Ухвала

від 10.06.2024 по справі 907/493/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"10" червня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/493/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

при секретарі судового засідання Іваниш Д.П.,

розглянувши матеріали за заявою представника Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 27.05.2024 (вх. №02.3.1-05/526/24 від 28.05.2024) про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ресторанного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22186504), що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, будинок 31, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, та земельної ділянки площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, та їх відчуження,

у справі про визнання недійсним Кредитного договору №11/3-08 від 28.03.2008; визнання недійсним Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008,

у якій можуть отримати відповідний статус:

позивача Фізична особа підприємець Алієв Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області

відповідача 1 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ

відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам, м. Київ

за участю представників:

заявника Дудурич І.В., адвокат, ордер серії АО №1115129 від 06.05.2024

осіб, що можуть отримати статус відповідачів у справі не з`явилися

ВСТАНОВИЛА:

Представником Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області через підсистему Електронний суд подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 27.05.2024 (вх. №02.3.1-05/526/24 від 28.05.2024), що передана на розгляд судді Пригарі Л.І. 29.05.2024, за змістом якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ресторанного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22186504), розташованого за адресою: вул. Тімірязєва, будинок 31, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, та земельної ділянки площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, та їх відчуження.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області покликається на те, що 01.04.2024 останнім отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам вимогу від 27.03.2024 про усунення порушень у порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку, зі змісту якої вбачається, що 28.03.2008 між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ФОП Алієвим Алізаде Зейнал огли було укладено Кредитний договір №11/3-08, у якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за яким 28.03.2008 сторонами підписано Іпотечний договір №74/23-2008.

Як стверджує заявник, за умовами Іпотечного договору, в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,0998 га (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), з цільовим призначенням для комерційного використання, що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада, автодорога об`їзна, Ужгородський район, Закарпатська область, та об`єкт незавершеного будівництва кафе-бар (літ. А та А), розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Оноківська сільська рада.

Заявник вказує, що 15.03.2024 між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Фінансова компанія Інкам було укладено Договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого до нового кредитора перейшли права вимоги до боржника ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли за Кредитним договором №11/3-08 від 28.03.2008.

Заявник стверджує, що він ніколи не укладав Кредитний договір №11/3-08 від 28.03.2008 та кредитні кошти за ним не отримував, а відтак, вважає, що невідомі особи шахрайським способом хочуть заволодіти належним йому майном.

У зв`язку із викладеним, заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсними Кредитного договору №11/3-08 від 28.03.2008 та Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008.

Водночас покликаючись на наявні у вимозі від 27.03.2024 відомості про те, що ТОВ Фінансова компанія Інкам має намір задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або продажу такого будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодержателя, представник Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області вважає, що ефективним заходом забезпечення позову до його пред`явлення є заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 30.05.2024 заяву представника Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області про забезпечення позову до подання позовної заяви призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом уповноважених представників учасників процесу на 03.06.2024; запропоновано заявнику та особам, що можуть отримати статус відповідачів у справі, Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам подати господарському суду до призначеного судового засідання по розгляду заяви належним чином засвідчені копії Кредитного договору №11/3-08 від 28.03.2008, Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008 та Договору про відступлення прав вимоги від 15.03.2024, вказівка на укладення яких міститься у вимозі від 27.03.2024 про усунення порушень у порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку. Явку уповноважених представників учасників процесу в судове засідання по розгляду заяви визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.06.2024 судове засідання по розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №907/493/24 відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Особи, що можуть отримати статус відповідачів у справі, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Фінансова компанія Інкам явку уповноважених представників у судове засідання по розгляду заяви не забезпечили.

Водночас у поданій через підсистему Електронний суд заяві б/н від 10.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4767/24 від 10.06.2024) ТОВ Фінансова компанія Інкам зазначає про те, що не має змоги делегувати свого представника в судове засідання по розгляду заяви, оскільки територіально розташоване в м. Київ. Крім того, вказує, що заявник вводить суд в оману, стверджуючи, що ніколи не укладав Кредитний договір №11/3-08 від 25.03.2008, оскільки факт підписання ОСОБА_1 означеного договору та одержання за ним кредитних коштів встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.09.2009 у справі №12/82.

За твердженням ТОВ Фінансова компанія Інкам, 12.03.2024 ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було проведено електронний аукціон із продажу активу права вимоги за Кредитним договором суб`єкта господарювання №11/3-08, за результатами якого ТОВ Фінансова компанія Інкам визначено переможцем, із яким у подальшому підписано Договір про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором; факт переходу права вимоги за договором іпотеки до ТОВ Фінансова компанія Інкам підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №370037249, сформованим приватним нотаріусом Зима Н.Ф.

Оцінюючи заяву представника Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області про забезпечення позову до його пред`явлення у справі №907/493/24, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; - зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; - арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).

Отже умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як випливає зі змісту поданої представником ФОП Алієва Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області заяви про забезпечення позову, предметом майбутнього звернення заявника до господарського суду виступатиме немайнова вимога про визнання недійсними Кредитного договору №11/3-08 від 28.03.2008 та Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008, тобто заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, не є тотожними позовним вимогам, із якими останній має намір звернутись до суду.

Водночас із огляду на те, що предметом майбутнього позову виступатиме позовна вимога немайнового характеру, судове рішення в разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, в зазначеному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.

Разом з тим, у постанові від 23.03.2020 у справі №910/7338/19 Верховним Судом сформульовано правовий висновок про те, що невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися з позовом у цій справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Крім того, адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, від 22.11.2021 у справі №922/827/21, від 26.11.2021 у справі №922/826/21).

Суд зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, такими, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, таке судове рішення стає обов`язковим до виконання до його апеляційного перегляду.

Заявник самостійно обирає конкретний вид забезпечення позову, а суд надає тільки оцінку його співмірності заявленим позовним вимогам.

Так, у даному випадку заявник просить суд застосувати такі заходи забезпечення позову до його пред`явлення, як заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ресторанного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22186504), що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, будинок 31, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, та земельної ділянки площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, та їх відчуження.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається в заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити їх обґрунтованість.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (Близькі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №916/3710/22).

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Так, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам (особою, яка може отримати статус відповідача 2 у справі) було надіслано на адресу заявника ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли вимогу б/н від 27.03.2024 про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку, зі змісту якої випливає, що у випадку непогашення заявником у 30-денний строк існуючої в нього заборгованості за Кредитним договором №11/3-08 від 28.03.2008, ТОВ Фінансова компанія Інкам (новий кредитор, якому відступлено право вимоги до боржника ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли) реалізує своє право на задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття у власність предмета іпотеки за Іпотечним договором №74/23-2008 від 28.03.2008 (земельної ділянки площею 0,0998 га (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), з цільовим призначенням для комерційного використання, що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада, автодорога Об`їздна, Ужгородський район, Закарпатська область, та об`єкта незавершеного будівництва кафе-бару (літ. А та А), розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Оноківська сільська рада) з наступною реєстрацією права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або шляхом укладення ТОВ Фінансова компанія Інкам з будь-якою особою договору купівлі продажу предмета іпотеки від свого імені.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №382137681 від 10.06.2024) щодо земельної ділянки площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада, автодорога Об`їздна, остання обтяжена іпотекою на підставі Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008, за яким іпотекодержателем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44628749).

Водночас питання чинності, зокрема, Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008 ставиться заявником під сумнів, про що свідчить намір останнього звернутися до суду з позовом про визнання вказаного правочину недійсним.

Згідно із абз. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку, іпотека припиняється, серед іншого, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 37 Закону України Про іпотеку, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що імовірна реалізація іпотекодержателем (ТОВ Фінансова компанія Інкам) права на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом визнання за собою права власності на предмет іпотеки чи його відчуження в будь-який спосіб унеможливить виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, із якими заявник, серед іншого, має намір звернутись до суду, що матиме наслідком припинення іпотеки відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку, оскільки в такому разі заявнику доведеться додатково звертатися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя чи про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказане, у свою чергу, не може відповідати принципу ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вбачає існування взаємозв`язку між обраним заявником заходом забезпечення позову та предметом майбутніх позовних вимог у даній справі та доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам, м. Київ права іпотекодержателя за Іпотечним договором №74/23-2008 від 28.03.2008 на відчуження в будь-який спосіб, в тому числі набуття права власності на предмет іпотеки земельну ділянку площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада, автодорога Об`їздна, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

Водночас суд не вбачає підстав для встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо ресторанного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22186504), що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, будинок 31, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, оскільки як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №382137681 від 10.06.2024), останній перебуває у приватній власності заявника та не обтяжений іпотекою.

Крім того, суд звертає увагу особи, що може отримати статус відповідача 2 у справі, ТОВ Фінансова компанія Інкам на те, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог (в тому числі тих, із якими заявник має намір звернутися до суду) є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №910/12187/21.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Частиною 1 статті 311 вищевказаного Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі (абз. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

З наведеного випливає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову до його пред`явлення у спосіб, наведений вище, є співмірним позовним вимогам заявника, із якими він має намір звернутися до суду, та спрямоване на тимчасове збереження поточного стану правовідносин між сторонами та статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час подальшого розгляду спору, що, у свою чергу, призвело б до унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та створювало б перешкоди ефективному захисту та поновленню прав заявника як іпотекодавця за іпотечним договором, чинність якого виступатиме предметом судового розгляду у випадку пред`явлення заявником відповідного позову.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності осіб, що можуть отримати статус відповідачів у даній справі, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Водночас за змістом ч. 1 4 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, суд вважає за доцільне застосувати в даному випадку захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання заявника внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 10% від визначеної у п. 1.4. Іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008 оціночної вартості предмета іпотеки, а саме, 75 870 грн, що є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним негативним наслідкам для осіб, що можуть отримати статус відповідачів у даній справі, чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

У даному контексті суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 141 ГПК України, особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 27.05.2024 (вх. №02.3.1-05/526/24 від 28.05.2024) про забезпечення позову до його пред`явлення у справі №907/493/24 задоволити частково.

2. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам, м. Київ права іпотекодержателя за Іпотечним договором №74/23-2008 від 28.03.2008 на відчуження в будь-який спосіб, в тому числі набуття права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для комерційного використання (кадастровий номер 2124884800:01:001:0005), що знаходиться за адресою: Оноківська сільська рада, автодорога Об`їздна, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

3. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 75 870 грн (Сімдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят гривень) у десятиденний строк із дня постановлення даної ухвали.

4. В решті вимог, викладених представником Фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли, м. Ужгород Закарпатської області у заяві б/н від 27.05.2024 (вх. №02.3.1-05/526/24 від 28.05.2024) про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення у справі №907/493/24, відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: Фізична особа підприємець Алієв Алізаде Зейнал огли, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інкам, вул. Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 139, м. Київ, 04176 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44628749).

5. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, а саме, з 10.06.2024 та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 10.06.2027.

6. Ухвалу надіслати заявнику, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Фінансова компанія Інкам.

7. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

8. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

9. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 11.06.2024.

Суддя Пригара Л.І.