Рішення

від 07.06.2024 по справі 340/1256/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1256/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) клопотання про витребування доказів в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства "Удача" (28622, с. Ганно-Требинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 2, ЄДРПОУ 36735088)

до відповідача Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (28624, с. Інгульське, Устинівський р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 5, ЄДРПОУ 08680264)

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати з дня видання наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2021 р. №4048/5 про реорганізацію державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)", шляхом приєднання.

Ухвалою судді від 18.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" код ЄДРПОУ 08680264, розташоване за адресою: Центральна, 5, с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, 28624, являється боржником позивача - Приватного підприємства «Удача», код ЄДРПОУ 36735088, адреса реєстрації Центральна, 2, с Ганно-Требинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область, 28622.

У зведеному виконавчому провадженні № 66889070 з боржника на користь позивача згідно з судовими наказами з 20.09.2021 р. стягуються кошти у розмірі 14 220 035,00 грн.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 р. № 3114/5 затверджено Статут ДІЇ "СГ підприємство ДКВС України (№37)", відповідно до п. 1.1. якого ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" засновано на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України, що здійснює управління ним безпосередньо або через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2021 р. №4048/5 прийнято рішення про реорганізацію державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)", шляхом приєднання.

Оскаржуваний наказ, на думку позивача, став причиною:

- відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;

- відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати);

- відчуження майна на підставі безвідплатного правочину;

- відчуження майна на користь пов`язаної особи (на користь власної юридичної особи);

- відсутність після відчуження майна у боржника іншого майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Позивач вважає саме ці обставини вирішальними при доведенні протиправності наказу, адже їх наявність, на його думку, свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника, оскільки боржник ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37), в результаті реорганізації позбувся всього майна та статусу юридичної особи, що унеможливлює виконання судового рішення, порушує право позивача на отримання боргу та звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, процес реорганізації ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37) здійснено з порушенням встановленої нормативно-правовими актами процедури такої реорганізації та з метою уникнення цивільної відповідальності. Оскаржуваний наказ відповідача став причиною створення умов, за яких не лише порушено право позивача, а й фактично унеможливлено стягнення боргу з реорганізованого цим наказом підприємства.

03.04.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач вказав, що наказом Міністерства юстиції від 11.11.2021 №4048/5 «Про реорганізацію державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37) шляхом приєднання» встановлено реорганізувати державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» (код згідно ЄДРПОУ 08680230), розташованого за адресою: вулиця Центральна, будинок 5, село Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, 28624, шляхом приєднання до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» (код згідно з ЄДРПОУ 08680230), розташованого за адресою: село Зіркачі, Кагарлицький район, Київська область, 09214 (далі - Наказ Міністерства юстиції № 4048/5 / оскаржуваний Наказ).

Відповідач зазначає, що представник позивача в адміністративному позові помилково посилається на пункт 12 Положення №228 та абзац 2 частини третьої статті 44 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», оскільки перелічені норми регулюють порядок утворення, ліквідації, реорганізації територіальних органів Міністерства юстиції, а не державних підприємств суб`єктами управління яких є Міністерство юстиції.

Вважаючи відсутнім порушене право позивача, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Удача" (28622, с. Ганно-Требинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 2, ЄДРПОУ 36735088) є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні №66889070, де боржником є державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» (код згідно ЄДРПОУ 08680230).

Наказом Міністерства юстиції від 11.11.2021 №4048/5 «Про реорганізацію державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37) шляхом приєднання» встановлено реорганізувати державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» (код згідно ЄДРПОУ 08680230), розташованого за адресою: вулиця Центральна, будинок 5, село Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, 28624, шляхом приєднання до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» (код згідно з ЄДРПОУ 08680230), розташованого за адресою: село Зіркачі, Кагарлицький район, Київська область, 09214 (далі - Наказ Міністерства юстиції № 4048/5 (оскаржуваний Наказ).

Відповідно до п.2 оскаржуваного Наказу, утворено комісію з реорганізації. Пунктом 3 оскаржуваного Наказу встановлено строк для заявлення вимог кредиторів - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення (реорганізації) (а.с.12-14).

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені критерії є вимогами для органу державної влади та посадових осіб, які приймають рішення або вчиняють дії, недотримання яких несе встановлену законом відповідальність.

Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику в тому числі, з питань у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відповідно до пункту 2 Положення № 228 Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення № 228 Мін`юст з метою організації своєї діяльності організовує планово-фінансову роботу в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктом 13-1 пункту 12 Положення №228 Міністр утворює уповноважені органи з питань пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, заклади освіти, заклади охорони здоров`я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи та організації, утворені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби, в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, застосовує заходи заохочення та притягує до дисциплінарної відповідальності, вносить подання щодо представлення до відзначення державними нагородами України, а також затверджує їх положення (статути).

Отже, Міністерство юстиції є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Організація, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-УІ (далі - Закон № 3166-УІ).

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 8 Закону № 3166-УІ Міністр як керівник міністерства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-У (далі - Закон №185-У).

Відповідно до статті 1 Закону № 185-У управління об`єктами державної власності -здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 4 Закону № 185-У суб`єктами управління об`єктами державної власності є: міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Пунктом першим частини першої статті 6 Закону № 185-У передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України Закон України» від 23.06.2005 № 2713-ІУ (далі-Закон № 2713-ІУ).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 13 Закону № 2713-ІУ створення, реорганізація і ліквідація підприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, а тому оскаржуваний наказ прийнято уповноваженою особою.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема: державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Відповідно до частини першої статті 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 794-УІІ, на яку посилається позивач, Міністерство, що здійснює прямий або опосередкований контроль над суб`єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу або на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб`єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб`єктів господарювання, самостійно та незалежно, за принципами відкритості та прозорості, відповідальності за прийняті рішення. Такі права не поширюються на управління і розподіл потужностей та інвестиційне планування, що належить до компетенції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу.

Виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України приймаються рішення щодо управління корпоративними правами, що належать державі та стосуються:

- реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення) або ліквідації таких суб`єктів господарювання чи господарських організацій;

- правочинів, наслідком яких може бути припинення права господарського відання на майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу або передачі електричної енергії, таких суб`єктів господарювання або господарських організацій;

- внесення до статуту таких суб`єктів господарювання або господарських організацій змін, що стосуються мети, предмета, основних напрямів їх діяльності;

- затвердження частини чистого прибутку таких суб`єктів господарювання або господарських організацій, яка має бути спрямована на виплату дивідендів.

З огляду на те, що державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" не є суб`єктом господарювання, який діє на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу або на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, норми частини третьої статті 44 Закону № 794-УІІ на досліджувані правовідносини не розповсюджуються.

У своєму позові позивач посилається на те, що після проведеної реорганізації відбулись певні події: у зведеному виконавчому провадженні зняті арешти з майна державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", а також здійснені інші дії, що вплинули на інтереси позивача.

Відповідно до довідки з Департаменту з питань судової роботи від 27.03.2024 року (датованої вже після звернення позивача до суду з цим позовом), процедура реорганізації триває, передавальний акт не затверджений.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ прийнятий уповноваженою особою, на підставі закону, та сам по собі права позивача не порушує.

Опис же подій, які відбулись у межах виконавчого провадження щодо, звільнення майна з-під арешту та заборон, тощо, не свідчать про протиправність наказу про реорганізацію.

У випадку якщо позивач вважатиме, що такими діями порушені його права, він не позбавлений права звертатися з позовом та доводити такі обставини у кожному конкретному випадку.

Суд звертає увагу позивача, що його доводи зводяться до посилань на наявність порушень, допущених в процедурі подальшої реалізації оскаржуваного наказу (відчуження майна, тощо). Однак такі аргументи предмету даного спору не стосуються.

Щодо посилання на те, що у даному випадку має місце вчинення власником майна правочину з його розпорядження з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника (зловживання правом власності), оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора суд вказує наступне.

Оскаржуваним наказом встановлено строк для звернення кредиторів з вимогами до боржника, а тому позивач не був позбавлений тих прав, про які він веде мову у позові.

Посилання позивача на якісь подальші зауваження щодо дій або рішень, вчинених в ході самої реорганізації, не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки стосується дій, вчинених вже після його прийняття, а тому на його легітимність не впливає.

Суд вважає, що оскаржуваний наказ про реорганізацію прийнято в межах повноважень Міністерства юстиції з метою реалізації покладених функцій, прав позивача він не порушує, а тому в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.ї

У період з 01.05.2024 року по 31.05.2024 року суддя Дегтярьова С.В. не здійснювала правосуддя, а тому повний текст судового рішення виготовлено після цього періоду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА