Ухвала

від 11.06.2024 по справі 308/9732/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9732/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана позовна про визнання права власності в порядку спадкування, у якій позивачі просять:

-визначити, що частки співвласників житлової квартири у АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/6 частці кожного співвласника;

-визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/18 частки за кожним у житловій квартирі у АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за померлим ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175 та 177 ЦПК України з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 2 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позовна заява подана 3 позивачами. При цьому зі змісту позовної заяви слідує, що позивачі заявляють вимоги, в тому числі, про визнання права власності по 1/18 частки за кожним у житловій квартирі. Тобто вимога про визнання права власності заявлена кожним позивачем.

Водночас суддя звертає увагу на те, що вимоги щодо визначення рівності часток щодо житлової квартири у АДРЕСА_1 є самостійними та мають немайновий характер.

У свою чергу, характер викладу змісту позовних вимог не дозволяє судді встановити, ким саме заявлені вищевказані вимоги немайнового характеру, що унеможливлює чітко здійснити обчислення судового збору і встановити особу, яка такий збір повинна сплатити.

За наведених обставин позивачам слід уточнити зміст позовних вимог, конкретизувавши те, ким саме заявлено вимоги про визначення, що частки співвласників житлової квартири у АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/6 частці кожного співвласника.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 7 статті 6 цього ж Закону встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у позовній заяві об`єднано вимоги майнового (визнання права власності) та немайнового (визначення рівності часток співвласників).

Поряд із цим, обчислення розмір судового збору для вимог майнового характеру слід здійснювати, виходячи з того, що вартість майна, про визнання права власності на яке звернулися позивачі, становить 85438 грн., що відповідає вартості 1/6 частки у праві власності, зважаючи на те, що кожен позивач просить визнати за собою по 1/18 частки у право власності на спірну квартиру, а загальна вартість об`єкта нерухомості становить 512630 гривень ((512630 грн. / (1/18 + 1/18 + 1/18)) = (512630 грн. / (3/18)) = (512630 грн. /(1/6)) = 85438 гривень.

Тобто база обрахунку є часткою від ділення загальної вартості квартири на суму часток у праві власності, щодо яких звернулися позивачі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

За таких обставин 1% відсоток ціни позову становить 854,38 грн. (85438 грн. * 0,01), що менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 гривень.

Водночас за вимоги немайнового характеру, а саме «визначити, що частки співвласників житлової квартири у АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/6 частці кожного співвласника» судовий збір становить також 1211,20 гривень.

Таким чином, за подання позовної заяви судовий збір сплачено лише частково. У зв`язку з цим позивач, який заявляє означену вимогу немайнового характеру, повинен сплатити 1211,20 грн. судового збору і надати документальне підтвердження цієї обставини.

Тобто якщо означена вимога немайнового характеру заявлена кожним із позивачем, то сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3633,60 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За правилами статті 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, позивачам з огляду на характер і кількість заявлених позовних вимог слід уточнити ціну позову.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 48 ЦПК України).

Всупереч цитованим приписам процесуального закону у позовній заяві відсутні відомості щодо електронного кабінету учасників процесу, а зазначення статус нотаріальної контори є неконкретним, зважаючи на те, що ЦПК України не містить поняття третіх сторін.

У зв`язку з цим позивачам слід конкретизувати суб`єктний склад учасників, вказавши чи нотаріальну контору вони визначають в якості відповідача, чи третьої особи.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 175, 177, 184, 258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Позивачам необхідно усунути недоліки заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху:

-уточнити суб`єктний склад учасників справи;

-зазначити відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету;

-уточнити зміст позовних вимог (в частині вимог немайнового характеру);

-надати докази на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3633,60 гривень;

-уточнити ціну позову.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко