Ухвала

від 31.05.2024 по справі 935/234/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

31 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 935/234/24

Провадження № 61-6516ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Кока Валентина Аркадіївна (далі - адвокат),

на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 лютого 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 3 квітня 2024 року

у справі за заявою керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради (далі - позивач) про забезпечення позову

у справі за позовом позивача до Житомирської обласної військової адміністрації та скаржниці про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки та

в с т а н о в и в :

1. 29 квітня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені поштовий індекс, номери засобів зв`язку особи, яка подає касаційну скаргу, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.3. Тому адвокат зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

4.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мала повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

4.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказала про наявність або відсутність у неї електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет не подала. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнена, бо подала цю скаргу поштою. Також у касаційній скарзі адвокат не зазначила поштовий індекс і номери засобів зв`язку скаржниці. Тому має вказати такі відомості.

5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. Адвокат в інтересах скаржниці у касаційній скарзі не вказала дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та не надала докази на підтвердження цього, якщо такі докази у неї є.

6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Адвокат до касаційної скарги додала, зокрема, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) копію оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, однак не зазначила її у переліку письмових матеріалів, що додаються до цієї скарги.Крім того, додатками до касаційної скарги зазначила: примірники касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, документи, що посвідчують повноваження представника, а також докази сплати судового збору.

6.2. До копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи адвокат не додала долучені до цієї скарги копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, посвідчення адвоката, ордера на надання правничої (правової) допомоги, платіжної інструкції від 25 квітня 2024 року № 0.0.3610638699.1 і постанови Житомирського апеляційного суду від 3 квітня 2024 року. Вказані документи адвокат надала виключно для суду. Проте ЦПК України не передбачає для учасника справи, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Останні мають право висловитися щодо належності підтвердження повноважень на представництво інтересів скаржниці й оплати судового збору. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргуразом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такі кабінети, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.

6.3. З огляду на вказане скаржниця має подати до суду копії усіх додатків, які вона не надала раніше, відповідно до кількості учасників справи.

7. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

8. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

9. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

10. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

11. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат має зареєструвати електронний кабінет, після чого матиме можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

12. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

13. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці або адвокату. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

Керуючись статтями 14, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 лютого 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 3 квітня 2024 року у справі за заявою керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради про забезпечення позову до Житомирської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима