Рішення

від 06.06.2024 по справі 335/4158/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/4158/24 2/335/1949/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Шевченко К.В. представника третьої особи КП «Універс» ЗОР - Лєскіна М.С., представника третьої особи Запорізької обласної ради - Лавриненко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, Запорізька обласна військова адміністрація про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості із заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обгрунтування вимог зазначала, що з 3 червня 2018 року й по теперішній час вона перебуває в трудових відносинах з відповідачем на посаді оператора пральних машин. З травня 2020 року їй припинили виплату заробітної плати. 01 квітня 2024 року вона звернулася до відповідача з заявою про розірвання нового договору в порядку ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, виплати заборгованості із заробітної плати, видачи трудової книжки з внесенням до неї відповідного запису та видачи наказу про звільнення. Як зазначено у відповіді Голови комісії з припинення КП «Готель «Україна» від 01.04.2024 року № 64: «Рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2022 року вирішено припинити КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до КП «Універс» Запорізької обласної ради та визначено останнє правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна». Однак, до теперішнього часу, до КП «Універс» ЗОР колишнім керівництвом Готель «Україна» ЗОР не передані первині документи підприємства, у тому з обліку кадрів, бухгалтерські та інші. Тому КП «Універс» ЗОР не має можливості ідентифікувати її, як працівника КП Готель «Україна» ЗОР, звільнити вас згідно з чинним законодавством України, через наведені вище обставини.» Таким чином, при обставинах які склалися на теперішній час, позивач немає можливості припинити трудові правовідносини з відповідачем, отримати належну заборгованість з заробітної плати, трудову книжку з внесенням відповідного запису про припинення трудових відносин та копію наказу про звільнення. За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.04.2024 КП Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі припинення з 06.05.2022 року. Згідно довідки Пенсійного фонду України «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (Форма ОК-5) від 05.04.2024 року, код страхувальника ЄДРПОУ зазначений 05907549, що належить КП «Готель «Україна» Запорізької тісної ради, що є доказом її перебування у трудових правовідносинах з відповідачем. Згідно вказаної довідки з липня 2018 року по квітень (включно) 2020 у неї проводилися відповідні страхові нарахування. Окрім того, згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) піку та військового збору від 08.04.2024 року № 0829-24-03492, датою прийняття на роботу - КП «Готель «України» ЗОР зазначено 03.07.2018 року; види доходів 101 Заробітна плата. Останнє отримання мною заробітної плати зазначено 1 квартал 2020 року. Відомості про дату звільнення відсутні, що є підтвердженням, що вона і досі перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем. Порушення відповідачем законодавства про працю - припинення оплати праці є підставою для розірвання за ч.3 ст.38 КЗпП України трудового договору. Відмова відповідача від розірвання трудового договору, з якою вона звернулася до відповідача 31.01.2024 року (як зазначає сам відповідач у відповіді від 01.01.2024 року № 64), має наслідком вирішення даного спору в судовому порядку.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», г мінімальної зарплати становить 4723 грн. Заборгованість по зарплаті за 2020 рік (травень-грудень): 4723 х 8 = 37784 грн.; Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», :г мінімальної зарплати становить з 01.01 по 30.11 - 6000 грн.; з 01.12 по 31.12-6500 грн.Заборгованість по зарплаті за 2021 рік (січень-листопад): 6000 х 11 = 66000 грн. грудень 6500 грн., разом - 72500 грн; Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», :г мінімальної зарплати становить з 01.01 по 30.09 - 6500 грн.; з 01.10 по 31.12 -6700 грн.Заборгованість по зарплаті за 2022 рік (січень-вересень): 6500 х 9 = 58500 грн. п жовтень-грудень) 6700 х 3 = 20100 грн., разом - 78600 грн; Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», -розмір мінімальної зарплати становить - 6700 грн. Заборгованість по зарплаті за 2023 рік (січень-грудень): 6700 х 12 = 80400 грн;Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», - розмір мінімальної зарплати становить з 01.01 по 31.03 - 7100 грн.; Заборгованість становить 7100 х 3 = 21300 грн. Загальна сума заборгованості по зарплаті з 01 травня 2020 року по 01 квітня року становить 290 584 грн.

Позивач просила суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та КП «Готель «Україна» Запорізької міської ради, з 01 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням, згідно частини 3 статті 38 КЗпП України на підставі заяви від 01 квітня 2024 року. Зобов`язати Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької міської ради, видати наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 , на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 01 квітня 2024 року згідно заяви від 01 квітня 2024 року. Стягнути з Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 , заборгованість із заробітної плати за період з 01 травня 2020 року по 01 квітня 2024 року в розмірі 290 584 (двісті дев`яносто тисяч п`ятьсот вісімдесят чотири) грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою судді від 22.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

06.05.2024 року від Запорізької обласної ради до суду надійшли пояснення, в яких зазначено наступне. Враховуючи доданий до позову лист голови комісії з припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради Сергія Мазуренка від 01.04.2024 № 64, виникають сумніви в існуванні на день подання позову таких трудових відносин. Адже в цьому листі зазначено, що «не має можливості ідентифікувати Вас, як працівника КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, звільнити вас згідно з чинним законодавством України, через наведені вище обставини». Станом на 01.04.2024 відповідач не підтверджує наявність трудових відносин ОСОБА_1 із ним. А тому для вирішення питань припинення трудових відносин ОСОБА_1 із комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради, стягнення заборгованості по заробітній платі, перш за все, виникає необхідність у встановленні факту наявності трудових правовідносин між ОСОБА_1 та відповідачем. Наразі такий факт не встановлено. В обґрунтування наявності таких трудових відносин позивач посилається на довідку Пенсійного фонду України «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (форма ОК-5) від 05.04.2024 року, а також на відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 08.04.2024 № 0829-24-03492. Однак з огляду на довідку ПФУ вбачається, що цей документ містить в собі лише відомості (стосовно ОСОБА_1 та комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 05907549) в частині сум заробітку для нарахування пенсії, кількості днів трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби та інформацію про сплату страхових внесків за період з липня 2018 по квітень 2020 року. Реєстр застрахованих осіб має лише суто технічне призначення для акумулювання інформації про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. А тому довідка ПФУ не може бути достеменним доказом наявності чи відсутності трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем. З огляду на довідку ПФУ, можливо також дійти висновку, що трудові відносини позивачки з комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради могли припинитися ще з травня 2020 року, оскільки в ній відсутні дані про відрахування з цього періоду. Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір. Отже, довідка ПФУ не може бути доказом підтвердження наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради з 01.05.2020 по 01.04.2024, а також наявності заборгованості із заробітної плати, її розміру та підстав для стягнення. Крім того слід відмітити, що інформація, зазначена в довідці ПФУ щодо нарахованих позивачці сум у І кварталі 2020 року не співпадає з даними за аналогічний період, зазначеними в відомостях ДР (заробітна плата). Так згідно з довідкою ПФУ у І кварталі 2020 року сума нарахувань ОСОБА_1 становила 16553,06 грн, в той час, коли за інформацією, зазначеною в відомостях ДР, за цей же період їй нараховано 15210,08 грн заробітної плати. Тобто має місце не співпадіння інформації щодо заробітної плати з різницею у 1342, 98 грн. Наявність вищезазначених неточностей в наданих позивачкою доказах (довідці ПФУ та відомостях ДР) викликає сумніви в їх належності, достовірності та достатності для підтвердження наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради з 01.05.2020 по 01.04.2024, а також наявності заборгованості із заробітної плати, її розміру та підстав для стягнення. До того ж з огляду на відомості ДР можливо також дійти висновку, що трудові відносини ОСОБА_1 з комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради могли припинитися ще з другого кварталу 2020 року, оскільки в ній відсутні дані про відрахування з цього періоду. А запис про звільнення з роботи в Державний реєстр фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору міг бути також не внесений з якихось технічних або інших помилкових причин, що не виключено, враховуючи вищезазначені неточності. В контексті цього слід зазначити про те, що є дивним ситуація, яка склалася. Враховуючи позицію позивачки, викладену у позові, та виходячи із змісту довідки ПФУ і відомостей ДР, вбачається, що вона майже 4 роки перебувала без доходу, тобто без будь-якого засобу для існування. Лише по завершенню цих 4 років ОСОБА_1 подає позов про припинення трудових відносин та стягнення заборгованості із заробітної плати за ці 4 роки. Також позивачка, за версією якої вона є працюючим працівником відповідача, не посилається, як на доказ своїх вимог, на відповідні розпорядчі та/або бухгалтерські документи комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради в частині визначення їй розміру оплати праці. Розрахунок стягнення здійснений виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Крім того, розрахунок суми стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 01.05.2020 по 01.04.2024, зазначений позивачкою, не враховує ту обставину, що з 03.04.2020 комунальне підприємство «Готель Україна» Запорізької обласної ради перебувало в простої, у зв`язку з чим, його працівникам нараховувалося 2/3 частини заробітної плати щомісячно. Вказане підтверджується рішеннями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2022 у справі № 335/1471/22, від 06.06.2022 у справі № 335/1623/22, від 14.06.2022 у справі № 335/1467/22, від 31.05.2022 у справі № 335/1356/22 копії рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщеного на вебсайті «Судова влада». Вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 01.05.2020 по 01.04.2024 року у розмірі 290584 грн є безпідставною, оскільки розрахована без врахування того, що працівникам нараховувалося 2/3 заробітної плати у зв`язку з запровадженням простою на комунальному підприємстві «Готель Україна» Запорізької обласної ради. Вимогу щодо зобов`язання комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради видати наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України вважаємо недоречною. У разі задоволення судом вимоги про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням, згідно частини третьої статті 38 КЗпП України, потреба у виданні ще якогось розпорядчого документу відсутня. Вказане також не передбачене чинним законодавством. Враховуючи вищевикладене, вважає позовну заяву безпідставною та такою, що ґрунтується на неналежних, не достовірних та недостатніх доказах. У зв`язку з цим у задоволені позову має бути відмовлено.

08.05.2024 року від КП «Універс» ЗОР надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа зазначає, що рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2022 № 10 вирішено припинити КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до КП «Універс» Запорізької обласної ради та визначено останнє правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна». Однак до теперішнього часу до КП «Універс» ЗОР колишнім керівництвом КП «Готель «Україна» не передавались первинні документи підприємства, у тому числі з обліку кадрів. Таким чином, КП «Універс» ЗОР не має можливості встановити чи дійсно ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Готель «Україна» ЗОР. Крім того, строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати становить три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У даному випадку - з 19 липня 2022 року (дня набрання чинності нової норми закону), проте, з урахуванням продовження строків на період дії карантину, початкова дата його відліку 30.06.2023. До суду позивач звернувся у квітні 2024 року. Отже, з урахуванням приписів ч. 1 ст.233 КЗпП України, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення заробітної плати за період з 01.05.2020 року по 31.12.2023. 03.04.2020 відповідач - КП «Готель «Україна» ЗОР перебував в простої, у зв`язку з чим працівникам нараховувалось 2/3 заробітної плати щомісячно. Вказаний факт неодноразово встановлювався в рішеннях суду при розгляді справ за позовами працівників КП «Готель «Україна» ЗОР про стягнення заробітної плати (зокрема рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2020 у справі № 335/8423/23, від 02.06.2022 у справі № 335/1214/22, від 11.12.2023 у справі № 335/8362/23, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2022 у справі № 334/1246/22).Зазначені рішення набрали законної сили. Отже, розмір заробітної плати, який би мав бути виплачений позивачу у даній справі підлягає обчисленню, в тому числі, виходячи із розрахунку 2/3 від встановленого розміру. Просив ухвали рішення з урахуванням вказаних заперечень.

Ухвалою суду від 14.05.2024 року клопотання представника ЗОР задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи Запорізьку обласну військову адміністрацію.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов підтримує.

У судове засіданні не з`явився відповідач, повідомлений належним чином, відзив на позов не подав.

У судове засідання не з`явився представник Запорізької обласної військової адміністрації, повідомлений належним чином. Після оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення 06.06.2024 року до суду надійшли письмові пояснення ЗОВА, в яких третя особа просить розглядати справу у їх відсутність, у позові відмовити.

З огляду на позицію учасників, врахувавши належне повідомлення відповідача, суд визнав за можливе розгляд справу у відсутність позивача, відповідача, ЗОВА на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні представник третьої особи ЗОР просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з урахуванням письмових пояснень, вказала, що жодним доказом не підтверджено факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, а тому і підстав для припинення трудових відносин немає. До того ж розрахунок заборгованості є безпідставним, адже з квітня 2020 року по дату приєднання до КП «Універс» підприємство перебувало у простої, а відтак нараховувалося зарплати 2/3 окладу, після приєднання з 2022 року по теперішній час працівники не працювали.

У судовому засіданні представник третьої особи КП «Універс» ЗОР проти задоволення позову заперечує, зазначив, що жодним доказом не підтверджено факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, жодні кадрові документи до КП «Універс`ЗОР не передавалися, і досі КП «Універс`ЗОР дізнається про працюючих осіб в КП «Готель «Україна» ЗОР під час судових процесів. З приводу не передання кадрових документів та іншої документації відкрито кримінальне провадження. Відсутні докази роботи у відповідача, а тому і підстав для припинення трудових відносин немає. До того ж розрахунок заборгованості є безпідставним, адже з квітня 2020 року по дату приєднання до КП «Універс» ЗОР підприємство перебувало у простої, що встановлено судовими рішення, а відтак нараховувалося зарплати 2/3 окладу, який невідомий, бо не передані бухгалтерські документи до КП «Універс`ЗОР після приєднання з 2022 року по теперішній час працівники не працювали, про що КП «Універс» ЗОР щоденно складаються Акти, що ніхто не прийшов на роботу, при цьому хто є працівником КП «Готель «Україна» КП «Універс» ЗОР невідомо і досі. Зазначив, що з 2022 року по 2024 рік жодна особа не вийшла на роботу, а тому розрахунок заборгованості за цей період позивача, є безпідставним, адже зарплата виплачується за відпрацьований час. Крім того, просить застосувати строки позовної давності, про які зазначено у письмових поясненнях.

Суд, заслухавши учасників, розглянувши позовну заяву, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. (ст. 13 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Уст. 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 cт. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Частиною першою ст. 38 КЗпП України передбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Частиною 3статті 38 КЗпП Українипередбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Розірвання трудового договору за частиною 3статті 38 КЗпП Україниє різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою має значення чи мало місце невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, а також письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Особливістю розірвання трудового договору за частиною 3статті 38 КЗпП Україниє те, що працівник має право самостійно визначити строк розірвання трудового договору, тобто скоротити двотижневий строк, визначений частиною першої цієї статті. Якщо роботодавець не погоджується з тим, що мають місце порушення, які у відповідності до частини 3статті 38 КЗпП Україниє підставою для розірвання трудового договору за ініціативою працівника у строк, визначений останнім, це свідчить про виникнення трудового спору.

Під невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю можна розглядати наприклад: несвоєчасна виплата працівникові заробітної плати, безпідставне зменшення заробітної плати; порушення строків виплати заробітної плати; безпідставне застосування дисциплінарного стягнення або порушення порядку його застосування; відправлення у відпустку без збереження заробітної плати без згоди працівника; ненадання відпустки; систематичне залучення до виконання робіт, не передбачених функціональними обов`язками; зміну істотних умов праці без попередження працівника за два місяці тощо. У разі порушення трудових прав працівника причина звільнення вважається поважною і власник або уповноважений ним орган не має права вимагати відпрацювання двох тижнів, мотивуючи будь-яким обґрунтуванням, та зобов`язаний звільнити працівника в той день, про який просить працівник відповідно до поданої заяви.

Для правильного обґрунтування звільнення працівникові потрібно проаналізувати чинні на підприємстві, в установі, організації нормативно-правові акти, які регламентують трудові права та обов`язки працівників, режим роботи та відпочинку, надання деяких гарантій, компенсацій тощо (правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, інструкції та інші нормативно-правові документи з питань регулювання трудових відносин). Проте, за нормою частини третьої цієї статті є винні дії власника або уповноваженого ним органу через не виконання законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістом статті 38 КЗпП України у разі якщо зазначені працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. При незгоді роботодавця звільнити працівника з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 КЗпП України, він може відмовити в розірванні трудового договору, але не має права розірвати цей договір на інших підставах, які працівником не вказувалися.

Обов`язковою умовою для звільнення за власним бажанням згідно з частиною третьоюстатті 38 КЗпП Україниє порушення власником трудового законодавства або умов трудового договору. При цьому для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18 та від 13 березня 2019 року у справі №754/1936/16-ц.

Встановлено, що 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про розірвання трудового договору в порядку ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, виплати заборгованості із заробітної плати, видачу довідки про розмір заборгованості, видачи трудової книжки з внесенням до неї відповідного запису та видачи наказу про звільнення.

У відповіді Голови комісії з припинення КП «Готель «Україна» від 01.04.2024 року № 64 зазначено, що рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2022 року вирішено припинити КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до КП «Універс» Запорізької обласної ради та визначено останнє правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна». Однак, до теперішнього часу, до КП «Універс» ЗОР колишнім керівництвом Готель «Україна» ЗОР не передані первині документи підприємства, у тому з обліку кадрів, бухгалтерські та інші. Тому КП «Універс» ЗОР не має можливості ідентифікувати її, як працівника КП Готель «Україна» ЗОР, звільнити позивача згідно з чинним законодавством України, через наведені вище обставини.

Позивач у заяві від 01.04.2024 року просив звільнити його на підставі ст.38 КЗпП, за власним бажання, проте предметом цього позову є визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та КП«Готель «Україна» Запорізької міської ради, з 01 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням, згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України на підставі заяви від 01 квітня 2024 року та зобов`язання КП «Готель «Україна» Запорізької міської ради, видати наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 , на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 01 квітня 2024 року згідно заяви від 01 квітня 2024 року та стягнення заборгованості по заробітній платі.

Разом із тим, для вирішення вимог позивача по суті предмету позову перш за все підлягає встановленню і доведенню наявність між сторонами трудових відносин.

Для доведення того, що між сторонами існували трудові відносини, позивач повинен був довести суду належними та допустимими доказами факт наявності між ним та відповідачем домовленості про виконання ним визначеної трудової функції. Такими доказами могли б бути відповідний наказ про прийняття на роботу, письмовий договір, покази свідків, тощо.

Проте у дані справі позивач належними та допустимими доказами не довів суду, що між ним та відповідач були наявні трудові відносини з 03.06.2018 року у тому числі в період, який є предметом спору з травня 2020 року по 01.04.2024 року.

Зокрема надані позивачем: довідка Пенсійного фонду України «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (форма ОК-5) від 05.04.2024 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 08.04.2024 № 0829-24-03492 не підтверджують наявність між ним та КП «Готель Україна» трудових відносин з квітня 2020 року по теперішній час, з огляду на таке.

Щодо довідки ПФУ, то з неї вбачається, що цей документ містить в собі лише відомості стосовно ОСОБА_1 та комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 05907549) в частині сум заробітку для нарахування пенсії, кількості днів трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби та інформацію про сплату страхових внесків за період з липня 2018 по квітень 2020 року, тобто поза межами спірного періоду.

Тим більше, форма ОК-5 є додатком 5 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 6 розділу V), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1.

Відповідно до частини першої стаття 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, з наведеного вище, слід дійти висновку, що реєстр застрахованих осіб має лише суто технічне призначення для акумулювання інформації про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

А тому довідка ПФУ не може бути достеменним доказом наявності чи відсутності трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем, у тому числі і з травня 2020 року по 01.04.2024 рок у(межі заявлених вимог) , оскільки в ній відсутні дані про відрахування з травня 2020 року.

Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір. Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18).

Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 підтверджують лише її страховий стаж за період з 2018 року до 2020 року та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній за період з 01.05.2020 року до 01.04.2024 (межі заявлених вимог).

Крім того слід відмітити, що інформація, зазначена в довідці ПФУ щодо нарахованих позивачці сум у І кварталі 2020 року не співпадає з даними за аналогічний період, зазначеними в відомостях ДР (заробітна плата). Так згідно з довідкою ПФУ у І кварталі 2020 року сума нарахувань ОСОБА_1 становила 16553,06 грн, в той час, коли за інформацією, зазначеною в відомостях ДР, за цей же період їй нараховано 15210,08 грн заробітної плати. Тобто має місце не співпадіння інформації щодо заробітної плати з різницею у 1342, 98 грн. Наявність вищезазначених неточностей в наданих позивачкою доказах (довідці ПФУ та відомостях ДР) викликає сумніви в їх належності, достовірності та достатності для підтвердження наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Готель Україна» Запорізької обласної ради з 01.05.2020 по 01.04.2024, а також наявності заборгованості із заробітної плати, її розміру та підстав для стягнення.

Жодного іншого доказу, який би підтверджував факт перебування позивача з відповідачем у трудових правовідносинах (як то, копія наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, розрахункові листи тощо) позивачем не надано.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2020 року у справі №344/2293/19 (провадження №61-1121св20).

Суд зауважує, що відповідно до ч.ч.2, 3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

При цьомусуд звертаєувагу нате,що ч.3,4ст.12ЦПК Українивстановлено,суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість: роз`яснюєу випадкунеобхідності учасникамсудового процесуїхні процесуальніправа таобов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом . Разом з тим виходячи з принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд не вправі з власної ініціативи встановлювати якісь обставини, що мають значення для справи. В той же час ході судового розгляду судом створені усі необхідні умови для реалізації позивачем своїх прав на подання заяв та клопотань.

В той же час позивач розпорядився своїми процесуальними правами на свій розсуд, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, а тому суд позбавлений був можливості звернути увагу позивача на необхідність підтвердження своєї позиції належними та допустимими доказами та роз`яснити наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом, роз`яснити право на заявлення клопотання про витребування доказів, виклик свідків, залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача тощо.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів суду факту наявності між сторонами трудових відносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про визнання припиненими трудових відносин слід відмовити за недоведеністю позовних вимог та обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки перебування у трудових відносинах позивача та відповідача в судовому засіданні, не встановлено.

У зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги та не доведенням факту перебування у трудових відносинах позивача та відповідача не підлягають до задоволення і вимоги про зобов`язання видати наказ про звільнення з роботи на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України та стягнення заборгованості по заробітній платі.

Тим більше задоволення судом вимоги про визнання припиненими трудові відносини виключає потреби у виданні ще якогось розпорядчого документу, а тому вимоги про зобов`язання видати наказ про звільнення з роботи, крім вищенаведеного, також не є належним способом захисту передбаченим законом.

При цьому суд також враховує, що відповідні розпорядчі та/або бухгалтерські документи комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради в частині визначення ОСОБА_1 розміру оплати праці, заборгованості по заробітній платі в матеріалах справи відсутні (довідка про заборгованість тощо) і розрахунок стягнення здійснений позивачем виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Крім того, розрахунок суми стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 01.05.2020 по 01.04.2024, зазначений позивачкою, не враховує ту обставину, що з 03.04.2020 комунальне підприємство «Готель Україна» Запорізької обласної ради перебувало в простої, у зв`язку з чим, його працівникам нараховувалося 2/3 частини заробітної плати щомісячно. Вказане підтверджується рішеннями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2022 у справі № 335/1471/22, від 06.06.2022 у справі № 335/1623/22, від 14.06.2022 у справі № 335/1467/22, від 31.05.2022 у справі № 335/1356/22 копії рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на вказане розрахунок заборгованості із заробітної плати за період з 01.05.2020 по 01.04.2024 року у розмірі 290 584 грн є безпідставним, розрахований без врахування того, що працівникам нараховувалося 2/3 заробітної плати у зв`язку з запровадженням простою на комунальному підприємстві «Готель Україна» Запорізької обласної ради, а з 15.02.2022 року КП «Універс» Запорізької обласної ради визначено правонаступником всіх прав і обов`язків КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради.

При цьому, відмова у задоволенні позову з вказаних підстав не перешкоджає позивачу звернутись повторно до суду, обравши у відповідності до ст.16 ЦК України належний спосіб захисту прав та інтересів, який він вважає порушеними та доводити свої вимоги у відповідності до положення ст.ст.12,81 ЦПК України.

Більш того, 15.02.2022 Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради», пунктом 2 якого КП «Універс» Запорізької обласної ради визначено правонаступником всіх прав і обов`язків КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради.

Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 23.02.2022 № 8-св «Про забезпечення виконання рішення обласної ради від 15.02.2022 № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради» була створена комісія з припинення обов`язків КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради та призначено голову комісії з припинення. З дня прийняття вказаного рішення відомостей про припинення власником до реєстру досі не внесено.

Відповідно до частини четвертоїстатті 36 КЗпП Україниу разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) зроблено висновок, що «устаттях 104 ЦКта 107ЦК Українине визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. З урахуванням того, що згідно пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» та не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 933 - 15 вересня 2015 року, з якої він є правонаступником ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій».

Відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи звисновків ВерховногоСуду,правонаступникомКП «Готель«Україна» ЗОРз 15.02.2022є КП«Універс» ЗОР,вимог доякого,як довідповідача ОСОБА_1 не пред`явлено.

Щодо посилань третьої особи на необхідність відмови у позові у зв`язку з пропуском строків, суд зазначає таке. Суд звертає увагу на те, що строки для звернення до суду встановлені ч. 1 ст.233 КЗпП України, для вирішення саме трудового спору, тобто спору, який виник з трудових правовідносин. Однак у даному випадку трудових правовідносин між сторонами не доведено, а тому і строки звернення до суду, які передбачені ч.1ст.233 КЗпП України, судом не застосовуються.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, Запорізька обласна військова адміністрація про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості із заробітної плати, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06.06.2024 року. Повне рішення складено 11.06.2024 року

Суддя: Ю.В. Апаллонова