Справа №443/323/24
Провадження №2/443/232/24
РІШЕННЯ
іменем України
10 червня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» про стягнення не виплаченої працівнику суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки, з 01.07.2023 року по день прийняття судом рішення; зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 належним чином заповнену трудову книжку; стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000.00 грн.; судові витрати стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 листопада 2011 року позивач ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ТОВ «Генетиксервіс», на посаду директора. Починаючи з листопада 2022 року по сьогоднішній день, за усною вказівкою засновників даного товариства, позивача не допускають до роботи, що підтверджується зверненням ОСОБА_1 до ВП № 1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області та поясненнями свідків. А з липня 2023 року не виплачують заробітної плати, про що свідчить відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 14.11.2023 № 1318-23-02390. Під час роботи позивача у ТОВ «Генетиксервіс», його трудова книжка у встановленому законом порядку зберігалася у роботодавця. 14 листопада 2023 року подано адвокатський запитом № 235 про отримання копій запитуваних документів та надіслання оригіналу трудової книжки. Станом на сьогодні відповіді не має та ідповідач не повернув позивачу трудової книжки. Такими діями відповідач порушує вимоги чинного законодавства про працю та право позивача на працю, оскільки без трудової книжки останній не вважається належним чином звільненим та не може працевлаштуватися. Також, не проведено розрахунок заробітної плати.
Щодо стягнення моральної шкоди, то з вини відповідача, з яким позивач перебуває у трудових відносинах та яким було допущено протиправні дії, було порушено право позивача гарантоване Законом, внаслідок чого позивач вимушений був змінити звичайний для нього уклад життя. Так, відповідачем порушено законні права позивача на працю, гідну заробітну плату та можливість матеріально забезпечити свої потреби, внаслідок чого позивачу завдано моральної шкоди, що виразилося у страхах, які позначили негативні зміни у житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, емоційна напруга, нервозність. Протиправні дії відповідача призвели до втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести позивачу та витрат, пов`язані з відновленням психічного стану позивача, відпочинком від усього що сталося.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання. Крім того, в порядку витребування доказів зобов`язано ТОВ«Генетиксервіс» вособікерівниканадати досуду відповідні докази.
14.03.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якої останній просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що в обґрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що з 08.11.2011 керівником ТзОВ «Генетиксервіс» є позивач - ОСОБА_1 . Підставою призначення його на посаду директора ТзОВ «Генетиксервіс» є наказ №12-к- 08.11.11 від 08.11.2011. Директор є виконавчим органом товариства, до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі її утворення). Директор підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства та організовує виконання їхніх рішень. Порядок обрання директора Товариства, а також його повноваження регулюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі - Закон) та відповідним статутом Товариства.
Згідно законодавства директор товариства обирається учасниками на загальних зборах (пункт 7 частини 2 статті 30 Закону), про що вноситься запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з цього моменту директор отримує відповідні повноваження. Між директором та товариством укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт), який підписується директором та особою, уповноваженою на те загальними зборами учасників товариства (частина 12 статті 39 Закону). Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу як працівника Товариства, зокрема строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового) тощо. За загальним правилом підприємство не може існувати без директора. При обранні нового директора у попереднього автоматично припиняються повноваження та договір з ним вважається припиненим (частина 13 статті 39 Закону). Таким чином директор має управлінські повноваження та несе передбачену законом відповідальність за свої дії або бездіяльність до моменту обрання на цю посаду іншої особи з внесенням відповідного запису до ЄДР. У зв`язку з тим, що директор, крім статусу найманого працівника, ще має досить широкі управлінські та представницькі повноваження, вимоги щодо його звільнення мають дещо специфічний характер.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №127/27466/20 було відступлено від попередніх висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
В даній постанові Велика Палата виснувала, що в разі, якщо між Товариством та директором не укладено трудовий договір (контракт), то між ними існують відносини з управління товариством (корпоративні). Отже, в разі, якщо між директором та Товариством укладено трудовий договір (контракт), то він може бути припинений в тому числі у судовому порядку, згідно передбачених ним умов з урахуванням Кодексу законів про працю та статуту Товариства. Якщо укладено інший цивільно-правовий договір, то відповідно до його умов та статуту Товариства.
А якщо жоден договір між Товариством та директором не було укладено, то останній може бути звільнений при настанні таких умов, якщо в статуті товариства не зазначено іншого: 1) директор скликає загальні збори учасників товариства та ставить питання порядку денного про притінення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обовязків; 2) директор надсилає повідомлення про загальні збори всім учасникам не менше, ніж за ЗО днів до дня їх проведення Зазначає точно дату, час та місце їх проведення; 3) директор забезпечує всіх учасників можливістю завчасно за їх бажанням ознайомитися з усіма документами та інформацією, необхідними для прийняття рішення згідно порядку денного.
Тобто припинення повноважень директора відбувається: 1) з моменту обрання нового директора; 2) з дати набрання судовим рішенням законної сили, за вимогою про припинення трудових відносин, у випадку, коли іншої кандидатури на посаду директора не має або коли загальні збори не погоджуються звільняти особу з посади директора з будь-яких підстав, в тому числі коли не збирається кворум, необхідний для вирішення питання.
Обов`язок видачі трудової книжки як і відповідальність передбачена ч. 5 ст. 235 КЗпП України наступає тільки за умови звільнення директора та фактичної не видачі трудової книжки йому у день звільнення (за фактичної наявності такої).
Проте за фактичних обставин, збори учасників ТзОВ «Генетиксервіс» рішення про призначення нового директора не приймали. Також відсутнє рішення суду за вимогою про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 (у випадку, коли іншої кандидатури на посаду директора не має або коли загальні збори не погоджуються звільняти особу з посади директора з будь-яких підстав, в тому числі коли не збирається кворум, необхідний для вирішення питання).
Станом на час розгляду даного позову ОСОБА_1 і надалі є директором ТзОВ «Генетиксервіс», що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Також, наведені стороною позивача доводи, щодо перешкоджання ОСОБА_1 в доступі до роботи не відповідають дійсності. Так, позивач зазначає, про перешкоди в доступі до роботи за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Бориничі. Проте, впродовж 2023 робочі місця ТзОВ «Генетиксервіс» знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором оренди приміщень. Зазначені обставини були доведені до відома ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією, про те останній фактично не з`являється за місцем праці та усунувся від виконання увірених обов`язків. Зазначені обставини були предметом обговорення на зборах учасників товариства, результат яких доведено до відома ОСОБА_1 .
Не заслуговують на увагу і доводи щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 як директору підприємства з липня 2023. Так, зазначені відомості, за зверненням самого ОСОБА_1 були предметом перевірки Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, та не знайшли свого підтвердження. Разом з тим, за результатом перевірки встановлено ряд порушень законодавства про працю саме з боку ОСОБА_1 як директора ТзОВ «Генетиксервіс», про що складено відповідний припис, копію якого долучаємо.
Саме директор товариства несе безпосередню відповідальність за діяльність товариства, оскільки є повноправним виконавчим органом, який самостійно здійснює керівництво підприємством.
Таким чином, враховуючи що ОСОБА_1 і надалі є директором, звільнення не відбулося (не мало місце), а відповідно не настали умови для видачі трудової книжки ОСОБА_1 (за умови наявності такої у підприємства), а тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та витребування трудової книжки є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Крім того, в частині витребуваних судом документів, додатково повідомляє, що ОСОБА_1 не передав на підставі актів прийому передачі жодних документів щодо фінансово- господарської діяльності підприємства, заяв та наказів на прийняття та звільнення працівників, письмових договорів та інших документів, що стосуються оформлення трудових відносин; печаток і штампів підприємства. Такі, у фактичній наявності були виявлені заступником директора за місцем знаходження офісу, після того як директор ОСОБА_1 перестав з`являтися за місцем здійснення товариством діяльності, що може свідчити про фактичне самоусунення останнього.
Ухвалою від 08.04.2024 року в задоволенні клопотанні представника позивача про зупинення провадження відмовлено.
Ухвалою від 01.05.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Снігур Галини Михайлівни про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження у справі. Клопотання представника позивача адвоката Снгір Галини Михайлівни про зупинення провадження у справі залишено без розгляду.
Позивач та його представник судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача адвоката Снігур Г.М. надійшла заява, згідно якої остання просить розглянути справу без її участі. Позов підтримує та просить його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, згідно якого просить розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника., у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підставі ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено такі обставини.
Відповідно до п.2 наказу ТзОВ «Генетиксервіс» від 08.11.2011 року №12-к «Про звільнення та призначення», ОСОБА_1 з 08.11.2011 року призначений на посаду директора «Генетиксервіс». Підстава: протокол Зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс» від 08.11.2011 року (а.с.77).
Вказане також підтверджується протоколом зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс» від 08.11.2011 року (а.с.101).
Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб фізичних осібпідприємців та громадських формувань №1003971070013000882 від 29.12.2023, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» є ОСОБА_1 , з 08.11.2011 року (а.с.78).
Згідно договору оренди №02/11/23 від 02.11.2023 року, який укладений між ТзОВ «Княжий Холл» в особі директора Горака О.С. (орендодавець) та ТзОВ «Генетиксервіс» в особі заступника директора Котія Ю.М. (орендар), орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування індивідуально визначене майно нежитлове приміщення, площею 15,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (п.1.1 договору). Згідно п.3.1 договору, договір вступає в силу з 02.11.2023 року і діє до 31.12.2024 року. Договір обчислюється з дня підписання сторонами Акту (п.3.1 договору) (а.с.79-80).
Як вбачається із акту прийому передачі до договору оренди №02/11/23 від 02.11.2023, який підписаний між ТзОВ «Княжий Холл» (орендодавець) та ТзОВ «Генетиксервіс» (орендар), орендодавець передав, а орендар прийняв наступне приміщення частину нежитлового приміщення площею 15,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 у технічно справному стані (а.с.81).
Як видно із протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс» №1 від 28.09.2023 року, то останні зокрема вирішили, заборонити керівнику (директору) ТОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_1 в односторонньому порядку (одноособово) вчиняти правочини в сфері земельного законодавства без протоколу засновників (учасників) товариства з уповноваженням його на ці дії. Уповноважити заступника директора (керівника) ОСОБА_2 укладати від імені товариства угоди із земельних питань. Державну реєстрацію даного протоколу в реєстрі речових прав доручити заступнику директора Товариства ОСОБА_2 (а.с.82).
За результатами проведеного заходу державного контролю щодо діяльності ТзОВ «Генетиксервіс» інспектором Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю винесено припис №ЗХ/ЛВ/102/076/П від 03.01.2024 року, згідно якого виявлено порушення, зокрема в ході здійснення перевірки посадовими особами не надано документів, які підтверджують здійснення виплати заробітної плати працівникам за період з 01.01.2022 по жовтень 2023 року. Натомість заступником директора ОСОБА_2 надано письмове пояснення, про те, що директором ОСОБА_1 не передано йому жодних документів по підприємству, у тому числі, що стосується оформлення трудових відносин, щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, печаток і штампів підприємства.
Також у зверненні адвоката Снігур Г.М. в інтересах ОСОБА_1 зазначено, що «з липня 2023 року ОСОБА_1 звільнили із займаної посади, про що свідчить відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми нарахованого доходу від 14.11.2023 №1318-23-02390». Проте, у наданих табелях обліку робочого часу за період липень-жовтень 2023 року на впроти прізвища ОСОБА_1 директор, вказано наступне: липень 2023 відпрацьовано 21 робочий день, 168 годин; серпень 2023 року відпрацьовано 23 робочих дня, 184 години; вересень 2023 року відпрацьовано 21 робочий день, 168 годин; жовтень 2023 року відпрацьовано 22 робочих дня, 176 годин. Табелів обліку робочого часу за листопад-грудень 2023 року у ході перевірки не надано.
Згідно наданих відомостей нарахування заробітної плати за період липень-жовтень 2023 року ОСОБА_1 здійснювалась нарахування заробітної плати: липень 2023 9000 грн.; серпень 2023 9000 грн.; вересень 2023 9000 грн.; жовтень 2023 9000 грн.. Відомостей нарахування заробітної плати за листопад-грудень 2023 року у ході проведення перевірки не надано.
У формі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2023 року відображено інформацію про нарахування загальної суми нарахованої заробітної плати/доходу, грошового забезпечення, а саме колонки №16 та №17 проставлено суми 9000 грн. помісячно, у колонці №20 сума нарахованого єдиного внеску за звітній місяць (на заробітну плату/дохід, грошове забезпечення) відображено 1980 грн. помісячно.
Відтак надана директором ОСОБА_1 інформація не відповідає наданими на підставі вимоги документам.
Наведене свідчить, що у ТзОВ «Генетиксервіс» не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи у встановленому законодавством порядку. В ході перевірки не надано документів, які б підтверджували здійснення виплати заробітної плати працівникам ТзОВ «Генетиксервіс» на умовах, визначених трудовим договором за період липень-грудень 2023 року (а.с.83-85).
Рішенням засновників ТзОВ «Генетиксервіс» №1 від 15.01.2024 року, вирішено зобов`язати директора ТзОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_1 особисто виконати зазначений припис та особисто повідомити про виконання розпорядження №1810 від 05.07.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.95).
Як вбачається із листа засновника ТзОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_3 , який адресований ОСОБА_1 , то останній просить вийти ОСОБА_1 на роботу в ТзОВ «Генетиксервіс» та провести до 15.01.2024 року інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, коштів та розрахунків (а.с.86-87).
Згідно листа засновника ТзОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_3 , який адресований ОСОБА_1 , то в такому останній зокрема повідомляє, що скеровують припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/102/076/П Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці для прийняття до відома та усунення зазначених порушень до 02.02.2024 року. Також, направляють розпорядження №1810 від 05.07.2023 Першого відділу Стрийського районного ТЦК та СП для оповіщення та забезпечення прибуття військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у Товаристві до ТЦК та СП.
Також просять прийняти участь у проведенні Загальних зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс», які відбудуться 15.01.2024 року за адресою АДРЕСА_1 (за місцем знаходження офісу ТзОВ «Генетиксервіс»(а.с.88, 89, 90,91).
Відповідно до акту Головного управління ДПС у Львівській області №3176/13-01-04-12-04/370598814 від 30.01.2024 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Генетиксервіс» з питань дотримання своєчасності подання звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року», то за результатом такої встановлено неподання підприємством ТОВ «Генетиксервіс» податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року (а.с.92).
Згідно акту Головного управління ДПС у Львівській області №3309/13-01-04-12-04/370598814 від 31.01.2024 року «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів», то за результатом такої встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку четвертої групи за 2022 рік в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку (а.с.93-94).
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 , яка видана ТзОВ «Генетиксервіс», то останній працює на посаді директора, та його дохід за період з січня 2023 року по листопад 2023 року становить 99000,00 грн., зокрема за січень 2023 року 9000,00 грн., за лютий 2023 року 9000,00 грн., за березень 2023 року 9000,00 грн., за квітень 2023 року 9000,00 грн., за травень 2023 року 9000,00 грн., за червень 2023 року 9000,00 грн., за липень 2023 року 9000,00 грн., за серпень 2023 року 9000,00 грн., за вересень 2023 року 9000,00 грн., за жовтень 2023 року 9000,00 грн., за листопад 2023 року 9000,00 грн. (а.с.96).
Також, як вбачається із відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми нарахованого доходу від 14.11.2023 №1318-23-02390, за період з 1 кварталу 2020 року 2 квартал 2023 року, то ОСОБА_1 отримував заробітну плату, виплачену ТзОВ «Генетиксервіс» (а.с.6-7).
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 15.01.2024, яка подана загальним зборам ТзОВ учасників «Генетиксервіс» та засновникам товариства., то в такій ОСОБА_1 повідомляє, що з липня 2023 року йому з невідомих причин не виплачують заробітну плату. Трудова книжка знаходиться в ТзОВ «Генетиксервіс». Просить провести із ним розрахунок та надіслати засобами поштового зв`язку трудову книжку (а.с.9, 10-12).
03.01.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у якій просить прийняти міри до засновників ТзОВ «Генетиксервіс» та «Генетиксевіс плюс», юридична адреса с.Бориничі Ходорівська ОТГ Стрийського району Львівської області, які в період з листопада 2022 року по сьогодні не допускають його до роботи, оскільки він являється співзасновником та директором (а.с.13).
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 43Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ч. 1ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч. 1ст. 47 КЗпП України).
Як на підставу позовних вимог, позивач вказує на те, що з листопада 2022 року його не допускають до роботи за адресою с.Бориничі, Стрийський район, Львівська область, та з липня 2023 року йому не виплачують заробітної плати.
Однак, наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та повністю спростовуються матеріалами справи.
Як уже зазначалось вище, позивачу виплачувалась заробітна плата, зокрема за період з липня 2023 року по листопад 2023 року у розмірі 9000,00 грн., що відповідно підтверджує факт перебування сторін у трудових правовідносин та спростовує доводи позивача щодо невиплати заробітної плати за цей період.
Сам по собі факт звернення позивача до поліції з приводу не допуску до роботи за адресою с.Бориничі, Стрийський район, Львівська область не свідчить обґрунтованість такого звернення, а тому суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки останнім не наданого жодного достатнього доказу на підтвердження такого, зокрема і будь-якого процесуального рішення за результатами такого звернення.
Більше того, як вбачається із досліджених судом матеріалів справи, зокрема листа засновника ТзОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_3 , то останній просить позивача прийняти участь у проведенні Загальних зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс», які відбудуться 15.01.2024 року за адресою АДРЕСА_1 .
Одночасно, суд зазначає, що порядок обрання директора Товариства, а також його повноваження регулюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Відповідно до ч.1 ст.30 Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п.7 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Відповідно до ч.12 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч.13 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Як зазначалось вище, згідно протоколу зборів учасників ТзОВ «Генетиксервіс» від 08.11.2011 року, ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТзОВ «Генетиксервіс», що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб фізичних осібпідприємців та громадських формувань станом на 29.12.2023, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» є ОСОБА_1 .
Одночасно, враховуючи те, що директор, крім статусу найманого працівника, ще має досить широкі управлінські та представницькі повноваження, вимоги щодо його звільнення мають дещо специфічний характер.
Велика Палата Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №127/27466/20 прийшла до наступного висновку, оскільки Товариство не укладало з ОСОБА_3 трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах нормКЗпП України, зокремастатті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема,статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі N 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі N 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі N 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першоюстатті 38 КЗпП України.
Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах N 761/40378/18, N 758/1861/18 та N 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
При цьому позивачем не надано суду жодного доказу, що б підтверджував факт припинення трудових відносин між ним, як директором підприємства та відповідачем та/або факт звернення із відповідною заявою до засновників ТзОВ «Генетиксервіс» про припинення трудових відносин.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, оцінивши докази їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355, ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» про стягнення не виплаченої працівнику суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119651880 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
СЛИВКА С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні