Постанова

від 05.06.2024 по справі 363/2148/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 363/2148/22

провадження № 61-1845св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - головний державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Тетяна Сергіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року у складі судді Баличевої М. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. при закритті виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні вказаного державного виконавця перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 13 квітня 2022 року на підставі виконавчого листа № 363/577/17 від 09 лютого 2022 року, виданого Вишгородським районним судом Київської області на виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року, згідно якої зобов`язано ОСОБА_2 звільнити проїзд (прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення.

29 червня 2022 року головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої службиу Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

ОСОБА_1 вважає, що вказаним вище державним виконавцем постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року не виконана, паркан не знесено, у зв`язку із чим виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено безпідставно.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати дії головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. незаконними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 29 червня 2022 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що металевий паркан із сітки-рабиці на межі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був знесений, водночас наявний інший капітально збудований на фундаментній основі цільно-металевий паркан з профілю коричневого кольору, відомості про який відсутні в матеріалах судової справи № 363/577/17 та який належить відповідно до наявних документів іншій особі, а саме - ОСОБА_3 , яка не являється стороною - боржником по справі. Встановивши, що за місцем виконання судового рішення відсутній паркан з металевої сітки зеленого кольору без фундаменту, який підлягав знесенню, та те, що боржник ОСОБА_2 не перешкоджає стягувачу у виїзді (проходу) на дорогу загального призначення, у виконавця були відсутні правові підстави зобов`язувати особу, яка не являється боржником по справі, виконувати рішення суду, а боржника зобов`язувати знести паркан, який йому не належить, тому суд вважав постанову головного державного виконавця від 29 червня 2022 року про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 законною та обґрунтованою.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просила суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

03 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 363/577/17 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання звільнити земельну ділянку загального користування та знесення паркану та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_2 звільнити проїзд (прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

09 лютого 2022 року Вишгородським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист № 363/577/17.

13 квітня 2022 року головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої службиу Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. на виконання виконавчого листа № 363/577/17 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

29 червня 2022 головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У вказані постанові зазначено, що «07 червня 2022 головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. був здійснений виїзд до домоволодіння АДРЕСА_1 для перевірки виконання /невиконання рішення суду щодо знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення.

При огляді території домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , було встановлено, що на межі земельних ділянок стоїть високий паркан з металопрофілю завдовжки більш ніж 20 метрів. Встановити, в якій саме частині і який саме паркан підлягає знесенню, неможливо. Про що було складено відповідний акт.

За вх. № 1983/02-28/1 13 червня 2022 року до Вишгородського відділу ДВС надійшла пояснювальна записка від ОСОБА_2 про те, що він до 2020 року був власником двох земельних ділянок, а саме площею 0,8001 га, кадастровий номер 3221886400:36:096:0153, та площею 0,5116 га, кадастровий номер 3221886400:36:096:0154, які знаходяться за адресою: с. Новосілки Вишгородський район, Київська область.

05 лютого 2020 року зазначені земельні ділянки ним було продано. Аби металевий паркан із сітки-рабіци на межі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не став проблемою у відносинах з сусідкою для нового власника ділянок, ОСОБА_2 демонтував цей паркан. Боржник ОСОБА_2 наполягає на тому, що виконав рішення суду.

За вх. № 1984/02-28/1 13 червня 2022 року до Вишгородського відділу ДВС надійшла пояснювальна записка від ОСОБА_3 , власниці вищезазначених земельних ділянок, які вона придбала через публічний аукціон 05 лютого 2020 року.

ОСОБА_3 пояснює, що попередній власник ( ОСОБА_2 ) дійсно демонтував сітчастий металевий паркан, а вона в 2021 році встановила новий паркан з металопрофілю за межовими знаками відповідно до проектно-кошторисної документації та додала ксерокопії кошторису та Актів про проведення роботи по встановленню парканів.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки площею 0,8001 га, кадастровий номер 3221886400:36:096:0153, та площею 0,5116 га, кадастровий номер 3221886400:36:096:0154, які знаходяться за адресою: с. Новосілки Вишгородський район, Київська область, належать ОСОБА_3 .

Для встановлення всіх обставин справи головним державним виконавцем було здійснено ознайомлення з матеріалами судової справи № 363/577/17 та встановлено, що відповідно до наявних фотоматеріалів в справі знесенню підлягав металевий сітчастий паркан зеленого кольору без фундаменту, який міститься в фото таблицях матеріалів судової справи.

Виїздом державного виконавця за місцем виконання рішення встановлено відсутність вищевказаного паркану. Натомість встановлено наявність капітально збудованого на фундаментній основі цільно-металевого паркану з профілю коричневого кольору, відомості про який відсутні в матеріалах судової справи, та який належить ОСОБА_3 , яка не являється стороною - боржником по справі № 363/577/17».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини першої, частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Встановлено, що на виконанні Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходився виконавчий лист № 363/577/17, виданий 09 лютого 2022 року Вишгородським районним судом Київської області, відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_2 звільнити проїзд (прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення.

Боржником у виконавчому листі визначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13 квітня 2022 року головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої службиу Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на виконання вказаного виконавчого документа.

29 червня 2022 головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що металевий паркан із сітки-рабиці на межі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був знесений, водночас наявний інший капітально збудований на фундаментній основі цільно-металевий паркан з профілю коричневого кольору, відомості про який відсутні в матеріалах судової справи № 363/577/17, та який належить відповідно до наявних документів іншій особі, а саме - ОСОБА_3 , яка не являється стороною - боржником по справі. Встановивши, що за місцем виконання судового рішення відсутній паркан з металевої сітки зеленого кольору без фундаменту, який підлягав знесенню, та те, що боржник ОСОБА_2 не перешкоджає стягувачу у виїзді (проходу) на дорогу загального призначення, у виконавця були відсутні правові підстави зобов`язувати особу, яка не являється боржником по справі виконувати рішення суду, а боржника зобов`язувати знести паркан, який йому не належить, тому суд вважав постанову головного державного виконавця від 29 червня 2022 року про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 законною та обґрунтованою.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди керувалися виключно даними, які містяться в оскарженій постанові державного виконавця від 29 червня 2022 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 судами не витребувані та не досліджені, копії вказаних матеріалів у справі відсутні.

При цьому судами не перевірені викладені у постанові державного виконавця доводи щодо відчуження боржником ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:096:0153, 3221886400:36:096:0154 ОСОБА_3 та не досліджено питання щодо можливості заміни боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Будь-які документи, які підтверджують перехід права власності на вказані земельні ділянки до ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутні.

Також судами не надано належної оцінки тому, що у виконавчому листі № 363/577/17 та, відповідно, у резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 363/577/17 не зазначено, який саме залізний паркан (з металевої сітки зеленого кольору без фундаменту або цільно-металевий паркан з профілю коричневого кольору на фундаментній основі) зобов`язано судом знести боржника, а з заявою про роз`яснення судового рішення ані державний виконавець, ані учасники виконавчого провадження до суду не звертались.

Разом із тим державний виконавець самостійно витлумачив резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 363/577/17 в цій частині, правомірність чого суди попередніх інстанцій не дослідили.

Крім того, судами не досліджені відповідні акти щодо виконання виконавчого листа № 363/577/17, складені державним виконавцем, зокрема акт, яким встановлено, що на межі земельних ділянок стоїть високий паркан з металопрофілю завдовжки більш ніж 20 метрів. В матеріалах справи такі акти відсутні.

Також судами не досліджені та відсутні в матеріалах справи документи, на які посилається в оскаржуваній постанові державний виконавець як на підтвердження встановлення саме ОСОБА_3 у 2021 році цільно-металевого паркану з профілю коричневого кольору на фундаментній основі.

Крім того, судами не досліджені та відсутні в матеріалах справи пояснювальні записки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на які посилається в оскаржуваній постанові державний виконавець. При цьому вказані особи судом в якості свідків не допитані, ОСОБА_2 (боржник у виконавчому провадженні) в якості заінтересованої особи судом не залучений.

При таких обставинах судами попередніх інстанцій не було достеменно встановлено, чи дійсно паркан, який зазначений у резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 363/577/17, був знесений, і чи дійсно на його місці ОСОБА_3 був встановлений інший паркан (цільно-металевий з профілю коричневого кольору на фундаментній основі).

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, тому висновки суду апеляційної інстанції не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони є передчасними і не відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року скасувати.

Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т. С. при закритті виконавчого провадження № НОМЕР_1 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов