Постанова
від 10.06.2024 по справі 916/4159/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4159/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м.Чорноморськ - не з`явився;

від Приватного підприємства "Автотранском", Львівська обл., Стрийський р-н., с. Славське - адвокат Покора І.Є., на підставі ордера;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС» , Одеська обл., м.Чорноморськ - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», м. Одеса - не з`явився;

від Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", м. Дніпро - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Цісельский О.В. повний текст рішення складено та підписано 18.03.2024 року

у справі №916/4159/23

за позовом: Приватного підприємства "Автотранском", Львівська обл., Стрийський р-н., с.Славське

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС» , Одеська обл., м. Чорноморськ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", м.Дніпро

про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації транспортних засобів

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У вересні 2023 року Приватне підприємство ,,Автотранском" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», у якій просило суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №7268/23/1/005797, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» на підставі договору комісії № 7268/23/1/005797 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» щодо транспортного засобу: Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_9;

- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_9, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7268/23/1/005799, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» на підставі договору комісії № 7268/23/1/005799 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» щодо транспортного засобу: Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_8;

- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_8, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7268/23/1/005798, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» на підставі договору комісії № 7268/23/1/005798 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» щодо транспортного засобу: Scania R 400 12740, 2012 року № шасі НОМЕР_10;

- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12740, 2012 року № шасі НОМЕР_10, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом передання у власність та поновлення державної реєстрації транспортних засобів: Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_9, Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_8, Scania R 400 12740, 2012 року № шасі НОМЕР_10 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра»;

- вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідачів судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що оскаржувані правочини вчинені (укладені) між відповідачем-3 в інтересах відповідача-1 та відповідачем-2 з відчуження транспортних засобів є фраудаторними, тобто такими, що відповідачем - 1 вчинені на шкоду Приватному підприємству ,,Автотранском" як стягувачу, з метою уникнення звернення стягнення на вказане майно за наявності невиконаного грошового зобов`язання перед останнім.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 року позовну заяву Приватного підприємства ,,Автотранском" прийнято судом до розгляду; відкрито провадження у справі № 916/4159/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено дату судового засідання.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 року судом було задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 позовні вимоги Приватного підприємства ,,Автотранском" задоволено у повному обсязі; визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7268/23/1/005797, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.П.К.М.», яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" на підставі договору комісії № 7268/23/1/005797 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" щодо транспортного засобу: Scania R 400 12742, 2013 року, № шасі НОМЕР_9; скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_9, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області; визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7268/23/1/005799, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.П.К.М.", яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" на підставі договору комісії № 7268/23/1/005799 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" щодо транспортного засобу: Scania R 400 12742, 2013 року, № шасі НОМЕР_8; скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_8, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області; визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7268/23/1/005798, укладений 22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.П.К.М.", яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" на підставі договору комісії № 7268/23/1/005798 від 21.04.2023 року, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" щодо транспортного засобу: Scania R 400 12740, 2012 року, № шасі НОМЕР_10; скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу Scania R 400 12740, 2012 року № шасі НОМЕР_10, вчинену 22.04.2023 року Територіальним сервісним центром 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області; відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність та поновлення державної реєстрації транспортних засобів: Scania R 400 12742, 2013 року, № шасі НОМЕР_9, Scania R 400 12742, 2013 року, № шасі НОМЕР_8, Scania R 400 12740, 2012 року, № шасі НОМЕР_10 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра"; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи, виснував про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", будучи божником Приватного підприємства "Автотранском", згідно прийнятих відносно нього судових актів, розуміючи необхідність їх виконання, не маючи за собою зареєстрованого на праві власності іншого майна, відсутності на розрахункових рахунках достатньої кількості грошових коштів для погашення заборгованості перед позивачем, відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" належні йому на праві власності транспортні засоби, за рахунок вартості яких можливо було б здійснити погашення боргу перед позивачем.

Відтак, за висновками суду першої інстанції, відповідач - 1, укладаючи договори комісії з метою наступного відчуження спірних транспортних засобів, відповідач - 2, укладаючи оспорювані правочини (договори купівлі-продажу спірних транспортних засобів від 22.04.2023 року), діяли недобросовісно, оскільки були обізнані про наявність майнового спору між позивачем та відповідачем - 1, а наслідком таких дій з відчуження транспортних засобів стала фактична неможливість виконання наказу Західного апеляційного господарського суду, виданого на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" у справі № 407/05.21 від 12.08.2021 року, а тому спірні договори є фраудаторними, оскільки укладені на шкоду Приватному підприємству "Автотранском", порушують його майнові права, як кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", направлені на ухилення від обов`язку сплати боргів, визначених судовими актами, з огляду на що такі договори підлягають визнанню недійсними.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації транспортних засобів суд першої інстанції вказав, що такі вимоги є похідними від основних - про визнання договорів недійсними, а тому також потребують задоволення.

Щодо вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність та поновлення державної реєстрації транспортних засобів: Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_9, Scania R 400 12742, 2013 року № шасі НОМЕР_8. Scania R 400 12740, 2012 року № шасі НОМЕР_10 за відповідачем 1 ), передбачений п. 4 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України та є ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м.Чорноморськ з рішенням суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі № 916/4159/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автотранском" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зазначив, що місцевим господарським судом під час ухвалення рішення було взято до уваги лише позицію позивача, як стягувача за наказом Західного апеляційного господарського суду «Про примусове виконання рішення Третейського суду» від 24.04.2023 року у справі № 870/9/22, проте, проігноровано твердження відповідача про те, що з 11.07.2022 року його банківські рахунки було арештовано в порядку забезпечення позову судом.

Посилаючись на тяжкі обставини, які виникли у зв`язку із збройною аґресією сусідньої держави, скаржник, основним видом економічної діяльності якого є 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, вказав, що він був вимушений укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС» договір про сплату лізингових платежів за рахунок третьої особи від 25.04.2022 року №250722, з врахуванням небезпеки втратити право на об`єкти лізингу, оскільки, за договорами фінансового лізингу №89-02038 від 13.03.2019 року, №89-02169 від 10.09.2019 року, №89-02310 від 12.06.2020 року, №89-02244 від 13.02.2020 року, №89-02245 від 13.02.2020 року, №89-02311 від 12.06.2019 року, №6337-FL від 20.02.2020 року, №5685-SME-FL, №5443-SME-FL від 12.09.2019 року було перебачено втрату прав на об`єкти лізингу, за невиконання умов вищенаведених договорів. Отже, на переконання апелянта, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» існували договірні зобов`язання щодо погашення лізингових платежів в обмін на передачу права власності на транспортні засоби в майбутньому на ту ж суму.

Також скаржник не погодився з позицією суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваному рішенні стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", будучи боржником Приватного підприємства «Автотранском», згідно прийнятих відносно нього судових актів, розуміючи необхідність їх виконання, не маючи за собою зареєстрованого на праві власності іншого майна, відсутності на розрахункових рахунках достатньої кількості грошових коштів для погашення заборгованості перед позивачем, відчужив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" належні йому на праві власності транспортні засоби, за рахунок вартості яких можливо було б здійснити погашення боргу перед позивачем, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б об`єктивно свідчили про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» будь-якого іншого майна, за рахунок якого можливе виконання боржником свого обов`язку перед позивачем за судовим рішенням.

Поміж тим, відповідач - 1 за доводами апеляційної скарги зауважив, що в разі не укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» договору про сплату лізингових платежів, не здійснення періодичних лізингових платежів Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» заміть Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра», виникнення права власності на відповідні транспортні засоби було б неможливим.

Заперечуючи фіктивність спірних правочинів, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції потребує скасування в апеляційному порядку задля реалізації права боржника, наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.

Окрім наведеного, апелянт повідомив суд, що ним наразі до Західного апеляційного господарського суду подано заяву в рамках справи №870/9/22 з проханням розстрочити виконання судового рішення, у зв`язку з унеможливленням виконання рішення Третейського суду разовим платежем.

При цьому, як вказав скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» не відмовляється від фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та частково виконав свої грошові зобов`язання, а також звернувся до Приватного виконавця з пропозицією про розстрочення заборгованості.

Відтак, на переконання відповідача - 1, ним у спірних правовідносинах не використовується «право на зло» та негативні наслідки відсутні як для Приватного підприємства «Автотранском», так і для лізингодавців.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23, справу призначено до судового розгляду.

22.05.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Автотранском", Львівська обл., Стрийський р-н., с. Славське надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ (вх. №1248/24/Д2), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у даній справі без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву, позивач наголосив, що доводи апелянта є безпідставними та такими, що не спростовують фактичні обставини, які мотивують позовні вимоги, оскільки включення в договір про сплату лізингових платежів за рахунок третьої особи від 25.07.2022 року умови про подальшу передачу транспортних засобів відповідачу - 2, враховуючи укладення цього договору між пов`язаними (афілійованими) особами вже після виникнення у відповідача - 1 зобов`язання із повернення боргу, при здійсненні оплат за договором ОСОБА_1 , який є єдиним учасником відповідача - 1 та відповідача - 2, є ще одним свідченням навмисного зменшення активів відповідача - 1 як боржника для уникнення сплати боргу позивачу на виконання судового рішення.

При цьому, як зауважив позивач, в оскаржуваних договорах купівлі-продажу транспортних засобів від 22.04.2023 року відсутні будь-які посилання на договір про сплату лізингових платежів за рахунок третьої особи від 25.07.2022 року.

Навпаки, на переконання Приватного підприємства, зокрема, в розділі 2 зазначених договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс», вказано, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем (відповідачем - 2) здійснюється після повної оплати вартості транспортного засобу та в момент підписання цього договору.

Водночас, як зауважено позивачем, договорами комісії, укладеними 21.04.2023 року між відповідачем - 1 та відповідачем - 3 встановлені умови розрахунків між сторонами цих договорів, за якими відповідач - 3 як комісіонер отримує від потенційного покупця транспортного засобу кошти як оплату за відчуження такого транспортного засобу.

Тобто, позивач вважає, що зазначене є однозначним свідченням фактичної незастосовності в реальності договору про сплату лізингових платежів за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра Транс» від 25.07.2022 року № 250722/1, зокрема його умови, закріпленої в п. 1.1 щодо безоплатної передачі права власності на спірні транспортні засоби після придбання їх як предмету лізингу на умовах договорів фінансового лізингу. А тому, договір про сплату лізингових платежів міг бути укладений штучно, виключно для уникнення звернення стягнення на майно відповідача - 1 та не несе за собою реальної правової мети.

Окрім зазначеного, позивач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини справи, зокрема, щодо видачі наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», вказав, що з 28.04.2023 року до 03.11.2023 року жодних дій щодо погашення боргу відповідачем - 1 здійснено не було та часткова сплата відповідачем - 1 боргу вже після подачі позивачем позовної заяви у даній справі до суду, враховуючи більше, ніж дворічний строк заборгованості (з 12.08.2021 року), не може розцінюватись як добровільне виконання зобов`язань із погашення боргу та усунення негативних наслідків для позивача.

Інші особи - учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник позивача під час судового засідання заперечувала проти доводів апелянта, зазначених ним в апеляційній скарзі, з мотивів, викладених письмово у відзиві, просила суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники скаржника та інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали про відкриття провадження у справі на офіційні електронні адреси сторін, до їх «Електронних кабінетів», про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, затягування строку розгляду апеляційної скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів, приймаючи до уваги всі доводи, які викладені сторонами у письмових процесуальних документах, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників скаржника та інших учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 не потребує скасування, виходячи з такого.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

13.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредит Україна", (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", (лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу № 89-02038 (т.с. 3, а.с. 14-47), за умовами п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язався за заявкою лізингоодержувача передати у платне користування предмет лізингу, а лізингоотримувач зобов`язався прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.

Згідно із пп. б п. 1.2. договору, сторони визначили, що зобов`язання лізингодавця перед лізингоотримувачем виникають за умови, що лізингоодержувач виконав наступні дії, зокрема: підписання договору поруки № SA-2038 з ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.1. договору ціна кожного транспортного засобу, що входить до предмету лізингу, та загальна вартість предмету лізингу зазначаються у «Базових умовах лізингу», доданих до цього договору в якості Додатку №1.

Лізингоодержувач може почати використання предмету лізингу на умовах цього договору з дня підписання Акту приймання - передачі предмету лізингу, якщо інше не буде письмово погоджено між лізингодавцем та лізингоодержувачем (п. 4.4. договору).

Право власності на предмет лізингу за даним договором належить виключно лізингодавцю. Будь - які дії або бездіяльність лізингоодержувача та/або третіх осіб жодним чином не впливають на право власності лізингодавця та предмет лізингу (п. 5.1. договору).

Пунктом 15.1 договору встановлено, зокрема, що перехід права власності на предмет лізингу здійснюється на підставі договору купівлі-продажу, за залишковою вартістю, яка буде складати 240 євро за курсом НБУ на день укладання договору купівлі-продажу. Укладання договору купівлі-продажу та перехід права власності на предмет лізингу здійснюється протягом 30 календарних днів після сплати останнього лізингового платежу, за умови відсутності заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 89-02038 (т.с.3, а.с. 37) предметом лізингу є вживані сідельні тягачі/used truck Scania R400 LA4х2MNA у кількості 2 шт, вартістю 1129375,05 грн. кожний.

Разом з тим, між сторонами вказаного вище договору було погоджено графік платежів за фінансовим лізингом, перелік уповноважених компаній, тарифи тощо.

10.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредит Україна", (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" (лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу № 89-02169 (т.с.3, а.с. 48-81), згідно умов п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язався за заявкою лізингоодержувача передати у платне користування предмет лізингу, а лізингоотримувач зобов`язався прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені договором.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 89-02169 (т.с.3, а.с. 69) предметом лізингу є вживаний сідельний тягач/used truck Scania R400 LA4 MEB у кількості 1 шт, вартістю 911189,76 грн.

18.03.2019 року між Приватним підприємством "Автотранском" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" було укладено договір про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) №36153111 (т.с. 1, а.с. 12-16), відповідно до умов п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввіреним йому замовником вантаж до пункту призначення у встановлений договором строк, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за організацію та перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 5.1. договору всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним з питань, пов`язаних з порядком здійснення перевезення, відшкодування завданих збитків, розміру і порядку оплати, сплати штрафних санкцій і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.

Відповідно до п.п. 5.3., 5.4. договору сторони визнають обов`язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання Третейського суду не ведеться. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки і вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню.

Договір підписано між сторонами без застережень та зауважень та скріплено їх печатками.

31.12.2019 року між позивачем та відповідачем - 1 до вказаного вище договору було укладено додаткову угоду №1, якою сторони погодили зміну низки умов договору, зокрема, строку виконання зобов`язань.

В подальшому, між Приватним підприємством "Автотранском", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 , 02.03.2020 року було укладено договір поруки № 1, за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед Приватним підприємством "Автотранском" за повне та своєчасне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" усіх обов`язків, які виникли або виникнуть у майбутньому, та інших обов`язків за договором про надання послуг транспортного експедирування від 18.03.2019 року № 36153111.

Також, згідно п. 8.1. договору поруки № 1, сторони погодили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.), зокрема, про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, річних, повернення авансових платежів, відшкодування збитків тощо, підлягають вирішенню Постійно діючим третейський судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.

Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація". Сторони визнають обов`язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання Третейського суду не ведеться. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки і вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню (п.п. 8.2.-8.4. договору поруки).

В подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» договору про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) № 36153111 Приватне підприємство "Автотранском" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 5 500 000 грн. основного боргу, 195 375 грн. 36 коп. - 3 % річних, 556 735 грн. 72 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі № 407/05.21 задоволено позов Приватного підприємства "Автотранском" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Автотранском" 5 500 000 грн. основного боргу, 195 375 грн. 36 коп. - 3 % річних, 556 735 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 11 350 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Раніше, 10.06.2021 року Приватне підприємство "Автотранском" звернулося до Львівського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", що знаходяться на розрахунковому рахунку в Акціонерному товаристві «ОТП Банк», а також на інших виявлених під час виконання даної ухвали рахунках, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" в банківських установах України в межах ціни позову 6252111 грн. 08 коп., і накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих в банківських установах України, що належать ОСОБА_2 , в межах суми ціни позову у розмірі 6252 111 грн. 08 коп.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.08.2021 року у справі № 407/05.21 в задоволенні заяви Приватного підприємства "Автотранском» про забезпечення позову було відмовлено.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.04.2022 року у справі № 407/05.21 (т.с.2, а.с.231-245) ухвалу Львівського апеляційного суду від 03.08.2021 року у справі № 407/05.21 було скасовано; заяву Приватного підприємства "Автотранском" про забезпечення позову у справі № 407/05.21 за позовом Приватного підприємства "Автотранском" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за весь час прострочення задоволено; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", що знаходяться на розрахунковому рахунку в акціонерному товаристві "ОТП Банк", а також на інших виявлених під час виконання цієї постанови рахунках, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" в банківських установах України, а також був накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 , відкритих в банківських установах України, у межах ціни позову 6 252 111 грн. 08 коп.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. від 11.07.2022 року у межах виконавчого провадження № 9 був накладений арешт на грошові кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", що знаходяться на рахунковому рахунку в Акціонерному товаристві "ОТП банк", а також на інших виявлених під час виконання цієї постанови рахунках, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" в банківських установах України, у межах ціни позову 6 252 111 грн. 08 коп. (т.с.2, а.с.247-248).

В подальшому, Приватне підприємство "Автотранском" 20.06.2022 року звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 року у справі № 870/9/22 заява Приватного підприємства "Автотранском" від 20.06.2022 року про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21 була прийнята судом до розгляду. Розгляд заяви був призначений у судовому засіданні на 25.07.2022 року.

25.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" було укладено договір № 250722/1 про сплату лізингових платежів за рахунок третьої особи, в якому сторони, з урахуванням укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" 6 (шести) договорів фінансового лізингу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Лізинг Україна" та 3 (трьох) лізингових договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", того, що на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" накладено арешт за рішенням суду про забезпечення позову, дійшли згоди про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" буде сплачувати лізингові платежі за договорами фінансового лізингу, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Лізинг Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" на загальну суму 3 169 939 грн. 86 коп., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" зобов`язалось безоплатно передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" право власності на наступні транспортні засоби, після придбання їх як предмету лізингу на умовах договорів фінансового лізингу, а саме: на два вживаних сідельних тягача Scania R400 LA4х2MNA з номерами шасі НОМЕР_8, НОМЕР_9, вартість яких відповідно до Додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 89-0238 від 13.03.2019 року становить 1 129 375 грн. 05 коп. за одиницю та на вживаний сідельний тягач Scania R 400 LA4x2MEB, 2012, з номером шасі НОМЕР_10, вартість якого відповідно до додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 89-02169 від 10.09.2019 року становить 911 189 грн. 76 коп.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі № 870/9/22 (залишеною в силі постановою Верховного Суду від 24.11.2022 року) заяву Приватного підприємства "Автотранском" було задоволено; ухвалено видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21 наступного змісту: "Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Автотранском" 5 500 000 грн. основного боргу, 195 375 грн. 36 коп. трьох процентів річних, 556 735 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 11 350 грн. третейського збору. Відповідний наказ видати після набрання ухвалою законної сили».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" 01.08.2022 року та ОСОБА_2 02.08.2022 року звернулись до Західного апеляційного господарського суду із заявами про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 року у справі № 870/9/22 (залишеними в силі постановами Верховного Суду від 24.11.2022 року) було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_2 у поновленні строку на подання заяв про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21, заяви повернуті заявникам.

