Рішення

від 18.04.2024 по справі 400/919/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р. № 400/919/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Довжук А.А., представника відповідача Єремєєва С.О. адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Радсад" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2023 № 1058714290701, № 1059114290701,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «РАДСАД» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т. 3, арк. 89-91), просило:

визнати протиправним та скасувати прийняте 10,11.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 1058714290701;

визнати протиправним та скасувати прийняте 10.11.2023 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 1059114290701.

На обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність відповідачем фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства та, відповідно, на безпідставність збільшення Управлінням суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість і застосування до позивача штрафу.

Управління позов не визнало з підстав, що наведені у відзиві (т. 3, арк. 94-101).

Товариство подало відповідь на відзив (т. 3, арк. 117-124). Правом подати заперечення позивач не скористався.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги позову підтримала, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом, з 12.09.2023 до 09.10.2023 посадові особи Управління провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.03.2017 до 30.06.2023, а також щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 до 30.06.2023, результати якої оформили актом від 16.10.2023 № 9725/14-29-07-01/00413989 (далі Акт, т. 1, арк. 22-184).

Згідно з висновками Акта, Товариство, серед іншого, порушило:

1.Пункт 189.1 статті 189, пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3, підпункт «г» пункту 198.5 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 842 193 грн.

2.Пункт 201.1, пункт 201.7, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у тому, що Товариство не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за операціями, що не є господарськими операціями платника податку відповідно до вимог пункту 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, з урахуванням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Це порушення призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 2 510 390 грн.

Ці висновки Управління, за результатами розгляду заперечень Товариства, не змінило (т. 1, арк. 185-204, 205-248).

Акт містить твердження про неподання Товариством певних документів, відсутність яких, на думку Управління, свідчить про вказані вище порушення (стор. 20, 23, 57 Акта). Суд зауважив, що до заперечень на Акт позивач додав документи, що мають відношення до відповідних обставин (позиції 1-11 у переліку додатків).

10.11.2023 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 1058714290701, яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 123.1, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Товариства з податку на додану вартість на 1 052 741,25 грн, з яких 842 193 грн податкове зобов`язання, 210 548,25 грн штраф (далі ППР № 1, т. 1, арк. 249-251).

2. № 1059114290701, яким попередило Товариство про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні на загальну суму постачання 2 510 390 грн (ПДВ 502 078 грн) та застосувало штраф в сумі 3 400 грн (далі ППР № 2, т. 1, арк. 252-254). Відповідно до розрахунку до ППР № 2, за порушення, що були вчинені у травні 2021 року (сума постачання 1 910 090 грн), штрафні санкції не були застосовані; за порушення, що були вчинені в січні 2019 року (сума постачання 600 300 грн), штрафні санкції були застосовані в максимальному розмірі, встановленому останнім абзацом пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, - 3 400 грн.

Товариство подало скаргу на податкові повідомлення-рішення (т. 2, арк. 1-20), яку Державна податкова служба України залишила без задоволення (т. 2, арк. 21-30).

Згідно з висновками Акта, сума заниження податку на додану вартість 842 193 грн (ППР № 1) складається з:

340 115 грн ПДВ, що був задекларований Товариством у вересні, грудні 2019 року, січні, грудні 2020 року у зв`язку з придбанням робіт у ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» (стор. 28-70 Акта). На думку Управління, позивач безпідставно задекларував податковий кредит. Суд зауважив, що існують розбіжності між вказаним у пункті 1 висновків Акта та інформацією, викладеною на стор. 27, 58, 70 Акта, в частині податкових періодів і відповідних сум податкового кредиту;

502 078 грн сума, на яку Товариство мало збільшити податкові зобов`язання з ПДВ (січень 2019 року 120 060 грн, травень 2021 року 382 018 грн) на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (стор. 17-24 Акта).

Висновки про завищення Товариством податкового кредиту на загальну суму 340 115 грн Управління обґрунтувало таким.

Згідно з Актом, у 2019-2020 роках позивач уклав з ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» 6 договорів, відповідно до яких ТОВ «ГРАДМАРІН ЮГ» мало виконати певні роботи (стор. 29-35 Акта).

Під час перевірки Товариство надало 8 актів приймання виконаних будівельних робіт (стор. 35-51 Акта). Загальна сума ПДВ, що вказана в актах, - 340 115 грн.

Наявність зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 340 115 грн Актом підтверджена; інформація про проведені сторонами розрахунки наявна (стор. 54-56 Акта).

На стор. 57 Акта Управління вказало, що «… станом на 09.10.2023 до перевірки не було надано … завірених копій документів: договорів, додаткових угод, специфікацій, видаткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень та картки по рахунку №631 по зазначеному контрагенту, про що складено акт від 09.10.2023 №965/14-29-07-01/00413989 …».

З цього приводу суд зазначив таке.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином засвідчені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчена підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 85.6 статі 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Акт від 09.10.2023 № 965/14-29-07-01/00413989 (копія якого додана до відзиву, т. 3, арк. 109) вимогам, що встановлені підпунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, не відповідає, тому не визнаний судом як допустимий та достовірний доказ.

До того ж, навіть за умови доведеності факту відмови Товариства надати посадові (службовій) особі контролюючого органу копії документів, цей факт жодним чином не вплинув би прийняття податкових повідомлень-рішень.

Незаконність декларування Товариством податкового кредиту в сумі 340 115 грн, згідно з Актом, відповідач обґрунтував тим, що:

«… при використанні, як зазначено у … актах, підрядником ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» матеріалів у значній кількості на загальну суму 1192579 грн, до перевірки не було надано жодних товарно-транспортних накладних, подорожніх листів щодо перевезення вищезазначених ТМЦ, сертифікатів якості/походження ТМЦ, паспортів виробників продукції …» (стор. 54 Акта);

позивач не надав « … листів ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» щодо працівників підприємства, які будуть виконувати роботи в АТ «РАДСАД», та переліку матеріалів та інструментів, необхідних для виконання зазначених робіт (послуг), журналів (книг) обліку через проходження контрольно-пропускний пункт робітників ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» та переміщення матеріалів та інструментів, транспорту за весь період виконання робіт (надання послуг) …» (стор. 57 Акта);

ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ», про що свідчать зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, а також інформація щодо самого підрядника (відсутність об`єктів оподаткування, мала чисельність працівників тощо), відповідні роботи придбало у ТОВ «ТСК ГРУПП УКРАЇНА» …». ТОВ «ТСК ГРУПП УКРАЇНА», виходячи з наявної податкової інформації щодо цього платника податків, також, за твердженнями Управління, не мало можливості виконати відповідні роботи (стор. 58-59 Акта).

Відповідач вказав, що «… в зв`язку з відсутністю факту (джерела) законного введення в обіг ТМЦ та відсутністю реального задекларованого виробництва, відсутністю у ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» необхідних, виходячи із специфіки операції, матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення даної операції з постачання ТМЦ та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження здійснення ним операцій з постачання вищенаведених робіт та матеріалів, ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» здійснено лише документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись, тим самим надано податкову вигоду іншим особам …» (стор. 62 Акта).

Також в Акті зазначено, що «… відсутня інформація щодо місць навантаження та розвантаження товару. У зв`язку з чим не можливо ідентифікувати куди саме прибув товар, яким автотранспортом, спосіб доставки від вищенаведених постачальників …» (стор. 65 Акта); у договорах «… відсутнє будь-яке посилання на документ, що підтверджує повноваження представника, тобто укладеними договорами з постачальником не визначалися ані документи, що підтверджують повноваження представника або коло осіб, які можуть отримувати від імені АТ «РАДСАД» товарно-матеріальні цінності. Також, будь-яких актів органу юридичної особи «АТ «РАДСАД») щодо повноважень осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей до перевірки надано не було … не надано журнал обліку довіреностей …» (стор. 66 Акта).

З урахуванням викладеного контролюючий орган дійшов висновку, що первинні документи, які надав позивач, не підтверджені реальним рухом активів між Товариством і ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ», отже, не є достовірними, а господарська операція «… по ланці постачання не відбулася …».

Суд визнав наведені доводи недостатніми для тверджень про те, що Товариство порушило пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

1.Зміст господарських зобов`язань визначений умовами відповідних договорів, і в цих умовах відсутній обов`язок підрядника передати замовнику товарно-транспортні накладні, подорожні листи, сертифікати якості/походження ТМЦ, паспорти виробників продукції. Відповідно, посилання в Акті на відсутність у позивача цих документів як на підставу для заперечення господарської операції суд відхилив.

2.Відсутність листів підрядника з інформацією про його працівників, які мали виконувати роботи на об`єкті позивача, про перелік матеріалів та інструментів, відсутність у замовника певних документів з відомостями про переміщення товарно-матеріальних цінностей підрядника, транспорту підрядника, пропуск працівників підрядника на територію Товариства тощо не спростовує ані факту виконання робіт і проведення розрахунків за них, ані достовірність первинних документів, що були відображені в бухгалтерському обліку позивача.

3.Незрозуміло, про які місця навантаження та розвантаження товару мав повідомити позивач посадових осіб Управління. У Товариства відсутній обов`язок володіти інформацією про обставини доставки його контрагенту третіми особами тих товарно-матеріальних цінностей, що були використані під час виконання відповідних робіт, тим більше відсутній обов`язок мати та зберігати відповідні первинні документи.

4.Довід Управління про те, що у договорах мала бути інформація про реквізити документів, що уповноважують представників Товариства отримувати від контрагента товарно-матеріальні цінності, суд відхилив як такий, що не ґрунтується на нормах законодавства. Крім того, Товариство не отримувало від контрагента товарно-матеріальні цінності, оскільки зміст господарських операцій полягав в отриманні результатів виконаних робіт, і факт такого отримання підтверджений відповідними актами, які з боку Товариства підписав генеральний директор.

5.У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту. Актом (стор. 57-59) встановлено, що податкові накладні ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА», і податкові накладні ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» були зареєстровані в ЄРПН, тому Товариство на законних підставах відобразило відповідні суми ПДВ у складі податкового кредиту.

6.У постанові від 14.03.2023 у справі № 640/12206/19 Верховний Суд, зокрема, зазначив: «…правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, з яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненою операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів …». Такі факти перевіркою не встановлені.

У пункті 47 постанови від 19.04.2023 у справі № 420/20757/21 Верховний Суд вказав: «Так, визначальною ознакою господарською операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків». Суд врахував, що у посадових осіб Управління під час перевірки була можливість пересвідчитися у тому, що передбачені договорами роботи були виконані; протилежних висновків Акт не містить.

У постанові від 05.09.2023 у справі № 280/4485/19 Верховний Суд зазначив: «… податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій. Переконання контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належним та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальника позивача та дослідження первинних документів … Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правого характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу …». Інформації про те, що відносно постачальника позивача було проведено контрольний захід (зустрічна звірка, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України), Акт не містить

Крім того, суд зауважив, що в Акті та у ППР № 1 викладена суперечлива інформація щодо податкових (звітних) періодів, у яких, на думку контролюючого органу Товариство занизило суму податкових зобов`язань (в результаті завищення сум податкового кредиту). Так, загальна сума податкового кредиту позивача за операціями з ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ» - 340 115 грн.

На стор. 27, 28, 58,70 Акта вказано, що завищення податкового кредиту на загальну суму 340 115 грн відбулося у такі звітні (податкові) періоди: червень 2019 року 4 383 грн, серпень 2019 року 38 500 грн, жовтень 2019 року 50 000 грн, листопад 2019 року 87 252 грн, грудень 2019 року 92 613 грн, січень 2020 року 41 967 грн, серпень 2020 року 25 400 грн.

На стор. 57-58 Акта міститься інформація про податкові накладні ТОВ «ГРАНДМАРІН ЮГ»:

1.Червень 2019 року ПДВ 4 383,33 грн (декларація за червень 2019 року).

2.Серпень 2019 року ПДВ 38 500 грн (декларація за серпень 2019 року).

3.Жовтень 2019 року 3 ПН, загальна сума ПДВ - 137 251,53 грн, грудень 2019 року 3 ПН, загальна сума ПДВ 92 613,22 грн, всього 229 864,75 грн. Суму 229 864,75 грн Товариство, згідно з Актом, заявило у декларації за жовтень 2019 року (50 000 грн), за листопад 2019 року (87 252 грн), за грудень 2019 року 92 613 грн.

4.Січень 2020 року ПДВ 41 966,67 грн (декларація за січень 2020 року).

5.Серпень 2020 року 2 ПН, загальна сума ПДВ 25 400 грн (декларація за серпень 2020 року).

При цьому, на стор. 158 Акта (пункт 1 висновків) та у ППР № 1 (і у розрахунку до нього) зазначено, що податок на додану вартість Товариство занизило у таких звітних (податкових) періодах:

1.Вересень 2019 року 42 883 грн.

2.Грудень 2019 року 229 865 грн.

3.Січень 2020 року 41 967 грн.

4.Жовтень 2020 року 25 400 грн.

Отже, висновки Акта (вересень 2019 року - сума 42 883грн, грудень 2019 року сума 229 865 грн, жовтень 2020 року сума 25 400 грн) не відповідають встановленим під час перевірки обставинам, тому прийняте за цими висновками ППР № 1 (в частині збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на 340 115 грн та застосування штрафу в сумі 85 028,75 грн) не може бути визнано правомірним.

Висновки про те, що Товариство не задекларувало податкові зобов`язання у загальній сумі 502 078 грн (120 060 + 382 018), не склало та не зареєструвало податкові накладні на загальну суму 2 510 390 грн Управління обґрунтувало таким.

У грудні 2018 року Товариство уклало з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області договір купівлі-продажу (приватизації) об`єкта державної власності майнового комплексу колишнього піонерського табору що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, слище Радісний Сад, вул. Миру, 1А (далі об`єкт). Після сплати позивачем обумовленої договором суми 720 360 грн (ПДВ 120 060 грн) об`єкт було передано за актом приймання-передачі, і за позивачем було зареєстровано право власності. Ці події відбулися у січні 2019 року. Суму 120 060 грн Товариство задекларувало у складі податкового кредиту з ПДВ за січень 2019 року. Перевіркою було встановлено, що «… за період з 14.01.2018 (з дати державної реєстрації) по 30.06.2023 АТ «РАДСАД» не здійснював фінансово-господарську діяльність на нежитловому об`єкту за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний Сад, вулиця Миру, будинок 1А. До перевірки не надано документів щодо використання зазначеного об`єкта в господарській діяльності платника та отримання доходів від експлуатації зазначеного об`єкта нерухомості …». Також в Акті вказано, що «… станом на 09.10.2023 до перевірки не було надано документів щодо використання зазначеного об`єкта нерухомості в господарській діяльності платника, а також завірених належним чином копій по взаємовідносинам з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, про що складено акт від 09.10.2023 № 965/Ї14-29-07-01/00413989 …».

З посиланням на підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (визначення господарської діяльності), підпункт «г» пункту 198.5 статті 198, пункт 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, Управління дійшло висновку, що у Товариства у січні 2019 року виникло податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 120 060 грн.

У квітні 2021 року Товариство уклало з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях договір купівлі-продажу (приватизації) об`єкта державної власності (об`єкта малої приватизації соціально-культурного призначення), проданого шляхом викупу, - готелю, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний Сад, вул. Миру, 9Б, та перебуває на балансі Товариства. Після сплати позивачем обумовленої договором суми 2 292 108 грн (ПДВ 382 018 грн) об`єкт було передано за актом приймання-передачі, і за позивачем було зареєстровано право власності. Ці події відбулися у травні 2021 року. Суму 382 018 грн Товариство задекларувало у складі податкового кредиту з ПДВ за травень 2021 року. Перевіркою було встановлено, що «… за період з 18.05.2021 (з дати державної реєстрації) по 30.06.2023 АТ «РАДСАД» не здійснював фінансово-господарську діяльність на нежитловому об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . До перевірки не надано документів щодо використання зазначеного об`єкта в господарській діяльності платника та отримання доходів від експлуатації зазначеного об`єкта нерухомості …». Також в Акті вказано, що «… станом на 09.10.2023 до перевірки не було надано документів щодо використання зазначеного об`єкта нерухомості в господарській діяльності платника, а також завірених належним чином копій по взаємовідносинам з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, про що складено акт від 09.10.2023 № 965/Ї14-29-07-01/00413989 …».

З посиланням на підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (визначення господарської діяльності), підпункт «г» пункту 198.5 статті 198, пункт 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, Управління дійшло висновку, що у Товариства у травні 2021 року виникло податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 382 018 грн.

Той факт, що вказані об`єкти не використовувалися, Товариство визнало.

Які саме документи «… по взаємовідносинам з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області …» мав під час перевірки надати позивач, та яким чином відсутність цих документів вплинула на висновки контролюючого органу, в Акті не зазначено.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду з зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операцій протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 23015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Господарською діяльністю, відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарівё виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Докази того, що придбане позивачем майно було призначено до використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, відсутні.

Отже, лише у тому випадку, якби Товариство почало використовувати придбані об`єкти нерухомості в операціях, що не є господарською діяльністю, у позивача виник би обов`язок (при цьому - у відповідних звітних (податкових) періодах, а не у місяцях, коли був задекларований податковий кредит) визначити податкові зобов`язання та скласти податкові накладні.

Факт такого використання перевіркою не встановлений, тому висновок про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму 502 078 грн (120 060 грн у квітні 2019 року та 382 018 грн у травні 2021 року) є таким, що не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України.

За такого, ППР № 1 у відповідній частині (збільшення суми податкового зобов`язання з ПДВ на 502 978 грн та застосування штрафу в сумі 125 519,50 грн) та ППР № 2 Управління прийняло за відсутності законних підстав.

Суд встановив, що твердження Управління про порушення Товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними, тому дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Радсад" (вул. Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, ідентифікаційний код - 00413989) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 10.11.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 1058714290701.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 10.11.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 1059114290701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) на користь Акціонерного товариства "Радсад" (ввул. Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, ідентифікаційний код - 00413989) судовий збір у сумі 15 842,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 10.06.2024.

Суддя В.В. Птичкіна