Постанова

від 28.05.2024 по справі 907/209/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа №907/209/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Кишенюк Н.Т.

розглянув апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Мукачівської міської ради

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2024 (повний текст рішення складено 29.01.2024, суддя Лучко Р.М.)

у справі № 907/209/23

за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави

в особі позивача Мукачівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шенкор»

про стягнення 238 073,69 грн

за участю представників:

прокурор Виницька Л.М.

від позивача Габовда О. В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача Глагола Г.П. (в режимі відеоконференції)

Мукачівська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави, в особі Мукачівської міської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шенкор» 238073,69 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 3,2679 га, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 за період з 01.10.2019 до 30.09.2022.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор покликається на використання відповідачем з 04.07.2017 земельної ділянки комунальної власності площею 3,2679 га, що розташована за адресою: с. Шенборн Мукачівського району, вул. Мукачівська, 17а-17л, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 без належної правової підстави. За твердженнями прокурора використання земельної ділянки кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 без укладення договору оренди здійснюється відповідачем, як власником нежитлових будівель (тютюносушарок, телятника, навісу для міндобрив, будівлі зерноскладу), що розташовані за адресою: с. Шенборн Мукачівського району, вул. Мукачівська, 17а-17л. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, на підставі частини першої статті 1212 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь органу місцевого самоврядування 238073,69 грн безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки за період з 01.10.2019 року по 31.08.2022 року.

Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 22.01.2024 відмовив прокурору в задоволенні його позовних вимог, оскільки в ході розгляду справи дійшов висновку про те, що ТОВ «Шенкор» є повним правонаступником СЗАТ «Шенкор», який, в свою чергу, є правонаступником прав та обов`язків Колгоспу імені Горького. Суд виснував, що право постійного користування спірною земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного відповідачу нерухомого майна, належить ТОВ «Шенкор» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390 від 05.04.1995 року (виданого Колгоспу імені Горького), відтак, відповідач є платником земельного податку, а не орендної плати за землю, що виключає наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача безпідставно збережених за рахунок власника земельної ділянки коштів, які відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Закарпатська обласна прокуратура не погодилася з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржила його в апеляційному порядку, позаяк вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене за неповного з`ясування дійсних обставин справи, що полягає в такому:

-прокурор вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо повного правонаступництва ТОВ «Шенкор» прав і обов`язків СЗАТ «Шенкор». Однак, за твердженням прокурора, суд дійшов хибного висновку про те, що СЗАТ «Шенкор» є повним правонаступником прав і обов`язків Колгоспу імені Горького. Так, у 2000 році фактично відбувся виділ СЗАТ «Шенкор» з Колгоспу за рахунок частини майна Колгоспу, переданого останнім новоствореному акціонерному товариству, а сам Колгосп імені Горького (код ЄДРПОУ 03747969) був ліквідований значно пізніше - 19.02.2003 (лист Головного управління статистики у Закарпатській області від 21.06.2023 №03.1-12/1363-23). Зазначена обставина підтверджується і наданим відповідачем розрахунком розміру майнових паїв Колгоспу імені Горького, затвердженого рішенням загальних зборів Колгоспу імені Горького від 10.10.1999, відповідно до якого в колективному господарстві на той час було 1228 пайовиків, а загальний розмір майнового паю становив 540052 грн, тоді як до новоствореного СЗАТ «Шенкор» передано майно (майнові права) на пайовій основі 96 акціонерами, які внесли до статутного капіталу товариства майнові паї на загальну суму 119325 грн (розділ 14 Установчого договору);

-рішенням зборів уповноважених колгоспників Колгоспу імені Горького, оформлених протоколом №1 від 08.02.2000, було вирішено реорганізувати Колгосп та створити нову організацію, як правонаступника на добровільній основі, на базі колгоспу шляхом приватизації власності колгоспу на пайовій основі. Відповідно до протоколу №2 від 25.02.2000 загальних зборів колгоспників Колгоспу імені Горького затверджено передаточний баланс активів і пасивів Колгоспу новоствореному правонаступнику - Закритому сільськогосподарському акціонерному товариству «Шенкор» в сумі 804930 грн, натомість до статутного капіталу СЗАТ «Шенкор» акціонерами внесено майнові паї на суму 119325 грн. Прокурор наголошує, що членами Колгоспу були 1228 пайовиків, водночас, до складу закритого сільськогосподарського акціонерного товариства увійшли 96 осіб. Водночас, прокурор вважає за доцільне зазначити, що Колгосп імені Горького продовжував функціонувати й після створення СЗАТ «Шенкор» та припинив свою діяльність лише 19.02.2003, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Закарпатській області N 03.1-12/1363-23 від 21.06.2023, а ідентифікаційний код ЗСАТ «Шенкор» відмінний від ідентифікаційного коду Колгоспу. З наведеного слідує, що реорганізація Колгоспу імені Горького в СЗАТ «Шенкор» не проведена, СЗАТ «Шенкор» є новоствореною юридичною особою, відтак Державний акт на право постійного користування землею серії II-ЗК №001390 від 05.04.1995 втратив свою чинність одночасно з припиненням діяльності Колгоспу імені Горького, а саме з 19.02.2003;

-прокурор покликається на безпідставне застосування судом положень ст. 30 Земельного кодексу України, 1990 року (в редакції на час створення СЗАТ «Шенкор»), оскільки, як встановлено судом, право власності в ТОВ «Шенкор» на будівлі та споруди виникло на підставі свідоцтв про права власності від 30.04.2008, виданих Шенборнською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області, державна реєстрація цих прав проведена 06.05.2008;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122788100:01:000:0057 площею 3,2679 га, для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована в с. Шенборн, вул. Мукачівська, 17, Мукачівського району Закарпатської області, відомості про яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі належить на праві комунальної власності органу місцевого самоврядування. На вказаній земельній ділянці розташовані належні на праві власності ТОВ «Шенкор» об`єкти нерухомості. З покликанням на норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України прокурор зазначає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та, яка не була відведена в оренду попередньому власнику, що відповідає актуальній правовій позиції Верховного Суду. Таким чином, ТОВ «Шенкор» з 03.07.2017, без укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди землі, безпідставно використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 2122788100:01:000:0057 та зберегло в себе кошти, які повинно було сплатити у вигляді орендної плати на користь органу місцевого самоврядування, а Мукачівська міська рада відповідно втратила належне їй майно (кошти від орендної плати). Загальна сума недоотриманих Мукачівською міською радою грошових коштів у вигляді орендної плати з 01.10.2019 по 30.09.2022 становить 238073,69 грн, що узгоджується з розрахунком органу місцевого самоврядування.

З огляду на наведене Закарпатська обласна прокуратура просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, задоволити позовні вимоги Мукачівської окружної прокуратури, заявлені в інтересах держави, в особі Мукачівської міської ради.

Мукачівська міська рада також не погодилась з рішенням місцевого господарського суду та подала до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, навівши в ній доводи та вимоги, аналогічні за змістом доводам апеляційної скарги прокурора.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження позивачів є рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2024 у цій справі, колегія суддів вважала за доцільне об`єднати апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Мукачівської міської ради в одне апеляційне провадження та призначити їх до спільного розгляду в судовому засіданні.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України ТОВ «Шенкор» подало відзиви на апеляційні скарги позивачів, в яких заперечило їх доводи, покликаючись на таке:

-судом було встановлено, та визнано сторонами у справі (що не потребує доказування), що земельна ділянка з кадастровим номером 2122788100:01:000:0057 площею 3, 2679 га з цільовим призначенням: для іншого сільськогосподарського призначення на вул. Мукачівська, 17, с. Шенборн, Мукачівського району використовується для обслуговування будівель сільськогосподарського призначення. Ці будівлі, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, є власністю Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Шенкор» (код ЄДРПОУ 30854272), а підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Шенборнської сільської ради, де також зазначено рік побудови будівель, які датуються до 2000 року, тобто до року створення СЗАТ «Шенкор»;

-відповідач зазначає, що інформація з реєстру нерухомого майна, це інформація про визнання державою права власності та підстав їх виникнення за певною особою, таким чином, на переконання відповідача, перехід права власності до СЗАТ «Шенкор» відбувся внаслідок правонаступництва шляхом певного виду реорганізації. Саме при реорганізації шляхом виділу юридична особа з якої виділяється майно та відповідний обсяг прав та обов`язків продовжує діяти (існувати), а виділене майно (майнові паї) було конвертовано в акції членів колгоспу і утворено нову юридичну особу Закрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Шенкор». Майнові сертифікати членів колгоспу були підтверджені відповідною вартістю будівель нерухомого майна, право власності на які було зареєстроване за новоствореним акціонерним товариством;

-відповідач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальність «Шенкор», відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390, що виданий 05.04.1995 Новосільською сільською радою народних депутатів на підставі рішення Новосільської сільської ради народних депутатів від 16.12.1992 за №12, є постійним користувачем спірної земельної ділянки як правонаступник Колгоспу імені Горького, та, відповідно, не є платником орендної плати за землю. За таких обставин відповідач вважає, що Господарський суд Закарпатської області правильно застосував до спірних правовідносин норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, в яких йдеться про те, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Отже, до ТОВ «Шенкор», як правонаступника Колгоспу імені Горького, перейшло право постійного землекористування для обслуговування будівель, право власності на які набуто внаслідок виділу майна та створення СЗАТ «Шенкор». На думку відповідача вказане спростовує посилання апелянта на пункт установчого договору про створення та діяльність СЗАТ «Шенкор», як на підставу переходу права власності на земельні частки паї під будівлями та, що вони ідентичні земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:01:015:0077, оскільки, члени колгоспу могли мати земельні паї, які передавалися до СЗАТ «Шенкор», однак такі паї товарного сільськогосподарського виробництва, правовий режим яких не поширюється на земельну ділянку під будівлями, та яка є спірною в цій справі;

-відповідач зазначає, що розміщені на спірній ділянці об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: с. Шенборн Мукачівського району Закарпатської області, вул. Мукачівська, 17А-17Л, реєстраційні номери 23099137, 23099064, 23148761, 23148798, 23091716, 24376145, 23129108, 23129051, 23129202, 23129268 усі були побудовані до 1990 року; дата прийняття рішень про державну реєстрацію 06.05.2008 року. ТОВ «Шенкор», з покликанням на рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 за № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005), зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду. Отже, право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України, 2001 року - 01.01.2002, продовжує зберігатися і надалі, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника, навіть якщо чинне законодавство вже не передбачає підстав для набуття права постійного користування землею для такої особи.

З огляду на наведені обставини, відповідач вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

За клопотанням позивача та відповідача розгляд справи відбувався в режимі відеоконфренції. В дане судове засідання прибула прокурор, а на зв`язок із судом вийшли представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в апеляційних скаргах та у відзивах на апеляційні скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає таке:

29 червня 2017 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га, місце розташування: с. Шенборн Мукачівського району Закарпатської області, вул. Мукачівська, 17, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: 01.13. для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2102044762017 від 29.06.2017 року.

Відповідно до експлікації земельних угідь (Том І, а.с. 68), згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) земельна ділянка кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 належить до земель під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, що також підтверджується й довідкою Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Відділу в Мукачівському районі від 25.04.2017 №2.1/0/160-17 (Том І, а.с. 163).

29 червня 2017 року державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації Лукач М.А. проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади Шенборнської сільської ради на земельну кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1291138121227, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322459870 від 10.02.2023.

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322460152, №322462909, №322462568, №322462427, №322462121, №322462968, №322462343, №322461488, №322461954, №322462031 від 10.02.2023 Закрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Шенкор» зареєстроване як власник таких об`єктів нерухомості: навісу авто-ваги, площею 4,2 м.кв. (рік побудови 1984), бригадного будинку, площею 28,6 (рік побудови 1979), кукурудзосушарки, площею 108,7 м.кв. (рік побудови 1956), будівлі зерноскладу, площею 708,9 м.кв. (рік побудови 1950), навісу для міндобрив, площею 198,0 м.кв. (рік побудови 1979), телятника на 262 голів, площею 1270,5 м.кв. (рік побудови 1975), без назви, площею 511,0 м.кв. (рік побудови 1974), тютюносушарки, площею 592,0 м.кв. (рік побудови 1973), тютюносушарки, площею 358,0 м.кв. (рік побудови 1974), тютюносушарки, площею 486,9 м.кв. (рік побудови 1975), які знаходиться за адресою: с. Шенборн Мукачівського району Закарпатської області, вул. Мукачівська, 17А-17Л, реєстраційні номери 23099137, 23099064, 23148761, 23148798, 23091716, 24376145, 23129108, 23129051, 23129202, 23129268, дата прийняття рішень про державну реєстрацію 06.05.2008 року.

Прокурор зазначає, що належне відповідачу, як правонаступнику Закритого сільськогосподарського товариства «Шенкор», означене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, однак договір оренди вказаної земельної ділянки, площею 3,2679 га між Шенборнською сільською радою (а надалі Мукачівською міською радою) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шенкор» укладено не було.

Таким чином, за твердженнями прокурора відповідач з жовтня 2019 року по вересень 2022 року включно використовує земельну ділянку комунальної форми власності кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га для іншого сільськогосподарського призначення - без належної на те правової підстави.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 від 30.08.2022, станом на 2019-2021 роки становить 2580752,45 грн, а станом на 30.08.2022 (в 2022 році) 2838794,76 грн, що підтверджується витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку. Отже, за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності за період з 01.10.2019 по 30.09.2022, позивачем нараховано відповідачу 238073,69 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га, розмір ставки яких становить 3% від нормативно грошової оцінки землі.

Щодо представництва прокурором інтересів позивача варто зазначити, що:

Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема, представництва інтересів держави в суді у випадках визначених цим Законом.

Прокуратура здійснює представництво законних інтересів держави в суді, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У справі № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020) Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що: захищати інтереси держави повинні насамперед компетентні органи, а не прокурор, який не повинен вважатися альтеративним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави; прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При зверненні з даним позовом до суду прокурором визначено Мукачівську міську раду позивачем за позовною вимогою про стягнення безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Статті 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2017 року державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації Лукач М.А. проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади Шенборнської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1291138121227, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322459870 від 10.02.2023.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Закарпатської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Закарпатської області, зокрема, Мукачівську об`єднану територіальну громаду, до складу якої, серед інших, включено Шенборнську територіальну громаду.

Підпунктом 1 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту (п.п. 4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Підпунктом 9 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень.

Рішенням Мукачівської міської ради №1728 від 26.12.2019 затверджено передавальний акт щодо передачі майна, активів та зобов`язань Шенборнської сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради та п. 3 вказаного рішення Мукачівську міську раду визнано правонаступником майна, активів та зобов`язань Шенборнської сільської ради.

З інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Шенборнська сільська рада (код ЄДРПОУ 20436679) 03.01.2020 припинено, в результаті її реорганізації, правонаступником якої є Мукачівська міська рада (код ЄДРПОУ 38625180 (позивач в даній справі).

Оскільки власником спірної земельної ділянки є Мукачівська територіальна громада в особі Мукачівської міської ради, яка від імені територіальної громади здійснює відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками територіальної громади комунальної власності, відтак саме Мукачівська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних зі справлянням орендної плати за землю, наповнення місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Мукачівської міської ради в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Мукачівська окружна прокуратура зверталася з листами №07.51-95-1588 вих-21 від 01.10.2021, №07.51-95-1289 вих-22 від 19.07.2022, 07.51-95-1553 вих-22 від 22.08.2022 до Мукачівської міської ради, в особі Мукачівського міського голови з проханням надати інформацію та підтверджуючі документи щодо підстав користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 та повідомити про вжиті заходи правового характеру з метою захисту інтересів держави в частині забезпечення надходження грошових коштів від оренди земельної ділянки до місцевого бюджету, розрахунку розміру збитків як безпідставно збережені відповідачем грошові кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності, в тому числі претензійно-позовного характеру.

На адресу Мукачівської окружної прокуратури Мукачівської міською радою надіслано у відповідь листи №1316/01-32/9768/42-22 від 05.04.2022, №2768/01-32/8192/42-22 від 29.07.2022, №3413/01-32/10106/42-22 від 23.09.2022, в яких повідомлено прокурора про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на підставі яких здійснюється користування земельною ділянкою кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 та зазначено про вжиття щодо відповідача заходів претензійного характеру щодо стягнення безпідставно збереженої орендної плати.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетенційний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетенційний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, має повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як було зазначено вище, Мукачівською окружною прокуратурою, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 15.02.2023 №07.51-95-422 вих-23 було повідомлено Мукачівську міську раду про встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах та подання позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.

Отже, прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що Мукачівською міською радою не здійснюється захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що, в свою чергу, є підставою для звернення прокурора в інтересах держави до суду з цим позовом.

Заперечуючи позовні вимоги прокурора, відповідач стверджує про відсутність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю, позаяк спірна земельна ділянка, за позицією ТОВ «Шенкор», перебуває у постійному користуванні Товариства, як правонаступника Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Шенкор», яке, в свою чергу, є правонаступником Колективного господарства (Колгоспу імені Горького), якому земельна ділянка під будівлями колективного господарства надавалася в постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390, виданого 05.04.1995 року Новосільською сільською радою народних депутатів на підставі рішення Новосільської сільської ради народних депутатів від 16.12.1992 №12.

Отже, для правильного вирішення цього спору важливим є встановлення фактів правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Шенкор» прав та обов`язків Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Шенкор» та, відповідно, Колгоспу імені Горького, а також належності спірної земельної ділянки ТОВ «Шенкор» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390.

З наявних у справі інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав №322460152, №322462909, №322462568, №322462427, №322462121, №322462968, №322462343, №322461488, №322461954, №322462031 від 10.02.2023 вбачається, що Закрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Шенкор» було власником об`єктів нерухомості навісу авто-ваги, площею 4,2 м.кв. (рік побудови 1984); бригадного будинку, площею 28,6 (рік побудови 1979); кукурудзосушарки, площею 108,7 м.кв. (рік побудови 1956); будівлі зерноскладу, площею 708,9 м.кв. (рік побудови 1950); навісу для міндобрив, площею 198,0 м.кв. (рік побудови 1979); телятника на 262 голів, площею 1270,5 м.кв. (рік побудови 1975); без назви, площею 511,0 м.кв. (рік побудови 1974); тютюносушарки, площею 592,0 м.кв. (рік побудови 1973); тютюносушарки, площею 358,0 м.кв. (рік побудови 1974); тютюносушарки, площею 486,9 м.кв. (рік побудови 1975), які знаходиться за адресою: с. Шенборн Мукачівського району Закарпатської області, вул. Мукачівська, 17А-17Л, реєстраційні номери 23099137, 23099064, 23148761, 23148798, 23091716, 24376145, 23129108, 23129051, 23129202, 23129268, дата прийняття рішень про державну реєстрацію 06.05.2008 року.

За твердженнями прокурора, які не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:01:015:0057.

Вказані об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:01:015:0057, на підставі затвердженого загальними зборами акціонерів ЗСАТ «Шенкор» (протокол №02/12 від 26.10.2012) передавального акта від 26.10.2012, у зв`язку з припиненням діяльності ЗСАТ «Шенкор» шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шенкор», передано ТОВ «Шенкор», який є відповідачем у цій справі. Зі змісту передавального акта від 26.10.2012 вбачається, що ТОВ «Шенкор» є повним правонаступником ЗСАТ «Шенкор», до якого при перетворенні переходять в сукупності всі права та обов`язки ЗСАТ «Шенкор», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2023 (том І, а.с.104-119), п. 1.2. статуту ТОВ «Шенкор», нова редакція якого затверджена протоколом загальних зборів учасників №2/2019 від 08.10.2019 (том І, а.с. 212-216).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Стаття 107 ЦК України визначає порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, відповідно до умов якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У частині 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Наведене вище свідчить, що внаслідок реорганізації Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Шенкор» шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Шенкор», відбулось універсальне (повне) правонаступництво відповідача прав та обов`язків реорганізованого правопопередника (акціонерного товариства), в тому числі й прав на належне СЗАТ «Шенкор» нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2122788100:01:000:0057 площею 3,2679 га. Вказана земельна ділянка зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою Шенборнської сільської ради, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322459870 від 10.02.2023.

Водночас, відповідач, заперечуючи позовні вимоги прокурора стверджує, що Закрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Шенкор» є правонаступником Колгоспу імені Горького, якому земельна ділянка під будівлями колективного господарства надавалася в постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 № 561-XII (далі - ЗК УРСР), що був чинним на час видачі Колгоспу імені Горького Держакта у квітні 1995 року, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно з частинами 1, 3 статті 60 ЗК УРСР колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання. Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

Документами, що посвідчували право власності або право постійного користування землею, згідно зі статтею 23 ЗК УРСР були державні акти, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за формою, затвердженою Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-ХІІ.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції, чинній до 01.01.2019) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 6 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (тут і надалі в редакції, що діяла на час реорганізації Колгоспу) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001390 від 05.04.1995 року, Колгоспу ім. Горького надано у постійне користування 48,3 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва.

Рішенням зборів уповноважених колгоспників Колгоспу ім. Горького, оформлених протоколом №1 від 08.02.2000 вирішено реорганізувати Колгосп ім. Горького та створити нову організацію як правонаступника на добровільній основі на базі колгоспу шляхом приватизації власності колгоспу на пайовій основі (п.п. 4.1., 4.2. протоколу №1 від 08.02.2000), затверджено склад комісії по ліквідації колгоспу (том 3, а.с.171-176).

Відповідно до протоколу №2 від 25.02.2000 загальних зборів колгоспників Колгоспу ім. Горького затверджено передаточний баланс активів і пасивів Колгоспу ім. Горького новоствореному Закритому сільськогосподарському акціонерному товариству «Шенкор» в сумі 804930 грн.(том 3, а.с. 177-178). Водночас, в матеріалах справи відсутній, а відповідачем не наданий сам передавальний акт активів і пасивів Колгоспу ім. Горького новоствореному правонаступнику Закритому сільськогосподарському акціонерному товариству «Шенкор». З наданих суду сторонами пояснень слідує, що такий акт відповідача повинен знаходитися в архівному відділі Мукачівської райдержадміністрації, однак, в архіві його не віднайдено.

Разом з тим, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Шенкор» створене на підставі Установчого договору, зареєстрованого Головою Мукачівської районної державної адміністрації 03.03.2000 року в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності Мукачівського району за №04053789100010123.

На підставі проведених установчих зборів та відповідно до Установчого договору затверджено Статут Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Шенкор», який 03.03.2000 року зареєстровано Головою Мукачівської районної державної адміністрації в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності Мукачівського району за №04053789100010123, в п. 1.2 якого зазначено, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Шенкор» створюється в процесі реорганізації і є правонаступником Колективного господарства (Колгоспу) імені Горького (код ЄДРПОУ 03747969).

Водночас, у п. 4.1. Статуту СЗАТ «Шенкор» йдеться про те, що джерела формування і склад майна та майнових прав акціонерного товариства визначаються статтею 4 Установчого договору СЗАТ "Шенкор".

Відповідно до п. 5.1 Установчого договору, ЗАТ набуває права власності на частину землі Колгоспу пропорційну кількості переданих акціонерами ЗАТ земельних часток (паїв) у землі товариства, після одержання Державного акта на право колективної власності на землю на ім`я ЗАТ..... ЗАТ набуває права власності на земельну ділянку в порядку правонаступництва від Колгоспу і відповідно до ст. 17 (ч. 2 ), 22 та 23 Земельного кодексу України(том І, а.с 202).

Після набуття ЗАТ права вланості на земельну ділянку, проводиться уточнення розміру та вартості земельних часток (паїв) акціонерів в земельній ділянці ЗАТ. Така дія проводиться виключно серед тих акціонерів, що мали земельні частки у землях Колгоспу та які об`єднали їх з метою формування земельної ділянки, відповідно до статті 5.1 цього договору (п. 5.2 Установчого договору).

Доказів виконання вказаних пунктів Установчого договору відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 14 Установчого договору, такий укладено 96 акціонерами, якими внесено до статутного капіталу товариства майнові паї на загальну суму 119325 грн (загальна кількість акцій 11932), в той час, як відповідно до наданого відповідачем розрахунку розміру майнових паїв Колгоспу імені Горького, затвердженого рішенням загальних зборів Колгоспу імені Горького від 10.10.1999, в колективному господарстві на той час було 1228 пайовиків, а загальний розмір майнового паю становив 540052 грн.

Великою Палатою Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 зроблено такий висновок: «Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП « 8 Березня» шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП « 8 Березня» автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Натомість згідно зі статутом ФГ "Колос", єдиним засновником останнього є ОСОБА_11. Тобто перетворення з КСП "8 Березня" у ФГ "Колос" не відбулося, оскільки склади засновників (учасників) КСП "8 Березня" та ФГ "Колос" не співпадають». Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 907/525/18.

Враховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг Закарпатської обласної прокуратури та Мукачівської міської ради про те, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію Колгоспу імені Горького шляхом перетворення в іншу юридичну особу (Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Шенкор»), колишні члени Колгоспу автоматично повинні були би стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Водночас, встановлені фактичні обставини цієї справи свідчать про те, Колгосп імені Горького налічував 1228 пайовиків із загальним розміром майнового паю 540052 грн., в той час як засновниками СЗАТ «Шенкор», у відповідності до п. 14 Установчого договору, стали 96 акціонерів, якими внесено до статутного капіталу товариства майнові паї на загальну суму 119325 грн.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини цієї справи, з врахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає помилковими висновок місцевого господарського суду про те, що СЗАТ «Шенкор» є універсальним (повним) правонаступником Колгоспу імені Горького, в тому числі прав на земельну ділянку, на якій розміщене належне СЗАТ «Шенкор» нерухоме майно. Варто зауважити, що Колгосп імені Горького (код ЄДРПОУ 03747969) був ліквідований 19.02.2003, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Закарпатській області від 21.06.2023 №03.1-12/1363-23. Натомість, у 2000 році фактично відбувся виділ СЗАТ «Шенкор» з Колгоспу, за рахунок частини майна Колгоспу, переданого останнім новоствореному акціонерному товариству. Отже, реорганізація Колгоспу імені Горького в СЗАТ «Шенкор» не проведена, СЗАТ «Шенкор» є новоствореною юридичною особою, відтак Державний акт на право постійного користування землею серії II-ЗК №001390 від 05.04.1995 втратив свою чинність одночасно з припиненням діяльності Колгоспу імені Горького, а саме з 19.02.2003.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції відсутності правонаступництва Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Шенкор» прав та обов`язків Колгоспу імені Горького, безпідставними є твердження відповідача про те, що СЗАТ «Шенкор», а згодом ТОВ «Шенкор», як його правонаступник, користувалися спірною земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001390 від 05.04.1995.

Предметом позовних вимог прокурором визначено стягнення з ТОВ «Шенкор», як правонаступника СЗАТ «Шенкор», безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га, місце розташування: с. Шенборн Мукачівського району Закарпатської області, вул. Мукачівська, 17, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: 01.13. для іншого сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі ЗК України).

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, далі ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, отже, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

З приписів статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 2122788100:01:000:0057.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування, без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій такі об`єкти розміщені.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та, яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

В матеріалах справи відсутні докази належного оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою (кадастровий номер 2122788100:01:000:0057) площею 3,2679 га у спірний період користування, зокрема, укладення договорів оренди з Мукачівською міською радою та державної реєстрації такого права.

Незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, орендна плата має граничний мінімальний розмір. Вона повинна відповідати вимогам підпункту 288.5.1 Податкового кодексу України й бути не меншою, ніж визначено положеннями цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

3і статті 274 Податкового кодексу України вбачається, що максимальний розмір ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно, максимальна ставка земельного податку в розмірі 3%, визначена ст. 274 Податкового кодексу України, одночасно є мінімальним розміром орендної плати, яка повинна справлятись до місцевого бюджету за користування земельною ділянкою.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057 від 30.08.2022, станом на 2019-2021 роки становила 2580752,45 грн, а станом на 30.08.2022 (в 2022 році) 2838794,76 грн, що підтверджується витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Отже, за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності за період з 01.10.2019 по 30.09.2022, позивачем нараховано відповідачу 238073,69 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, кадастровий номер 2122788100:01:000:0057, площею 3,2679 га (з розрахунку 3% ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки землі) та підлягає стягненню з ТОВ «Шенкор» до місцевого бюджету Мукачівської міської ради.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2024 у цій справі.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Мукачівської міської ради задоволити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2024 у справі № 907/209/23 скасувати.

Позов Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шенкор» (89670, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижній Коропець, вул. Колгоспна, 2, код ЄДРПОУ 30854272) до місцевого бюджету на рахунок Мукачівської міської ради (UA538999980314191941000007383 ГУК у Закарпатській області Мукачівська тг/33010100, код отримувача 3797589) 238073,69 грн безпідставно збережених коштів та 5356,66 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шенкор» (89670, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижній Коропець, вул. Колгоспна, 2, код ЄДРПОУ 30854272) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) 8927,78 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Господарському суду Закарпатської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

повний текст постанови складено 10.06.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік