Житомирської області відмовив у позові в повному обсязі.

Постановою від 09.06.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Банку та скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі № 906/308/20, прийняв нове рішення про задоволення позову, стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн, 2 442,62 грн пені, 42 316,13 грн та 63 474,19 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги - відповідно.

Постановою від 06.07.2022 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду задовольнив частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі №906/308/20, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, невірно здійснив правову кваліфікацію спірних правовідносин, не з`ясував можливості належного та ефективного захисту порушеного права кредитора за встановлених обставин, не дослідив та не надав належну правову оцінку вказаним обставинам щодо наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення, тобто підстав їх цивільно-правової відповідальності, тому судові рішення у справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Також Верховним Судом було зазначено, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 95 Закону про банкрутство (щодо покладення солідарної відповідальності, зокрема, на власника та ліквідатора), оскільки судова процедура банкрутства щодо боржника (ТОВ "Промоптторг") не здійснювалась.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

За наслідками нового розгляду справи № 906/308/20 Господарський суд Житомирської області рішенням від 24.05.2023 задовольнив позов Банку частково; стягнув з ОСОБА_1 на користь Банку 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн, 2442,62 грн пені та 42316,13 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; відмовив у позові в частині вимог до ТОВ "Новотекс-М".

Постановою від 26.02.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 у справі №906/308/20 без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову до ТОВ "Новотекс-М", суди керувалися тим, що вказане Товариство, будучи єдиним учасником ТОВ "Промоптторг", вчинило всі дії у відповідності до положень статей 105, 110 ЦК України, тому підстави для покладення на нього відповідальності у цьому спорі відсутні.

Водночас підставою для задоволення судами вимог до ОСОБА_1 стало те, що у поведінці останнього наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання відповідальності у формі відшкодування збитків.

Також судами встановлено, що Банк дізнався про факт припинення ТОВ "Промоптторг" у червні 2017 року, тому, звернувшись із позовом у цій справі 23.03.2020, позивач не пропустив позовну давність. Крім того, перебіг строку позовної давності щодо заявлених вимог було перервано внаслідок подання позову у справі № 278/1113/18.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 (відповідач-1) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у цій справі скасувати, у задоволенні позовних вимог Банку відмовити.

Підставою касаційного оскарження зазначив обставини, які передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 95 Закону про банкрутство та частини третьої статті 110, статей 623, 1166 ЦК України у подібних правовідносинах.

Також скаржник вказує про відсутність у його діях щодо припинення ТОВ "Промоптторг" в добровільному порядку складу цивільного правопорушення, тобто підстави його цивільно-правової відповідальності.

У контексті порушення норм процесуального права скаржник стверджує, що судами не встановлено обставин обізнаності ОСОБА_1 щодо наявності судового рішення у справі №910/8301/16, ознак ухилення Відповідача-1 при проведенні ліквідації юридичної особи від виконання цього рішення суду та вчинення ним в період ліквідації юридичної особи активних дій, спрямованих на його скасування.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Банк (позивач) подав відзив, у якому просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 294 ГПК України, а у разі відмови у його закритті - касаційну скаргу залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Касаційне провадження

20.03.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №906/308/20 між суддями від 20.03.2024 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Картере В.І.

Ухвалою від 04.04.2024 Верховний Суд, серед іншого, залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху з підстав невідповідності її змісту вимогам процесуального закону (неналежним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження); надав скаржнику строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.04.2024 до касаційного суду 15.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою від 26.04.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі № 906/308/20; призначив її до розгляду на 29.05.2024 о 11:15 год.

Ухвалою від 13.05.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 29.05.2024 взяла участь у режимі відеоконференції представниця ОСОБА_1 , яка надала пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших учасників судового процесу чи їх представників.

Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

25.05.2008 між Банком (банк) та ТОВ "Промоптторг" (позичальник) укладено кредитний договір № 11352537000 (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 312 000,00 доларів США шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ТОВ "Промоптторг" № 26002027967703.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі № 910/8301/16, стягнуто солідарно з ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" на користь Банку 85 091,20 доларів США боргу за кредитом, 19 084,22 доларів США боргу за процентами, 1 707,65 грн пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом; 734,97 грн пені за несвоєчасне погашення боргу за процентами; стягнуто з відповідачів на користь Банку по 19 819,70 грн судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 залишено без змін.

