Постанова

від 04.06.2024 по справі 910/10215/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа№ 910/10215/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Отрюха Б.В.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 04.06.2024,

розглянувши заяву Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, винесеної за результатами розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Спецпроект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024

у справі №910/10215/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект

до Державного підприємства Інфотех

про зобов`язання припинити вчинення дій, що порушують авторські права

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Спецпроект" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/10215/23 залишено без змін; матеріали справи № 910/10215/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Представником Державного підприємства Інфотех до початку судових дебатів зроблено усно заяву про надання протягом 5 днів після ухвалення судового рішення доказів на підтвердження надання правової допомоги.

20.05.2024 через систему Електронний суд Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Інфотех надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/10215/23 щодо розподілу понесених судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект на користь Державного підприємства ІНФОТЕХ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64162,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2024 заяву Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Поляков Б.М. та Отрюх Б.В.

У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду заяви Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10215/23 у наступному складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Поліщук В.Ю., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 заяву Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду; запропоновано сторонам надати свої заперечення щодо поданої Державним підприємством Інфотех заяви про ухвалення додаткового рішення; розгляд заяви призначено на 29.05.2024.

27.05.2024 через систему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Спецпроект" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких представник ТОВ "Парус-Спецпроект" зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс Відповідач, з урахуванням ринкових цін, не може перевищувати 8 000 грн, заявлений Відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності (їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, частина робіт не мають характеру необхідних і не є співмірними зі складністю справи та обсягом підготовлених та поданих до суду процесуальних документів Відповідачем. Так, позивач зазначає, що відповідачем до складу послуг включено ряд робіт, які стосувались не апеляційного розгляду справи № 910/10215/23 по суті, а розгляду Господарським судом міста Києва заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення. Крім того, позивач звертає увагу суду, що із Заяви та долучених до неї актів здачі приймання робіт, платіжних інструкцій, а також відповідних звітів вбачається, що всі роботи, витрати на які Відповідач просить стягнути з Позивача, виконувались адвокатами адвокатського бюро «Тарасов та Партнери», однак, відзив на апеляційну скаргу, всі заперечення на клопотання Позивача та сама Заява підписані та подані до суду адвокатом Щербиною В.М., яка являється заступником начальника відділу загального правового забезпечення юридичного департаменту ДП «Інфотех».

29.05.2024 через систему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Інфотех надійшли додаткові пояснення на заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких відповідач зазначає, що участь у судових засіданнях, складання заяв та заперечень щодо розгляду справи в контексті заяви про ухвалення додаткового рішення, розглядались судом першої інстанції, не були включені відповідачем до витрат, які підлягали стягненню станом на 12.02.2024, адже на момент подання заяви до суду ці послуги ще не були надані і залишалися запланованими на майбутнє. Щодо тверджень позивача про те, що зазначені в звітах про надання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката у справі № 910/10215/23 послуги «не відповідають критеріям розумності та необхідності», то чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Відповідач звертає увагу суду, що позовні вимоги у даній справі під час воєнного стану можуть спрямовуватися на дестабілізацію роботи підрозділів МВС, центральних органів виконавчої влади, що входять до системи МВС України, а також інших центральних

органів виконавчої влади України і їх підрозділів, що, зрештою, може призвести до зниження обороноздатності держави та збільшення соціальної напруженості, дана судова справа має надзвичайну важливість для відповідача. Документи, підготовлені Адвокатським бюро для подання до суду у справі № 910/10215/23, проходять перевірку і погодження керівництвом відповідача, що займає певний час. Через це вони були подані до суду за підписом іншого уповноваженого представника ДП «ІНФОТЕХ» Щербиною Вірою, в останні дні строку, наданого судом для подання документів. Водночас, процесуальні документи (відзив на апеляційну скаргу та заперечення на клопотання) були підготовлені саме адвокатом Ручкою Олегом.

У судове засідання 29.05.2024 з`явилися представники Державного підприємства Інфотех, підтримали свою заяву про ухвалення додаткового рішення та просили її задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у розгляді заяви Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024 до 12 год. 40 хв.

04.06.2024 через систему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Спецпроект" надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 04.06.2024 з`явилися представники Державного підприємства Інфотех. Інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд заяви Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Колегією суддів залишено без розгляду додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Спецпроект", які надійшли до суду 04.06.2024 через систему Електронний суд, враховуючи, що розгляд заяви Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення перебуває на стадії судових дебатів, колегією суддів вже досліджено докази у минулому судовому засідання, що виключає можливість суду врахувати відповідні пояснення при розгляді заяви відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи та вищевказаної заяви, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення вимог Державного підприємства Інфотех за заявою про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду у справі №905/1795/18 від 07.11.2019).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши заяву Державного підприємства Інфотех з вимогами про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат, Північний апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, професійна правнича допомога надавалась Державному підприємству Інфотех Адвокатським бюро «ТАРАСОВ ТА ПАРТНЕРИ» (далі Бюро) на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 18.07.2023 № 187911, відповідно до умов якого ДП «ІНФОТЕХ» доручає, а Бюро зобов`язується на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, надати послуги з адвокатської діяльності, а ДП «ІНФОТЕХ» зобов`язується оплатити надані послуги (пункт 1.1 Договору).

Послуги за цим Договором надаються виключно в межах представництва ДП «ІНФОТЕХ» по справі № 910/10215/23, відкритій за позовом ТОВ «Парус- Спецпроект» (позивач) про зобов`язання ДП «ІНФОТЕХ» припинити вчинення дій, що порушують авторські права ТОВ «Парус-Спецпроект» на комп`ютерну программу «Комплексна система автоматизації управління бюджетною установою Парус - Бюджетна установа, версія 8» у першій та апеляційній інстанції (пункт 1.3 Договору у редакції Додаткової угоди № 2 до Договору).

Адвокатське Бюро має право та повноваження від імені ДП «ІНФОТЕХ» та в його

інтересах: складати, підписувати та подавати будь-які документи, в тому числі процесуальні документи, подача яких передбачена або не заборонена процесуальним законодавством; звертатись з адвокатськими запитами; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази; ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії; призначати в інтересах ДП «ІНФОТЕХ» експертизи, замовляти експертні дослідження, висновки фахівців, отримувати інші документи, якщо для виконання завдання ДП «ІНФОТЕХ» потрібні спеціальні знання; братии участь у судових засіданнях; здійснювати захист, представництво в рамках кримінального провадження в тому числі брати участь у всіх слідчих/процесуальних діях; користуватися іншими процесуальними правами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України (пункт 1.5 Договору).

За надання правової допомоги ДП «ІНФОТЕХ» зобов`язується здійснити оплату наданих послуг, яка розраховується Адвокатським бюро в залежності від обсягу наданої правової допомоги та витраченого часу. Очікуваний обсяг правової допомоги становить 120 годин (пункт 5.1 Договору).

Загальна сума цього Договору складає суму вартості послуг та становить 174 000,00 грн (сто сімдесят чотири тисячі гривень) без ПДВ (пункт 5.2 Договору).

Таким чином, встановлена Договором вартість однієї години роботи адвоката становить 1450 грн (174 000,00 грн / 120 год = 1 450,00 грн/год).

ДП «ІНФОТЕХ» зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг згідно наданих Адвокатським бюро рахунку та Акту приймання-передачі наданих послуг, протягом 10 робочих днів з дня їх отримання (пункт 5.3 Договору).

Бюро надало відповідачу послуги у справі № 910/10215/23 по Договору від 18.07.2023 № 187911:

1)за період з 05.02.2024 по 29.02.2023 на суму 50 025,00 грн., що підтверджується: Актом № 00000000000000021 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.02.2024;

Звітом від 29.02.2024 про виконання доручення із надання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката у справі №910/10215/23 за Договором від 18.07.2023

№ 187911-1

2)за період з 01.03.2024 по 15.05.2024 на суму 14 137,00 грн., що підтверджується:

Актом здачі-прийняття робіт (надання) послуг від 17.05.2024 № 00000000000000052;

Звітом від 15.02.2024 про виконання доручення із надання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката у справі №910/10215/23 за Договором від 18.07.2023 № 187911-1.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством Інфотех сплачено Адвокатському бюро «ТАРАСОВ ТА ПАРТНЕРИ» витрати за надання правової допомоги, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.04.2024 № 11020 на суму 50025,00 грн, від 17.05.2024 № 66 на суму 14137, 50 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги саме в суді апеляційної інстанції, дослідивши співмірність заявленої суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), Північний апеляційний господарський суд вважає за можливе покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект витрати, понесені Державним підприємством Інфотех на професійну правничу допомогу в сумі 54737,00 грн як такі, що підтверджені належними, допустимими доказами та відповідають критеріям, визначеним статтею 126 ГПК України.

Зокрема, суд вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 54737,00 грн відповідає як критерію співмірності та реальності понесених адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

За обставин оцінки розміру витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням підтвердження вищевказаними належними та допустимими доказами, які як окремо так і в сукупності, з огляду на їх вірогідність і взаємозв`язок, підтверджують зазначені витрати, суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект щодо необгрунтованості та завищення розміру заявлених витрат у цій частині.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги заяви про додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено в суді першої інстанції на суму 9425 грн (підготовка та участь у судовому засіданні по справі 05.02.2024 2900,00 грн; підготовка та подача до суду додаткових пояснень відповідача щодо заперечень позивача стосовно судових витрат відповідача на професійну правову допомогу адвоката 06.02.2024 4350,00 грн; підготовка та участь у судовому засіданні по справі 12.02.2024 2175,00 грн) не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають критерію розумної необхідності, до того ж ці витрати заявлені як такі, що понесені саме в суді першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект витрати на професійну правничу допомогу Державного підприємства Інфотех у розмірі 54737,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного підприємства Інфотех про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10215/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Парус-Спецпроект (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 47 Г, код ЄДРПОУ 30860922) на користь Державного підприємства Інфотех (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 15 Б, код ЄДРПОУ 34239034) 54737,00 грн

витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви Державного підприємства Інфотех відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/10215/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 10.06.2024

Головуючий суддяМ.Л. Доманська

СуддіБ.В. Отрюх

В.Ю. Поліщук