Постанова

від 05.06.2024 по справі 601/2350/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 601/2350/22

провадження № 61-17919св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня 2023 року у складі судді Мочальської В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Гірського Б. О., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовувала тим, що вона працювала викладачем Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. З вересня 2022 року не читала свої дисципліни у зв`язку з відсутністю у неї годин у розкладі. 04 листопада 2022 року отримала лист-повідомлення відповідача про своє звільнення, 09 листопада 2022 року ознайомилася з наказом від 31 серпня 2022 року № 179-К про звільнення з роботи, а 10 листопада 2022 року отримала трудову книжку.

Вважала наказ про своє звільнення таким, що виданий із суттєвим порушенням законодавства, порушує її трудові права, оскільки жодних трудових строкових договорів вона не підписувала, проєкт строкового трудового договору їй не вручався. Її дисципліну не було скорочено, вона є у розкладі, її запропоновано іншим працівникам, які мають менший стаж роботи, не мають пільг та жодних професійних переваг (освіта, кваліфікація, стаж роботи, тощо). З наказом про звільнення її не ознайомлено, його копія не вручалася, письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні не видано, розрахунку не проведено. Також не видано трудової книжки. Трудові відносини фактично продовжуються, а договір автоматично перейшов у безстроковий. Звільнення з роботи відбулося в односторонньому порядку.

Вважала, що вона підлягає поновленню на роботі, а також слід стягнути на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела порушення роботодавцем її трудових прав. Між сторонами було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчився, а тому звільнення позивача відбулося правомірно.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо правомірності звільнення позивача, проте змінив мотивувальну частину рішення, оскільки вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору від 31 серпня 2022 року підтверджується контрактом від 31 серпня 2020 року, оскільки сторони уклали новий строковий трудовий договір, а не продовжували дію контракту, строк якого закінчився 31 серпня 2021 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі

№ 712/10591/21, від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц,

від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка подала до Верховного Суду відзив, у якому зазначила, що судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що відповідно до пункту 1.2 Положення «Про Фаховий коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка» коледж є структурним підрозділом Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка без права юридичної особи.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача музики Кременецького педучилища згідно з наказом від 09 вересня 1987 року № 157.

Відповідно до наказу від 06 березня 2020 року № 30 Кременецький педагогічний коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка перейменовано у фаховий коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з наказу ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31 серпня 2020 року № 158-К продовжено ОСОБА_1 , викладачу фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, термін роботи на посаді викладача з 01 вересня 2020 року до 31 серпня 2021 року на умовах укладеного з нею контракту. Підстава: заява ОСОБА_1 від 31 серпня 2020 року.

31 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 призначена на посаду викладача Кременецького педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка на строк з 01 вересня 2020 року до 31 серпня 2021 року. Цей контракт відповідно до пункту 6.7 укладений в двох примірниках, які зберігаються у кожної із сторін і мають однакову юридичну силу.

31 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила дозволу продовжити трудові відносини на посаді викладача циклової комісії музичних дисциплін на 0,7 ставки за строковим трудовим договором з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року. На цій заяві зазначено, що їй погоджено 516 год з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року: 1 семестр - з 01 вересня 2021 року до 31 грудня 2021 року - 299 год (1 ставка), 2 семестр - з 01 січня 2022 року до 31 серпня 2022 року - 217 год (0,5 ставки).

Згідно з витягом з наказу ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31 серпня 2021 року № 204-К продовжено ОСОБА_1 , викладачу фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, термін роботи на посаді викладача з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року за строковим трудовим договором. Підстава: заява ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року.

31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади викладача фахового коледжу у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці та копією витягу з наказу від 31 серпня 2022 року № 179-К. Підстава: наказ від 31 серпня 2021 року № 204-К.

09 листопада 2022 року начальник відділу кадрів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка направив ОСОБА_1 повідомлення про необхідність отримати трудову книжку у відділі кадрів або надати письмову згоду на направлення трудової книжки поштою. Додаток: копія наказу про звільнення від 31 серпня 2022 року.

ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом наказу 16 листопада 2022 року.

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серії № НОМЕР_3 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Дата видачі свідоцтва - 21 квітня 2022 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частинами першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною першою статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя статті 21 КЗпП України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц, (провадження № 61-15241св18), викладено висновок, за яким «Згідно із статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. Підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України). Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 703/2695/19 (провадження № 61-14979св20) зазначено, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України). Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд встановив, що ОСОБА_1 обіймала посаду викладача Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка за строковим трудовим договором з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Волевиявлення ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору підтверджується заявою від 31 серпня 2021 року, наказом від 31 серпня 2021 року № 204-К, записами в трудовій книжці.

Написавши заяву про продовження трудових відносин за строковим трудовим договором з 01 вересня 2021 до 31 серпня 2022, ОСОБА_1 виявила свою волю на укладення нового строкового трудового договору і на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, відповідач як одна із сторін трудового договору, заявив вимогу про припинення трудового договору, видавши наказ про звільнення позивача із 31 серпня 2022 року, тобто в останній день дії договору.

Таким чином, суди, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що між учасниками справи було укладено строковий трудовий договір (контракт), тому позивача правомірно звільнено у зв`язку із закінченням строку цього трудового договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення її на роботі, а також вимоги позову про виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, як похідної вимоги.

Апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що у 2022-2023 роках вона не підписувала жодних трудових договорів з відповідачем, тому вважала, що відповідно до пункту 6.2 контракту від 31 серпня 2020 року було продовжено трудові відносини, оскільки, як установив суд, 31 серпня 2021 року сторони уклали новий строковий трудовий договір, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року, наказом відповідача від 31 серпня 2021 року № 204-К, записами в трудовій книжці. Таким чином правильними є висновки апеляційного суду, що у цій справі не може застосовуватися пункт 6.2 контракту від 31 серпня 2020 року, укладеного між сторонами, оскільки строк дії цього контракту закінчився 31 серпня 2021 року та не продовжувався.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня

2023 року у незміненій частині та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська