Ухвала

від 11.06.2024 по справі 303/4431/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Мукачево Справа №303/4431/24

4-с/303/12/24

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судового засідання Чухайло К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду

скаргу ОСОБА_1

особа, бездіяльність якої оскаржується: заступник начальника Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Танинець Іван Васильович

боржник: Агроторгове державне підприємство Радгосп-Завод «Мукачівський»

про скасування постанови від 08.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ЗВП №72550541 та зобов`язання державного виконавця вчинити відповідні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просить визнати незаконною та скасувати постанову від 08.11.2023 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ЗВП №7255054 (надалі - Постанова), а також зобов`язати державного виконавця виконати вимоги судових наказів, відносно яких зупинено виконавче провадження згідно Постанови.

Необхідність задоволення скарги обґрунтовується доводами про те, що на виконанні у Мукачівському відділі державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №72550541 щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за судовими наказами, боржником в яких є Агроторгове державне підприємство Радгосп-Завод «Мукачівський», а стягувачем ОСОБА_1 та інші особи.

Внаслідок звернення до органу виконавчої служби з метою отримання інформації про виконавче провадження, скаржнику стало відомо про винесену Постанову, яка на його думку, прийнята з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець не може керуватися під час виконання рішення суду жодними сторонніми вказівками та зверненнями, крім рішення суду.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від скаржника надійшла заява про розгляд скарги без його участі.

Поряд з цим, у відповідності до частини другої ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Згідно з частиною першою ст. 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються і приписи частин першої та другої ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Примусове виконаннярішень покладаєтьсяна органидержавної виконавчоїслужби (державнихвиконавців)та упередбачених цимЗаконом випадкахна приватнихвиконавців (частина перша ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 18 Цивільного процесуального кодексу України визначені ознаки обов`язковості судових рішень.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» №1404-VIII (надалі Закон 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Частиною першоюстатті 18 Закону1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У переданій на розгляд суду скарзі скаржник просить суд скасувати Постанову, а також зобов`язати державного виконавця виконати вимоги судових наказів, відносно яких зупинено виконавче провадження.

По відношенню до таких доводів скаржника суд зазначає наступне.

8 листопада 2023 року заступником начальника Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Танинцем Іваном Васильовичем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №72550541 щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати Агроторговим державним підприємством Радгосп-Завод «Мукачівський»:

-судовий наказ №303/1300/22 виданий 17.02.2022 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/1305/22 виданий 17.02.2022 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/7128/19 виданий 01.11.2019 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/175/23 виданий 10.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/599/23 виданий 26.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/1189/23 виданий 16.02.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/170/23 виданий 10.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/381/23 виданий 19.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/1303/22 виданий 18.02.2022 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/1302/22 виданий 10.03.2022 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/148/23 виданий 10.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/339/23 виданий 18.01.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

-судовий наказ №303/7750/23 виданий 22.08.2023 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області;

Як вбачається зі змісту оскаржуваної Постанови, 08.11.2023 року на адресу відділу надійшов лист голови комісії з припинення АТДП «Рагосп завод Мукачівський» П. Бадзелюка з проханням зупинити виконавче провадження так як відповідно до листа Фонду державного майна України №10-72-1-28817 від 06.11.2023 року наказом Фонду від 06.11.2023 №1997 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (зі змінами)» єдиний майновий комплекс Агроторгового державного підприємства «Радгосп-завод» Мукачівський» ЄДРПОУ 00413794, включено до переліку об`єктів малої приватизації.

Ураховуючи викладене, керуючись п.12, частини першої статті 34, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження», заступник начальника відділу Танинець І.В. постановив зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання по зведеному виконавчому провадженні №72550541: до моменту закінчення або скасування обставин, які стали причиною зупинення примусового виконання зведеного виконавчого провадження. Також зупинено реалізацію майна боржника: комплексу 1953 року побудови за адресою: АДРЕСА_1 , лот №538053.

Щодо законності спірної Постанови, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 ст. 34 Закону 1404- VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50% статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

В свою чергу, частиною 7 ст. 35Закону1404-VIII встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Таким чином, аналізуючи положення вищенаведених приписівЗакону1404-VIII, слід дійти висновку, що ними фактичнопередбачено обов`язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року по cправі №906/133/23, в якій Суд зазначив: «у той же час, на законодавчому рівні (у п. 12 ч.1ст. 34 Закону № 1404-VIII) чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включенняборжника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації».

У постанові від 07.12.2022 по справі №908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду у питанні вирішення виключної правової проблеми «Про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (п. 12 ч. 1ст.34 Закону України "Про виконавче провадження")» дійшла, зокрема, правового висновку відносно того, що у випадку включення державного підприємства до переліку об`єктів,що підлягають приватизації, на таке державне підприємство (юридичну особу) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з ч. 2ст. 4 Закону України «Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» № 4901-VI, оскільки кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства; виконавець має підстави для зупинення виконавчого провадження з виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, відповідно до положень п. 12 ч.1ст. 34 Закону № 1404-VIII, адже зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом.

Таким чином, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, а також те, що матеріали скарги не містять документально підтверджених фактів, що обставини, які стали причиною для зупинення примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 72550541 наразі відсутні, суд приходить до висновку, що примусове виконання наказів суду у даній справі обмежене законодавчими положеннями про обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у разі включення державного підприємства-боржника до переліку об`єктів малої приватизації, відтак дії заступника начальника відділу Танинця І.В. щодо зупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 72550541 є правомірними та були здійсненні відповідно дозакону.

Аргументи та доводи ОСОБА_1 не спростовують вищевказаних висновків суду.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та враховуючи те, що скаржником, не доведено обставин що неправомірності дій/бездіяльності виконавця з приводу винесення оскаржуваної Постанови, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 19, 124, 1291 Конституції України, статтями 2, 3, 12, 18, 260, 447, 450-451 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги відмовити повністю.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

4. Ухвала суду складена та підписана 11.06.2024.

Суддя В.В. Кость