Ухвала

від 07.05.2024 по справі 910/19326/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"07" травня 2024 р. Справа№ 910/19326/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Греськів І.І., прокурор відділу Київської міської прокуратури

від Фонду державного майна України: Хайновський О.О., самопредставництво;

від позивача: Васильченко Л.І., адвокат;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Профспілки працівників освіти і науки України про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна, м Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 (повний текст складено 29.08.2022)

у справі № 910/19326/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Профспілки працівників освіти і науки України, м. Київ

до Дочірнього підприємства "Київоблтурист", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Корчинська Л. В., м. Київ

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2021 року Профспілка працівників освіти і науки України (далі - Профспілка, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київоблтурист" (далі - ДП "Київоблтурист", відповідач) про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням державного реєстратора неправомірно відмовлено в державній реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно: склад матеріальний - літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований за адресою: місто Київ, вул. Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща -Водиця", оскільки не визнано наданий позивачем акт приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-водиця" на баланс Центрального комітету Профспілки працівників освіти та науки України від 22.07.1997 документом, що посвідчує право власності на спірне майно. За доводами позивача, без державної реєстрації права власності на нерухоме майно (в даному випадку, склад матеріальний, літера "Д"), таке право є невизнаним державою, що в свою чергу унеможливлює вільне володіння, користування та розпорядження цим майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 01.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Корчинську Л.В. (далі - державний реєстратор, третя особа).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 позов задоволено повністю.

Визнано право власності за Профспілкою працівників освіти і науки України на нерухоме майно - склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця" Профспілки працівників освіти і науки України за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Київоблтурист" на користь Профспілки працівників освіти і науки України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у даній справі докази у сукупності зі встановленими обставинами підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивач має право на реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі рішень уповноважених органів та акту приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" від 22.08.1997 до якого, в свою чергу, включений спірний об`єкт нерухомого майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із прийнятим рішенням, особа, яка не брала участі у справі - заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, не брав участі у справі), 24.07.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Профспілки працівників освіти і науки України про визнання права власності на нерухоме майно: склад матеріальний - літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця"; судові витрати покласти на позивача.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні 25.08.2022 рішення у справі №910/19326/21 неправильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах та при цьому не з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи.

Так, за твердженням прокурора, відповідно до законодавства (в редакції, чинній до 1994 року), статей 4, 33, 48, 55 Закону України "Про власність" майно, передане, зокрема профспілковим організаціям, належало до державної власності та передавалось останнім виключно у відання. Таким чином, майно, яке перебувало у віданні Федерації профспілок України, та в подальшому було передано іншим установам, є державною власністю і здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Отже, спірне майно належить до державної форми власності і не могло бути відчужено без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України, зазначене спірне майно з власності держави не вибувало та продовжує мати статус державної власності. Тому, ФДМУ як державний орган зобов`язаний здійснювати захист майнових прав держави і повинен вчиняти необхідні дії щодо реалізації права державної власності.

Водночас, суд першої інстанції при розгляді цієї справи та ухваленні у ній оскаржуваного рішення порушив, серед іншого, і норми процесуального права, оскільки прийняв судове рішення про права, інтереси уповноваженого суб`єкта у спірних правовідносинах - ФДМУ, який здійснює повноваження власника нерухомого майна: складу матеріального - літера "Д", загальною площею 160,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща Водиця", без його участі.

Заявлене скаржником в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, обґрунтовано тим, що ані Київська міська прокуратура, ані Фонд державного майна України не виступали сторонами у справі, про ухвалене оскаржуване рішення стало відомо під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень та, в період з травня по липень 2023 року, Київської міською прокуратурою вживались заходи, спрямовані на встановлення підстав для представництва інтересів держави в спірних правовідносинах шляхом подання апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України у справі № 910/19326/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді - Кравчука Г.А., суддів Корсака В.А., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19326/21; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/19326/21 до надходження до суду матеріалів справи.

14.08.2023 матеріали справи № 910/19326/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 справу № 910/19326/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Корсака В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/19326/21, клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі задоволено, поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/19326/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21, справу № 910/19326/21 призначено до розгляду на 24.10.2023 о 10 год 30 хв.

У судовому засіданні 24.10.2023 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді справи №910/19326/21 до 11 год 00 хв 28.11.2023, про що винесено відповідну ухвалу.

Однак, у зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 26.11.2023 по 02.12.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 04.12.2023 по 07.12.2023 включно головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 розгляд апеляційної скарги прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення суду першої інстанції у даній справі призначено на 16.01.2024 об 11 год 20 хв.

У судовому засіданні 16.01.2024 розгляд апеляційної скарги прокурора інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/19326/21 відкладено на 22.02.2024 о 10 год 00 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 справу № 910/19326/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 призначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21, її розгляд призначено на 12.03.2024 о 10 год 50 хв.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 910/19326/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 вказаною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора, подану в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/19326/21, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 07.05.2024 о 14 год 40 хв.

Позиції інших учасників справи.

10.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 25.08.2022, прийняте у даній справі.

Обґрунтовуючи заперечення проти вимог апеляційної скарги, позивач вказує, що всі твердження прокурора, наведені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються положеннями чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства та наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом першої інстанції в процесі вирішення спору у даній справі.

Позивач наполягає на помилковості доводів прокурора посилаючись на викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №48/340 висновки (якими прокурор також мотивував апеляційну скаргу), Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, усталену практику ЄСПЛ, виходячи з яких для того, щоб у будь-який спосіб позбавити позивача права власності на майно, яким він вільно, відкрито та безперешкодно володіє, користується та розпоряджається на протязі більш ніж 29 років, прокурору в апеляційній скарзі потрібно довести, що припинення права власності позивача на спірне нерухоме майно потребують загальні інтереси суспільства.

Проте, в апеляційній скарзі не встановлено наявності такого суспільного інтересу у потребі держави у спірному майні, який би дозволяв дійти висновку про наявність підстав втручання у майнові права позивача як добросовісного набувача спірного нерухомого майна.

16.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ФДМУ надійшли пояснення, в яких останнім підтримано всі твердження прокурора, наведені в апеляційній скарзі, як підставні та обґрунтовані, та викладено прохання їх задовольнити.

ФДМУ в своїх поясненнях акцентував увагу на тому, що на виконання пункту 1 постанови Верховної Ради України "Про проект постанови Верховної Ради України про тлумачення постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 01.11.1996 №461/96 Фондом разом з громадськими організаціями, за участю відповідних органів державної влади був складений, зокрема, Перелік установ, організацій і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загальносоюзної конфедерації профспілок (колишньої ВЦРПС) та листом від 01.04.1997 №10-16-3252 було направлено на адресу Верховної Ради України. У вказаному Переліку значиться автобаза "Турист", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова,76. При цьому заявник зазначає, що Перелік містить лише відомості, надані Фонду, щодо суб`єктів господарювання, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні загальносоюзних громадських організацій (об`єднань), розташованих на території України, а не пооб`єктну інформацію щодо нерухомого майна таких суб`єктів.

У поданій 23.10.2023 відповіді на відзив на апеляційну скаргу доводи прокурора зводяться до того, що позивач не спростував жодного аргументу апеляційної скарги. При цьому, прокурор повторно акцентував увагу на доводах, викладених в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи безпідставність та невідповідність заперечень позивача.

Короткий зміст та підстави поданої позивачем заяви про закриття апеляційного провадження.

22.02.2024 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява у справі №910/19326/21 у порядку пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої заявник просить закрити апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення суду першої інстанції від 25.08.2023.

Мотивуючи подання цієї заяви, позивач акцентує увагу на недоведеності належними доказами підстав поданої прокурором апеляційної скарги, за якими оскаржуване рішення впливає на права, обов`язки та інтереси держави в особі ФДМУ, який не брав участі у справі, в частині належності спірного майна до державної власності.

В якості підтверджуючих дану обставину доказів до апеляційної скарги долучено копію Переліку установ, організацій і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загальносоюзної конфедерації профспілок (колишнього ВЦСПС). Зі змісту цього Переліку вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 76 значиться Автобаза "Турист".

Проте, предметом розгляду у справі №910/19326/21 є конкретно визначений об`єкт нерухомості - склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76. Тобто, спірний об`єкт нерухомого майна у даній справі має чітко визначені ідентифікуючі ознаки, як то: назву, загальну площу та адресу розташування.

Отже, за аргументацією позивача, під час розгляду справи №910/19326/21 ним не ставилося питання про право власності на Автобазу "Турист", яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 76, та, відповідно, таке питання не вирішувалося судом першої інстанції. Позивач відзначає, що як у мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення суду першої інстанції відсутні будь-які висновки щодо прав, обов`язків та інтересів ФДМУ.

Доводи апеляційної скарги про прийняття судом першої інстанції рішення щодо прав та обов`язків ФДМУ, на думку позивача, зводяться лише до констатації того, що місцевий господарський суд ухвалив рішення про його права та обов`язки, що не є достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги прокурора.

Таким чином, заявник вважає, що при поданні апеляційної скарги прокурором не доведено, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023, яким визнано право власності за Профспілкою працівників освіти і науки України на склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76, впливає на права, обов`язки або інтереси Фонду державного майна України, тому в даній справі наявні підстави для закриття апеляційного провадження у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників сторін.

У судове засідання 07.05.2024 з`явилися прокурор, представники ФДМУ та позивача.

Відповідач та третя особа не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Дослідивши матеріали справи щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про призначення судового засідання направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Поряд з цим, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/19326/21 була надіслано для оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.03.2024, а надання загального доступу забезпечено 27.03.2024.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Присутній у судовому засіданні прокурор, надавши пояснення щодо поданої апеляційної скарги, підтримав її вимоги, щодо поданої позивачем заяви про закриття апеляційного провадження заперечив.

Представник ФДМУ підтримав свої пояснення щодо поданої прокурором апеляційної скарги та заперечив проти задоволення заяви позивача про закриття апеляційного провадження у даній справі.

Представник позивача у поясненнях щодо апеляційної скарги прокурора заперечив її вимоги та просив задовольнити заяву про закриття апеляційного провадження у цій справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.02.2006 на підставі наказу від 02.02.2006 № 91-В видане свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що комплекс будівель площею 1103,00 кв. м, який розташований в м. Києві за адресою: вул. Юнкерова Миколи, 76 належить позивачу на праві колективної власності.

До складу комплексу входять: корпус 1 (Літера В) площею 145,00 кв. м, корпус № 2 (Літера Г) площею 170,10 кв. м , санпропускник та бокс для ремонту а/м (Літера Т) площею 493,90 кв. м, корпус № 4 (Літера Ф) площею 133,10 кв. м, сторожка (Літера Ш) площею 31,30 кв. м, клуб "Левада" (Літера У) площею 156,1 кв. м, котельня (Літера Щ) площею 129,6 кв. м. Вказаний комплекс будівель зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на праві колективної власності за позивачем 20.01.2007 за № 1208-з.

Підставою для набуття права власності на вказаний комплекс будівель був Акт приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" на баланс позивача від 22.08.1997 (далі - Акт).

Зі змісту зазначеного Акта, Дочірнє підприємство "Київоблтурист" (відповідач) передало на баланс ЦК Профспілки працівників освіти та науки України основні фонди та майно оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" вартістю 862 036,00 гривень.

Зокрема, в розділі І "Будинки та будівлі" Акта міститься інформація також щодо передачі будівлі "Склад матеріальний" 1963 рік побудови, первинна вартість 10550 грн, сума зносу 5640 грн.

За доводами позивача, що підтверджено матеріалами справи, передача комплексу будівель відбулася на підставі рішення Президії Федерації Профспілок України від 19.06.1997 № П-37-4, постанови Ради Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (протокол № 26/8 від 20.06.1997) та наказу ДП "Київоблтурист" від 23.06.1997 № 16.

У пункті 1 постанови Ради Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (протокол № 26/8 від 20.06.1997) "Про передачу оздоровчого табору "Пуща-Водиця" на баланс Профспілки працівників освіти і науки України" постановлено: "Дозволити обласному Дочірньому підприємству "Київоблтурист" передати на баланс Профспілки працівників освіти і науки України основні фонди та майно оздоровчого табору "Пуща-Водиця", які цього часу орендує Київська обласна рада профспілки працівників освіти і науки, у безоплатне володіння та користування для створення власної оздоровчої бази".

В подальшому рішенням правління Дочірнього підприємства "Київоблтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 22.06.1997 № 4 "Про передачу оздоровчого табору "Пуща-Водиця" передано безоплатно на баланс Центрального комітету Профспілки працівників освіти та науки України основні фонди санаторно-оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця". Угоду оренди зазначеного табору з обласною Радою профспілки працівників освіти та науки від 02.08.1993 визнано такою, що втратила чинність; зобов`язано створити комісію по передачі основних фондів та в двомісячний термін надати дочірньому підприємству "Київоблтурист" акт прийому-передачі.

Постановою Президії Центрального комітету Профспілки працівників освіти та науки України від 30.09.1997 № П-11 затверджено Акт прийому-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" на баланс ЦК Профспілки працівників освіти та науки України.

Крім того, 22.02.2007 Київською міською Радою IV сесії V скликання прийнято рішення № 193/854 "Про передачу Профспілці працівників освіти і науки України земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" на вул. Миколи Юнкерова, 76 в Оболонському районі м. Києва".

На підставі вказаного рішенням 07.03.2018 між Київською міською радою та Профспілкою працівників освіти і науки України укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:044:0001; цільове призначення - 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; строк договору - на 5 років).

02.09.2021 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської рали (Київської міської державної адміністрації) було прийнято рішення № 60140159 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Державний реєстратор вирішив зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 28.08.2021 за реєстраційним номером 47542623, яку подав Васильченко Л.І., що діє на підставі довіреності серії та номер 1253, виданий 26.11.2019 (видавник - приватний нотаріус Горбаль Н.О.) для проведення державної реєстрації прав власності, форма власності приватна: склад матеріальний з реєстраційним номером, що розташований: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:044:0001.

Державний реєстратор просив надати документ, що підтверджує право приватної власності на склад матеріальний з реєстраційним номером, загальною площею 160,9 кв. м, розташований: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:044:0001 за суб`єктом: Профспілка працівників освіти і науки України. Для відновлення розгляду заяви необхідно, щоб дані про об`єкт нерухомості були відображені в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Рішенням державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.10.2021 № 60926874 відмовлено в державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на склад матеріальний з реєстраційним номером, що розташований: м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, будинок 76, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:044:0001 за суб`єктом: Профспілка працівників освіти і науки України.

Вказане рішення державного реєстратора мотивоване тим, що не були усунені обставини, що стали підставою для прийняття рішення від 02.09.2021 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позивач у позовній заяві стверджував, що ним подано державному реєстратору належні докази, що підтверджують його право власності на склад матеріальний з реєстраційним номером, що розташований: м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, будинок 76, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:044:0001, а саме: Акт приймання-передачі оздоровчого табору "Пуща - Водиця" на баланс Центрального комітету Профспілки працівників освіти та науки України від 22.08.1997.

За таких обставин, вважаючи, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації за позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна не відповідає законодавству України та порушує його права на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з тим, що, за доводами позивача, без державної реєстрації права власності на нерухоме майно таке право є невизнаним державою, що в свою чергу унеможливлює вільне володіння, користування та розпорядження цим майном.

Рішенням суду першої інстанції від 25.08.2022 позов Профспілки працівників освіти і науки України задоволено повністю, визнано право власності за позивачем на нерухоме майно - склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця" Профспілки працівників освіти і науки України за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76.

Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили 22.09.2022.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на статті 2, 3, 20, 21, 30 Закону України "Про власність" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", дійшов висновку, що Акт приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" від 22.08.1997, відповідно до якого на баланс позивача було передано, в тому числі, будівлю "Склад матеріальний" 1963 рік побудови, первинна вартість 10550 грн, сума зносу 5640 грн, є підставою для визнання права власності за позивачем на спірне майно, а також взяв до уваги, що Технічний паспорт (і/с від 19.03.2021 №00323) на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами - склад матеріальний загальною площею 160,9 кв.м. (із прив`язкою до місця будівництва), іншим графічним і текстовим документам та результатам обстеження", свідчить про відповідність спірного об`єкту нерухомого майна даним Акта приймання-передачі від 22.08.1997.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

У справі, що розглядається, прокурор та держава в особі ФДМ України, в інтересах яких прокурором подано апеляційну скаргу, не є її учасниками, проте вважають, що ухвалене судом першої інстанції рішення стосується прав, інтересів та обов`язків держави в особі ФДМУ.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

В силу положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Крім того, положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертої цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

В силу положень частини 4 статті 23 зазначеного Закону під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у цій справі прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи в суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вже зазначалось, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Тобто, слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено, що прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

У цьому випадку судова колегія апеляційного господарського суду приймає до уваги той факт, що вступ прокурора у справу за позовом іншої особи та ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його участі, є окремими процесуальними діями, які мають чітку, визначену процесуальним законодавством послідовність, у зв`язку з чим прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 254 цього ж Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право учасника справи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, а також право іншої особи, яка не була учасником справи оскаржити судове рішення, за умови якщо у ньому містяться висновки (судження) про її права, інтереси та (або) обов`язки у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову за результатами розгляду справи.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, не залучена до участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.08.2023 у справі № 707/3085/21.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права з огляду на статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до правосуддя, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (справа "Голуб проти України").

В такий спосіб, якщо скаржник робить припущення про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку, а підлягають доведенню ним та, відповідно, перевірці судом.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, а також постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18, від 28.09.2021 у справі №908/2899/13.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, прокурором подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі ФДМУ із посиланням на те, що вказаний орган може звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень щодо захисту майнових прав держави і повинен вчиняти необхідні дії з реалізації права державної власності.

У справі, яка розглядається, предметом позову є вимоги Профспілки працівників освіти і науки України до ДП "Київоблтурист" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Корчинської Л.В., про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв. м, що розташований на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця" Профспілки працівників освіти і науки України за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76.

Прокурор обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції за результатами розгляду цієї справи прийняв рішення про права, інтереси уповноваженого суб`єкта у спірних правовідносинах - ФДМУ, який здійснює повноваження власника спірного нерухомого майна, саме - складу матеріального, літера "Д", загальною площею 160,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця".

Водночас, на підтвердження того, що спірний об`єкт нерухомого майна належить державі в особі ФДМУ прокурор посилається на Перелік установ, організацій і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загальної конфедерації профспілок (колишнього ВЦРПС), складений Фондом на виконання постанови Верховної Ради України від 01.11.1996 №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та направлений на адресу Верховної Ради України листом від 01.04.1997 за №10-16-3252.

У вказаному Переліку, як стверджує прокурор, значиться Автобаза "Турист" за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 76, також турбаза "Пуща-Водиця".

ФДМУ у своїх поясненнях на апеляційну скаргу посилається також на цей же Перелік, при цьому вказує лише Автобазу "Турист", адреса знаходження якої співпадає з адресою розміщення спірного нерухомого майна.

Дослідженням наданої прокурором копії згаданого Переліку судом апеляційного інстанції встановлено, що в ньому міститься зазначення Автобази "Турист", адресою якої є: м. Київ, вул. Юнкерова,76, балансова вартість (залишкова) станом на 01.01.92 становила 1539 тис. крб. Іншої громадської організації (установи, підприємства) за вказаною адресою Перелік, копія якого надана прокурором до апеляційної скарги, не містить.

Отже, як прокурором, так і ФДМУ не доведено, що спірний у даній справі об`єкт нерухомого майна з огляду на його ідентифікуючі ознаки є саме тим нерухомим майном, яке належить державі в особі ФДМУ.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що відповідно до Акта приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" від 22.08.1997, який слугував підставою для прийняття на баланс позивачем комплексу будівель, а також для визнання за позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна (склад матеріальний), не вбачається, що цей об`єкт є складовою частиною Автобази "Турист", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова,76.

Таким чином, прокурором та ФДМУ не надано доказів того, що спірне нерухоме майно входило до складу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевий господарський суд ні в резолютивній частині, ні у мотивувальній частині оскаржуваного рішення ні прямо, ні опосередковано не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки Фонду державного майна України.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Зважаючи на викладені обставини, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи в інтересах якої подано апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, заява позивача про закриття апеляційного провадження у справі №910/19326/21 за апеляційною скаргою прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 264, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Профспілки працівників освіти і науки України про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 - задовольнити.

2. Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвалено складено 10.06.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко