Рішення

від 10.06.2024 по справі 285/1644/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 червня 2024 року, місто Звягель Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника особи в інтересах якої подано позов ОСОБА_2

(Справа № 285/1644/24, провадження у справі № 2/0285/867/24)

розглянув усудовому засіданніу загальномупорядку цивільнусправу запозовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

встановив :

У березні 2024 року керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просив: припинити право власності останнього на земельні ділянки з кадастровим номером 1824080200:06:000:0092 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444870618240) площею 1,9078 га; кадастровим номером 1824080200:03:000:0358 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444876818240), площею 0,4648 га; кадастровим номером 1824080200:03:000:0101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308086318240), площею 1,9929 га та з кадастровим номером 1824080200:03:000:0874 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308055918240), площею 0,5383 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Брониківської територіальної громади, Звягельського району Житомирської області, шляхом їх кофіскації у власність держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач будучи громадянином російської федерації, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 03.09.2014 та 16.01.2020 набув право власності на вищезазначені земельні ділянки. Цього ж дня відповідач зареєстрував ці земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач керуючись ст.145 Земельного кодексу України (далі ЗК України), посилаючись на те, що оскільки відповідач є іноземцем, а земельні ділянки, які він успадкував відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та не відчужив їх протягом року, як цього вимагає законодавство, просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Про місце і час розгляду повідомлений згідно з вимогами ст.128,131 ЦПК України, про що є оголошення на сайті.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 03.09.2014 року та від 16.01.2020 року належать земельні ділянки з кадастровим номером 1824080200:06:000:0092 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444870618240) площею 1,9078 га; кадастровим номером 1824080200:03:000:0358 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444876818240), площею 0,4648 га та з кадастровими номерам 1824080200:03:000:0101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308086318240), 1824080200:03:000:0874 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308055918240) площею 0,5383 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22-24, 59-68)

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є громадянином російської федерації та документований посвідкою на постійне місце проживання (а.с.47,53,54).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що датою державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на зазначені вище земельні ділянки є 03.09.2014 та 03.03.2021 (а. с.16-20).

Частиною 5ст. 22 ЗК Українивизначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно дост.80ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗК Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно ч. 3ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За змістом ч. 4ст. 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до вимог п.п. «д, е» ч. 1ст. 140 ЗК Українипідставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до п.п. «в» ч. 1ст. 143 ЗК Україниздійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду

Згідно ч. 4ст.145ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 ЦК Українивизначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1ст. 348 ЦК Українивстановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Крім того, відповідно до ч. 4ст.145ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 23.01.2018 у справі № 513/444/15-ц, якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.Статтею 153 ЗК Українипередбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. Суд вважає, що примусове відчуження спірної земельної ділянки без компенсації відповідачу її вартості буде порушенням права власності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі законунормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Отже, суд звертає увагу, що примусове відчуження спірних земельних ділянок без компенсації відповідачу їх вартості було б порушенням його права власності в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», а саме між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

Таким чином, оскільки відповідачем протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки вони не відчужені, право власності на них слід припинити примусово шляхом її конфіскації та подальшого продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_3 виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також з урахуванням частково задоволення позову, наявні підстави згідно ст. 141 ЦПК України для стягнення із відповідача понесених позивачем судових, які складаються з 2 684 грн. судового збору.

Керуючись ч. 6 ст.259,265,268,273, 280, 281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов керівника Звягельськоїокружної прокуратуриЖитомирської областів інтересахдержави вособі Головногоуправління Дежгеокадаструу Житомирськійобласті до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ,посвідка напостійне проживаннявід серії НОМЕР_2 від 18.11.2013р., АДРЕСА_1 ) проприпинення прававласності наземельні ділянкишляхом їхконфіскації задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080200:06:000:0092 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444870618240) площею 1,9078 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Брониківської територіальної громади, Звягельського району Житомирської області, шляхом їх кофіскації у власність держави в особі Головного управлінняДежгеокадастру уЖитомирській області таподальшого продажуна земельнихторгах зповерненнямвласнику вирученихкоштів,із вирахуваннямвитрат,пов`язаних зїї продажем.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080200:03:000:0358 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4444876818240), площею 0,4648 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Брониківської територіальної громади, Звягельського району Житомирської області, шляхом їх кофіскації у власність держави в особі Головного управлінняДежгеокадастру уЖитомирській області та подальшого продажу на земельних торгах з поверненнямвласнику виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080200:03:000:0101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308086318240), площею 1,9929 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Брониківської територіальної громади, Звягельського району Житомирської області, шляхом їх кофіскації у власність держави в особі Головного управлінняДежгеокадастру уЖитомирській області та подальшого продажу на земельних торгах з поверненнямвласнику виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080200:03:000:0874 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2308055918240), площею 0,5383 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Брониківської територіальної громади, Звягельського району Житомирської області, шляхом їх кофіскації у власність держави в особі Головного управлінняДежгеокадастру уЖитомирській області та подальшого продажу на земельних торгах з поверненнямвласнику виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житомирської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909950, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО820172, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили , якщо протягом тридцяти днів відповідачем не подано заяву про перегляд заочного рішення або позивачем апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 червня 2024 року.

Головуючий