Ухвала

від 03.06.2024 по справі 592/19723/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 592/19723/23

Провадження № 1-кп/761/2734/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000424 від 25.04.2023, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Терни Недригайлівського району, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 22023000000000424 від 25.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , яке мотивоване тим, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, раніше враховані при застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вирішенні питання про продовження цього запобіжного заходу ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати, а менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать ненастання існуючих ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_7 , оскільки ризики наведені прокурором не доведені та просив застосувати до свого підзахисного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, інші матеріали кримінального провадження наявні у розпорядженні суду, суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з обвинувального акту ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

До обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу та подовження строку його дії слідчими суддями неодноразово перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Наразі ОСОБА_7 набув вже статус обвинуваченого та обґрунтованість висунутого обвинувачення має перевірятися судом в ході подальшого судового розгляду.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

А тому, суд не має підстав вважати, що доводи прокурора про наявність у нього достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

Також судом при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються дані щодо особи обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, що підтверджує наявність в останнього відносно сталих соціальних зв`язків.

Разом із тим, на момент вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судами раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, при неодноразовому вирішенні питання про доцільність продовження строку дії заходів забезпечення, під час досудового розслідування судами, враховувались існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_7 , передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, однак ретельнішу оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх дослідження та вивчення змісту.

Також, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованих дій, фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінального правопорушення, усвідомлення обвинуваченим, що в разі доведення винуватості йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, продовження вчинення кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків.

На переконання суду ненастання вказаних ризиків зумовлене саме застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_7 протягом всього досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_7 , наявність постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Крім того, суд, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому діяння, дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси конкретної особи, та про відсутність у зв`язку з цим підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зважаючи на наведене, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу у в вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого.

Відповідно до положень ч.4 ст.183; ч.4 ст.199 КПК України, враховуючи фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінального правопорушення, відсутні правові підстави для визначення розміру застави.

Строк дії ухвали слід встановити 60 днів.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 314-316, 376 КПК України, суд

П ОСТ А Н О В И В :

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів по 01 серпня 2024 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження стоку дії запобіжного заходу встановити 60 днів, тобто по 01 серпня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а собою, яка тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголосити о 08 год. 05 хв. 06.06.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3