На виконання вказаних судових актів Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 23.11.2016.

У матеріалах справи містяться протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" № 1 і № 2 від 14.11.2016, з яких вбачається, що загальними зборами прийнято рішення про:

- припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв`язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноваження ліквідатора товариства ОСОБА_1 організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;

- призначення ліквідатором товариства директора товариства ОСОБА_1.; наділення ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.

Зміст зазначених протоколів, а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 свідчить, що засновником та єдиним учасником ТОВ "Промоптторг" було ТОВ "Новотекс-М".

З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 суди встановили, що 16.11.2016 державним реєстратором до єдиного реєстру внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

03.03.2017 відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації; підстава: рішення щодо припинення.

Чинною постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №806/2505/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Банку до Сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису №12871100039002885 від 03.03.2017 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації.

Постанова мотивована тим, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не покладає на державного реєстратора обов`язку здійснювати перевірку наявності у юридичної особи, яка припиняється, кредиторської заборгованості або своєчасності звернення кредиторів про заявлення своїх вимог; за частиною четвертою статті 28 названого Закону відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається; за таких умов вказана обставина не могла бути підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії.

Наведені обставини, зокрема невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 та порушення відповідачами порядку припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням її учасника, стали підставою для звернення Банку до суду з цим позовом до ОСОБА_1 як ліквідатора ТОВ "Промоптторг" та до ТОВ "Новотекс-М" як до його засновника про солідарне стягнення 104 175,42 доларів США та 2 442,62 грн пені.

Водночас скасовуючи ухвалені за результатом вирішення цього спору судові рішення попередніх судових інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2022 виснував, що господарський суд, мав самостійно застосувати належний нормативно-правовий акт для правильного вирішення цієї справи, установивши, що:

- ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними;

- до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 95 Закону про банкрутство (щодо покладення солідарної відповідальності на власника, керівника та ліквідатора (голови ліквідаційної комісії)), оскільки судова процедура банкрутства щодо боржника (ТОВ "Промоптторг") не здійснювалась;

- здійснено розгляд адміністративним судом справи № 806/2505/17 за позовом Банку до сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису про припинення боржника з підстав порушення порядку його ліквідації. За результатом розгляду справи ухвалено постанову від 22.11.2017, що набрала законної сили, про відмову у задоволенні позовних вимог Банку, що унеможливлює звернення кредитора до господарського суду із аналогічним позовом і з тих же підстав, як належного способу захисту прав такого кредитора.

Судова палата у своїй постанові від 06.07.2022 також зауважила, що для правильного вирішення спору у цій справі обов`язковим є оцінка та дослідження судами факту:

1) наявності завданої кредитору (Банку) шкоди, що може полягати у сумі непогашеної заборгованості боржника у сумі 104 175,42 доларів США, яка виникла у зв`язку із невиконанням ТОВ "Промоптторг" своїх зобов`язань за Кредитним договором та підтверджена судовим рішенням у справі № 910/8301/16;

2) наявності протиправної поведінки відповідача-2 (власника майна боржника) та відпові-дача-1 (керівника та ліквідатора боржника) у здійснення ліквідації юридичної особи за рішенням власника (відповідача-2 в особі відповідача-1) із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, а також за встановлених апеляційним судом обставин їх обізнаності у наявності судового рішення у справі №910/8301/16, однак ухилення відповідача-1 при проведенні ліквідації юридичної особи від виконання цього рішення суду та вчинення ним в період ліквідації юридичної особи активних дій, спрямованих на його скасування;

3) наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювачів, що може полягати у тому, що вказані дії відповідачів призвели до неможливості погашення заборгованості боржника у сумі 104 175,42 доларів США, підтвердженої судовим рішенням у справі № 910/8301/16, оскільки внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість виконання вказаного судового рішення;

4) наявності та ступеня вини кожного з відповідачів окремо, при цьому враховуючи факт того, що рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації в добровільному порядку було прийняте відповідачем-2 в особі відповідача-1.

Виконуючи наведені у постанові від 06.07.2022 у цій справі вказівки Верховного Суду, що в силу приписів частини першої статті 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, господарські суди встановили, що:

- матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16. Натомість, матеріалами справи стверджено, що 14.11.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Промоптторг" прийнято рішення про припинення цієї юридичної особи шляхом її ліквідації у добровільному порядку відповідно до статей 110-111 ЦК України;

- законодавством встановлено певний загальний порядок ліквідації юридичної особи, дотримання якого покладено на ліквідаційну комісію (ліквідатора). Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не надано суду доказів надіслання/ направлення ним будь-яких заяв чи повідомлень до контролюючих органів за місцем обліку такого платника про ліквідацію ТОВ "Промоптторг"; не надано матеріалів інвентаризації майна чи затвердженого ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), дослідивши які можна було б встановити виконання ОСОБА_1 всіх дій з метою розшуку та забезпечення вимог кредиторів та погашення кредиторської заборгованості, в тому числі виконання судових рішень. У матеріалах справи відсутні також докази щодо затвердження та подання ліквідатором ліквідаційного балансу ТОВ "Промоптторг", дослідивши який можливо було б встановити факт наявності чи відсутності будь-якої заборгованості у ТОВ "Промоптторг" станом на момент ліквідації, а також відсутні довідки, запити, звернення до банківських установ для закриття рахунку, дослідження іншої бухгалтерської документації щодо визначення існування кредиторської заборгованості. На підтвердження вчинення дій щодо виявлення кредиторів ОСОБА_1 надана єдина виписка з ЄДР оприлюднення повідомлення щодо припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за період з 16.11.2016 по 16.11.2016, згідно якого строком для заявлення кредиторами вимог встановлено - 16.01.2017, що не є достатнім доказом вчинення відповідачем-1 як ліквідатором усіх необхідних дій. Будь-яких інших відомостей щодо перебування даної юридичної особи в стані припинення та про зняття її як платника податків з обліку контролюючих органів не зазначено;

- ліквідація юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням власника відбулася з порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство (чинному станом на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до порушення прав та інтересів позивача як кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними;

- до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 95 Закону про банкрутство щодо покладення солідарної відповідальності на власника, керівника та ліквідатора (голови ліквідаційної комісії), оскільки судова процедура банкрутства щодо боржника не здійснювалась. Належним способом захисту прав та інтересів Банку було б звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення ТОВ "Промоптторг" з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації (наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19). Разом з тим, за наслідками розгляду Житомирським окружним адміністративним судом справи №806/2505/17 за позовом Банку до Сектору державної реєстрації Лугинської РДА, Приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису про припинення ТОВ "Промоптторг" з підстав порушення порядку його ліквідації - постановою від 22.11.2017, що набрала законної сили, в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому предметом розгляду справи №806/2505/ 17 була правомірність дій саме державного реєстратора з вчинення реєстраційних дій з державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг", а не дії ОСОБА_1 як ліквідатора, на якого чинним законодавством покладено обов`язок належного проведення процедури припинення товариства в добровільному порядку. Таким чином, кредитор, майнові вимоги якого залишились незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку та процедури його добровільної ліквідації - не позбавлений права звернутись до суду із позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи-боржника.

Дослідивши визначені загальними нормами права (ЦК України) підстави щодо відшкодування позадоговірної шкоди без посилання на спеціальні положення нормативних актів у сфері банкрутства, суди попередніх інстанцій з`ясували, що у поведінці ОСОБА_1 наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме:

- наявність завданої позивачу шкоди в розмірі непогашеної заборгованості ТОВ "Промоптторг" у сумі 104 175,42 доларів США, яка виникла у зв`язку із невиконанням останнім рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16;

- протиправна поведінка відповідача-1, котра полягає у порушенні процедури ліквідації юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням власника, і, як наслідок, невиконанні останнім рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16;

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаною вище протиправною поведінкою відповідача-1 та фактом існування збитків у вигляді непогашеної заборгованості ТОВ "Промоптторг" у сумі 104 175,42 доларів США і 2442,62грн пені;

- наявність вини відповідача-1 презюмується та останнім не спростована.

Водночас у частині вимог до відповідача-2 (ТОВ "Новотекс-М") суди з`ясували, що останній, будучи засновником та єдиним учасником ТОВ "Промоптторг", вчинив усі дії у відповідності до положень статей 105, 110 ЦК України при вирішенні питання про припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача-2 відповідальності у цьому спорі.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи скаржника та наявність зазначеної ним підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відкриваючи касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд керувався тим, що єдиною підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 95 Закону про банкрутство та частини третьої статті 110, статей 623, 1166 ЦК України у подібних правовідносинах.

Втім, такі доводи скаржника є безпідставними, оскільки про необхідність дослідження обставин щодо наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення (застосування 1166 ЦК України), тобто підстав їх цивільно-правової відповідальності, виснував Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у цій справі, направляючи її (справу) на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому за змістом викладених у постанові від 06.07.2022 висновків Верховний Суд зазначив, що:

- у зв`язку з тим, що судова процедура банкрутства ТОВ "Промоптторг" не здійснювалась, правові підстави для застосування до спірних правовідносин солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону про банкрутство відсутні. Отже, подання кредитором після припинення боржника (без здійснення судової процедури його банкрутства) позову про стягнення заборгованості (незадоволених вимог) з власника та керівника (ліквідатора) такого боржника, як притягнення цих осіб до солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону про банкрутство, не є законним та ефективним способом захисту;

- якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації (наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19, а правові висновки щодо належності такого спору до господарської юрисдикції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18);

- у разі неможливості в силу вимог пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України розгляду господарським судом спору про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення юридичної особи - боржника (у зв`язку з розглядом такого спору судом іншої юрисдикції та наявністю за його результатом судового рішення про відмову у позові), суд має виходити з того, що кредитор, майнові вимоги якого залишились незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до суду із позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи - боржника.

Таких висновків у наведеній постанові Верховний Суд дійшов зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема щодо:

- здійснення добровільної ліквідації ТОВ "Промоптторг" (за рішенням власника) з порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України та частини першої статті 95 Закону про банкрутство (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин);

- обізнаності ліквідатора ТОВ "Промоптторг" із судовими рішеннями у справі №910/8301/16, а в цілому про існування кредиторської заборгованості, однак не виконанні передбаченого законом обов`язку щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство;

- наявності чинного рішення адміністративного суду у справі №806/2505/17 про відмову у позові Банку про визнання протиправним та скасування запису про припинення ТОВ "Промоптторг" з підстав порушення порядку його ліквідації, що унеможливлювало повторне звернення позивача за захистом своїх прав у належний спосіб до господарського суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав.

Наведене свідчить, що, з огляду на винятковість обставин цієї справи, правовий аналіз необхідності та можливості застосування до спірних правовідносин зазначених скаржником норм права було здійснено Верховним Судом у постанові від 06.07.2022, якою ця справа й передавалась на новий розгляд до суду першої інстанції, зокрема з метою врахування таких висновків.

Отже, доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 95 Закону про банкрутство, частини третьої статті 110, статей 623, 1166 ЦК України у подібних правовідносинах підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.

Натомість, доводи скаржника фактично стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин (щодо наявності у його діях складу цивільного правопорушення), встановлених попередніми судовими інстанціями під час розгляду цієї справи. Такі аргументи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

При цьому здійснене судами попередніх інстанцій правозастосування повністю узгоджується з наведеними вище висновками Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 у цій справі.

У зв`язку з тим, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновки щодо питання застосування вказаних скаржником норм права саме у спірних правовідносинах, заявлена підстава для касаційного оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердилася.

Як зазначалось, питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною другої якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду" (правова позиція, викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Таким чином, чинне законодавство України надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені, зокрема, в пункті 4 частини першої статті 296 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки після відкриття касаційного провадження у цій справі виявилося, що Верховний Суд у своїх постановах вже викладав висновки щодо питання застосування положень статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення місцевого господарського суду відповідно до таких висновків, касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю у відповідності до наведених вище вимог процесуального закону.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296, 300, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі № 906/308/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.І. Картере