Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/19326/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/19326/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Греськів І.І., прокурор відділу Київської міської прокуратури;

від Фонду лержавного майна України: Ленько М.М., самопредставництво;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Профспілки працівників освіти і науки України адвоката Васильченко Л.І. про ухвалення додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 (повний текст складено 29.08.2022)

у справі № 910/19326/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Профспілки працівників освіти і науки України

до Дочірнього підприємства "Київоблтурист"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Корчинська Л. В.

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Профспілка працівників освіти і науки України (далі - Профспілка, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київоблтурист" (далі - ДП "Київоблтурист", відповідач) про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 01.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Корчинську Л.В. (далі - державний реєстратор, третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 позов задоволено повністю.

Визнано право власності за Профспілкою працівників освіти і науки України на нерухоме майно - склад матеріальний, літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця" Профспілки працівників освіти і науки України за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Київоблтурист" на користь Профспілки працівників освіти і науки України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у даній справі докази у сукупності зі встановленими обставинами підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивач має право на реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі рішень уповноважених органів та акту приймання-передачі оздоровчого дитячого табору "Пуща-Водиця" від 22.08.1997 до якого, в свою чергу, включений спірний об`єкт нерухомого майна.

Не погодившись із прийнятим рішенням, особа, яка не брала участі у справі - заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, не брав участі у справі), 24.07.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Профспілки працівників освіти і науки України про визнання права власності на нерухоме майно: склад матеріальний - літера "Д", загальною площею 160,9 кв.м, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця"; судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 заяву Профспілки працівників освіти і науки України про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/19326/21 задоволено.

Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/19326/21.

До Північного апеляційного господарського суду 13.05.2024 від представника Профспілки працівників освіти і науки України адвоката Васильченко Л.І. надійшла заява, в якій заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат та ухвалити додаткову постанову у справі №910/19326/21, стягнувши з Фонду державного майна України на користь Профспілки працівників освіти і науки України витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

В обгрунтування поданої заяви, позивач просить врахувати, що ним у відзиві на апеляційну скаргу повідомлено про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу після завершення апеляційного провадження та ухвалення рішення в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. До заяви позивачем додано копію Договору №08/08/23 про надання правничої допомоги від 08.08.2023; копію Акта приймання - передачі наданих послуг від 07.05.2023; виписку руху коштів по рахунку від 13.05.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6808/10 від 05.09.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 призначено до розгляду заяву представника Профспілки працівників освіти і науки адвоката Васильченко Л.І. про ухвалення додаткової постанови у справі №910/19326/21 у судовому засіданні на 12.06.2024 о 12 год 30хв.

03.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ФДМУ надійшло (надіслано поштою 30.05.2024) заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в якому останній просить відмовити в задоволенні у задоволенні цієї заяви.

Заперечення ФДМУ мотивовані тим, що зазначена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на її складність, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у судових засіданнях не здійснювалась), не відповідає критеріям обгрунтованості та пропорційності до предметв спору з урахуванням ціни позову, у розумінні приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Крім того, ФДМУ вказав на те, що ним не сплачувався судовий збір за подання апеляційної скарги прокурора у даній справі.

У судове засідання 12.06.2024 з`явились прокурор та представник ФДМУ.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку ухвали від 14.05.2024 до електронних кабінетів учасників справи, в тому числі адвоката позивача.

При цьому дослідивши матеріали справи щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про призначення судового засідання направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на закінчення терміну зберігання, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Поряд з цим, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 910/19326/21 була надіслано для оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.05.2024, а надання загального доступу забезпечено 15.05.2024.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до вимог частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник ФДМУ заперечили подану позивачем заяву, просили у її задоволенні відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем, на професійну правничу допомогу у даній справі у зв`язку з поданням особою, яка не брала участі у справі - прокурором, апеляційної скарги в інтересах держави в особі ФДМУ(який також не брав участі у справі), колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора в інтеересах держави в особі ФДМУ на ухвалене у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022, при цьому задоволено клопотання прокурора, поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, розгляд справи призначено у судовому засідання, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії.

Прокурор, який подав апеляційну скаргу, та держава в особі ФДМ України, в інтересах яких прокурором подано апеляційну скаргу, не були учасниками цієї справи, проте вважали, що ухвалене судом першої інстанції рішення стосується прав, інтересів та обов`язків держави в особі ФДМУ.

Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовував тим, що суд першої інстанції за результатами розгляду цієї справи прийняв рішення про права, інтереси уповноваженого суб`єкта у спірних правовідносинах - ФДМУ, який здійснює повноваження власника спірного нерухомого майна, саме - складу матеріального, літера "Д", загальною площею 160,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 76 на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Пуща-Водиця".

В процесі розгляду апеляційної скарги прокурора колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що ні прокурором, ні ФДМУ не доведено, що спірний у даній справі об`єкт нерухомого майна з огляду на його ідентифікуючі ознаки є саме тим нерухомим майном, яке належить державі в особі ФДМУ, не надано доказів того, що спірне нерухоме майно входило до складу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевий господарський суд ні в резолютивній частині, ні у мотивувальній частині оскаржуваного рішення ні прямо, ні опосередковано не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки Фонду державного майна України.

Отже, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне закрити апеляційне провадження за поданою прокурором апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважав не існуючим правовий зв`язок між скаржниками і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції визнав обгрунтоаною та задовольнив подану позивачем заяву про закриття апеляційного провадження у справі №910/19326/21 за апеляційною скаргою прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду апеляційної скарги прокурора, представником позивача - адвокатом Васильченко Л.І. подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, заяву про закриття провадження у цій справі, зазначений представник приймав участь у судових засіданнях, зокрема 24.10.2023, 16.01.2024, 07.05.2024.

Зазначені обставини свідчать, що саме подання прокурором, який не брав участі у справі, апеляційної скарги у цій справі в порядку, передбаченому частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, змусило позивача з метою ефективного захисту своїх прав звернутися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з встановленням після відкриття апеляційного провадження, що оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи в інтересах якої подано прокурором апеляційну скаргу, не нівелює наслідків отримання позивачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги прокурора у даному апеляційному провадженні на суму 25 000,00 грн додано до заяви про стягнення таких витрат: копію Договору №08/08/23 про надання правничої допомоги від 08.08.2023; копію Акта приймання - передачі наданих послуг від 07.05.2023; виписку руху коштів по рахунку від 13.05.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6808/10 від 05.09.2018, виданого Васильченко Л.І.

Крім того, матеріали справи містять копію ордеру серії АІ № 1474807 на надання правничої (правової) допомоги Профспілці працівників освіти і науки України у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Васильченко Л.І., виданого 10.10.2023 на підставі Договору про надання правової допомоги № 08/08/23 від 08.08.2023.

Дослідженням вказаних документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 08.08.2023 між Профспілкою працівників освіти і науки України (клієнт) та ФОП адвокатом Васильченко Л.І. (адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги №02/08/23 (далі - Договір), за яким адвокат зобов`язується надати клієнту професійну допомогу, яка полягає в забезпеченні адвокатом реалізації прав і обов`язків клієнта у формі представництва його інтересів під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи №910/19326/21 за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури (пунктм 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору під час виконання доручення та здійснення адвокатської діяльності за цим Договором, клієнт надає адвокату наступні повноваження: бути представником клієнта зі всіма правами та обов`язками; вчиняти всі дії та користуватися всіма професійними правами адвоката вказаними в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим Договором, необхідні для належного виконання цього Договору, в тому числі, якщо інше не зазначено сторонами додатково, адвокат має право на вчинення всіх процесуальних дій у відносинах з усіма судами та всіма іншими особами.

Конкретний обсяг та форма надання правничої допомоги визначається адвокатом, виходячи з принципу пріоритетності законних прав та інтеерсів клієнта та з урахуванням його вказівок, і зокрема полягає в представництві клієнта у суді, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовці, направленні, поданні процесуальних документів, передбачених чинним процесуальним законодавством, отриманні процесуальних документів, тощо, з наданням адвокату прав та обов`язків належних клієнту відповідно до предмету, вказаному в п.1.2 Договору (пункт 1.4 Договору).

Згідно з положеннями пункту 3.1 Договору за виконання умов даного Договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 25 000,00 грн.

За приписами пунктів 4.1, 4.2 Договору не пізніше трьох банківських днів з дня завершення надання послуг за Договором та винесення рішення суду у справі, зазначеній в п.1.2 Договору, адвокат зобов`язаний надати клієнтові два примірника акта приймання-передачі наданої правової допомоги, а клієнт протягом того ж строку з моменту отримання актів зобов`язаний їх підписати та один примірник пвернути адвокату або протягом цього ж строку надати у письмовій формі вмотивовані зауваження до змісту акта.

На виконання умов Договору сторони 07.05.2024 підписали Акт приймання-передачі надання послуг за договором №08/08/23 від 8 серпня 2023 року на суму 25 000,00грн.

Згідно з вказаним Актом адвокатом відповідно до Договору №08/08/23 від 8 серпня 2023 року надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу у формі забезпечення адвокатом реалізації прав і обов`язків клієнта з представництва його інтересів у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду справи №910/19326/21. Правнича допомога адвокатом надана в повному обсязі та якісно, клієнт претензій до адвоката не має. Вартість наданої правничої допомоги згідно з пунктом 3.1 розділу 3 Договору складає 25 000,00грн.

Із долученої до матеріалів справи довідки руху коштів по рахунку фізичної особи-підприємця Васильченко Л.І від 13.05.2024 слідує, що позивачем сплачено адвокату вартість наданих правових послуг у загальній сумі 25 000,00 грн.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що спірні питання, які виникли у зв`язку з поданою прокурором апеляційною скаргою, для кваліфікованого юриста не є значно складними; значної кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час; представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом, що й у суді першої інстанції, а доводи представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу прокурора грунтувалися на аргументах позовної заяви і мотивах ухваленого у справі рішення.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених Профспілкою працівників освіти і науки України витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції.

Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 5 000,00грн, які належить стягнути на його користь з прокурора, яким подана апеляційну скарга і апеляційне провадження за якою закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, в інтересах якої прокурором подано цю апеляційну скаргу.

Таким чином, заява позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Профспілки працівників освіти і науки України адвоката Васильченко Л.І. про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

2.Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) на користь Профспілки працівників освіти і науки України (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 02605316) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.06.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко