Ухвала

від 09.09.2024 по справі 285/1644/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 285/1644/24 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

09 вересня 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого: Павицької Т.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Талько О.Б.

вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на заочне рішення Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року у справі за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року позовні вимоги керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області задоволено частково.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення, виключити у абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому резолютивної частини рішення суду словосполучення «та подальшого продажу на земельних торгах з поверненням власнику виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем». В решті просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху для надання документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 4542,00 грн.

30 липня 2024 року на адресу суду від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках ГУ Держгеокадастру у Житомирській області для сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. У заявника відсутня можливість здійснити оплату судового збору, у зв`язку з недостатністю коштів на рахунках, зокрема за кодом економічної класифікації видатків «2800». У зв`язку із наявністю складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади, відсутністю коштів на рахунку ГУ Держгеокадастру у Житомирській області за напрямом їх використання на сплату судового збору, просило продовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року продовжено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області процесуальний строк на виконання ухвали Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху на п`ять днів з дня вручення скаржнику копії цієї ухвали.

06 серпня 2024 року на електронну адресу суду від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення. Як підставу для відстрочення сплати судового збору заявник посилався на введення військового стану, що зумовило обмеження у фінансуванні державних установ, оскільки кошти залучаються для збільшення оборотоздатності країни. Проте підтверджуючих документів до клопотання долучено не було.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року у задоволенні клопотання ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року відмовлено. Продовжено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на 10 днів з дня отримання копії ухвали термін на усунення недоліків, які зазначені в ухвалі апеляційного суду від 16 липня 2024 року. Роз`яснено, що оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 4542,00 гривень необхідно надати в апеляційний суд.

Копія даної ухвали доставлена до електронного кабінету ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 08 серпня 2024 року.

15 серпня 2024 року на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно надійшло клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними, відкрити апеляційне провадження у справі та вирішити питання щодо сплати судового збору під час прийняття судового рішення. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що обставини, які були зазначені в клопотанні від 06.08.2024 не змінилися, а тому враховуючи ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», складну економічну ситуацію у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади є підстави для відстрочення сплати судового збору та відкриття апеляційного провадження. Підтверджуючих документів до клопотання не долучено.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження та клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Верховний Суд неодноразово зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, скаржником заявлено повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, проте не надано жодних доказів того, що кошти на сплату судового збору в кошторисі бюджетної установи не визначені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року апелянту було вказано про неподання ним доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, проте подаючи вдруге клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом знову не подано жодних докази на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Наведені доводи щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зокрема, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України лише в межах відкритих асигнувань, не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору.

Тобто, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на власний розсуд розпорядилося своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що повторне клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення не вмотивовано жодним чином.

Одночасно слід звернути увагу, що одним з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, у відповідності до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У даній справі, дії апелянта свідчать про зловживання своїми правами та втрату інтересу до даної справи, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків.

Скаржник тривалий час не виконує вимоги ухвали щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а тому з огляду на наведене підстав для продовження строку для усунення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області недоліків скарги колегія суддів не вбачає.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Приймаючи до уваги те, що апелянт не подав доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та станом на 09 вересня 2024 року не усунув у встановлений строк недоліки апеляційної скарги, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути апелянту при цьому відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на заочне рішення Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року - визнати неподаною та повернути апелянту.

Роз`яснити апелянту, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення його апеляційної скарги.

Копію даної ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію апеляційної скарги, відповідно до вимог ч.8 ст.357 ЦПК України залишити в Житомирському апеляційному суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді