Рішення

від 06.12.2007 по справі 20/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/112

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.12.07 р.                                                                               Справа № 20/112                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі: Донець О.Є. (головуючий), Ломовцева Н.В., Мєзєнцев Є.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир”, м.Донецьк

про  стягнення 7143,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Картавий С.М., Чередниченко М.А. – дов.

від відповідача: Жєлезний В.В. – директор, Зонова Т.Ф. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Донецька регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир”, м.Донецьк, про стягнення з відповідача 7143,00 грн. безпідставно одержаних грошових коштів у зв'язку із підвищенням відповідачем обсягів виконаних за договором підряду № 07/2003 від 17.06.03 р. (далі – Договір) робіт.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на вищезазначений договір, додаткову угоду до нього, кошторис, акт приймання виконаних робіт, платіжні доручення, акт перевірки Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, розрахунок ціни позову, а також на приписи ст.469 Цивільного кодексу УРСР.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.08.06 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі – зупинено.

Ухвалою суду від 15.08.07 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, сторонам рекомендовано ознайомитись з експертним висновком та надати суду письмові відзиви щодо його суті.

Позивач з експертним висновком погодився, збільшив розмір позовних вимог до 10839,00 грн., просив суд стягнути з відповідача зазначену суму, посилаючись, зокрема на ст.1212 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з тим, що зазначена заява узгоджується з приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Відповідач з експертним висновком не погодився, посилаючись на те, що експертна оцінка є необ'єктивною.

На вимогу суду експерт, що безпосередньо здійснював проведення  судової  експертизи, з'явився  до судового засідання для пояснення з питань, пов'язаних із експертним висновком, надав суду усні та письмові пояснення, у яких наполягав на обґрунтованості вищезазначеного висновку.

За клопотанням сторін строк вирішення спору   продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

У судовому засіданні були оголошені перерви з 27.04.06 р. до 24.05.06 р., з 03.08.06 р. до 07.08.06 р., з 15.11.07 р. до 06.12.07 р.  

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін те експерта, суд ВСТАНОВИВ:

17 червня 2003 р. позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено Договір, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати, а Замовник  - доручити, прийняти та сплатити згідно із актом форми – 2 роботи з поточного ремонту приміщення позивача.

Об'єм, характер та вартість робіт визначаються кошторисом, ціна договору – 46 571,00 грн. ( п.1.1 договору).

Згідно із кошторисом поточного ремонту приміщення позивача, загальна вартість робіт та матеріалів – 46 571,00 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору, підрядник має розпочати роботи з 25.06.03р. та закінчити 31.08.03 р.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначений порядок розрахунків за виконані роботи.

Додатковою угодою від 01.08.03 р. до Договору сторони визначили вартість додаткових робіт – 2300,00 грн., дату початку робіт – 01.08.03 р. та дату їх закінчення 16.09.03 р.

Актами від 09.09.03 р. сторонами оформлено приймання – передачу робіт на суму 48871,00 грн.

Платіжними дорученнями № 800 від 24.07.03 р., № 888 від 11.08.03 р., № 889 від 15.08.03 р., № 1047 від 24.09.03 р. позивач перерахував відповідачеві зазначену суму.

Актом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 27.10.04 р. визначено, що відповідачем завищені обсяги виконаних за Договором робіт на 7143,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із висновком № 121/23 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду від 07.08.06 р., різниця між вартістю ремонтно-будівельних робіт, зазначеною в акті № 5 від 09.09.03 р. , та вартістю фактично виконаних робіт складає 10839,00 грн.

У заяві від 24.10.07 р. № 03-19-1/1562 позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму.

Відповідач позовних вимог, вказаних у позові та у вищезазначеній заяві, не визнав, з експертним висновком не погодився, посилаючись на безпідставність вимог позивача та на необ'єктивність висновку судової експертизи.

            Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.332 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладання Договору, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.

Аналогічне положення містить і ст.837 Цивільного кодексу України.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, на підставі якого позивач замовив відповідачеві виконання робіт з поточного ремонту приміщення, зобов'язався сплатити їх, а відповідач – прийняв на себе виконання робіт, зобов'язався виконати їх в обумовлених договором обсязі та строки.

Однак, перевіркою Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області було виявлено факт завищення відповідачем обсягів виконаних та сплачених позивачем робіт на суму 7143,00 грн.

Відповідно до висновку призначеної судом експертизи, сума перевищення складає 10839,00 грн.

Зазначена експертиза проводилась Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали суду від 07.08.06 р.

Експерт Окладнікова О.В., що безпосередньо здійснювала експертне дослідження, має вищу технічну освіту, стаж роботи за фахом з 1986 р., кваліфікацію судового експерта, стаж експертної роботи з 2001 р., про кримінальну відповідальність за ст.384 Кримінального кодексу України попереджена.

До експертної установи судом були направлені всі наявні в матеріалах справи документи.

Судом було задоволено клопотання експерта про забезпечення 21.11.06 р. о 9 год. 00 хв. доставки експерта до об'єкту дослідження та про його огляд, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 30.10.06 р.

Вимоги зазначеної ухвали сторони не виконали, у зв'язку з чим удруге були зобов'язані забезпечити огляд експертом об'єкта дослідження ухвалою суду від 02.01.07 р.

Таким чином, сторони не були позбавлені можливості біти присутніми під час дослідження об'єкта, надавати свої пояснення, заперечення тощо. Відповідач цим правом не скористувався.

Згідно із  ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що експертний висновок відповідає вимогам ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає  даний висновок у якості письмового доказу по справі.

Заперечення відповідача проти експертного висновку, викладені у його відзиві на висновок та у доповненні до відзиву на висновок, суд до уваги не приймає, оскільки дані заперечення переважно мають форму запитань, не обґрунтовані поданням будь-яких доказів, отже, висновків експерта та його додаткових письмових пояснень не спростовують.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що визначена судовою експертизою сума 10839,00 грн. перерахована позивачем - Донецькою регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, м.Донецьк, відповідачеві за роботи, які останнім фактично не були виконані.

Таким чином, вищезазначена сума, яка є державними коштами, одержана відповідачем без достатньої правової підстави.

У зв'язку з тим, що правовідносини, пов'язані із набуттям, збереженням майна, яким є гроші, між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та продовжують існувати після набрання ним чинності, враховуючи приписи ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне застосування при розгляді даного спору відповідних норм зазначеного кодексу.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог,  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що положення глави 83 Цивільного кодексу України “Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави”  застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

повернення виконаного за недійсним правочином;

витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, в силу вищезазначеної норми відповідач зобов'язаний повернути позивачеві перераховану останнім суму плати за фактично невиконанні підрядні роботи в розмірі 10839,00 грн., яка за своєю правовою природою є майном, що відповідач набув за рахунок позивача без достатньої правової  підстави (безпідставно набуте майно).

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, судові витрати – покладанню на відповідача.

           На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.332 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.837, 1212 Цивільного кодексу України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир” (84617, Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкінська, 21/35, поточний рахунок 26008980134 в Укрсоцбанку м.Горлівки, МФО 334088, код ЄДРПОУ 20358301) на користь Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (83018, м.Донецьк, вул.Северська, 18, поточний рахунок 35223001000587 в УДК Донецької області м.Донецьк, МФО 834016, код ЄДРПОУ 04683773) 10839,00 грн. – суму необґрунтовано отриманих грошових коштів, 108,39 грн. – суму держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир” (84617, Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкінська, 21/35, поточний рахунок 26008980134 в Укрсоцбанку м.Горлівки, МФО 334088, код ЄДРПОУ 20358301) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м.Донецьк, вул.Ливенка, 4,  поточний рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 02883147) 889,44 грн. (в тому числі ПДВ) – вартість судової експертизи № 121/23.   

Видати накази у встановленому законом порядку.

                            Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 06.12.07 р.

                                                             Повний текст рішення підписано 11.12.07 р.

Головуючий суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Суддя                              Ломовцева Н.В.

Суддя                                                                                              Мєзєнцев Є.І.

Надруковано 3 примірники: 1- позивачеві; 1 – відповідачу; 1 – у справу