Ухвала

від 07.08.2024 по справі 285/1644/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №285/1644/24 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

07 серпня 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі судді Павицької Т.М., вирішуючи клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на заочне рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року у справі за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року позовні вимоги керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області задоволено частково.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення, виключити у абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому резолютивної частини рішення суду словосполучення «та подальшого продажу на земельних торгах з поверненням власнику виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем». В решті просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху для надання документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 4542,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області процесуальний строк на виконання ухвали Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху на п`ять днів з дня вручення скаржнику копії цієї ухвали.

06 серпня 2024 року на електронну адресу суду від Головного управління Дежгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.

Як підставу для відстрочення сплати судового збору заявник посилається на введення військового стану, що зумовило обмеження у фінансуванні державних установ, оскільки кошти залучаються для збільшення оборотоздатності країни.

Проте підтверджуючих документів до клопотання не долучено.

Розглянувши клопотання по суті, ознайомившись з матеріалами справи, а також з мотивами, наведеними у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа №697/2951/19 (провадження №61-16827св21) зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20).

Разом із тим, Верховний Суд неодноразово зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, №26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Посилання на обставини неможливості сплати судового збору, на які вказує апелянт (відсутність відкритих асигнувань на рахунку управління) не може бути підставою для задоволення заяви. Окрім того введення воєнного стану на території України само по собі не може слугувати підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Відтак, апелянт має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

До того ж, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Доказів того, що внаслідок запровадження воєнного стану, заявник не фінансується з державного бюджету, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не подано.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, або ж відстрочки.

Разом з тим, з метою забезпечення принципу доступу до правосуддя, апелянту належить продовжити строк на усунення недоліків, раніше установлений ухвалами Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року та від 02 серпня 2024 року.

Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом зокрема, з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк, установлений ухвалами Житомирського апеляційного суду від 16 липня 2024 року та від 02 серпня 2024 року для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст.127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2024 року відмовити.

Продовжити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали термін на усунення недоліків, які зазначені в ухвалі апеляційного суду від 16 липня 2024 року.

Оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 4 542,00 гривень надати в апеляційний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя