Рішення

від 23.05.2024 по справі 915/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року Справа № 915/14/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Первомайської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, 55213, м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18)

в інтересах держави

до відповідача-1: Кривоозерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04375458, 55104, Миколаївська область, Первомайський район, смт Криве озеро, м-н Незалежності, 1)

відповідача - 2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою, скасування права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок.

В С Т А Н О В И В:

Керівником Первомайської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави пред`явлено позов (вх. № 69/24) до Кривоозерської селищної ради та Фізичної особи підприємця Пожидаєва Сергія Миколайовича з наступними вимогами:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради від 11.05.2022 № 10, яким вирішено укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з водним об`єктом щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, розташованої в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

2. Визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 25.05.2022, укладений між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на підставі якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради від 30.11.2022 № 14, яким вирішено укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з водним об`єктом щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, розташованої в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

4. Визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 30.11.2022, укладений між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на підставі якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га.

5. Зобов`язати Фізичну особу підприємця Пожидаєва Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь Кривоозерської територіальної громади у особі Кривоозерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04375458) земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, грошовою оцінкою 101 135,76 грн., з розташованою на ній водоймою, що знаходяться в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

6. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

7. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі Ткаченка О. В.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2024.

24.01.2024 від прокурора в електронному вигляді до суду надійшло клопотання про заміну сторони правонаступником б/н від 24.01.2024 (вх.№991/24), в якому просить суд замінити відповідача у справі №915/14/24 за позовом прокуратури в інтересах держави до Кривоозерської селищної ради та ФОП Пожидаєва С. М. про визнання незаконними а скасування рішень та повернення земельної ділянки на правонаступника ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні 19.02.2024 приймала участь прокурор, відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справі явку своїх повноважних представників не забезпечили, відзиви не надали.

Ухвалою від 19.02.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 01.04.2024.

19.02.2024 в 14:49 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , за змістом якого він заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач вважає, що жодних порушень чинного законодавства про землю ним не здійснено, а навпаки всі дії були здійснені в межах чинного законодавства, а отже, будь-яких підстав щодо визнання рішень Кривоозерської селищної ради № 10 від 10.05.2022р. та № 14 від 30.11.2022р., та визнання недійсними договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 25.05.2022 та від 30.11.2022 не існує. Тому відповідач вважає, що вимога про повернення земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, що направлена на припинення землекористування орендарем земельною ділянкою є безпідставною.

Ухвалою від 01.05.2024 сторони повідомлені про призначення справи до розгляду на 23.05.2024.

В судовому засіданні 23.05.2024 приймала участь прокурор, відповідачі до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вирішив розглядати справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 23.05.2024 задоволено клопотання Первомайської окружної прокуратури б/н від 24.01.2024 (вх.№991/24) про заміну сторони у справі її правонаступником, та замінено у справі №915/14/24 відповідача з Фізичної особи підприємця Пожидаєва Сергія Миколайовича на фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В судовому засіданні 23.05.2024 судом підписано вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Первомайською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог земельного законодавства при використанні земель водного фонду на території Кривоозерської селищної ради, зокрема Мазурівського старостинського округу Первомайського району Миколаївської області.

Встановлено, що 15.04.2002 між Кривоозерською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з розташованою на ній водоймою (далі договір від 15.04.2002), згідно п. 1.1 якого останньому передано в оренду для товарного риборозведення земельну ділянку площею 5,8 га з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479, розташовану за межами с. Мазурове Кривоозерського району Миколаївської області (в подальшому такий населений пункт увійшов до складу Кривоозерської селищної ради за рішенням цієї ради від 14.12.2020 № 02), який 15.04.2002 зареєстрований державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 768.

За змістом п. п. 1.1, 3.3 договору від 15.04.2002 його укладено строком на 10 років, тобто до 15.04.2012, та передбачено право орендаря при належному виконанні своїх обов`язків по договору на поновлення договору оренди.

Термін дії вказаного договору закінчився 15.04.2012.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру та даних технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної вище земельної ділянки в натурі (на місцевості) вказана ділянка відноситься до земель водного фонду. За умовами договору від 15.04.2002 (п. 1.1) земля з розташованою на них водоймою знаходиться за межами населеного пункту с. Мазурове.

Згідно ч. 3, 5 ст. 122 Земельного кодексу України на час завершення терміну дії такого договору, їх розпорядником були Кривоозерська районна державна та, в подальшому, Миколаївська обласна державна адміністрація.

За інформаціями Кривоозерської селищної ради від 24.06.2021, Кривоозерської райдержадміністрації від 10.09.2020, Миколаївської обласної державної адміністрації від 07.08.2020, 03.03.2021 та 10.06.2021 додаткова угода до договору від 15.04.2002 про його продовження укладена не була, а отже спірний договір не було пролонговано.

Відповідач до моменту завершення терміну договору від 15.04.2002 звернувся до Кривоозерської райдержадміністрації за продовженням терміну дії такого договору на новий строк, у зв`язку із чим розпорядженням Кривоозерської райдержадміністрації від 29.05.2012 № 235-р прийнято рішення про переукладення зазначеного договору на новий строк, задля чого зобов`язано відповідача замовити технічну документацію із землеустрою.

Разом з тим, визначені таким розпорядженням вимоги ОСОБА_1 виконано не було, а тому переукладення договору від 15.04.2002 не відбулось, що підтверджується інформацією Кривоозерської селищної ради від 24.06.2021 № 08-25/839.

В подальшому відповідач 07.11.2018 і 28.11.2019 звертався до Миколаївської облдержадміністрації з листами-повідомленнями про поновлення договору від 15.04.2002.

Листами від 17.12.2018 і 23.12.2019 облдержадміністрацією відмовлено відповідачу у поновленні такого договору через відсутність підстав для його поновлення внаслідок фактичного припинення договірних правовідносин через сплив терміну дії договору.

Відповідач до суду з позовом про зобов`язання Миколаївської облдержадміністрації укласти додаткову угоду про поновлення договору від 15.04.2002 не звертався, що підтверджується листами облдержадміністрації від 03.02.2021 і 10.06.2021.

За таких умов договір від 15.04.2002 не міг вважатись продовженим.

Разом з тим, оскільки за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути поновлений виключно на тих самих умовах і на той самий строк, то саме протягом цього строку можливе визнання додаткової угоди про його поновлення укладеною і, відповідно, поновлення договору. Якщо ж протягом строку, на який міг бути поновлений договір оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 цього Закону додаткова угода не була укладена, договір не був поновлений на цей новий строк і міг не створити для сторін передбачених такою нормою передумов для його наступного поновлення по завершенню строку дії.

Саме таку правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 (п. п. 69-72 постанови).

Отже, договір від 15.04.2002 міг бути продовжений на тих самих умовах і на той саме строк лише в межах строку, на який його було б переукладено, тобто в межах десятирічного строку до 15.04.2012.

В подальшому, на підставі п. 24 розділу Х ЗК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, рішенням Кривоозерської селищної ради від 28.07.2021 № 2 земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га серед інших земель була прийнята із державної у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Рішенням селищної ради від 11.05.2022 № 10 постановлено укласти договір оренди земельної ділянки з водним об`єктом для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, розташованої в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району з ОСОБА_1 .

На виконання такого рішення 25.05.2022 між відповідачами укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (далі договір від 25.05.2022), за п. п. 1.1, 2.1, 3.1 якого в оренду ОСОБА_1 терміном до 31.12.2022 передано зазначену вище земельну ділянку та розташовану на ній водойму для рибогосподарських потреб, про що 28.11.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 48668978.

Об`єктом оренди за п. 2.1 договору від 25.05.2022 визначено земельну ділянку для рибогосподарських потреб площею 5,8 га з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479, розташовану на річці Очеретнянка (ліва притока річки Бульбока, басейн річки Південний Буг) в межах Маломечетнянського старостинського округу Кривоозерської селищної ради, та водний об`єкт (водний простір) площею 5,6758 га.

Сторонами у п. п. 2.2, 4.1-4.3 такого договору узгоджено розмір, порядок та умови справляння орендної плати за земельну ділянку 12% від нормативної грошової оцінки землі в розмірі 12 136,29 грн та за водний об`єкт в розмірі 1 941,94 грн, що підлягають сплаті не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня укладення договору та у п`ятиденний строк після підписання договору відповідно.

Пунктом 3.1 договору від 25.05.2022 визначено, що такий правочин укладено строком до 31.12.2022 та передбачено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки за умовами договору, перед іншими особами не укладення договору оренди на новий строк за умови повідомлення орендодавця про намір скористатись таким правом не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

В подальшому рішенням Кривоозерської селищної ради від 30.11.2022 № 14 ухвалено знову укласти із ОСОБА_1 договір оренди спірних земельної ділянки та водоймища. Цього ж дня між селищною радою і такою особою укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (далі договір від 30.11.2022), за п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 якого ОСОБА_1 знову передано в оренду зазначену вище земельну ділянку з рибогосподарською технологічною водоймою терміном вже на 10 років (до 30.11.2032), про що 17.04.2023 до Державного реєстру прав внесено відомості за № 50062734.

Рішення Кривоозерської селищної ради від 11.05.2022 № 10 та від 30.11.2022 № 14 є незаконними, а договори від 25.05.2022 і 30.11.2022 недійсними з огляду на наступне.

Відповідно до інформації Кривоозерської селищної ради від 24.05.2023 договори від 25.05.2022 і 30.11.2022 було укладено внаслідок поновлення договору від 15.04.2002.

За інформаціями селищної ради від 30.03.2023 та 12.09.2023 земельні торги щодо продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 не проводились у зв`язку із укладенням їх на продовження терміну дії попередніх договорів.

Отже, попри вимоги законодавства, рішеннями Кривоозерської селищної ради від 11.05.2022 № 10 за договором від 25.05.2022 та, в подальшому, рішенням селищної ради від 30.11.2022 № 14 за договором від 30.11.2022 відповідачу надано зазначену вище земельну ділянку в оренду у поза конкурентному порядку під приводом продовження терміну дії спочатку договору від 15.04.2002, який фактично припинив свою дію та не міг бути продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, а потім договору від 25.05.2022, який не міг бути укладений у поза конкурентному порядку, а отже і пролонгованим, через наведені вище обставини.

Відповідно до ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152, 153 ЗК України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На думку позивача, рішення Кривоозерської селищної ради від 11.05.2022 № 10 та від 30.11.2022 № 14 не відповідають вищенаведеним вимогами законодавства, у зв`язку з чим є незаконними та підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що на підставі рішень селищної ради від 11.05.2022 № 10 та від 30.11.2022 № 14 між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 укладено договори від 25.05.2022 і 30.11.2022.

Співставленням змісту договорів від 15.04.2002, 25.05.2022 та 30.11.2022 встановлено їх повну відмінність один від одного за визначеними ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами, такими як об`єкт оренди, строк дії цих договорів, розміри орендної плати та умов розрахунку за неї, що свідчить про фактичне вчинення різних правочинів, які передбачають відмінні права та обов`язки для сторін цих договорів та підтверджує фактичне укладення трьох різних за своєю сутністю договорів, а не продовження вже існуючих правовідносин.

За такого вчинення спірних договорів без проведення земельних торгів свідчить про порушення вимог ст. ст. 134, 135-139 ЗК України при укладенні таких правочинів.

Положеннями ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України визначено, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Разом з тим, з інформації Державного агентства водних ресурсів України від 27.09.2023 № 54-4973вих-23 вбачається, що будь-які договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, укладені між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на погодження до Держводагентства не надходили.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що є всі підстави стверджувати про порушення вимог ст.134, 135-139 ЗК України, ч. 4 ст. 51 ВК України при укладенні спірних договорів.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Оренда землі, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі», в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закону), є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договором, відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Орендарі, згідно ч. 1 ст. 124, ст. 126 ЗК України (тут і далі в редакції на момент завершення договору від 15.04.2002), ч. ч. 1, 5 ст. 6, ч. 1 ст. 14 Закону, набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, який укладається в письмовій формі. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Частиною 3 ст. 792 ЦК України та ст. 124 ЗК України регулювання відносин у сфері оренди земель, зокрема питань конкретизації і деталізації особливостей та порядку укладення договору оренди землі, його істотних умов, основних прав та обов`язків його сторін, порядку зміни, припинення та поновлення такого договору, віднесено до сфери дії профільного нормативно-правового акту Закону України «Про оренду землі».

Як вбачається з положень ч. ч. 1, 8 ст. 33 Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, яке у обов`язковому порядку реалізується шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

Проаналізувавши викладені вище положення законодавства, вбачається, що використання земельної ділянки можливе виключно на підставі договору оренди землі, укладеного у письмовій формі з одночасною реєстрацією права оренди землі. У разі закінчення терміну дії договору його поновлення можливе шляхом укладення додаткової угоди у тій формі та таким чином, як це передбачено для договору оренди землі, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону.

Таким чином, норми ст. 33 Закону дозволяли продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно було реалізовуватись до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря (ч. ч. 2-5 ст. 33 Закону), а у другому - наставало у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону), але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Отже, продовження терміну дії договору оренди землі після його закінчення є лише передумовою для укладення додаткової угоди до нього, а не підставою вважати договір оренди продовженим.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 908/127/17, від 23.08.2022 у справі № 920/102/21, від 30.08.2022 у справі № 910/10217/21, від 09.01.2023 у справі № 359/4535/20 і від 19.09.2023 у справі № 902/897/22 та Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, а також від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Разом з тим, оскільки за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути поновлений виключно на тих самих умовах і на той самий строк, то саме протягом цього строку можливе визнання додаткової угоди про його поновлення укладеною і, відповідно, поновлення договору. Якщо ж протягом строку, на який міг бути поновлений договір оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 цього Закону додаткова угода не була укладена, договір не був поновлений на цей новий строк і міг не створити для сторін передбачених такою нормою передумов для його наступного поновлення по завершенню строку дії.

Саме таку правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 (п. п. 69-72 постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтями 124, 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою статті 134 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Положеннями ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України визначено, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Разом з тим, з інформації Державного агентства водних ресурсів України від 27.09.2023 № 54-4973вих-23 вбачається, що будь-які договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, укладені між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на погодження до Держводагентства не надходили.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Враховуючи те, що на підставі незаконних рішень між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 укладено договори від 25.05.2022 і 30.11.2022, які не були погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, то, відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України, останні підлягають визнанню недійсними з моменту їх вчинення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Частинами 1, 5 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, підстави застосування положень ст. 1212 ЦК України є більш широкими, ніж ст. 216 цього Кодексу. Наявність підстав для повернення майна за ст. 216 ЦК України не виключає застосування положень ст. 1212 цього Кодексу в частині, що не суперечать положенням ст. 216 ЦК України.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15, від 08.06.2016 у справі №6-3089цс-15.

Оскільки оскаржувані договори підлягають визнанню недійсним, правові підстави використання відповідачем спірної земельної ділянки відсутні. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 216, 1212 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі № 6-3089цс-15.

Таким чином, згідно вимог ст. 16, 1212 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язаний повернути отриману ним земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 Кривоозерській територіальній громаді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради від 11.05.2022 № 10, яким вирішено укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з водним об`єктом щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, розташованої в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

3. Визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 25.05.2022, укладений між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на підставі якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради від 30.11.2022 № 14, яким вирішено укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки з водним об`єктом щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, розташованої в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

5. Визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 30.11.2022, укладений між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_1 , на підставі якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га.

6. Зобов`язати Фізичну особу підприємця Пожидаєва Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь Кривоозерської територіальної громади у особі Кривоозерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04375458) земельну ділянку з кадастровим номером 4823982600:02:000:0479 площею 5,8 га, грошовою оцінкою 101 135,76 грн., з розташованою на ній водоймою, що знаходяться в межах території Мазурівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко