Ухвала

від 10.06.2024 по справі 947/8113/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/8113/23

Провадження № 1-кс/947/7570/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 42022160000000366 від 15.11.2022 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, директора МКП «Ортанія», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022160000000366 від 15.11.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366 КК України.

Як зазначає у клопотанні слідчий, в рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, являючись інженером з технічного нагляду, будучи наділеним Міським центром «Благоустрій» Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 26015743) за спеціальним повноваженням на виконання обов`язків технічного нагляду згідно договору № 84/7461 від 22.11.2022 року, тобто у розумінні до ч. 3 ст.18 КК України службовою особою, відповідальною за здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта (Відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (Поточний ремонт дорожнього покриття вулиці Грецька (річковий причал № 1 розташований по

АДРЕСА_1 , в порушення вимог «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу наявного досвіду та кваліфікаційного рівня мав і міг їх передбачити, будучи достовірно обізнаним із порядком здійснення технічного нагляду, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 21.12.2022 року, перебуваючи за адресою м. Білгород-Дністровський (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), не належним чином здійснив технічний нагляд за будівництвом об`єкта: Відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (Поточний ремонт дорожнього покриття вулиці Грецька (річковий причал № 1 розташований по АДРЕСА_1 та погодив акт №83 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, шляхом здійснення запису «Обсяги робіт перевірено. Підтверджую» та засвідчення особистим підписом і печаткою «Інженер технічного нагляду ОСОБА_4 » без здійснення перевірки відповідності обсягів фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, що спричинило безпідставне перерахування Міським центром «Благоустрій» грошових коштів, за роботи які фактично не виконанні на суму 245 848,89 гривень (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень вісімдесят дев`ять копійок), що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з п. 3 Примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 367 КК України за кваліфікуючими ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

На підставі викладеного, 27.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж застава не може запобігти зазначеним ризикам.

У судовому засіданні -

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, долучивши при цьому письмове заперечення проти клопотання. Зазначив про те, що розмір застави є надмірним для підозрюваного, підозра пред`явлена його підзахисному є необґрунтованою, а ризики не доведені стороною обвинувачення, так як його підзахисний не ухилявся від слідства та має міцні соціальні зв`язки. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальних рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 27.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за кваліфікуючими ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені матеріалами, а саме: протоколом проведення обшуку за місцем здійснення діяльності МЦ «Благоустрій», за результатом яких вилучено документацію щодо виконання умов договору № 83/7461 від 10.11.2022 року, № 73/7461 від 18.10.2022 року; протоколом огляду будівельних робіт з будівництва трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь «Відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (Поточний ремонт дорожнього покриття вулиці Грецька (річковий причал №1 розташований по вулиці Грецькій, 1 «а») у населеному пункті м. Білгород-Дністровський Одеської області» за участю судового експерта ОСОБА_7 ; висновком судової будівельно-технічної експертизи, за результатами проведення якої встановлено завищення обсягів виконання будівельних робіт; висновок судової економічної експертизи, за результатами проведення якої встановлено, що документально підтверджується взаємовідносини та завищення вартості будівельних робіт по виконанню договору № 83/7461 від 10.11.2022 року; висновком судової товарознавчої експертизи, за результатами проведення якої встановлено завищення вартості плит бетонних; висновком судово-почеркознавчої експертизи, за результатом проведення якої встановлено, що підпис ОСОБА_4 в акті примірної форми КБ-2в № 83 від 21.12.2022 року приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року до договору № 83/7461 від 10.11.2022 року виконаний самим ОСОБА_4 , а також іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України.

Також, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі долучених до клопотання доказів вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність/спростування його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, враховуючи, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою не погоджується та заперечує обставини викладені у повідомленні про підозру, що суттєво збільшує ризик його втечі, враховується слідчим суддею при оцінюванні ризику, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Одночасно, враховуючи те, що досудове розслідування триває вже більше року, за даний час підозрюваний ОСОБА_4 не ухилявся від органу досудового розслідування, відомості про його намагання виїхати за межі України або переховуватися від слідства прокурором не доведено та на підтвердження таких обставин жодних матеріалів не надано, слідчий суддя, з огляду також на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має відносно міцні соціальні зв`язки, прийшов до висновку, що ризик переховування підозрюваного є незначного ступеня дії.

Слідчий суддя вважає також обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в рамках кримінального провадження, зокрема на підозрювану ОСОБА_8 , яка була підрдяником вищезазначених робіт та її найманих працівників, які фактично виконували роботу: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , так як, підозрюваний ОСОБА_4 на протязі тривалого часу мав з ними робочі відносини та йому відомі анкетні дані вказаних осіб, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення такий ризик необґрунтований, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та наразі слідчому судді не було надано матеріалів на підтвердження того, що ОСОБА_4 має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

Вищевикладене свідчить про недоведеність стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 та встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані його вчиненням. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, оскільки єдиною мірою запобіжного заходу, яку відносно підозрюваного ОСОБА_4 на теперішній час можливо застосувати, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, є міра запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість поданого клопотання та наявність правових підстав для його задоволення.

Згідно п. 1 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 245849, 89 грн., характеризуючі підозрюваного ОСОБА_4 дані, його матеріальний стан (наявність у власності останнього житлового будинку площею 99 кв.м. та земельної ділянки площею 0,06 га, розташованих в межах Одеської області), встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного та імовірного впливу на свідків, та вважає, що відносно підозрюваного можливо визначити заставу у розмірі двадцяти 33 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 924 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні, який на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-179, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшогослідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромПриморської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_3 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави врамках кримінальногопровадження №42022160000000366від 15.11.2022року відноснопідозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 33 (тридцяти трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 924 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 27.07.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувачаДКСУ м. Київ, МФО820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1