27.04.2022 року між Товариством з обмеженою "Сканія Кредіт Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 89-02169-КП-1 (т.с.3, а.с. 8-11), у відповідності зі ст. 15.1 договору фінансового лізингу № 89-02169 від 10.09.2019 року.

Відповідно до п. 1.2. договору № 89-02169-КП-1 продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах цього договору, зобов`язався оплатити та прийняти предмет лізингу, що був отриманий ним згідно договору лізингу і зазначено у додатку № 1 до нього (товар), за ціною 120 євро, що становить еквівалент 3 746,68 грн разом з ПДВ.

Пунктом 1.3. договору № 89-02169-КП-1 узгоджено, що сторони підтверджують, що покупець сплатив вартість товару у повному обсязі, право власності на сідельний тягач Scania R400 LA4x2MEB, 1 (одна) одиниця, номер шасі НОМЕР_10, передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра".

Згідно із п. 4.1. договору № 89-02169-КП-1 проведення перереєстрації товару, переданого покупцю, здійснюється за місцем первинної реєстрації товару.

В той же день, сторонами договору № 89-02169-КП-1 був складений та підписаний Акт приймання-передачі транспортного засобу № 89-02169-КП-1 (Додаток 1 до договору купівлі продажу) (т.с.3, а. с.12), в якому зазначено про те, що було здійснено приймання-передача транспортного засобу - сідельний тягач марки (моделі) Scania R 400 LA4x2MEB, двигун № НОМЕР_11, шасі НОМЕР_10, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) серії НОМЕР_1 , видане 14.09.2019 року ТСЦ 8046.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" (покупець) 13.10.2022 року було укладено договір купівлі-продажу № 89-02038-КП (т.с.3, а.с. 1-4), у відповідності зі ст. 15.1 договору фінансового лізингу № 89-02038 від 13.03.2019 року.

Відповідно до п. 1.2. договору № 89-02038-КП продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах цього договору, зобов`язався оплатити та прийняти предмет лізингу, що був отриманий ним згідно договору лізингу і зазначено у додатку № 1 до нього (товар), за ціною 240 євро, що становить еквівалент 8 520,62 грн разом з ПДВ.

Пунктом 1.3 договору № 89-02038-КП зазначено, що сторони підтверджують, що покупець сплатив вартість товару у повному обсязі, право власності на сідельний тягач Scania R400 LA4x2MNA, 2 (дві) одиниці, номера шасі НОМЕР_8, НОМЕР_9, передається Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрітерра".

Відповідно до п.4.1. договору № 89-02038-КП проведення перереєстрації товару, переданого покупцю, здійснюється за місцем первинної реєстрації товару.

В той же день, сторонами договору № 89-02038-КП були складені та підписані: Акт приймання-передачі транспортного засобу № 89-02038-КП (Додаток 1 до договору купівлі продажу) (т.с.3, а.с.5), в якому зазначено про те, що було здійснено приймання-передачу транспортного засобу сідельний тягач марки (моделі) Scania R400 LA4x2MNA, двигун № НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), видане 27.03.2019 року ТСЦ 8046 та Акт приймання-передачі транспортного засобу № 89-02038-КП (додаток 1 до договору купівлі продажу) (т.с.3, а.с.6), в якому зазначено про те, що було здійснено приймання-передачу транспортного засобу - сідельний тягач марки (моделі) Scania R 400 LA4x2MNA, двигун № НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), видане 27.03.2019 року ТСЦ 8046.

Західним апеляційним господарським судом 16.02.2023 року, на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі №407/05.21 було видано наказ.

Повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.03.2023 року за № 2813 Приватний виконавець Колечко Д.М. повернув Приватному підприємству "Автотранском" наказ Західного апеляційного господарського суду про примусове виконання рішення Третейського суду № 870/9/22 від 16.02.2023 року у зв`язку із його невідповідністю вимогам ч.2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у виконавчому документі зазначено декілька боржників) (т.с.2, а.с. 229-230).

24.03.2023 року Приватне підприємство "Автотранском" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою про виправлення помилки, допущеної у наказі Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 року у справі № 870/9/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 року у справі № 870/9/22, заява Приватного підприємства "Автотранском" про виправлення помилки в наказі суду була прийнята до розгляду, розгляд було призначено на 24.04.2023 року (т.с.1, а.с. 54-55).

21.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" на підставі договорів фінансового лізингу та договорів купівлі - продажу провело у Територіальному сервісному центрі № 8046 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві перереєстрацію двох сідельних тягачів Scania R400 LA4x2MNA, 2013 та одного сідельного тягача Scania R 400 LA4x2MEB, 2012 та отримало технічні паспорта на ці транспортні засоби (т.с.1, а.с. 68-72).

Цього ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.» (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" (комітент) були укладені договори комісії №№ 7268/23/1/005797, 7268/23/1/005798, 7268/23/1/005799 (т.с.1, а.с.135-136, 140-141, 145-146), відповідно до умов яких комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини щодо продажу належних комітенту транспортних засобів, за ціну визначену у зазначених договорах комісії.

22.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів №7268/23/1/005797, 7268/23/1/005798, 7268/23/1/005799 (т.с.1, а.с.137-138, 142-142, 147-148), відповідно до умов яких продавець зобов`язався передати у власність покупцеві: за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005797: транспортний засіб марки SCANIA, модель R400, 2013 року випуску, колір - оранжевий, номер кузову (шасі, рама) НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4 , номерний знак - НОМЕР_5 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21.04.2023 року; за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005798: транспортний засіб марка, модель - SCANIA R400, 2012 року випуску, колір - оранжевий, VIN, № кузову (шасі, рама) - НОМЕР_10, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_6 , номерний знак - НОМЕР_7 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21.04.2023 року; за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005799: транспортний засіб марки SCANIA, модель R400, 2013 року випуску, колір - оранжевий, номер кузову (шасі, рама) НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4 , номерний знак - НОМЕР_5 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21.04.2023 року.

Відповідно до п. 2.1. договорів купівлі-продажу транспортного засобу, які за своїм змістом є ідентичними для всієї групи договорів, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості та в момент підписання цього договору.

Згідно із п.2.2. договорів купівлі-продажу транспортного засобу, покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі продажу. Сторони не мають майнових претензій одна до одної з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 3.1. договорів купівлі-продажу транспортного засобу за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 290953 грн. 73 коп. (за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005797), 316120 грн. 08 коп. (за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005798) та 290953,73 грн (за договором купівлі-продажу № 7268/23/1/005799).

В той же день, між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" (покупець) були складені та підписані Акти огляду реалізованих транспортних засобів (т.с.1, а.с.139, 144, 149).

Територіальним сервісним центром № 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" 22.04.2023 року були видані свідоцтва про реєстрацію на спеціалізовані вантажні сідлові тягачі SCANIA R400 (т.с.2, а.с.147-149).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року у справі № 870/9/22, заяву Приватного підприємства "Автотранском" від 24.03.2023 року про виправлення помилки, допущеної при видачі наказу, було задоволено частково, наказ Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 року у справі № 870/9/22 визнано таким, що не підлягає виконанню та видані накази на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі № 870/9/22 щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення (т.с. 1., а.с. 56-59).

Приватне підприємство "Автотранском" 27.04.2023 року звернулось із заявою № 27-04/23-1 (т.с.1, а.с. 63) до Приватного виконавця Колечко Д.М., в якій просило прийняти до виконання наказ Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року по справі № 870/9/22.

Постановою Приватного виконавця від 28.04.2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргітерра" боргу за рішенням третейського суду.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області разом із листом від 22.06.2023 року за № 31/15-3815 надав Приватному виконавцю Колечко Д.М. відомості щодо реєстрації (перереєстрації) трьох транспортних засобів - Scania R400 та надіслав копії відповідних документів (т.с.1, а.с 68-71).

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві разом із листом від 31.07.2023 року за № 31/26-1480 надав Приватному виконавцю копії документів на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" 21.04.2023 року були перереєстровані транспортні засоби - SCANIA R400, 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_9, R400, 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_8 та SCANIA R400, 2012 року випуску, шасі НОМЕР_10 (т.с.1, а.с. 72).

Територіальний сервісний центр РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області разом із листом від 15.07.2023 року за № 31/15/5142-3815 надав приватному виконавцю Колечко Д.М. належним чином посвідчені копії договорів купівлі-продажу, на підставі яких у ТСЦ було перереєстровано транспортні засоби за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" (т.с. 134-149).

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визнання спірних договорів недійсними, скасування державної реєстрації транспортних засобів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом передання у власність та поновлення державної реєстрації транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра».

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення (така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Так, законодавцем визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є основною ознакою правочину як юридичного факту.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. ч. 1, 3 якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2021 року у справі № 904/2979/20 та Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18 сформулювали висновок про те, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами (принципами) цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 року у справі №904/5086/22 вказав, що розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав, необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє в межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Добросовісність (від лат. "bona fides") розкривається через те, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цей принцип знаходиться, зокрема, в основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Вказані засади (принципи) цивільного законодавства, застосовуються як при укладенні договору, його виконанні, так і враховуються при розгляді судом такого інституту цивільного права як визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом.

Разом з тим, ст. 13 Цивільного кодексу України визначено межі здійснення цивільних прав. Відповідно до ч. 2 цієї статті при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 року у справі № 904/624/19 сформулював висновок про те, що: слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було; під "зловживанням правом" розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом. Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки.

Здійснюючи тлумачення ст. 13 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 дійшла висновку про те, що при здійсненні своїх прав, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При цьому, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч. ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України не суперечать ч. 2 ст. 58 Конституції України, та вказано, що "оцінюючи домірність припису ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису ч. 1 ст. 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку.

Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Цивільним кодексом України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними.

У зв`язку з тим, що ч. 3 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Отже, як висновано Верховним Судом у низці правових позицій, норма ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України має на меті стимулювати учасників цивільних правовідносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав у всіх їх проявах, є заходом, спрямованим на зміцнення засад цивільно-правового регулювання, оскільки, кожен зобов`язаний вчиняти дії без посягання на права і свободи інших осіб. Не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 року у справі № 644/5819/20 зазначив про те, що договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили.

При цьому, зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували "право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2024 року у справі № 464/7832/21, від 10.02.2021 року у справі № 754/5841/17).

Так, у справі, що наразі переглядається апеляційним судом в порядку апеляційного провадження, судовою колегією встановлено, що між позивачем та відповідачем - 1 склалися господарські правовідносини у сфері надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) № 36153111 від 18.03.2019 року, на наслідками яких у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та поручителя ОСОБА_2 перед Приватним підприємством "Автотранском" виникла заборгованість, яку рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 року у справі № 407/05.21 було стягнуто на користь Приватного підприємства "Автотранском" у наступному розмірі: 5 500 000 грн. - основного боргу, 195 375 грн. 36 коп. - 3 % річних, 556 735 грн. 72 коп. - інфляційних втрат та 11 350 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

В подальшому, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі № 870/9/22 (залишеною в силі постановою Верховного Суду від 24.11.2022 року) було ухвалено видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі №407/05.21 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Автотранском" зазначених вище сум.

Відповідач - 1 та ОСОБА_2 неодноразово оскаржували відповідні судові рішення у судових справах з приводу заборгованості за договором транспортного експедирування, проте, в кінцевому рахунку, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року у справі № 870/9/22, заяву Приватного підприємства "Автотранском" від 24.03.2023 року про виправлення помилки, допущеної при видачі наказу, було задоволено частково, наказ Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 року у справі № 870/9/22 визнано таким, що не підлягає виконанню та видані накази на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 року у справі № 870/9/22 щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення, які стягувачем пред`явлено до Приватного виконавця для примусового виконання.

Разом з тим, як встановлено судами у даній справі, під час низки судових спорів між сторонами щодо правомірності судового наказу за наслідками розгляду позову Третейським судом, відповідач - 1 за договорами купівлі-продажу від 27.04.2022 року та 13.10.2022 року, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредит Україна", отримав у власність транспортні засоби - спеціалізовані вантажні сідлові тягачі SCANIA R400, 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_9, SCANIA R400, 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_8 та SCANIA R400, 2012 року випуску, шасі НОМЕР_10, здійснив перереєстрацію у територіальних сервісних центрах органів МВС транспортних засобів 21.04.2023 року, отримав свідоцтва про реєстрацію на них, і цього ж дня уклав з відповідачем - 3 - Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.К.М.», договори комісії №№ 7268/23/1/005797, 7268/23/1/005798, 7268/23/1/005799, відповідно до умов яких комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини щодо продажу належних комітенту транспортних засобів, за ціну визначену у зазначених договорах комісії.

Та наступного дня, 22.04.2023 року відповідач - 3 продав відповідачу - 2 належні відповідачу - 1 транспортні засоби - три сідельні тягачі SCANIA R400, які в той же день були перереєстровані на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра Транс" та отримані ним - відповідачем - 2 свідоцтва про реєстрацію на спеціалізовані вантажні сідлові тягачі.

З огляду на вказане, позивач, вважаючи, що вказані вище правочини укладені з боку відповідачів у даній справі йому на шкоду, оскільки у відповідача - 1 перед Приватним підприємством «Автотранском» наявний борг за наказом Західного апеляційного господарського суду, а про наявність іншого майна, за рахунок якого можливо стягнути борг - відомості відсутні, звернувся до місцевого господарського суду з вимогою про визнання таких правочинів купівлі-продажу недійсними, вважаючи їх фраудоторними.

Здійснивши апеляційний перегляд даної справи, судова колегія зазначає таке.

У цивільному законодавстві застосовується така правова конструкція як фраудаторність (від лат. "fraud", "fraudis" - обман, хитрість, шахрайство, афера) та фраудаторні правочини, яка має коріння у давньоримському конкурсному процесі, в якому на випадок розтрати майна боржником в обман кредиторів останнім надавалися особливі засоби судового захисту.

Фраудаторні правочини - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цим кредиторам.

Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Основною метою фраудаторного правочину є отримання певної користі шляхом шахрайства, обману або зловживання довірою.

Фраудаторними правочинами є правочини, що завдали шкоди стороні правовідносин (як приклад, договір з метою виведення майна).

Так, в п. 51 Постанови Великою Палатою Верховного суду у від 08.06.2022 у справі №2-591/11 зроблено висновок, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 року у справі № 904/624/19 дійшов висновку про те, що фраудаторний договір може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна).

За змістом постанови Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 523/17429/20 необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів; недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) "через можливість доступу до майна боржника", навіть і того, що знаходиться в інших осіб; метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 року у справі № 464/7832/21 зазначив про те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину як: фіктивного (ст. 234 Цивільного кодексу України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (ст. ст. 3, 13 Цивільного кодексу України); такого, що порушує публічний порядок (ч. ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України).

При цьому, у постанові від 06.10.2022 року у справі № 904/624/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладення договору та розпорядження власністю, оскільки, унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Враховуючи зазначене, а також встановлені у даній справі обставини щодо наявності факту укладення між відповідачем - 1, за участі (в особі) відповідача - 3, та відповідачем - 2 правочинів купівлі - продажу транспортних засобів у момент вирішення питання про стягнення відповідної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА» на користь Приватного підприємства "Автотранском" на стадії видачі виконавчого листа та фактичного виконання судового рішення (рішення Третейського суду), а також те, що відповідач- 2 та відповідач - 1 є пов`язаними між собою юридичними особами (афілійовані особи) за сукупністю родинних ознак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеному в оскаржуваному рішенні щодо недобросовісності поведінки відповідачів у спірних правовідносинах, які виникли, та наявності ознак фраудаторності у оспорюваних договорах, оскільки фактично саме за рахунок наявних у відповідача - 1 на праві власності транспортних засобів було б можливе задоволення вимог позивача, як кредитора у правовідносинах, пов`язаних із наданням транспортних послуг, та вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про їх недійсність за встановлених обставин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано встановивши наявність підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів та посилаючись на абз. 3 п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371), який визначає, що державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується, зокрема у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу та на підставі рішення суду, вірно визначив про похідність від основних позовних вимог - вимог про скасування державної реєстрації транспортних засобів, а тому, останні також потребують задоволення.

Правомірним є також висновок суду першої інстанції про належний спосіб захисту позивача під час заявлення ним вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення у власність відповідача - 1 транспортних засобів, оскільки такий спосіб захисту передбачений вимогами п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є ефективним для позивача, покликаним на відновлення його прав та порушених інтересів з урахуванням того, що саме відповідач - 1, сприяючи звільненню себе від власності та укладаючи низку правочинів з відповідачами 2 та 3, діяв на шкоду позивачу з метою унеможливлення застосування відповідних заходів чи то позивачем, чи то виконавцем або іншими особами, направлених на обмеження його у користуванні та повному розпорядженні транспортними засобами.

Відтак, судова колегія вважає, що висновки Господарського суду Одеської області, викладені в оскаржуваному рішенні про підставність повного задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Автотранском» є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, оскільки, по - перше, предметом позову у даній справі є саме визнання спірних правочинів купівлі-продажу недійсними, зважаючи на їх фраудоторність, та, відповідно, застосування наслідків недійсності таких правочинів, а не встановлення обставин щодо арешту банківських рахунків відповідача - 1 та обставин правовідносин де останній є контрагентом (договір про сплату лізингових платежів), як причини передачі права власності ним на транспортні засоби задля виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітерра» своїх господарських зобов`язань за договорами фінансового лізингу перед іншою особою приватного права.

Іншими словами, правовідносини, які виникли між відповідачем- 1 та іншими особами, які виникли між ними задля здійснення підприємницької діяльності контрагентів, ризики за яку покладаються виключно та такі особи, жодним чином не стосуються предмету спору у даній справі.

А тому, посилання апелянта на обставину укладання ним низки договорів задля покращення свого власного становища є неспроможним та суперечливим, з огляду на принцип вірогідності доказів, оскільки ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, протилежного позиції позивача та обставинам справи відповідачем - 1 доведено не було.

По - друге, судова колегія зазначає, що у даному разі судами не досліджувались питання щодо наявності або відсутності у відповідача - 1 будь-якого майна, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги кредитора в іншій справі, оскільки вказане є компетенцією виключно виконавця на стадії виконавчого провадження, або в рамках інших судових проваджень, з огляду на що, вказані твердження апелянта відхиляються судовою колегією, як і відхиляються доводи щодо підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку із проханням розстрочення виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що скаржником не наведено відповідних тверджень та не підтверджено таке належними та допустимими письмовими доказами, що ним, завдяки недобросовісності у спірних правовідносинах, не створено для позивача негативних наслідків, судова колегія вважає, що доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, зводяться суто до незгоди з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням, що не може слугувати підставою для його скасування або зміни.

З огляду на зазначене, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого відображення під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції, є необґрунтованими, у зв`язку із чим оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 скасування або зміни не потребує, оскільки ухвалене у відповідності до матеріальних норм та вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Одеська обл., м. Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 року у справі №916/4159/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 10.06.2024 року.

Повний текст постанови складено та підписано 11 червня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді С.І. Колоколов Я.Ф. Савицький


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	10.06.2024
Оприлюднено	13.06.2024
Номер документу	119645497
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу

Цісельський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.06.2024 по справі 916/4159/23ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/4159/23

Постанова від 10.06.2024

Постанова
від 10.06.2024 по справі 916/4159/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД