Ухвала

від 11.06.2024 по справі 924/1225/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1225/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1

про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М.

від розгляду справи № 924/1225/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" (далі - ОСББ "Подільський"),

2) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів та засідання правління, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський", -

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 19.04.2022 у справі № 924/1225/21 позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення, оформлені протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; скасував внесенні зміни до відомостей про ОСББ "Подільський" щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, що пов`язані із визнанням недійсним рішення, оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; в решті позовних вимог відмовив.

Господарський суд Хмельницької області додатковим рішенням від 04.05.2022 у справі № 924/1225/21 стягнув з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 10 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022 у справі № 924/1225/21:

1) рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 скасував; ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2 в частині питання №3 "Про роботу стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000,00 грн за кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування"; в решті позову відмовив;

2) додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 скасував, ухвалив нове рішення - про стягенння з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 3 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд постановою від 13.04.2023 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2023 змінив рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови; додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, а справу направив на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 924/1225/21 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 та ухвалено нове рішення про відмову у позові; скасовано додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

29.04.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №924/1225/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.

Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відрядженні з 07.05.2024 до 12.05.2024 (наказ в.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 №7-в).

Суддя Кролевець О.А. перебувала у відпустці з 13.05.2024 до 31.05.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2024 №118-к).

У зв`язку із відпусткою судді Кролевець О.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №924/1225/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.

Верховний Суд ухвалою від 21.05.2024 відкрив касаційне провадження у справі №924/1225/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 10.07.2024.

04.06.2024 на адресу електронної пошти Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду справи №924/1225/21, підписана кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом заявника 03.06.2024 о 23:59.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В. та Баранця О.М. від розгляду справи №924/1225/21 визнано необґрунтованою; передано справу №924/1225/21 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

Вказану заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О. Р., Бакуліної С. В. та Баранця О. М. від розгляду справи №924/1225/21, із посиланням на пункти 3, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (пряма чи побічна заінтересованість у результаті розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді), мотивовано, зокрема, таким:

1) в провадженні Верховного Суду на розгляді вказаних суддів вже перебувала справа №924/1225/21;

2) скаржником як підстава для касаційного оскарження зазначається п. 2 ч. 2 ст.287 ГПК - необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22; тобто, від висновку Верховного Суду у справі, за участі вказаних суддів;

3) скаржник здійснив звернення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) та Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) відносно головуючого судді, що, на думку скаржника, буде впливати на об`єктивність під час касаційного перегляду.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до Закону.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Діловодство в Суді здійснюється в АСДС з урахуванням вимог чинного законодавства.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.19 ст.32 ГПК).Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів у складі трьох суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їхньої спеціалізації (за наявності) (п.74 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням ВРП від 17.08.2021 №1845/0/15-21).

Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду" №1 від 08.01.2024 (зі змінами) до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів входять судді Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О. , Губенко Н.М. , Кібенко О.Р. , Кондратова І.Д. , Кролевець О.А., Мамалуй О.О., Студенець В.І., Ткач І.В.

Судді судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин (коди класифікатора 207000000 - 207070000), до яких відноситься справа №924/1225/21 (код класифікатора (207010000).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №924/1225/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.

Отже, колегія суддів у цій справі визначена відповідно до наведених вище положень з урахуванням спеціалізації (з числа суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів) та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Крім того, положення процесуального законодавства, якими визначені підстави для відводу судді (суддів) не передбачають такої підстави для відводу судді (суддів) як розгляд питання, пов`язаного із необхідністю відступу від правової позиції, висловленої цим же суддею (суддями).

Навпаки, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

З огляду на викладене, аргументи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, що викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів і які б могли бути перевіреними та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак могли б бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, імперативними положеннями частини четвертої статті 35 ГПК визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід суддів: Кібенко О. Р., Бакуліної С. В. та Баранця О. М. від розгляду справи №924/1225/21 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а тому суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Кібенко О. Р., Бакуліної С. В. та Баранця О. М. від розгляду справи №924/1225/21.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус