Ухвала

від 19.06.2024 по справі 947/8113/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/986/24

Справа № 947/8113/23 1-кс/947/7570/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 10.06.2024, якою в межах к/п №42022160000000366 від 15.11.2022 стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Білгород-Дністровський Одеської обл., громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утримання двох неповнолітніх дітей, директора МКП «Ортанія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалоюслідчого суддів межахк/п№42022160000000366від 15.11.2022було задоволеноклопотання ст.слідчого СУГУНП вОдеській обл. ОСОБА_8 та застосованостосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.1ст.367КК Українизапобіжний західу виглядізастави в розмірі 33 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 924 грн., із покладенням на останнього строком до 27.07.2024, в межах строку досудового розслідування, наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатись за межі Одеської обл. без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській обл. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування була доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також врахував фактичні обставини кримінального провадження, розмір майнової шкода, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, характеристику особи підозрюваного, його майновий стан.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на її незаконність та постановлення із порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступні обставини:

- слідчим суддею не було враховано того, що органом досудового розслідування не було доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, натомість, кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 367 КК України настає при завданні збитків в розмірі 129450 грн., в той час як шкода, завдана інкримінованим підозрюваному кримінальним правопорушенням складає 88304, 73 грн., що виключає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 367 КК України;

- заявлені у кримінальному провадженні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є лише припущеннями органу досудового розслідування, натомість, підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, є одиноким батьком у зв`язку зі смертю матері дитини, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хвору мати, працевлаштований, має позитивну репутацію, всі процесуальні обов`язки виконував у повному обсязі, вчасно з`являвся на процесуальні дії, раніше не судимий та не має повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень;

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає виключних випадків для визначення застави в розмірі, який перевищує 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, що свідчить про те, що визначений підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави не відповідає вимогам ст. 182 КПК України.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з`явились, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просив розгляд апеляційної скарги проводити без його участі та без участі підозрюваного ОСОБА_7 , а прокурор відділу Одської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав клопотання про проведення апеляційного розгляду без його участі, в якому також просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника та ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та судове засідання за допомогою технічних засобів не фіксувати.

Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався не у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 27.05.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (т. 2, а.с. 74-86).

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, ЄСПЛ повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, являючись інженером з технічного нагляду, будучи наділеним Міським центром «Благоустрій» Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 26015743) за спеціальним повноваженням на виконання обов`язків технічного нагляду згідно договору №84/7461 від 22.11.2022, тобто будучи в розумінні до ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, відповідальною за здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта (Відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (Поточний ремонт дорожнього покриття вулиці Грецька (річковий причал АДРЕСА_2 , в порушення вимог «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою КМУ №903 від 11.07.2007, Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу наявного досвіду та кваліфікаційного рівня мав і міг їх передбачити, будучи достовірно обізнаним із порядком здійснення технічного нагляду, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 21.12.2022, перебуваючи за адресою м. Білгород-Дністровський (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), не належним чином здійснив технічний нагляд за будівництвом об`єкта: Відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (Поточний ремонт дорожнього покриття вулиці Грецька (річковий причал АДРЕСА_2 та погодив акт №83 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, шляхом здійснення запису «Обсяги робіт перевірено. Підтверджую» та засвідчення особистим підписом і печаткою «Інженер технічного нагляду ОСОБА_7 » без здійснення перевірки відповідності обсягів фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, що спричинило безпідставне перерахування Міським центром «Благоустрій» грошових коштів, за роботи які фактично не виконані, на суму 245 848, 89 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з п. 3 Примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.

Всупереч твердженням сторони захисту, колегія суддів зауважує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.04.2023 (т. 1, а.с. 56-63); протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.04.2023 (т. 1, а.с. 76-81); висновком судової будівельно-технічної експертизи №174 від 07.09.2023 (т. 1, а.с. 154-168); висновком судової економічної експертизи №686 від 18.09.2023 (т. 1, а.с. 174-186); договором на здійснення технічного нагляду №73/7461 від 18.10.2022 (т. 2, а.с. 1-3), укладеним між Міським центром «Благоустрій» в особі в.о. начальника ОСОБА_11 (замовником) та МКП «Ортанія» в особі директора ОСОБА_7 (виконавцем); висновком судової почеркознавчої експертизи №155-24 від 10.05.2024 (т. 2, а.с. 43-50) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На переконання апеляційного суду, в даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тому підозра у вчиненні останнім зазначеного злочину є обґрунтованою.

Що стосується посилань захисника на те, що кримінальна відповідальність ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 367 КК України виключається, оскільки злочином фактично було спричинено майнову шкоду в розмірі 88 304, 73 грн., колегія суддів зауважує на безпідставності тверджень сторони захисту, натомість, відповідно до змісту повідомленої ОСОБА_7 підозри, розмір грошових коштів, перерахованих Міським центром «Благоустрій» за будівельно-монтажні роботи, які фактично виконані не були та перевірку відповідності обсягу яких повинен був здійснювати інженер з технічного нагляду ОСОБА_7 , склав саме 245848, 89 грн., що у 100 та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та являє собою істотну шкоду в розумінні п. 3 Примітки до ст. 364 КК України.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає спростованими твердження сторони захисту з приводу того, що кримінальна відповідальність ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України виключається, натомість, на даній стадії досудового розслідування підозра у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину є обґрунтованою та підтверджується долученими до клопотання слідчого зібраними матеріалами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В цьому контексті апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні у справі «Клішин проти України», відповідно до якої наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.

На переконання колегії суддів, органом досудового розслідування була доведена наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, відповідальність за який передбачена у виді штрафу від 2000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2-х років, або обмеження волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та анкетними даними свідків.

При цьому, відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Водночас, заслуговують на увагу твердження сторони захисту з приводу того, що визначений підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави не відповідає вимогам ст. 182 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Так, вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно доположень п.1ч.5ст.182КПК України,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, положеннями зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України можливість визначення застави у розмірі, що перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно передбачена лише для осіб, підозрюваних, обвинувачуваних у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, за умови наявності виключних випадків, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що чинним кримінальним процесуальним законом взагалі не передбачена можливість визначення застави у розмірі, що перевищує 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Враховуючи підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, який, відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, колегія суддів доходить переконання про те, що у слідчого судді не було передбачених законом підстав для визначення стосовно останнього застави саме у розмірі 33 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99924 грн.

За встановлених обставин, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема, визначений останньому розмір застави не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, що, в свою чергу, є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.

Визначаючи підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави, апеляційний суд враховує вимоги вищевикладених ч. 4 ст. 182 та п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також наголошує на тій обставині, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, зокрема, постійне місце проживання, працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

В цьому контексті апеляційний суд приймає до уваги положення п. 25 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022, в якому Суд зауважує на тому, що загальні принципи щодо обґрунтування визначення розміру застави наведені в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява №26744/16, п.п. 154-157, від 04.07.2019), та «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), заява №12050/04, п.п. 78-81, ЄСПЛ 2010). Зокрема, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, п. 70, від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111, від 07.12.2006).

Враховуючи те,що ОСОБА_7 підозрюється увчиненні нетяжкогозлочину,відповідно доч.4ст.182КПК України,з оглядуна обставиникримінального правопорушення,розмір завданоїзлочином майновоїшкоди,яка складає245848,89грн.,майновий тасімейний станпідозрюваного,який працевлаштований,за місцемроботи характеризуєтьсяпозитивно (т.2,а.с.124),одружений (т.2,а.с.122), має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2010 та 2016 р.н. (т. 2, а.с. 113, 114), а також зважаючи на існування зазначених вище ризиків, колегія суддів вважає за необхідне застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в найвищих межах розміру, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних у вчиненні нетяжких злочинів, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів, враховуючи положення ч. 7 ст. 194 та п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, а також з огляду на те, що матеріали провадження не містять даних стосовно продовження в зазначеному кримінальному провадженні строків досудового розслідування, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов`язки строком до 27.07.2024, тобто в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді із постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з підстав, викладених апеляційним судом вище.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 10.06.2024, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 19.06.2024, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 строком до 27.07.2024, в межах строку досудового розслідування, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора слідчого судді, суду;

- не відлучатися з Одеської обл. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим, прокурором;

- за наявності здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 положення ч. 6 ст. 182 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 та заставодавцю наслідки невиконання покладених на них обов`язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4